ЗВІЗДАРІ БЕЗСИЛІ ПРОТИ ХАМІВ
Кримська астрофізична обсерваторія
/

Звіздарі безсилі проти хамів

Почати
  • This page available also in
  • EnglishEnglish

Крим відомий у світовій астрономії на досить солідному рівні. Тут є і гори, хоч невеликі, і відносно чисте повітря, й вельми часто небо безхмарне. Й умови роботи комфортніші, ніж у центрі Середньої Азії.

Кримська астрофізична обсерваторія веде відлік від заснованої на початку XX сторіччя у Сімеїзі, на горі Кош-кая (відомої ще як Кішка), приватної обсерваторії заможного шанувальника астрономії Миколи Мальцова. У 1912 році він подарував її Пулковській обсерваторії в Санкт-Петербурзі, провідного в Російській імперії астрономічного центру. У 1926 році на горі Кош-кая встановили рефлектор англійського виробництва діаметром один метр, найпотужніший у тодішній Європі. Адже Гіссара, Бюракана та Баксана чи інших потужних гірських обсерваторій Радянського Союзу тоді ще не існувало. Їхні часи настануть пізніше.

ЗВІЗДАРІ БЕЗСИЛІ ПРОТИ ХАМІВ
Кримська астрофізична обсерваторія

Під час Другої світової Сімеїзьку обсерваторію було знищено. З німців і італійців у підсумку стало: 40-сантиметровий рефлектор виробництва «Карл Цейс Єна», який Гітлер приготував у подарунок Муссоліні для італійської астрономічної обсерваторії, опинився в Криму за програмою репарацій. З часом дзеркала для телескопів почали виготовляти просто на місці, у власній майстерні при обсерваторії.

Оскільки в часи війни обсерваторія в Сімеїзі зазнала непоправних втрат, після Другої світової війни (формально — ще навіть до її закінчення) 30 березня 1945 року вирішено було основну обсерваторію розташувати у дуже гожому для досліджень зоряного неба місці, яке нині називається селищем “Научне” Бахчисарайського району. Зрештою Сімеїзька обсерваторія таки була відновлена, але перетворилася на філію Кримської астрофізичної обсерваторії, що у Научному.

Будівництво обсерваторії здійснювалося в 1946-1955 роках. Протягом перших 30 років вона стала одним із провідних наукових центрів планети. Місце розташування обсерваторії обирали, ретельно дослідивши смугу від Феодосії до Севастополя. Це місце, як виявилося, краще в усьому Криму для астрономічних спостережень: далеко від великих міст, з півдня розташовано державний заповідник. Його недоторканний лісовий масив, що пролягав на кілька кілометрів, нейтралізовував пилюку та запобігав турбулентності в повітрі, що вельми сприяло прозорості атмосфери. З приєднанням Кримського півострова до Української РСР у 1954 році ця обсерваторія була і досі є найбільшою в Україні.

Тут відкрили півтори тисячі (!) астероїдів, три комети, багато зір. Саме тут у 1958 році Микола Козирєв уперше зафіксував викид газів у кратері Альфонс на Місяці, що стало світовою сенсацією, адже це свідчило про можливість вулканічної діяльності на іншому небесному тілі, і на цілих півстоліття даний випадок лишався єдиним таким спостереженням.

Тут працювали видатні астрономи, здійснювалися відомі міжнародні проекти.

ЗВІЗДАРІ БЕЗСИЛІ ПРОТИ ХАМІВСкажімо, найстаріша в Росії Пулковська обсерваторія вже не може нормально працювати через те, що була за десятки років поступово поглинена Санкт-Петербургом, біля неї розташовано житлові квартали, від яких уночі променіє освітлення. Засвітка вкрай ускладнює спостереження. Це послаблює можливості телескопів. Схожа ситуація і з київською обсерваторією в Голосієві, де «малий українець» Ющенко дозволив будувати медичний комплекс.

Звісно, чисте повітря і мальовничі краєвиди приваблюють не лише науковців. Нові господарі життя в Криму — навіть не пани, а підпанки путінських посіпак, давно запримітили для себе цю гарну місцинку під забудову.

Перші спроби помічені були задовго до загарбання Криму «зеленими чоловічками», ще у 2009 році. Будівельна фірма «Консоль», яка, як відомо, належить не кому-небудь, а Володимиру Константинову, розробила проект елітного містечка, за яким просто між куполами телескопів планувалося розмістити будиночки, розважальні заклади і ресторани.

Спостереження зірок не сумісне зі «світським життям» буржуазії. Зайве освітлення поруч заважатиме оптиці телескопів, галаслива ресторанна публіка і блатні пісеньки входять у суперечності з зосередженістю наукового пошуку.

Тоді, десять років тому, протести науковців збурили хвилю в ЗМІ, і намагання «Консолі» прихопити «козирну» ділянку зазнали провалу. Проте Константинов виявився впертим і нахабним і не припинив своїх спроб. Нового дихання проект набув з приходом до влади регіоналів: у 2011 році місцеві поплічники проросійських сил легко, наче краяли святковий торт, відрізали шматочки заповідних кримських угідь особисто для Януковича і Януковича-молодшого. Йдеться про тисячі гектарів гірського Криму.

Для обходу законодавства вирішили втілити ідею створення ландшафтного парку площею 9 тисяч гектарів, тобто окремої юридичної особи, яка могла б самостійно розпоряджатися землею і давати дозвіл на будівництво.
У столиці лобіюванням проекту займався особисто Дмитро Табачник, міністр освіти і науки. Його міністерство своїм наказом ліквідувало науково-дослідний інститут «Кримська астрофізична обсерваторія» шляхом приєднання його до Київського національного університету. Таким чином із втратою статусу юридичної особи Кримська астрофізична обсерваторія втрачала право на землю і на захисну зону навколо себе.

А невдовзі в Крим прийшли окупанти, і Константинов, який був і досі залишається першим прислужником путінців, отримав усі можливості втілити проект. «Консоль» уже оголосила про продаж житла в елітному селищі. І йдеться вже не про котеджі, а про багатоповерхівки: нової 12-поверхової будівлі зі СПА-комплексом, нібито реабілітаційний центр для ветеранів війни проти афганського народу, а також, напевно, й обох чеченських воєн (а з часом, напевно, і нинішньої антиукраїнської війни?). У 2015 році фірма «Консоль» уже збудувала житловий комплекс з цинічною назвою «Лісовий».

Ліс рубають – тріски летять, квартири продаються?

ЗВІЗДАРІ БЕЗСИЛІ ПРОТИ ХАМІВ
Пікет працівників обсерваторії у Сімферополі проти так званої реорганізації наукової установи, лютий 2013 року

До російської анексії півострова астрофізики неодноразово протестували проти забудови охоронної зони, апелюючи до «центральної» влади в Києві. Тоді їх хтось ще слухав. Якщо в 2014 році в когось з кримських науковців була впевненість у вирішенні з приходом російського «нового порядку» наболілих питань, то тепер і вони переконалися, що порядку більше не стало, а от протестувати вже не дозволено.

Олексій Бакланов, науковий секретар Кримської астрофізичної обсерваторії, в інтерв’ю телеканалу «Крым 24» розповів, що новобудови поряд з телескопами своїм світлом стануть на заваді спостереженням зоряного неба: «Вже зараз наша обсерваторія не може спостерігати такі об’єкти, як супутники Урана і Нептуна. З часом буде лише гірше, тому для вирішення цього питання потрібні заходи. Таким заходом може бути введення охоронної зони навколо обсерваторії. Уже зараз в уряді Росії наявний проект постанови, і ми сподіваємося…» — і так далі, і тому подібне. Сподіватися, на відміну від мріяти, — часто буває дуже шкідливо. Особливо враховуючи, що договір з Росією не вартий папірця, на якому його написано.

У грудні 2018 року приватний забудовник з Москви розпочав будівельні роботи вже безпосередньо в самій 3-кілометровій захисній зоні обсерваторії.

І в нинішньому 2019 році тривають роботи на будівництві готелю «Консоль», з м’яким знаком. Добре, хоч не «Константиновъ» з твердим…

Хами, які з початком окупації нарешті отримали владу на півострові, також хочуть отримати місце під небом, у мальовничій місцевості, теж хочуть дихати чистим повітрям.

Кримська обсерваторія була висунута Україною кандидатом на внесення ЮНЕСКО у перелік об’єктів всесвітньої культурної спадщини, але, на жаль, розгляд питання зависнув у повітрі внаслідок окупації Криму. Якби, якби, якби, якби…ЗВІЗДАРІ БЕЗСИЛІ ПРОТИ ХАМІВ

Якби Крим лишався українським… Якби в Україні науковим дослідженням приділялася пильна увага держави… Якби ЮНЕСКО внесло обсерваторію до об’єктів всесвітньої спадщини, то забудова цієї території підпала б під заборону. Але без цивілізованого контролю і підтримки з боку ЮНЕСКО — той статус позбавлений сенсу.

Зоряне небо над нами і внутрішній світ усередині нас — ця фраза філософа напрочуд чітко відповідає тому, що відбувається у сьогоднішньому Криму з Кримською астрофізичною обсерваторією. Особливо, якщо особи з примітивним внутрішнім світом, яким байдуже до питань основ світобудови та пошуків істини, стають лідерами суспільства й дориваються до владних повноважень.

Валерій ВЕРХОВСЬКИЙ, кореспондент газети “Кримська світлиця”, журнал Пам’ятки України, 2019 рік

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Проект реалізовано за підтримки Українського культурного фонду

Валерій Верховський

Автор культурологічних статей, журналіст газети «Кримська світлиця»

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: