Єпископ Калінік та «голова державної ради республіки Крим» Володимир Константінов обмінюються «нагородами» під час «парламентських зустрічей» у «державній раді республіки Крим». «Симферопольская и Крымская епархия УПЦ» https://crimea-eparhia.ru/59-events/21967-v-krymu-proshli-vi-parlamentskie-vstrechi-v-ramkakh-regionalnogo-etapa-rozhdestvenskikh-chtenij
/

«Захисник Криму від українського нацизму»: єпископ Бахчисарайський УПЦ МП Калінік

Почати
  • This page available also in
  • English

29 січня 2016 року на території Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври в Києві відбулося чергове засідання Священного Синоду Української Православної Церкви в єдності з Московською патріархією (УПЦ МП) під головуванням митрополита Київського і всієї України Онуфрія (Березовського). У журналі № 11 цього засідання було зафіксовано відповідь на рапорт присутнього на заході митрополита Сімферопольського і Кримського Лазаря (Швеця) про призначення вікарного єпископа Сімферопольської і Кримської єпархії. Зайняти цю посаду було визначено архімандриту Калініку (Чернишову), місце наречення і хіротонії якого у єпископа було залишено на розсуд митрополита Онуфрія. Це рішення спричинило суспільний резонанс – і не дивно, враховуючи деякі суперечливі пункти біографії призначеного майбутнього єпископа.

Костянтин Валерійович Чернишов народився 22 червня 1977 року в Євпаторії у робітничій родині. У 1984–1994 рр. навчався у міській школі № 12. У 1991 р. став паламарем у місцевому храмі РПЦ в ім’я пророка Іллі, а в 1993 р. – старшим паламарем у розташованому неподалік Микільському соборі. З 1996 р. викладав Старий Заповіт у Євпаторійському благочинні Сімферопольської і Кримської єпархії УПЦ МП. У 2000 році вступив до Харківського національного університету внутрішніх справ за спеціальністю «Правознавство». У 2004 році, вочевидь, іще будучи студентом світського навчального закладу і не маючи жодного духовного сану, за розпорядженням митрополита Сімферопольського і Кримського Лазаря був призначений начальником скиту в ім’я апостола і євангеліста Луки у Бахчисарайському районі, на місці давньогрецького села Лакі, у 1940-50-х рр. знищеного двічі – спочатку німецькими, а потім радянськими окупантами. З університету Костянтин Чернишов випустився вже як духовна особа: у травні 2005 року митрополит Лазар висвятив його на диякона, а в липні наступного року – на священика. У 2008 році отець Костянтин прийняв чернечий постриг, отримавши нове ім’я, під яким він відомий наразі – Калінік, на честь одного з канонізованих константинопольських патріархів. Того ж року він був призначений настоятелем храму Різдва пророка Івана Хрестителя в селі Уютне Сакського району – який у 2014 році фігуруватиме в одному зі скандалів з отцем Калініком. У 2009 році кримський чернець скінчив Східноукраїнський національний університет імені В. Даляза спеціальністю «Економіка», а наприкінці осені того ж року згідно з рішенням Синоду УПЦ МП був призначений намісником чоловічого монастиря в ім’я апостола і євангеліста Луки на місці, де існувало село Лакі.

З 2009 року отець Калінік, який на той момент мав дипломи двох світських вищих навчальних закладів, викладав Старий Заповіт у Таврійській духовній семінарії. У квітні 2009 року був нагороджений особливою священицькою відзнакою – набедреником, що надається у нагороду за ревну і тривалу службу. У 2010 році євпаторійський ієромонах був нагороджений наперсним хрестом і призначений благочинним монастирів Сімферопольської і Кримської єпархії УПЦ МП, будучи намісником кількох з них – зокрема, Свято-Георгіївського чоловічого монастиря на мисі Фіолент поблизу Севастополя та вже згаданого монастиря в ім’я апостола Луки у Бахчисарайському районі.

Уквітні 2012 року нині покійний митрополит Київський і всієї України Володимир (Сабодан) нагородив отця Калініка черговою священицькою відзнакою – палицею. Того ж року він скінчив Одеську духовну семінарію, де очевидці характеризували його як «дуже непристойну людину», яка «не відрізнялася гострим розумом та кмітливістю», зате мала вміння «коливатися разом із лінією партії». У біографії кримського ієромонаха часом також згадується Ужгородська духовна академія ім. Кирила та Мефодія – але не надто часто: вочевидь, через чутки про отримання диплому корупційним шляхом. В якому зі згаданих двох закладів пан Чернишов здобув ступінь магістра богослов’я– так само неясно.

У вересні 2012 року отець Калінік був призначений духівником Таврійської духовної семінарії та керівником одного з її класів. На цій посаді він пробув недовго – за непідтвердженою інформацією, буцімто через скандал «сексуального характеру», за обвинуваченнями у зґвалтуванні одного з семінаристів. Тоді ж почали спливати чутки про нібито схильність пана Чернишова до неприйнятних для християнського віровчення одностатевих стосунків, що ширилися його рідною Євпаторією ще у 1990-х роках. Разом з тим навесні 2013 року благочинний монастирів Сімферопольської і Кримської єпархії УПЦ МП був піднесений до сану архімандрита – за благословенням митрополита Володимира. Рівно за рік хвилі російської окупації Криму винесуть кримського «високодостойного» священика на свої гребені.

Архімандрит Калінік після нагородження «подячною грамотою» від «голови народного ополчення республіки Крим» Михайла Шеремета. Джерело: «Миротворець» 

3 травня 2014 року на Театральній площі у центрі Євпаторії відбулася «урочиста церемонія нагородження 144 мужніх захисників вітчизни – вояків місцевого загону народного ополчення республіки Крим», а також цивільних осіб, які «активно допомагали силам опору неонацизмові». Серед останніх опинився й архімандрит Калінік, якого ватажки кримського «народного ополчення» відзначили за «духовну підтримку та душпастирювання, якого особливо потребували вояки у цей історичний період». Дотепер у мережі можна натрапити на фотографії з того заходу, де архімандрит Калінік із «георгіївською» стрічкою на рясі над медаллю, схожою на запроваджену окупантами у 2014 році відзнаку «За захист Криму», широко посміхаючись, тримає у руках подячну грамоту, виписану йому керівником кримських «ополченців» Михайлом Шереметом, якого з часом окупанти зробили «депутатом Держдуми РФ від республіки Крим».

За інформацією, що активно поширювалася після цього у мережі, «духовна підтримка» кримських сепаратистів з боку отця Калініка полягала у тому, що навесні 2014 року він проводив антиукраїнську агітацію та розташував склад зброї для «самооборони» на території храму Різдва пророка Івана Хрестителя в селі Уютному Сакського району, настоятелем якого він був. Від цих обвинувачень сам архімандрит відмежувався, назвавши їх «повною брехнею і дурницею» та запевнивши, що його парафіяни «не ходили зі зброєю» – оскільки в Криму не було збройного перевороту як такого. Коментуючи дані про свої проповіді у 2011–2013 рр. як «всуціль проукраїнські» та на підтримку автокефалії української церкви, він запевнив, що ніколи не виголошував ані проукраїнських, ані проросійських проповідей, оскільки проповідь «повинна бути поза політикою і національністю», тож він «завжди закликав до миру і терпимості один до одного». При цьому не вдається документально підтвердити факт отримання отцем Калініком окупаційної медалі «За захист Криму» під номером 4536: в «офіційних» списках власників цієї відзнаки він відсутній. Проте це можна пояснити тим, що перші «медалі» були «неузаконеними громадськими нагородами». Сам Калінік заявляв, що цією «медаллю нагороджений не був, оскільки «ніякої участі ні в чому не брав» – тим більше, що кримські священики УПЦ МП, за його словами, «молилися за паству, а не займали одну зі сторін». До того ж, кримські інсайдери повідомляли, що до місцевого «ополчення» архімандрит має «доволі непрямий стосунок» – кримські сепаратисти справді мали осередок при храмі, де отець Калінік був настоятелем, проте їхнім духівником був попередній настоятель, що на той час служив у тому храмі другим священиком.

Рass–скан паспорта громадянина РФ, виданого 20 березня 2014 року на ім’я Чернишова Костянтина Валерійовича. Джерело: «Миротворець»

Тим не менше, Костянтин-Калінік Чернишов після російської окупації Криму одним із перших мешканців Євпаторії отримав фейковий «паспорт громадянина РФ». Якщо фото цього «документ» на українському сайті «Миротворець», на якому публікуються дані українських зрадників та колаборантів є достеменним – то видано «паспорт» було 20 березня 2014 року, якраз за пару днів після того як президент держави-окупанта Володимир Путін у московському Кремлі підписав «Договір про прийняття АР Крим і міста Севастополя до складу РФ» зі своїми кримськими маріонетками Сергієм Аксьоновим, Володимиром Константіновим та Олексієм Чалим, і в день «ратифікації» цього «договору» Державною Думою РФ.

На початку жовтня 2014 року благочинний монастирів Сімферопольської і Кримської єпархії УПЦ МП за благословенням митрополита Лазаря взяв участь в організації навчання ченців процедурі «перепису населення в Кримському федеральному окрузі».

У квітні 2015 року митрополит Київський і всієї України Онуфрій нагородив архімандрита Калініка правом носіння другого хреста. Наприкінці літа того ж 2015 року його було призначено намісником ще двох чоловічих монастирів – Свято-Климентівського в Інкермані та Новоспаського в селі Тернівка: обидва територіально належать до Севастополя.

На початку 2016 року митрополит Онуфрій зробив заяву про те, що УПЦ МП є «єдиною церквою, яка не розділила Україну і тримає під своєю владою Крим та Донбас»; при цьому він звинуватив представників української влади та суспільства в тому, що вони «поділили Україну»та «довели її до такого стану, що і Крим відпав, і Схід дихає на ладан» – тоді як УПЦ МП «робить усе, щоб зберегти цілісність України». Втім, вже за кілька тижнів він благословив призначення вікарним єпископом Сімферопольської і Кримської єпархії скандального архімандрита Калініка, якого просто неможливо зарахувати до осіб, що об’єднували б окупований Крим з вільною Україною. Втім, везти новопризначеного єпископа на архієрейську хіротонію до Києва тоді побоялися – не в останню чергу через реакцію громадськості, обуреної тим, що в УПЦ МП зібралися підносити до високого сану ченця-«сепаратиста». На ці закиди була змушена відреагувати Сімферопольська і Кримська єпархія УПЦ МП, яка видала заяву про те, що архімандрит Калінік «відповідно до засад соціальної концепції нашої святої матері-церкви не брав участі ані у політичній, ані в агітаційній діяльності» та згідно з благословенням священноначалля«закликав паству до взаємоповаги, миру та згоди, а також неприпустимості проявів будь-якого насильства щодо одне одного», а інформація щодо розташування ним складу зброї на території храму в Уютному «не відповідає дійсності».

22 вересня 2016 року архімандрит Калінік зробив черговий крок до «об’єднання Криму з Україною» – узявши участь у Зібранні ігуменів та ігумень РПЦ, що відбулося у Залі церковних соборів кафедрального соборного храму Христа Спасителя у Москві під головуванням російського патріарха Кіріла. На цьому заході кримський делегат виступив із доповіддю на тему «Передача святогірських традицій через монастирі Криму  у XIV столітті на Святу Русь».

У квітні 2017 року архімандрит Калінік отримав орден святого Володимира III ступеня від митрополита Онуфрія, а на початку грудня того ж року – ювілейну медаль РПЦ на честь 100-ліття відновлення патріаршества у цій церкві від її очільника патріарха Кіріла. У 2018 році архімандрит Калінік був удостоєний ордена святого Володимира II ступеня від митрополита Онуфрія

8 грудня 2019 року митрополит Онуфрій висвятив архімандрита Калініка на єпископа Бахчисарайського, вікарія Сімферопольської і Кримської єпархії УПЦ МП – проте не в Києві, як зазвичай, а в Миколаївському кафедральному соборі УПЦ МП у Ніжині на Чернігівщині, рано вранці, без попереднього оголошення і без присутності журналістів та інших «небажаних свідків».

26 липня 2020 року, в день військово-морського флоту РФ, єпископ Калінік у співслужінні духівництва Севастопольського благочиння УПЦ МП очолив подячний молебень у гарнізонному храмі ЧФ РФ в ім’я архистратига Михаїла. Того дня він очолював «делегацію» від Сімферопольської та Кримської єпархії УПЦ МП разом з іншим «почесним гостем» – архієпископом Елістинським і Калмицьким Юстиніаном (Овчинниковим). Зокрема, до «делегації» увійшли священники Севастопольського благочиння УПЦ МП, які «духовно опікуються» службовцями частин і бойових кораблів ЧФ РФ за благословенням митрополита Лазаря. Взагалі з архієпископом Юстиніаном у єпископа Калініка того року виникли вельми дивні стосунки. Наприкінці зими вікарій Сімферопольської і Кримської єпархії УПЦ МП на чолі делегації від єпархії відвідав Елісту – головне місто Калмикії, де взяв участь у святкуванні 25-річчя заснування Елістинської і Калмицької єпархії РПЦ та у круглому столі «Територія сучасної Калмикії у контексті історії поширення християнства у Криму та на Нижній Волзі», де виступив із доповіддю на тему «Історія вшанування святого Климента Римського на Русі». 27 лютого архієпископ Елістинський і Калмицький Юстиніан у співслужінні єпископа Бахчисарайського Калініка і духівництва Елістинської єпархії РПЦ та Сімферопольської і Кримської єпархії УПЦ МП відправив літургію у нижньому храмі кафедрального собору в ім’я святих Кирила і Мефодія в Елісті, що будувався. Перед богослужінням відбулася урочиста зустріч ковчега з мощами святого Климента Римського, який за благословенням митрополита Лазаря доправив єпископ Калінік за сприяння севастопольської ГО «Наследие святого Климента Римского» («Спадщина святого Климента Римського»), зусиллями якої частки мощей шанованих святих були викуплені на різних аукціонах у країнах заходу Європи. Тоді ж єпископ Калінік отримав від архієпископа Юстиніана медаль «За працю на благо Елістинської єпархії» та заявив, що між Кримом і Калмикією буцімто є «духовний зв’язок, який неможливо розірвати».

Єпископ Калінік освячує прапор для нового малого ракетного корабля ЧФ РФ «Грайворон»в окупованому Севастополі. На задньому плані праворуч – клірик Севастопольського благочиння УПЦ МП протоієрей Василь Гумаров, помічник начальника відділення бригади берегової оборони ЧФ РФ по роботізвіруючими військовослужбовцями. Джерело: «Севастопольское благочиние» 

30 січня 2021 року до складу ЧФ РФ в окупованому Севастополі було прийнято малий ракетний корабель «Грайворон» з ракетним комплексом «Калібр-НК» – який наразі залучено до збройної агресії РФ проти України. Участь в урочистій церемоній підняття Андріївського прапора на новому кораблі за благословенням митрополита Лазаря узяв єпископ Бахчисарайський Калінік разом із духівництвом Севастопольського благочиння УПЦ МП. Іншими почесними гостями цього заходу стали начальник головного штабу ВМФ РФ адмірал Олександр Вітко, командувач ЧФ РФ віце-адмірал Ігор Осипов, «губернатор Севастополя» Михайло Развожаєв, «голова парламенту Севастополя» Володимир Нємцев та єпископ Губкінський і Грайворонський РПЦ Софроній (Китаєв). Перед тим єпископ Калінік у співслужінні благочинного Севастопольського округу УПЦ МП протоієрея Сергія Халюти та військового духівництва, що опікується вояками ЧФ РФ, а також за участі згаданого єпископа Софронія освятив Андріївський військово-морський прапор для нового корабля ЧФ РФ «Грайворон». Вітаючи командира корабля Гліба Казакова з цією «важливою подією», вікарій Сімферопольської і Кримської єпархії УПЦ МП виголосив промову, в якій сказав наступне: «Сьогодні ми освятили корогву, яка височітиме над новим кораблем, що поповнить лави славетного Чорноморського флоту. Православна церква протягом всієї історії завжди молить Бога про подання миру нашій Богом береженій вітчизні. Але мир можливий лише за єдиної умови– коли у вітчизні є мужні люді, готові за словом Господа життя своє віддати за друзів і близьких своїх. Лише тоді всі вороги нашої вітчизни, нашого святого православ’я будуть розуміти й усвідомлювати, що якщо в країні є мужній народ, який не віддасть ані п’яді своєї землі, не зрадить своїм ідеям, своїй вірі, не залишить свої домівки та родини, лише тоді буде мир. Я дякую всім морякам Чорноморського флоту, і особливо командувачеві. Також вітаю капітана нового корабля з призначенням і відповідальністю. Я бажаю, щоб служба на цьому кораблі проходила спокійно, мирно, тихо, але при всьому цьому щоб ви завжди були готові відбити будь-які спроби нападу на нашу святу вітчизну».

26 квітня 2021 року єпископ Калінік за благословенням митрополита Лазаря у співслужінні благочинного Севастопольського округу УПЦ МП протоієрея Сергія Халюти освятив в окупованому Севастополі пам’ятник жертвам подій 1917-1921 рр., які в Росії прийнято називати «громадянською війною». Слід зазначити, що встановлення цього монумента спричинило неоднозначну реакцію громадськості окупованого півострова. В «урочистій церемонії» участь також узяли: помічник президента РФ, голова Російського воєнно-історичного товариства Володимир Мединський, «губернатор Севастополя» Михайло Развожаєв, командувач ЧФ РФ віце-адмірал Ігор Осипов, депутати російської Держдуми та інші «почесні гості».

Незабаром, 6 травня 2021 року, в день пам’яті святого великомученика Георгія Побідоносця, єпископ Калінік у співслужінні єпархіального духівництва очолив святкову літургію у Свято-Георгіївському чоловічому монастирі біля мису Фіолент, по завершенні якої звернувся до пастви з проповіддю, що більше нагадувала пропагандистську агітку. Зокрема, він висловив «превеликий жаль» через те, що чудотворний образ Георгія Побідоносця, який, згідно з переказами, з’явився у печерному храмі неподалік від сучасного Севастополя, «поки що» перебуває в одному з музеїв Києва. Далі єпископ Бахчисарайський продемонстрував неабиякі історичні знання, заявивши, що російська імператриця Катерина ІІ у 1780-х рр. «повернула Крим Російській імперії» (!) – після чого «матір-церква» благословляла у цих краях вояків і моряків на «захист нашої вітчизни», а також попросив Господа про можливість побачити славу монастиря для «всієї нашої Русі». Після цього вікарій Сімферопольської і Кримської єпархії УПЦ МП відзначив, що російський народ, до якого він себе зараховує, особливо вшановує Георгія Побідоносця – бо «саме його заступництвом у 1945 році ми здолали нацизм, саме наші з вами вояки– православні християни звільнили від нечисті цілий світ і нашу країну». «Наш святий обов’язок – навчати дітей і онуків на прикладі подвигів наших вояків, що захистили світ від нацизму.На превеликий жаль, у сучасному світі намагаються переписати історію, применшити славу наших вояків та російської зброї, але це неможливо, бо в кожному християнині з-поміж нас живе ця пам’ять,і житиме доти,, доки існуємо миз вами і доки жива православна церква. Ми ніколи не дамо забути славу наших батьків і дідів, перемогу нашого народу у Великій Вітчизняній війні», – висловився єпископ Калінік. Наостанок він привітав паству з днем пам’яті святого Георгія Побідоносця і попросив Бога дарувати його молитвами мирне небо, щоб «жоден ворог не зазіхнув на нашу з вами землю і святе православ’я», а також подати мир«православній церкві, православній державі, нашій з вами святій землі».

На початку червня 2021 року до окупованого Криму з «робочим візитом» прибув єпископ Бронницький Саватій(Загребельний; віднедавна – єпископ Бішкецький і Киргизстанський), який на той час очолював Синодальний відділ РПЦ зі взаємодії зі збройними силами та правоохоронними органами РФ і був вікарієм патріарха Московського Кіріла. Зокрема, в Криму він, серед іншого, мав зустрічіз керівниками окупаційних силових структур. У Сімферополі єпископ Саватій провів нараду, участь у якій узяли помічники благочинних Сімферопольської і Кримської єпархії УПЦ МПзі взаємодії зі збройними силами та правоохоронними органами держави-окупанта (серед них – керівник відділу управління єпархії зі взаємодії з силовими структурами протоієрей Димитрій Кротков), а також вікарій єпархії єпископ Бахчисарайський Калінік.

Єпископ Калінік на святкуванні дня військово-морського флоту Росії в окупованому Севастополі. На задньому плані –«голова республіки Крим» Сергій Аксьонов. Джерело: «Севастопольское благочиние» 

25 липня 2021 року в Севастополі відбувся черговий парад до дня ВМФ РФ, яким керував командир дивізії надводних кораблів ЧФ РФ капітан 1 рангу Сергій Тронєв і який приймали командувач військ Південного військового округу РФ генерал армії Олександр Дворников та командувач ЧФ РФ адмірал Ігор Осипов. «Почесними гостями» параду традиційно, за благословенням митрополита Лазаря, стали благочинний Севастопольського округу УПЦ МП протоієрей Сергій Халюта та єпископ Бахчисарайський Калінік. Останній того дня у гарнізонному храмі ЧФ РФ в ім’я архистратига Михаїла очолив подячний молебень у співслужінні Сергія Халюти та духівництва Севастопольського благочиння. Крім Ігоря Осипова, участь у богослужінні узяли «голова законодавчого зібрання Севастополя» Володимир Нємцев, курсанти«Чорноморського вищого військово-морського училища ім. П. С. Нахімова» та офіцери ЧФ РФ.У молитвах підносилися прохання до Бога про благословення та допомогу «російським військовим, вождям і воякам православним». По завершенні богослужіння єпископ Калінік звернувся до присутніх, відзначивши, що «наша держава святкує великий день» і що мирне і чисте небо неможливі без армії і флоту: саме це, на думку кримського архієрея, «показали і доказали нещодавні події поблизу мису Фіолент» – коли наприкінці червня 2021 року британський есмінець«Defender» під час переходу з Одеси до Батумі зайшов на 3 км у 12-мильну зону біля узбережжя Кримського півострова і не став змінювати курс після повідомлення російського сторожового корабля про захід у«російські територіальні води»; військове командування держави-окупанта заявляло, що сторожовик відкрив попереджувальний вогонь, а бомбардувальник Су-24 М скинув бомби за курсом британського корабля. «Ми мусимо бути готовими до відбиття будь-яких провокацій, які вороги вітчизни нашої намагаються влаштувати. Саме силами військово-морського флоту нашої вітчизни охороняються наші кордони і наша велика держава. Дорогі товариші офіцери, матроси, дорогий товаришу командувачу! Прийміть мої щирі вітання з днем військово-морського флоту. Нехай Господь дарує вам мужність, сили та здоров’я. І пам’ятайте, що Господь своїх ніколи не залишає. Моліться Богові,і Господь влаштує і ваші життя, і життя нашої вітчизни. Зі світом! Богом будьте бережені!» – висловився єпископ Калінік, вітаючи окупаційних військових.

Того ж дня, 25 липня 2021 року, єпископ Бахчисарайський Калінік узяв участь у ще одній псевдохристиянській пропагандистській акції – у зустрічі в окупованому Севастополі мощей «святого благовірного великого» князя Олександра Невського, які возили містами Росії, окупованого нею Криму, а також Білорусі з 12 червня по 14 серпня за благословенням московського патріарха Кіріла та за організаційної підтримки благодійного фонду рівноапостольного князя Володимира. У зустрічі мощей Олександра Невського, які було урочисто внесено до Свято-Володимирського собору в Херсонесі, участь узяли «голова законодавчого зібрання Севастополя» Володимир Нємцев, «сенатор Ради Федерації РФ від Севастополя»Катерина Алтабаєва, «заступник губернатора Севастополя» Ігор Міхеєв, духівництво Севастопольського благочиння на чолі з протоієреєм Сергієм Халютою, моряки ЧФ РФ на чолі з адміралом Ігорем Осиповим,співробітники окупаційного управління МВС РФ та інші. По завершенні богослужіння єпископ Калінік у своїй проповіді розповів присутнім про «неминучу славу» Олександра Невського, якого назвав «захисником і покровителем землі російської», та закликав представників окупаційного військового контингенту брати приклад зі «святого благовірного» князя у його прагненні «захищати землю російську, озброївшись допомогою Божою».

Єпископ Калінік, духівник патріарха Кіріла схиархімандрит Ілій (Ноздрін), благочинний Севастопольського округу УПЦ МП протоієрей Сергій Халюта у Свято-Климентівському чоловічому монастирі. Джерело: «Сайт Инкерманского пещерного монастыря» 

У середині вересня 2021 року єпископ Калінік у Свято-Климентівському монастирі в Інкермані, намісником якого він є, разом із благочинним Севастопольського округу УПЦ МП протоієреєм Сергієм Халютою зустрів схиархімандрита Ілія (Ноздріна), який є особистим духівником московського патріарха Кіріла, і запросив його оглянути «найдавнішу святиню російської церкви» – старовинний печерний монастир, заснований у прадавні часи, коли не йшлося про жодну Росію, не кажучи вже про її церкву. Слід згадати, що схиархімандрит Ілій ще на початку 2016 року називав Україну «Малоросією» та «західною межею нашої Росії», а окупований Крим – «достеменною частиною нашої Росії», яку буцімто «не подумавши, віддав Україні зрадник Хрущов» і яку Росія у 2014 році «повернула».«Крим завжди був російським. Там пролито море російської крові», – заявляв тоді російський старець.

22 листопада 2021 року митрополит Сімферопольський і Кримський Лазар та його вікарії – єпископ Ялтинський Нестор і єпископ Бахчисарайський Калінік «синівськи» привітали московського патріарха Кіріла з 75-ю річницею народження і так само «синівськи» попросили його «святих» молитов як «смиренні послушники його Святості».

15 грудня 2021 року під час чергових «парламентських зустрічей», що відбулися у «державній раді республіки Крим»у рамках «регіонального етапу» російських XXX Міжнародних Різдвяних освітніх читань «До 350-річчя від дня народження Петра I: секулярний світ і релігійність»єпископ Бахчисарайський Калінік отримав від «голови державної ради республіки Крим» Володимира Константінова «грамоту президії державної ради республіки Крим»за «великий особистий внесок у збереження духовно-моральних цінностей, зміцнення міжконфесійного миру та благодійну діяльність» і навзаєм передав йому за благословенням митрополита Лазаря ювілейну медаль РПЦ «На спомин про 100-річчя відновлення патріаршества» від московського патріарха Кіріла, а також роздав деяким кримським «державним діячам» і педагогам ювілейну медаль Сімферопольської і Кримської єпархії на честь 800-річчя народження «святого» російського князя Олександра Невського. Сам же «спікер» кримської «державної ради» тоді зазначав, що під час «парламентських зустрічей» зазвичай обговорюються провідні актуальні проблеми збереження та примноження російської духовної спадщини, а також виховання кримської молоді в дусі російського патріотизму та громадянської свідомості, і запевнив, що кримський «парламент» і надалі приділятиме особливу увагу спільній праці з РПЦ та іншими «традиційними» конфесіями у галузі «підтримки патріотичного та духовного виховання молоді, збереження історичної пам’яті та моральних цінностей».

Також повідомлялося, що у 2021 році єпископ Калінік отримав орден святителя Луки Кримського та ювілейну медаль «50 років автономії Японської православної церкви».

9 січня 2022 року під час богослужіння у храмі на честь ікони Божої Матері «Феодорівська» у Бахчисараї єпископ Калінік відправив службу за участі благочинного Бахчисарайського району протоієрея Петра Чайковського, під час якої за благословенням митрополита Лазаря в урочистій обстановці нагородив орденом святителя Луки Кримського та пам’ятною медаллю на честь 800-річчя від дня народження генерального директора російського православного телеканалу «Спас» Бориса Корчевникова, що незаконно прибув до окупованого Криму в рамках «дружнього візиту» до монастиря святих Кузьми та Дем’яна, членом піклувальної ради якого він є.Слід відзначити, що до пана Корчевникова, як і до «святих отців» Чернишова та Чайковського, мали б виникнути питання в українського правосуддя. Колишній актор кіно та телеведучий, а нині один з провідних діячів російського агітпропу під проводом РПЦ, ще 22 квітня 2014 року згідно з неопублікованим указом Володимира Путіна під № 269, за яким були нагороджені кількасот російських пропагандистів за медійну підтримку російської окупації Криму, отримав медаль ордена «За заслуги перед Вітчизною» I ступеня за «високий професіоналізм і об’єктивність у висвітленні подій у республіці Крим», а у вересні того ж року був внесений українською владою до санкційного списку як через незаконне відвідування окупованого Криму, так і через антиукраїнські виступи на російському телебаченні.В січні 2018 року Корчевников був зареєстрований як довірена особа Путіна на виборах президента РФ, що відбулися 18 березня, а 28 червня 2019 року був включений Путіним-таки до складу Громадської палати РФ. У жовтні 2019 року Корчевников як «церковний представник» на запрошення скандального позафракційного народного депутата Андрія Деркача несподівано прибув до Києва та відвідав фестиваль православного кіно «Покров», де пропагувалася дружба з Росією і на якому він отримав нагороду, а також побував у Києво-Печерській лаврі, реставрації двох храмів якої буцімто сприяв, та у деяких інших монастирях УПЦ МП. В СБУ лише стенули плечима – мовляв, даних про його дії на шкоду національній безпеці не маємо, а кримінальне провадження щодо нього було закрите ще в квітні на підставі відсутності складу кримінального злочину, та й хто знає, чи забороняли йому взагалі колись в’їзд до України. За рік Корчевников знову прибув до Києва на запрошення Оксани Марченко – дружини іншого одіозного політика Віктора Медведчука, який нині перебуває під арештом за звинуваченням у державній зраді.

Єпископ Калінік освячує пам’ятник «жертвам громадянської війни» в окупованому Севастополі. Джерело: «Севастопольское благочиние» 

Наприкінці зими 2022 року РФ, яка до того з 2014 року тримала під своєю окупацією АР Крим і місто Севастополь, а також окремі регіони Донецької та Луганської областей, розпочала повномасштабну воєнну агресію проти нашої держави, назвавши її вустами свого лідера Путіна «спецоперацією з демілітаризації та денацифікації України». Неочікувано на цю жахливу подію відреагував 27 лютого єпископ Бахчисарайський Калінік, який до того благословляв російський окупаційний контингент на Кримському півострові на «захист вітчизни»: під час літургії у кафедральному соборі УПЦ МП на честь Олександра Невського у Сімферополі він підносив особливі прохання за мир в Україні,а по завершенні богослужіння звернувся до вірян із проповіддю, назвавши воєнні дії РФ проти України «великою трагедією, коли братні народи вбивають один одного, коли проливається християнська кров, коли християнин здіймає зброю на християнина», і додав, що будь-якій війні немає виправдання, а також попросив парафіян «не мати жорстокі серця».

Однак рівно за три місяці єпископ Калінік став учасником заходів, які можна розцінити як остаточне оформлення російської духовної анексії Криму. 27 травня він був долучений до делегації Сімферопольської і Кримської єпархії УПЦ МП, що в режимі відеозв’язку взяла участь у соборі цієї церкви, під час якого було запропоновано поправки до статуту про її управління з метою оформлення принаймні декларативної незалежності від РПЦ. Кримська делегація у повному складі проголосувала проти цього кроку та заявила, що єпархія залишається «під омофором Святійшого Патріарха Московського і всієї Русі». Відтоді спостерігається надзвичайна медійна активність єпископа Калініка як запрошеного експерта на російських та підконтрольних окупантам кримських ЗМІ.Зокрема, протягом кількох днів з телеекранів він робив заяви, у яких запевняв, що Сімферопольська і Кримська єпархія УПЦ МП «завжди була під омофором святійшого патріарха [Московського]», демонстративно радів «звільненню» окупованого Криму від «української анексії», при цьому називаючи Україну «братньою», а її громадян – «єдиним народом» з росіянами, уявну «єдність» якого буцімто «намагаються зруйнувати ззовні ворожі сили».

7 червня 2022 року в РПЦ проголосили виведення трьох кримських єпархій зі складу УПЦ МП та заснування на їхній основі «Кримської митрополії» на чолі з митрополитом Лазарем. Демонструвати вірнопіддану реакцію до російських ЗМІ знов запросили єпископа Бахчисарайського Калініка, який назвав цю подію «історичною» і такою, що «розставила все на свої місця», а також від імені всіх православних мешканців окупованого РФ Кримського півострова подякував «предстоятелеві нашої церкви» патріархові Московському Кирилу «за мудре рішення».

5 травня 2022 року єпископ Бахчисарайський Калінік став почесним гостем на відкритті відділення окупаційної поліції в Інкермані, участь у якому взяли також «начальник УМВС Росії по Севастополю» генерал-майор поліції Павло Гіщенко, «губернатор Севастополя» Михайло Развожаєв, колишній голова УМВС Севастополя, генерал-майор міліції у відставці Олександр Гончаров, «голова Інкермана» Родіон Демченко, «член громадської ради при УМВС» Наталя Терещенко, «голова профспілки співробітників ВВС» Олександр Конюшок та інші. Привітавши окупаційних «правоохоронців», єпископ Калінік вручив їм на честь «знаменної події» ікону Георгія Побідоносця.

17 травня 2022 року в Раді Федерації Федерального Зібрання РФ у рамках X Парламентських зустрічей відбувся круглий стіл на тему «Взаємодія РПЦ та держави у галузі соціального захисту населення: світський і релігійний вимір», участь у якому взяв вікарій Сімферопольської і Кримської єпархії УПЦ МП єпископ Бахчисарайський Калінік. Зокрема, він похвалився тією «допомогою», яку єпархія надає людям, змушеним виїжджати або силоміць вивезеним до окупованого Криму з південних регіонів материкової України, зруйнованих і окупованих російськими військами. Зокрема, на той час до Донецької (зокрема до Маріуполя), Херсонської та Запорізької областей єпархія відправила понад 150 тонн «гуманітарної допомоги», яку отримали понад 25 тисяч осіб, і спорядила черговий «гуманітарний конвой» майже на 20 тонн – зібраний на початку червня у Свято-Климентівському чоловічому монастирі й освячений єпископом Калініком. Серед проблем біженців у Криму архієрей відзначив відсутність можливості обміну гривні на рублі, складнощі з отриманням від окупантів «прописки», а також із працевлаштуванням та оформленням дітей до дитячих садків, де їх вже змалку навчатимуть любити «нову вітчизну». Вікарій Сімферопольської і Кримської єпархії УПЦ МП запропонував розглянути можливість грошової допомоги від держави-окупанта особам, які зголосяться прийняти в себе біженців, а також максимально спростити процедуру оформлення «документів» для біженців і зробити всі етапи їхнього отримання безкоштовними. До того ж,єпископ Калінік запропонував створити у регіонах Херсонської та Запорізької областей, що перебувають під російською окупацією, «гуманітарні центри допомоги».

Чекаємо на нові факти служіння єпископа Бахчисарайського Калініка та решти кримських священнослужителів РПЦ їхньому «отечеству», обіцяємо фіксувати їх із подальшим інформуванням відповідних інстанцій та сподіваємося на належну реакцію.

Сергій КОНАШЕВИЧ

_______________________________

Матеріал підготовлено в рамках проекту “Інформаційна платформа “Голос Криму. Культура” – про Крим чесно, якісно, актуально” за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США. / Implemented within the project “Information Platform” Voice of Crimea. Culture “- about Crimea honestly, qualitatively, actually” with the support of the Media Development Fund of the US Embassy in Ukraine. The views of the authors do not necessarily reflect the official position of the US government.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: