Захоплення Криму більшовиками
Кораблі союзників у Севастополі
/

Захоплення Криму більшовиками

Почати
  • This page available also in
  • EnglishEnglish

Створене більшовиками бюро Кримського обкому КП(б)У просувалося в бік Сімферополя разом з військами Південного фронту. Воно існувало доти, доки не змогло об’єднатися з іншими членами Кримського обкому КП(б)У, які перебували в Сімферополі, тобто до захоплення міста більшовиками.

Захоплення Криму більшовиками
Кораблі союзників у Севастополі

9 квітня 1919 р. у Сімферополі влада перейшла до військово-революційного комітету. Він постав 7 квітня з представників обласного та міського комітетів більшовиків, двох представників від партії меншовиків та по одному від анархістів та вірменської партії «Дашнакцутюн». 17 квітня в ЦК РКП(б) і в ЦК КП(б)У було надіслано таку телеграму: «Бюро Кримського обкому припинило свою діяльність. Місце перебування обкому – Сімферополь. Секретар обкому – Шульман».

Захоплення Криму більшовиками
Алі Боданінський, член татарсько-мусульманської секції Кримського обкому РКП(б)

Як свідчило надіслане до центру офіційне повідомлення, 10 квітня «представниками кримської організації партії комуністів-мусульман в особі Сімферопольського комітету було організовано мітинг робітників-мусульман для з’ясування питання щодо подальшої долі колишньої кримськотатарської Директорії та її установ. Після детального обговорення питання одностайно ухвалили:
1). Існуючу Директорію та всі її установи скасувати.

2). Створити тимчасовий комісаріат з мусульманських справ, куди передати все майно та справи колишньої національної Директорії.
3). До складу комісаріату обрано таких комісарів: С. Меметов, А. Боданінський, В. Ібраїмов, У. Ібраїмов, Д. Мамбет Аджи, С. Ідрісов та М. Леманов.
Всі перелічені особи, за винятком М. Леманова, є членами кримської організації партії комуністів-мусульман. Комісаром з мусульманських справ колегією з вищезазначених осіб висунутий С. Меметов».

13 квітня на засіданні сімферопольського ревкому було обрано його президію в складі трьох осіб: Є. Багатур’янц (Лаура), Мітяєв та Іванов. Заслухавши інформацію щодо ухвалення під час мітингу вищевказаної постанови, ревком затвердив її і визнав проголошених осіб як Комітет з мусульманських справ. Однак через кілька днів персональний склад цього комітету змінився. 18 квітня в газеті «Известия военно-революционного комитета» було розміщено таке повідомлення: «З ініціативи кримськотатарської партії у дворі татарського дитячого садка відбувся мітинг, на якому обрано комісаріат з кримсько-мусульманських справ. До нього увійшли: С. Меметов, Д. Бешевелі, Д. Мамбет Аджи, А. Боданінський, В. Ібраїмов, С. Ідрісов, М. Леманов».

Захоплення Криму більшовиками
Велі Ібраїмов, член татарсько-мусульманської секції Кримського обкому РКП(б)

23 квітня Тимчасовий комісаріат було перейменовано на татарсько-мусульманську секцію Кримського обкому РКП(б). До її складу увійшли: члени – Мінзокір Абсалямов, Селіл Меметов, Якуб Халіков, Алі Боданінський, Сулейман Ідрісов, Дост Мамбет Аджи, Хайрі Еміров, Джафер Ібраїмов, Велі Ібраїмов, Умер Ібраїмов, Смаїл Мамутов, Мемет Мердимшаєв; кандидати в члени – Сеїт Абдураманов, Осман Меїнов.

12 квітня 3-й Таврійський полк підійшов до Севастополя і зайняв позиції на підступах до міста, біля Інкермана. Звістка про наближення більшовицьких військ викликала страшенну паніку. В місцевих газетах писали: «Діялося щось неймовірне. Наймали автомобілі, екіпажі, лінійки. Платили божевільні гроші, аби виїхати і сховатися там, куди виїхав уряд. Платили за автомобіль до 10-12 тис. рублів, за екіпаж – 3-5 тис., і їхали, їхали без кінця».

Спроби Червоної армії одразу зайняти Севастополь не вдалися. За спогадами Ю. Гавена, у відповідь на пропозицію радянського командування здати місто командувач збройними силами Антанти в Криму французький полковник Труссон заявив: «Місто він не звільнить без розпорядження свого вищого командування і буде захищати всіма засобами, що є в його розпорядженні, оскільки Севастополь вважають ключем до Чорного моря».

Отримавши повідомлення про опір Антанти у Севастополі, Раднарком наполіг на негайному зайнятті Севастополя. Нарком закордонних справ Г. Чичерін телеграфував про доцільність «замість відстрочки боротьби негайно, не даючи французам підготуватися, викинути противника з Севастополя». Оскільки в Севастополі перебували кораблі та війська Антанти, В. Ленін, не бажаючи відкритої війни, знову, як і у 1918 р., запропонував створити «незалежну» від РСФРР буферну державу – Кримську радянську соціалістичну республіку, від імені якої проводилися б воєнні дії проти військ Антанти.

Тетяна Бикова, к.і.н., науковий співробітник Інституту історії України НАН України

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Проект реалізовано за підтримки Українського культурного фонду

Тетяна Бикова

Кандидатка історичних наук, науковий співробітник Інституту історії України НАН України

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: