Загадки печери «Таврида»
///

Загадки печери «Таврида»

Почати

У 2018 р. під час незаконного прокладання «автошляху федерального значення «Таврида» поблизу селища Зуя в Білогірському районі АР Крим будівельники розкрили природний карстовий колодязь завглибшки 14 м, з якого вели довгі магістральні галереї, з’єднані лабіринтами, 7-8 м заввишки та 4-6 м завширшки. Висота висхідних куполів у печері сягала 12 м. За оцінками спелеологів, печера має яскраво підкреслену гіпогенну генезу, тобто була утворена напірними водами знизу. Більша частина галерей заповнена глиною, що ускладнює повне проходження порожнини. Протяжній печері карстового походження дали назву, ідентичну до траси, завдяки якій було виявлено знахідку.

Загадки печери «Таврида»Встановлена протяжність печери станом на літо 2018 р. становила не менш ніж 1015 м; в липні 2020 р. стало відомо, що дослідники під час пошуків природного входу до неї регулярно знаходять нові ходи, збільшуючи таким чином її вивчену частину. На той час загалом було відкрито близько 400 м нових проходів; також вчені мають дані про наявність ще не відкритих галерей печери, вхід до яких планується відшукати.

Тоді ж у печері було зафіксовано температурну аномалію: незважаючи на те, що середня річна температура у місцевості приблизно 10,5 °C, в печері температура незалежно від пори року практично не змінюється і тримається на рівні близько 13,5 °C. Пояснити це дослідники намагаються потоком глибинного тепла або сповільненням обміну повітря. Також вони планують з’ясувати, звідки в печері взявся вуглекислий газ, концентрація якого при розкритті перевищувала норму в 100 разів.

Раніше, у травні 2020 р., за один день було зроблено новий вхід до печери, який веде до її найвіддаленішої частини і призначений лише для наукового користування; він становить собою обгороджений отвір восьмиметрової глибини під охороною. Тоді ж пролунали плани щодо початку будівництва великого входу до майбутнього науково-рекреаційного комплексу.

Перебування людини в печері без спеціального обладнання для дихання ускладнене через високий рівень вологи та низький вміст кисню – менш ніж 18%; восени 2019 р. він зріс через дослідницькі роботи та відкритий карстовий колодязь, розкритий при виявленні печери.

Печера Таврида була лігвом велетенської хижої гієни пахікрокути. Під час робіт були знайдені викопні рештки кісток мастодонта, південного слона, по два різновиди коней і носорогів, велетенського верблюда, давнього великорогого оленя арверноцероса Верещагіна, давніх биків лептобосів, еобізона, зайця-гіполагуса, гвинторогих антилоп газеллоспі, понтоцероса, дрібного дикобраза Виноградова, невеликого вовка, великої шаблезубої кішки гомотерія, велетенського дманісійського страуса, а також тетерева, яструба, стрепета та дрібного сокола. Загалом печера містить відсутній в інших подібних об’єктах розлогий спектр кісткових решток усіх груп хребетних тварин; приблизний вік знахідок становить від 800 тис. до 2,5 млн років. Жодних археологічних свідчень перебування людини вчені в печері не знайшли.

Загадки печери «Таврида»Всі галереї печери Таврида розташовані дуже близько до земної поверхні; частина з них перебуває під дорожнім полотном нової автомагістралі.

В середині липня 2020 р. фахівці оголосили завершення чергового етапу палеонтологічних досліджень, під час яких на поверхню були підняті ще понад 200 мішків ґрунту з кістками доісторичних тварин (права стегнова кістка носорога стефаноринуса, ліва ліктьова кістка носорога еласмотерія, фрагменти метаподії слона, лопатка оленя, фрагмент рогу гірського барана, рештки стрепетів та велетенських страусів пахіострутіо тощо). Знахідки оброблялися на території «Кримського федерального університету». Результати геофізичних досліджень вказали на наявність кількох камер усередині печери; напередодні були знайдені два гроти. Праці вченим у печері стане ще приблизно на десять років: зокрема, дослідження лише «Гроту гієн», де у 2018 р. були виявлені численні кісткові рештки, триватиме ще мінімум два сезони.

Загадки печери «Таврида»Наприкінці липня 2020 р. під час прес-конференції у Сімферополі науковці розповіли, що в печері «Таврида» були виявлені утворені внаслідок життєдіяльності прадавніх тварин унікальні мінерали – фосфати робертсит і кінґсмаунтит, які практично більше ніде не трапляються (останній був знайдений в одній з австралійських печер). Як було зазначено, вказані мінерали не допоможуть створити жодних матеріалів, корисних для промисловості та сільського господарства, однак можуть стати в нагоді під час деталізації історії печери від моменту її появлення. Знайденими в «Тавриді» мінералами зацікавилися неназвані «колеги з Австрії», які взялися до праці над датуванням окремих примірників і дослідженням їхнього ізотопного складу.

Фауна печери Таврида має низку спільних форм із місцевістю Дманісі у Грузії, де були знайдені кісткові залишки давніх людей Homo erectus georgicus; відтак подальше вивчення печери становить додатковий інтерес у зв’язку з проблемою першого вселення до Європи ранніх представників роду Homo.

Облаштування печери планується завершити до кінця 2020 р., після чого у 2021 р. для відвідування туристами відкриють 575 м ходів.

Проект реалізовано за підтримки Українського культурного фонду

Сергій Конашевич

Автор численних культурологічних публікацій, редактор ТОВ "Видавничий дім "Українська культура"

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: