гала-концерт переможців
17 березня 2018 року в Чернівецькій обласній філармонії відбулося урочисте нагородження та великий гала-концерт переможців ІV Всеукраїнського (ХІV Всекримського) фестивалю-конкурсу.
//////

Всеукраїнський конкурс присвячений Лесі Українці, що зародився в Криму

Почати
  • This page available also in
  • EnglishEnglish

 

 Берімось краще до роботи,

Змагаймось за нове життя!

Саме ці рядки з поезії Лесі Українки лягли в основу конкурсу-фестивалю дитячої та юнацькою творчості «Змагаймось за нове життя!». Конкурс  учнівської та студентської творчості народився у 2004 році в Криму. Метою творчого змагання було об’єднати, згуртувати та підтримати кримських дітей та молодь навколо творчої спадщини Лесі Українки, запалити в душах дітей любов до рідної мови, традицій, культури українського народу, що і вдалося успішно зреалізувати.

Ініціаторами його започаткування стали: відома громадська діячка пані Марія Фішер-Слиж (Торонто, Канада) та представники української громади Криму.

Уперше конкурс відбувся одночасно в Севастополі, Сімферополі та Ялті з ініціативи Управління освіти і науки Севастопольської міської державної адміністрації, Севастопольського міського гуманітарного університету, Громадського комітету “Український Севастополь”, а Регіональні (відбіркові) етапи конкурсних змагань були проведені Всекримським товариством зв’язків з українцями за межами України (Товариство «Україна-Світ»), колективом загальноосвітньої школи №29 м. Сімферополя та Ялтинським музеєм Лесі Українки.

«Бережіть собори своїх душ… Ці слова Олеся Гончара спадають на думку, коли стаєш учасником конкурсу учнівської та студентської творчості «Змагаймось за нове життя!». Це не просто свято, а відродження душі, відродження величного Українського Слова, Нації. Тут об’єдналися всі види мистецтва: живопис, поезія, драматургія. Людське життя коротке, а мистецтво – вічне. Ми часто чуємо цей вислів. Та тільки беручи участь у таких конкурсах, відчуваєш, що справді невмирущі слова Лесі Українки з п’єси «Лісова пісня»: «Ні! Я жива, Я буду вічно жити, Я маю в серці те, що не вмирає!». Спасибі творчим і талановитим людям, що в наш непростий час намагаються зберегти «собори дитячих душ», які будуть бачити зорі у калюжах буденності.  Нехай ми, аматори, поки що не здобули призового місця, але діти завдяки цим змаганням багато приділили уваги вивченню творчості Лесі Українки, усвідомили те величне, патріотичне, вічне, що піднімає на щит у своїй поезії талановита поетеса. Російськомовні дітки, у сім’ях яких не спілкуються українською, з таким захопленням готувалися до конкурсу, вивчали напам’ять величезні тексти. В їхніх серцях горить отой вогонь бажання виступати у подібних змаганнях, і слава Богу, що цей конкурс існує, розвивається, а ми, зі свого боку, будемо намагатися ще краще підготуватися і наступного року перемогти», – своїми враженнями від ювілейного (5 років) конкурсу поділилася  вчителька української мови та літератури міста Ялти Надія Пилипенко.

Ідею святкування Дня народження Лесі Українки проведенням на кримських теренах учнівсько-студентського конкурсу на наступні 10 років підхопили Інститут інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти і науки України (Кримська філія), Всекримське товариство зв’язків з українцями за межами України (Товариство «Україна-Світ») та за підтримки Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим, Міністерства освіти і науки АР Крим, Ялтинського музею Лесі Українки, та інших державних і громадських організацій перетворили в щорічне величне свято духовності, любові до українського слова й щирого захоплення генієм української письменниці.

З кожним роком не лише збільшувалася кількість учасників, а й їх роботи, виступи ставали дедалі якіснішими.  «Щорічно кількісний та якісний склад учасників  зростає — нині їх майже тисяча, та й географія проведення конкурсу розширюється», — завважила голова оргкомітету заходу Тетяна Захарова під час проведення конкурс у 2012 році. Цього року конкурс тривав кілька днів, традиційно розпочавшись з номінації «Малюнок». 117 учнів та студентів створювали, малювали картини за темами Лесиних творів багатьма техніками в кількох жанрах. Ще майже 350 робіт надійшло до оргкомітету поштою. Традиційними залишилися для конкурсу і номінації «декламація», «інсценізація», «твір», «науково-пошукова робота», додалася  — «аудіовізуальний твір», появу якої підказало саме життя. «Дитячі виступи часом не вкладаються у відведені 10 конкурсних хвилин. Тому учасники почали надсилати диски з повними своїми сценаріями та музичними композиціями», — пояснила Тетяна Захарова.  В цьому змаганні взяли участь 34 роботи. Журі конкурсу вразило те, що до цієї номінації долучилась не лише недосвідчена молодь, а й ті, хто професійно створює програми для дітей.

Змагання юних талантів відбувалося за номінаціями: «Декламація», «Інсценізація», «Твір», «Науково-пошукова робота». Спочатку в ньому взяло участь декілька десятків дітей. Та з кожним роком зростали популярність, кількісний і якісний рівень конкурсу, розширювалася його географія. До кримчан з різних районів півострова приєднувалися й представники Києва, Одеси, Львова, Глухова, Луганська, Івано-Франківська, Коломиї, Волині.

«Берімось краще до роботи, Змагаймось за нове життя!». Це прекрасні слова, коли опускаються руки, чи так сумно на душі, особливо, коли наслухаєшся тих телевізійних новин про наше невеселе життя. Треба боротися за кращу долю нашої країни, створювати її своїми руками, не сидіти, не скніти, а працювати – завзято, наполегливо», – висловилась про конкурс (2009 р.) його учасниця учениця 11-го класу Ольга Смірнська із Сімферопольської ЗОШ № 10, що  посіла 3 місце.

За роки проведення творчого змагання з’явилися нові номінації («Аудіо-візуальний твір», «Малюнок») й традиції: поїздки переможців до Ялтинського музею Лесі Українки, декламування поезій біля фортепіано, якого торкалася рука поетеси, поїздки переможців до Карпат для проведення спільного фестивалю «Ми діти одного колоса» (Крим – Карпати).

Андрій Щекун та Тетяна Захарова
Андрій Щекун та Тетяна Захарова м. Київ, 2016 р. Фото Анатолія Ковальського.

У 2009 році, розповідаючи про створення конкурсу, його натхненниця та організаторка  Тетяна Захарова в одному з інтерв’ю газеті «Кримська світлиця» зазначила: «5 років тому редактор відділу літератури «Світлиці» і шеф-редактор «Джерельця» Данило Андрійович Кононенко поділився зі мною ідеєю, яку запропонував кореспондент «Кримської світлиці» у Севастополі Микола Владзімірський: провести на базі Сімферополя, Севастополя і Ялти конкурс науково-пошукових, творчих робіт, декламування та інсценізації творів Лесі Українки серед студентства і школярів. Мені було запропоновано організувати конкурс у нас в Сімферополі.  У перший рік на участь в конкурсі надійшло 56 заявок. Надзвичайно чесна, справедлива, демократична система оцінювання, коли журі виставляє оцінки, не знаючи ні прізвища, ні школи учасника (кожен конкурсант має лише свій номер, без будь-якої особистої інформації), була настільки позитивно сприйнята викладачами, учасниками, їхніми батьками, що ми почали отримувати величезну кількість дзвінків з проханнями продовжити конкурс. Завдяки тому, що прихильників, які нас підтримують, з кожним роком стає все більше, сподіваємося, що конкурс справді колись вийде за територію Криму і набуде всеукраїнського статусу». 

Після окупації Кримського півострову Російською Федерацією доля конкурсу змінилася, як і доля тих, хто був змушений покинути рідні домівки – рідний Крим. Конкурс став переселенцем. Але все таки у 2014 році організатори зробили спробу провести конкурс вже в окупації. На конкурс, який проводився в Сімферополі в Таврійському національному університеті ім. В.І.Вернадського, подали заявки до різних номінацій і вікових категорій близько 1500 учасників. Конкурс відбувся тільки в номінації «малюнок» (в очному й заочному турі взяли участь біля 500 конкурсантів). Інші номінації проведені не були.

Євген Драп'ятий
Вітальне слово Євгена Драп’ятого, м. Київ 2016 р.

А вже з квітня  2015 року Конкурс «Змагаймось за нове життя!» відродився на теренах Полтавщини. Новаціями конкурсу стали проведення змагання ще за однією номінацією – «Вокал», проведення конкурсних змагань в онлайн режимі (зв’язок був з Києвом, Львівською та Луганською обл.) та поїздка переможців до Гадяцького музею родини Драгоманових. Один з меценатів конкурс ще в Криму, перший заступник Представника Президента в АР Крим (2004-2010 рр.), а нині заступник голови Федерації профспілок України Євген Драп`ятий зазначив:  «Серед народу Бог обирає своїх промінчиків, таких, як Леся Українка, Іван Франко, Тарас Шевченко. У кожному містечку чи селі є світлі душі, які принесли і несуть для нашої країни незнищенність. Те, що ми сьогодні долучилися до джерела відкриття Лесі, – наше майбутнє, наше спасіння. Бо побачити світле майбутнє України може тільки світла душа, вихована в любові до рідного слова, в плеканні національних цінностей. Ви всі – діточки Лесі, діточки багатої національної культури. Хочу побажати усім віри у те, що ми робимо, те, чим ми живемо, те, що маємо свою землю, на якій благословенні бути господарями. Дорогі діточки, низенький вам уклін за те, що словом, піснею, малюнком збагачуєте нашу Україну. Ви робите фундамент нашої держави, ви її будуєте вже сьогодні».

У 2016 році Міністерство культури України та ГО Педагогічний центр «Академія» (Полтава) вийшли з пропозицією відродити конкурс у Всеукраїнському масштабі. На конкурс надійшло біля 2000 заявок. У Полтаві було проведено урочисте відкриття та відбірковий очний та заочний тури. Для переможців очного Регіонального етапу змагання була організована й традиційна поїздка до Гадяцького музею родини Драгоманових, а переможці І Всеукраїнського конкурсу «Змагаймось за нове життя!» (Леся Українка) усіх номінацій з 20 областей України й Криму були запрошені до Києва на урочисте нагородження та великий гала-концерт, який відбувся у великій концертній студії Будинку звукозапису Національної радіокомпанії України. «Ми повинні не втратити ті напрацювання, які мали в Криму, які нас згуртовували. Ми повинні їх поширювати та збагачувати на всеукраїнському рівні»,  – Андрій Щекун, меценат конкурсу ще з кримського періоду, співкоординатор руху «Євромайдан-Крим», генеральний директор державного підприємства «Національне газетно–журнальне видавництво» (2015-2019рр.).

Номінація «Декламація»
Номінація «Декламація», виступ учасниці на гала-концерті в Чернівцях, 2017 р.

У 2017 році ІІ Всеукраїнський (ХІІІ Всекримський) Конкурс «Змагаймось за нове життя!» зібрав уже більше 4000 учасників, з яких 700 стали переможцями творчого змагання. Практично з усіх областей України, а також з Криму, Італії, Придністров’я та Росії були надіслані роботи. До дитячого змагання долучилися й дорослі – взяли участь професійні автори теле- і радіопередач для молоді. Вже за традицією конкурс завершився у Чернівцях, де відбувся гала-концерт та нагородження переможців.

Світлана Кочерга
Світлана Кочерга, голова конкурсу, Чернівці, 2017 р.

Світлана Кочерга, голова журі конкурсу, у своїй привітальній промові подякувала чернівчанам та усім тим, хто прикладає зусилля для того, аби кримський конкурс продовжував своє життя. Вона також наголосила на тому, що свого часу чернівецька земля стала прихистком для зраненої душі Лесі Українки. Вона шукала тут розради і підтримки, так само як цієї підтримки потребують і ті, хто позбавлені сьогодні своєї малої батьківщини.

 «Тут не одноразово говорили, що Лесю зв’язує з Буковиною Ольга Кобилянська, але пригадаємо одну річ: чому саме і коли приїхала Леся Українка до Чернівців? …Коли вона втратила свого найдорожчого друга –  Сергія   Мержинського, для неї це була величезна, величезна драма. І їхала Леся з надією на зцілення від цих цілющих гір, цієї землі, відчуваючи присутність близької, доброї душі (Ольги Кобилянської – ред.)  – і все це відбулося, все сталося. Тому, напевно, закономірно, що конкурс, який ми вивезли з анексованого Криму – цей духовний продукт, який не псується, спочатку заявив голосно про себе у Полтаві…, потім була столиця, інакше бути і не може, а третім місцем, де відбувся цей конкурс стала Буковина. Це  місце було рідним для Лесі, бо тут була її близька товаришка, друг по духу, посестра. Я переконана, що залишилося на цій землі багато посестрів, багато побратимів, які розуміють як важко тим, хто стали біженцями, переселенцям, або, таке нетральне слово, переміщеним. Вони втратили гніздо, їх відрізали ножицями, сокирою, багато хто з них втратили свою батьківщину – це не прощається», – сказала голова журі.

Починаючи з 2018 року конкурс вже проводиться в іншому форматі – як конкурс-фестиваль. Перший етап – відбірковий – у місті Полтаві, а другий – фінальний гала-концерт та нагородження – у місті Чернівці, яке пов’язане з долею Лесі Українки та Ольги Кобилянської.

У 2019 році V Всеукраїнського (ХV Всекримського) фестиваля-конкурсу, що відбувався у м. Полтава, почесними гостями стали кримчани, що постійно здійснювали підтримку конкурсу, а саме: архієпископ Сімферопольський і Кримський ПЦУ Климент (нині митрополит), фотокореспондент Королівського фотографічного товариства Великобританії Анатолій Ковальський, головний редактор газети «Кримська світлиця» (з 2019 року), громадський діяч Андрій Щекун та викладачі переміщеного з Кримського півострову до Києва Таврійського національного університету ім. В.Вернадського.

«Емоції переповнюють. Свято було наповнене якоюсь божественністю, невимушеною обстановкою, привітними людьми і великим поетичним словом. Гордістю є те, що крім перемоги ми мали змогу виступити у Чернівецькій філармонії на гала-концерті, в який увійшли тільки кращі номери, у тому числі і поезія «До мого фортепіано», яку я читала. Приємно було побувати на одній сцені з учасниками з Полтави, Волновахи, Луцька – з усіх куточків України. Усе життя Лесі Українки  – це боротьба! Борімося за свою державу і обов’язково переможемо!», – Марта Кулик, учасниця конкурсу.

У 2020 році відбувся вже VІ Всеукраїнський (ХVІ Всекримський) фестиваль-конкурс учнівської та студентської творчості імені Марії Фішер-Слиж «Змагаймось за нове життя!». І хоча епідемія корона вірусу внесла свої корективи, учасники конкурсу змогли порадувати своїми творчими доробками.

«Діти дуже талановиті й головна ідея це – підтримати цю пошукову творчість, щоб вони не обмежувалися віршами з навчальної програми, бо Леся Українка має надзвичайно велику спадщину. І саме в цей раз було багато віршів для декламування знаної поетеси, які вказували на те, що діти значно розширюють своє творче пізнання. Головне, аби діти читали і це відчутно було цього року», – зазначила Голова оргкомітету, Заслужений вчитель України Тетяна Захарова говорить, що це зумовлено тим, що юнацтву дійсно подобається ця творча подія. Крім того, Тетяна Захарова зауважила, що діти дуже майстерно продумували свої образи, не лише зовнішній вигляд, а навіть постановку виступу та кожен рух.

За 15 років проведення Конкурсу його учасниками стали 27 000 осіб,  а переможцями – 2100. Щороку географія конкурсу розширюється і він має всі шанси перерости в Міжнародний (Всекримський)  фестиваль-конкурс, адже в ньому приймають участь представники таких країн як Італія, Норвегія, Молдова, Польща, Об’єднані Арабські Емірати та навіть Росії. Також у конкурсі приймають участь діти та молодь з окупованих територій (АР Крим, Донецької та Луганської областей), активно представляють свої творчі доробки діти, що проживають на лінії розмежування.

Географія конкурсу
Географія конкурсу

За весь період існування конкурсу був зібраний величезний та цінний архів дитячої творчості: твори, вірші, науково-пошукові роботи, малюнки, відео-та аудіо- матеріали, якими оргкомітет фестивалю-конкурсу вирішив поділитися з педагогами, керівниками культурно-освітніх закладів, науковцями, батьками, шанувальниками творчості Лесі українки. Тому у 2020 року світ побачила книга «Я маю в серці те, що не вмирає», де, як зазначається у вступному слові до видання, «подано лише деякі зразки дитячого сприйняття творчості Лесі, дитячу інтерпретацію розуміння глибини почуттів і переживань поетеси, художнє бачення її творів».

Книга складається з декількох частин: «Твори Лесі очима дітей», «Окрилені поезією Лесі або Творчість яка надихає», «Роздуми», «Творче натхнення. Ілюстрації до творів», де представлені дитячі поетичні та прозові твори, а також малюнки до творів Лесі Українки.

З рубрики «Окрилені поезією Лесі Українки»

 

Слава людському

Вільно

Так мрію я дихати вільно

Щоб не душило прийдешнє життя.

Щоби вдихнути на повнії груди

Могли мої діти. А може і я.

Страшно

Боюся ступити незграбно

І впасти, летіти в безодню без крил.

Колись мала крила, та зараз не модно

Носить за спиною пір`яний покрив.

Сумно

І соромно. Я боюсь жити!

Боюся боротись. Ну може б не я?

Можливо хтось інший, а я почекаю.

І відчаю вже не буде кінця.

Слава

Людському! Хоробрості слава!

Я хочу мать силу, укритися в ній.

І відчувати за спиною погляд

«Ти не один, борися і мрій!»

Краснова Таїсія, 5 курс


Не згідна я, моя душа палка.

Вона не буде жити у неволі.

І хай та доля і важка –

Я в ній зміню всі свої ролі.

 

Можливо, що не до кінця,

Але я виграю у долі,

Здобуду у житті тернового вінця,

Йому зрадію більше, ніж короні.

 

Це – нагорода для митця,

Що у душі всадив на троні

Високі, сильні почуття,

Не опустивши вниз долоні.

Людмила Смолякова, 10 клас


Українка я, кримчаночка,

Люблю вірші й веселі пісні.

У душі моїй, як весняночка,

Усе лунають слова голосні.

 

Рідний край, вірних друзів вітаю,

Світлу долю, що сповнена мрій.

Самовіддано, щиро кохаю

Все, що є в Україні моїй!

 

І билиночку, і хмариночку,

І блакиті морську глибину,

Подих вітру, перлинку-росиночку,

Терпкий запах трави-полину.

 

Кримчаночка я, україночка!

За це дякую долі й батькам.

Буде пісня моя, мов сопілочка.

Я її Батьківщині віддам.

 Стражеску Катерина, 8 клас


Природа гір – небесна височінь,

Простори моря неосяжні оком.

Крим манить пілігримів: «Сядь, спочинь,

Пройдись по гальці ти неспішним кроком».

 

Напівміфічна Півдня сторона

Із сонця, вітру, лаврів, кипарисів.

Така, Тавридо, ти у нас одна:

Поля тюльпанів, винограду і нарцисів.

 

Волинська чайка на семи вітрах

В своїм житті стоїть на роздоріжжі,

Та сила й віра у її віршах,

Які писала на ай-петрівським підніжжі.

 

А Крим манив душею і теплом,

У серці не було давно спочинку,

І Леся Українка із заламаним крилом

Творила не одну свою сторінку.

 

І книга мандрів, то її життя,

Мінорний настрій писаний мажором,

І кожен день – то нове відкриття,

Що майструвала крученим узором.

 

І «Кримські відгуки» і «…спогади» її,

Що присвятила чарівному краю,

Відтворюючі мить в мелодії свої

У сурмові фонтани Бахчисараю.

 

Як ніжно й лагідно вона любила Крим,

Так трепетно хотіла Леся сонця,

І гралася промінцем золотим,

Що заглядав до неї у віконце.

 

Він ніс тепло і доброту душі,

Бо знав, не все іще прожито:

Не раз пройти босоніж в спориші,

І серце для любові ще відкрито.

 

Сергій Мерджинський і Леся Косач

Навіки поєдналися у Ялті.

А про кохання сповістив амур-сурмач,

Відмітивши про це на своїй карті.

 

Не кожному дано по-справжньому прожить:

Кохать, творить і не коритись долі.

Лариса-чайка на землі була лиш мить,

Вона пливла у вільнім ореолі.

 

І Леся Українка, як квітка едельвейс,

Що «ломикаменем» сама себе назвала.

Життя її – один короткий рейс.

Та хоч малий, та ним вона сіяла.

Романовський Артем, 8 клас

 

Всі шість останніх роки конкурс відбувається за підтримки Культурно-просвітницького Центру художня галерея «Sweetарт – Знання» та Міжнародного благодійного фонду «Здоров’я майбутнього» за сприяння Міністерства освіти і науки України, Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Федерації професійних спілок України, Полтавської та Чернівецької обласних державних адміністрацій, Полтавської та Чернівецької міських рад і виконавчих комітетів, Музею родини Драгоманових у Гадячі, ВНЗ Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі», Чернівецького національного університету ім. Федьковича, ДП «Національне газетно-журнальне видавництво», Інформаційно-дослідного Центру «Інтеграція і розвиток», Спілки письменників Полтавщини, Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка, ГО «Таврійська гуманітарна платформа», Українського інституту національної пам’яті, Всеукраїнської газети «Кримська світлиця», телевізійної студії «Місто», Обласної державної телерадіокомпанії «Лтава», Чернівецької телекомпанії «ТВА» інших державних і громадських організацій та людей, небайдужих до виховання й розвитку підростаючого покоління. Вагомий внесок у проведення  творчого змагання щорічно здійснюється громадським діячем, меценатом фестивалю-конкурсу Олексієм Бурбаком.

Довідково: Найбільш грунтовно в Криму творчість Лесі Українки досліджувала Світлана Кочерга – доктор філологічних наук, член Національної спілки письменників України, директор Музею Лесі Українки у Ялті, завідувачка кафедри української філології та методики викладання Кримського гуманітарного університету, м. Ялта,  заслужений працівник культури АР Крим, Кавалер ордена княгині Ольги ІІІ ступеня.

 

Перелік робіт:

Кочерга С. О. Іфігенія в Тавріді. Сторінки кримського літопису Лесі Українки [Текст] / С. О. Кочерга. – Сімферополь : Кримнавчпеддержвидав. – 1998. – 112 с.

Методичні поради до написання курсової роботи з історії української літератури [Текст] / автор-укладач С. О. Кочерга. – Ялта : РВВ КГГІ, 2002. – 18 с.

Листи так довго йдуть… Знадоби архіву Лесі Українки в Слов’янській бібліотеці у Празі [Текст] / упорядкув., передмова та прим. С. Кочерги. – К. : Просвіта, 2003. – 308 с.

Кочерга С. О. Південний берег Криму в житті і творчості українських письменників ХІХ століття [Текст] / С. О. Кочерга. – Ялта : РВВ КДГІ, 2004. – 36 с.

Кочерга С. О. Наскрізна програма практики зі спеціальності 7.010103 «Українська мова та література» [Текст] / С. О. Кочерга. – Ялта : РИО КГУ, 2005. – 57 с.

Кочерга С. О. Інтелектуальна парадигма культурософії Лесі Українки [Текст] : навч. посіб. / С. О. Кочерга. – Луцьк : Вежа, 2010. – 174 с.

Кочерга С. Культурософія Лесі Українки: семіотичний аналіз текстів [Текст] : монографія / Світлана Кочерга. – Луцьк : Твердиня, 2010. – 656 с.

У книзі з’ясовується своєрідність культурософської концепції Лесі Українки як цілісного явища з властивою йому внутрішньою організацією, кодифікацією, структурою універсалій та цінностей, що знайшли відображення у драматургії письменниці. Детально аналізується семіосфера драматичних творів «Оргія», «Руфін і Прісцілла», «Камінний господар», «Кассандра», «У пущі», «Адвокат Мартіан» та ін. На основі аналізу репертуару знаків та декодування хронологічно-аксіологічної системи культурософських поглядів Лесі Українки доводиться культуроцентризм художнього мислення письменниці.

Кочерга С. О. Південний берег Криму в житті і творчості українських письменників ХІХ – поч. ХХ століття [Текст] / С. О. Кочерга. – Ялта : РИО КГУ, 2011. – 60 с.

Кочерга С. О. Genius loci. Словник топосфери текстів Лесі Українки [Текст] / С. О. Кочерга, Н. В.Пастушко. – Ялта : РВВ КГУ, 2012. – 246 с.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Проект реалізовано за підтримки Українського культурного фонду

Людмила Боженко

Редактор ІА «Голос Криму»

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: