10.03.2020, загальне зібрання «Кримського регіонального відділення Світового Російського народного собору» (Сімферополь, єпархіальне управління Сімферопольської і Кримської єпархії УПЦ МП). Фото надано автором.
/

«Вхід у вічність через російську історію» єпископа Ялтинського УПЦ МП Нестора

Почати

На початку літа цього року, за кілька місяців після старту повномасштабної збройної агресії України, РПЦ здійснила те, на що не наважувалася вісім років: тоді світська влада РФ здійснила фактичну анексію окупованого Кримського півострова – нині ж духовна влада держави-окупанта, що по суті є підрозділом світської, довершила цей процес анексією церковною, коли три кримські єпархії УПЦ в єдності з Московською Патріархією були підпорядковані прямим чином РПЦ. Хоча кримські священнослужителі зазначеної церкви весь час окупації півострова були в юрисдикції Києва суто номінально – перебуваючи де-факто під владою Москви і безперервно йдучи шляхом колабораціонізму з владою держави-окупанта і її кримськими маріонетками. Поміж цими кліриками останнім часом надто помітною стала постать нинішнього єпископа Ялтинського Нестора (Миколи Доненка).

Народився архієрей нещодавно створеної московським патріархом Кірілом «Кримської митрополії РПЦ» 20 лютого 1958 р. в Бердянську, що наразі перебуває в окупації російськими військами. З 16-річного віку постійно відвідував церкву. Навчався у Республіканській художній школі ім. Т. Г. Шевченка в Києві, входячи до кола «церковної молоді», з якого з часом вийшло чимало служителів РПЦ у високому сані. По завершенні скульптурного відділення Харківського художньо–промислового інституту працював скульптором у Художньому фонді Сімферополя. З 1983 р. був читцем у Свято-Троїцькому кафедральному соборі. У 1990 р. увійшов до Національної спілки художників України. У 1991 р. був висвячений спочатку на диякона, а потім на священика. Після послуху у Свято-Троїцькому соборі в Сімферополі, у 1993 р. був призначений настоятелем храму Покрови Пресвятої Богородиці в селищі Ореанда на півдні Криму, того ж року був піднесений до сану протоієрея. У 1996 р. скінчив Одеську духовну семінарію, вже будучи на той час членом Синодальної комісії УПЦ МП з питань канонізації новомучеників і сповідників ХХ століття. Мав добрі зв’язки з владикою Василієм (Златолинським), що з кінця 1990 р. до червня 1992 р. був єпископом Сімферопольським і Кримським, у 1992-1997 рр. єпископом, у 1997-2009 рр. – архієпископом Запорізьким і Мелітопольським, вважав себе зацькованим і ображеним «західняцькою мафією» в УПЦ МП і мав у своєму оточенні ідейних супротивників автокефалії української церкви та прибічників російського православ’я.

Ще до російської окупації Криму, у 2013 році, протоієрей Микола Доненко вступив до Союзу письменників Росії – що не дивно, враховуючи його давнє членство у російській міжнародній громадській організації «Всемирный Русский Народный Собор», яку очолює голова РПЦ патріарх Кіріл і до якої також входить митрополит Сімферопольський і Кримський Лазар. Загалом о. Микола Доненко рідко з’являвся на публіці, більше займаючись історичними працями, викладанням у Таврійській духовній семінарії, або ж безпосередньо священицьким служінням. Втім, один цікавий факт виплив на початку 2017 року, коли активісти «Кіберальянсу» оприлюднили шосту частину зламаної переписки лідера російської «Асоціації православних експертів» Кирила Фролова з Московською Патріархією РПЦ та адміністрацією президента РФ за 2013 рік, перед початком російсько-української війни. Зокрема, у ній було знайдено лист від Сергія Ткачука, секретаря радника президента РФ з інтеграції в рамках Митного союзу Сергія Глазьєва, з проханням до Фролова надіслати список «доброї і надійної мережі російських співвітчизників» в Україні, яку можна було б поєднати з сумнозвісною організацією «Український вибір». У наданому списку разом із деякими священнослужителями УПЦ МП був згаданий і протоієрей Микола Доненко – якого Фролов публічно хвалив ще у 2010 році за те, що він займався науковим опрацюванням біографій новомучеників, РПЦ, «переважна більшість яких голосно викривала ідею відокремлення України від Росії».

02.10.2020, вручення привітання предстоятеля РПЦ патріарха Кирила новопризначеному «губернаторові Севастополя» Михайлу Развожаєву в Катерининській залі Будинку офіцерів флоту.                                                               ФОТО: «Севастопольское Благочиние»,
https://hersones.org/novosti/11668-.html

У 2014 році протоієрей Микола Доненко став лауреатом недержавної всеросійської премії «Хранители наследия», що присуджується за «видатні заслуги перед вітчизною у справі збереження історичної та культурної спадщини РФ», у номінації «Служіння», а наступного року – лауреатом «державної премії республіки Крим» за книжки «Ялта – місто веселощів і смерті» та «Новомученики Феодосії». Принаймні з 2016 року згадується як член Спілки художників Росії. У 2017 і 2018 рр. відповідно о. Микола Доненко отримав орден князя Володимира III ступеня та орден святителя Дмитра Ростовського.

Основний період активності протоієрея Миколи Доненка починається 13 червня 2018 року, коли він у Свято-Троїцькому соборі в Сімферополі прийняв чернечий постриг і отримав нове ім’я – Нестор. Того ж дня він на власному Youtube-каналі опублікував своє інтерв’ю для проекту «Люди РФ», у якому згадав свого батька-адвоката – «людину особливу, зі спеціальними допусками», а також своє навчання у спеціальній школі та «подружку» – доньку полковника КДБ. При цьому рідний Бердянськ о. Нестор назвав «багатонаціональним містечком, типовим для півдня Росії».

17 червня 2018 року о. Нестор був піднесений до сану архімандрита. 27 вересня 2018 року в Хрестовоздвиженському храмі Святої Успенської Києво-Печерської Лаври його, згідно з рішенням Священного Синоду УПЦ МП та на прохання митрополита Сімферопольського і Кримського Лазаря, було висвячено на вікарного єпископа Сімферопольської і Кримської єпархії з титулом «Ялтинський». У своїй промові після архієрейської хіротонії голова УПЦ МП митрополит Онуфрій відзначив, що новий єпископ відомий як науковець та видавець багатьох книг про святих новомучеників, кров яких оросила землю «нашої земної Батьківщини». Втім, у відкритих джерелах Нестор Доненко зазвичай вказується як експерт у питаннях канонізації новомучеників та сповідників РПЦ, що постраждали у 1920-1950-ті рр.; багато з них були прославлені у лику святих на «ювілейному» соборі РПЦ в серпні 2000 р. «Ти тривалий час ніс різні послухи в цій єпархії (Сімферопольській і Кримській – авт.) та добре знаєш місцеві реалії життя. Слухайся свого митрополита у всьому та без його благословення нічого не роби», – дав настанову митрополит Онуфрій новому єпископові.

Привертає увагу також та обставина, що єпископська хіротонія над архімандритом Нестором відбулася о 6-й годині ранку, без анонсу та звичної інтернет-трансляції, з публікацією у журналах Синоду УПЦ МП «заднім числом», і аж за два роки після ухвали про призначення вікарія для митрополита Лазаря.

21 листопада 2018 року єпископ Нестор після хресної ходи виголосив проповідь під час святкового богослужіння у гарнізонному севастопольському храмі на честь архистратига Божого Михаїла, який є головним храмом окупаційного ЧФ РФ, серед іншого сказавши наступне: «Війна у цьому світі ніколи не припиняється, зло і духи піднебесної злоби завжди на сторожі, щоби зжерти кожного християнина. Ми з вами мусимо бути добрими воїнами і чинити опір ворогам істини, мати Слово Боже як дуже гостру й потужну зброю і боротися за свою душу, чинити опір зовнішнім сутінкам, брехні та підміні, всьому і всім, хто хоче забрати в нас нашу первісність, нашу віру і ту істину, благодать і церкву, які нам дав Христос. Молитовно звертаючись до небесного воїна, ми лише входимо у військові дії, у силові відношення з зовнішніми і внутрішніми ворогами, які опираються нам, а сутність зла через нас опирається Богові. Ми громадяни неба, нашою абсолютною батьківщиною є Царство Небесне. Але увійти до нього ми можемо лише через помісну церкву (вочевидь, мається на увазі РПЦ – авт.) – як і у вічність можемо увійти лише через нашу російську історію, у якій ми народилися, до якої нас від початку помістив Господь і в якій ми мусимо пройти свій життєвий шлях (виділення наше – авт.). Один горизонт має людина зі свідомістю поразки – і цілковито інакший має людина, що скуштувала перемоги, не лише військової, економічної, інтелектуальної чи соціальної, а перемоги духовної. Будемо ж навчатися перемагати за правдою Христовою, перемагати завжди, на будь-який час і на кожну годину, щоб увійти у Славу Божу і поєднатися з радістю любові Христової в Його Божественному Царстві». Дивно, як «христолюбивое воинство русское», вислухавши «батюшку», не схопилося тієї ж миті за зброю і не вирушило за Перекоп – на славу Бога і за Його правдою здобувати духовну та фізичну перемогу над «фашистським зовнішнім ворогом», який надумав відірватись від московського «царства небесного і земного» та прямувати до Господа власним шляхом, а не сповідатися Йому через співробітників російських спецслужб у рясах. Проте, як бачимо, подібні проповіді лягли у підвалини виправдань повномасштабної збройної агресії РФ проти України, що розпочалася наприкінці лютого 2022 року.

29.11.2019, «Парламентські зустрічі» у «державній раді республіки Крим» у рамках «регіонального етапу» російських XXVIII Міжнародних Різдвяних освітніх читань «Велика перемога: спадщина та спадкоємці» (зліва направо: єпископ Ялинський Нестор, митрополит Сімферопольський і Кримський Лазар, «голова державної ради республіки Крим» Володимир Константінов).                      ФОТО: «Симферопольская и Крымская епархия УПЦ»,
http://crimea-eparhia.ru/index.php/59-events/17590-v-gosudarstvennom-sovete-respubliki-krym-proshli-rozhdestvenskie-parlamentskie-vstrechi-velikaya-pobeda-nasledie-i-nasledniki

Так само в листопаді 2018 року єпископ Нестор дав кореспондентові російського шовіністичного інтернет-порталу «Украина.Ру» інтерв’ю «ні про що», продемонструвавши взірець метафізичного словоблуддя. Подібний характер мала і його промова в середині січня 2019 року у мультимедійному прес-центрі МІА «Россия сегодня» в окупованому Сімферополі під час прес-конференції на тему «Православ’я у сучасних умовах: проблеми, загрози, можливість діалогу», яка стала реакцією на проголошення помісної Православної церкви України (ПЦУ) та отримання від неї томоса на автокефалію від Вселенського Патріарха Варфоломія, – однак цього разу єпископ Нестор, який узяв участь у зазначеному заході за благословенням митрополита Лазаря, вдався вже до великодержавно-імперської риторики. Зазвичай спокійний, інтелігентний вікарій Сімферопольської і Кримської єпархії УПЦ МП тоді розійшовся не на жарт, стверджуючи, що в українському православ’ї відбувся «розкол» (попри те, що участь в Об’єднавчому соборі 15 грудня 2018 року в Києві, на якому було проголошено ПЦУ, взяли представники УПЦ КП, УАПЦ та УПЦ МП), і називаючи формування ПЦУ «тотально неканонічною, брутальною, політично дуже неякісною і образливою провокацією», при цьому заявляючи, що помісна українська православна церква «перебуває під цілковитим впливом Константинопольського патріархату й не є самостійною» – на відміну від УПЦ МП, яка навіть сьогодні лишається складовою частиною РПЦ, попри своє декларативне відмежування від неї. Керуючись буцімто логікою «стамбульського» (тобто Вселенського) патріарха, єпископ Нестор запропонував «демократичній» РФ, яку він однозначно вважає своєю державою, «повернути» Польщу та Фінляндію, а також «відкликати» суверенітет Казахстану, Узбекистану і країн Балтії та «обнулити» Біловезькі угоди, за якими проголошувалося припинення існування СРСР. Схоже, що озвучені єпископом Нестором ідеї виникли не в його голові, оскільки ними сьогодні вже прямим чином керується держава-агресор, погрожуючи скасувати свої рішення щодо визнання незалежності України та країн Балтії – Литви, Латвії та Естонії. Поблажливо «припустивши» існування української національної душі, єпископ Нестор назвав її «розколотою на православ’я та уніатство, не кажучи вже про величезну кількість протестантських сект». Назвавши окупований Крим «частиною РФ», він запевнив, що тутешні парафії УПЦ МП «захищені, на відміну від України, мають підтримку держави та політичної влади, гарант конституції гарантує свободу віросповідання та конфесійну адекватність» – при цьому маючи на увазі державу-окупанта і її владу, і назвав РФ «духовно-моральним камертоном сучасного світу, який має надзавдання: бути свідком істини – як тисячу років тому, так і сьогодні, і в подальші століття».

23.07.2020, конференція до святкування Дня хрещення Русі, мультимедійний прес-центр МІА «Россия сегодня» (Сімферополь). ФОТО:  «РИА Новости Крым»,
https://crimea.ria.ru/20200723/Onlayn-konferentsiya-priurochennaya-k-prazdnovaniyu-Dnya-krescheniya-Rusi-1118519094.html

Після цієї прес-конференції єпископ Нестор лякав читачів «Кримської газети» «потрясінням засад духовно-національного буття» в Україні, яка «змінює свій вигляд»: «Новий розкол принесе свої гіркі плоди, торкнеться мільйонів людей. Очевидно, це буде серйозним іспитом на духовну та національну ідентичність, на здатність <…> попри різні труднощі залишитися у лоні матері-церкви (тут знову мається на увазі РПЦ – авт.)». Незабаром, 27 січня, він разом з архієреями РПЦ співслужив у московському храмі Христа Спасителя патріарху Кірілу під час літургії перед початком роботи XXVII Міжнародних різдвяних освітніх читань.

23 лютого 2019 року, до російського дня захисника Вітчизни, в розташуванні 810-ї гвардійської бригади морської піхоти ЧФ РФ в окупованому Севастополі за благословенням митрополита Лазаря єпископ Нестор у співслужінні місцевих священиків УПЦ МП урочисто освятив храм на честь «святого благовірного» князя Олександра Невського, роздавши ордени РПЦ його меценатам, що прибули з Москви.

16 квітня 2019 року в Сімферопольському музичному училищі імені П. І. Чайковського відбувся «III з’їзд керівників освітніх установ республіки Крим» «Духовно-моральна освіта і виховання у формуванні єдиного освітнього простору школи, регіону, Криму», в якому узяли участь представники Сімферопольської і Кримської єпархії УПЦ МП та місцевої «влади». Зокрема, під час заходу єпископ Нестор присвятив свій виступ питанням місії сучасного педагога та особистої відповідальності батьків, педагогів і священиків за виховання підростаючого покоління «у дусі традицій Росії, Криму, родини». Незабаром, 3 травня 2019 року, він разом із митрополитом Лазарем та священиками Сімферопольської і Кримської єпархії УПЦ МП зустрічав у Сімферополі провідну ікону головного храму збройних сил РФ «Спас Нерукотворний», що прибула з Севастополя у супроводі тогочасного командувача ЧФ РФ адмірала Олександра Мойсеєва. Рівно за місяць єпископ Нестор узяв участь у зустрічі на тему «Підвищення ролі національно-культурних громадських і релігійних організацій у зміцненні єдності багатонаціонального народу Росії», яку провела голова Ради Федерації Федерального Зібрання РФ Валентина Матвієнко у рамках «V Міжнародного гуманітарного Лівадійського форуму»; наступного дня, 4 червня, він також брав участь в урочистій церемонії відкриття пропагандистського «XIII міжнародного фестивалю «Великое русское слово» в окупованій Ялті.

Восени 2019 року в Сімферополі нової сили набув скандал із забудовою місцевості, на якій, за припущеннями, міг розташовуватися середньовічний палацовий комплекс другої за значущістю людини у Кримському ханстві – калги-султана, що складався з 1800 споруд, був збудований, за припущеннями, в останній чверті XV – на початку XVI ст., зруйнований, частково відновлений і знищений остаточно під час захоплення Кримського півострова Російською імперією у 1770-80-х рр. Зокрема, на ділянці, яка перебуває у «приватній власності», дотепер триває спорудження житлового будинку з каплицею. У Сімферопольській і Кримській єпархії УПЦ МП заявили, що до будівництва останньої не мають жодного стосунку і що воно «здійснюється без благословення правлячого архієрея». При цьому вікарій єпархії єпископ Ялтинський Нестор заявив, що подібні речі в окупованому Криму повинні робитися виключно «на підставі канонів РПЦ і в межах законодавства РФ».

26-29.01.2020, виступ під час XXVIII Міжнародних різдвяних освітніх читань «Велика Перемога: спадщина та спадкоємці» до 75-річчя «перемоги у Великій Вітчизняній війні» під головуванням патріарха Кирила у Москві.                       ФОТО: «Севастопольское Благочиние»,
https://hersones.org/novosti/10719-sevastopolskaya-postanovka-za-drugi-svoya-predstavlena-na-xxviii-mezhdunarodnyh-rozhdestvenskih-obrazovatelnyh-chteniyah-velikaya-pobeda-nasledie-i-nasledniki-v-moskve.html

20 листопада 2019 року єпископ Нестор очолив делегацію Сімферопольської і Кримської єпархії УПЦ МП, що прибула до Москви на святкування 73-річчя патріарха Кіріла та 50-річчя його чернечого постригу. Незабаром, 29 листопада, він узяв участь у «парламентських зустрічах», які відбулися в окупованому Сімферополі у рамках «регіонального» етапу російських XXVIII міжнародних різдвяних освітніх читань під назвою «Велика перемога: спадщина і спадкоємці», наголосивши у своєму виступі на «фундаментальній ролі освіти та виховання у формуванні духовності та патріотизму підростаючого покоління».

21 липня 2020 року за благословенням митрополита Лазаря єпископ Нестор провів щотижневе зібрання з керівниками профільних відділів Сімферопольської і Кримської єпархії УПЦ МП, під час якого розглядалося питання складання реєстру пам’яток культурної спадщини окупованого Криму для подальшого їхнього включення до загального реєстру Московської Патріархії.

На початку жовтня 2020 року єпископ Нестор у Севастополі вручив вітальну адресу голови РПЦ патріарха Кіріла російському чиновникові Михайлу Развожаєву з нагоди його «вступу на посаду губернатора» окупованого міста, з чим і привітав його особисто. 23 жовтня під час засідання фейкової «об’єднаної дисертаційної ради Д 999.218.02», створеної на базі Чеченського державного педагогічного університету та «Кримського федерального університету імені В. І. Вернадського», вікарій Сімферопольської і Кримської єпархії УПЦ МП захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за темою «Освітньо-просвідницька діяльність і дидактична спадщина Фадея (Успенського)». Науковим керівником виступила Людмила Редькіна – «завідувач кафедри педагогіки та управління навчальними закладами» ялтинської «гуманітарно-педагогічної академії», яка є «філією» «Кримського федерального університету».

01.12.2020, освячення каплиці в ім’я «святого благовірного» князя Андрія Боголюбського у 4 полку радіаційного, хімічного та біологічного захисту ЧФ РФ в окупованому Севастополі.                         ФОТО: «Севастопольское Благочиние»,
https://hersones.org/novosti/11804-.html

1 грудня 2020 року в Севастополі єпископ Нестор за благословенням митрополита Сімферопольського і Кримського Лазаря освятив каплицю в ім’я князя Андрія Боголюбського у військовій частині 4 полку військ радіаційного, хімічного та біологічного захисту ЧФ РФ, побажавши окупаційнім воякам «знаходити радість і зміст свого життя, внутрішніх духовних перемог та подолання складнощів, які є у житті кожної людини».

У 2021 році єпископ Нестор отримав орден Святителя Луки Кримського та ювілейну медаль «50 років автономії Японської православної церкви». По смерті 16 листопада 2021 р. митрополита Джанкойського і Роздольненського Аліпія внаслідок важкої хвороби, голова УПЦ МП митрополит Онуфрій призначив єпископа Нестора тимчасово керуючим Джанкойською єпархією; ці обов’язки він виконував до призначення наприкінці 2021 р. єпископом Джанкойським і Роздольненським колишнього настоятеля Покровського храму УПЦ МП у Житомирі о. Олексія Овсянникова. У міжчассі єпископ Нестор разом із митрополитом Лазарем та іншим вікарієм Сімферопольської і Кримської єпархії УПЦ МП, єпископом Бахчисарайським Калініком (Чернишовим), привітав патріарха Кіріла з 75-ю річницею народження як «послушник із синівським смиренням».

16.10.2021, круглий стіл «Історична спадщина», присвячений подіям «червоного терору» в Криму у 1920-1921 рр. (Сімферополь, республіканська бібліотека ім. І. Я. Франка).                                             ФОТО: «Межрегиональная общественная организация «Русское Единство»,
http://russkoe-edinstvo.com/news/656-nashe-istoricheskoe-nasledie

15 грудня 2021 року в «державній раді республіки Крим» ушосте відбулися «парламентські зустрічі» у рамках «регіонального етапу» російських XXX міжнародних різдвяних освітніх читань «До 350-річчя від дня народження Петра I: секулярний світ і релігійність», під час яких «голова державної ради» Володимир Константінов роздав присутнім «нагороди» за «великий особистий внесок у збереження духовно-моральних цінностей, зміцнення міжконфесійного миру та благодійну діяльність». Зокрема, єпископ Нестор отримав «грамоту президії державної ради республіки Крим». Загалом учасники заходу звернулися до уряду, міністерства просвіти та міністерства науки і вищої освіти держави-окупанта з низкою прохань і рекомендацій, у тому числі закликавши «продовжити духовне та військово-патріотичне виховання молоді на традиційних цінностях російського народу, прикладах військової звитяги, збереження історичної пам’яті народів Росії». Напередодні, 12 грудня, єпископ Нестор відвідав рідний Бердянськ, де взяв участь у спільній літургії з архієпископом Бердянським і Приморським Єфремом (Яринком) у кафедральному соборі Різдва Христового. Тоді, як і зазвичай під час відвідування материкової України, один з кримських проповідників «русского міра» оминув «незручні» питання з боку представників компетентних служб.

27 травня 2022 року єпископ Нестор узяв участь у Соборі УПЦ МП, що відбувся в Києві, у режимі відеоконференції  у складі делегації Сімферопольської і Кримської єпархії, члени якої на чолі з митрополитом Лазарем одностайно проголосували проти прийняття постанови та запропонованих поправок до Статуту про управління УПЦ МП і заявили, що залишаються «під омофором Святійшого Патріарха Московського і всієї Русі». 7 червня 2022 року в Патріаршій і Синодальній резиденції у Даниловому монастирі у Москві відбулося чергове засідання Священного Синоду РПЦ під керівництвом її предстоятеля патріарха Кіріла, під час якого відбулося «прийняття» трьох кримських єпархій УПЦ МП у «безпосереднє канонічне й адміністративне підпорядкування» московському патріархові та Священному Синодові РПЦ і утворення на їхній основі «Кримської митрополії РПЦ» на чолі з митрополитом Лазарем. Після цього в ефірі передачі «5-я студия» на телеканалі «Россия 24» єпископ Нестор назвав цю подію «підтвердженням і поглибленням того, що було завжди»: мовляв, Сімферопольска і Кримська єпархія УПЦ МП «завжди була у канонічному просторі» РПЦ і була «слухняною» її очільникові патріархові Кірілу – навіть коли той фактично благословив повномасштабну збройну агресію РФ проти України.

Сергій КОНАШЕВИЧ

 

ФОТО, на головній: 10.03.2020, загальне зібрання «Кримського регіонального відділення Світового Російського народного собору» (Сімферополь, єпархіальне управління Сімферопольської і Кримської єпархії УПЦ МП). 

ФОТО: «Симферопольская и Крымская епархия УПЦ», https://crimea-eparhia.ru/index.php/59-events/18302-v-eparkhialnom-upravlenii-provedena-rasshirennaya-vstrecha-krymskogo-regionalnogo-otdeleniya-vsemirnogo-russkogo-narodnogo-sobora

________________________________________

Матеріал підготовлено в рамках проекту “Інформаційна платформа “Голос Криму. Культура” – про Крим чесно, якісно, актуально” за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США. / Implemented within the project “Information Platform” Voice of Crimea. Culture “- about Crimea honestly, qualitatively, actually” with the support of the Media Development Fund of the US Embassy in Ukraine. The views of the authors do not necessarily reflect the official position of the US government.

 

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: