////

Важливі рекомендації, які всі розуміють – беруться до уваги, але, на жаль, не до виконання…

Почати
Фотоколаж Євгенії Букет

Від початку окупації Автономної Республіки Крим та м. Севастополя Російська Федерація цілеспрямовано реалізовує політику, орієнтовану на захоплення та нищення культурної спадщини України. Країною-окупантом за короткий проміжок часу було підготовлено нормативно-правову базу, яка зробила можливою легалізацію кримської культурної спадщини в правовому полі Росії.

Восьмого серпня 2014 року так званою «Державною радою Республіки Крим» було прийнято закон «Про об’єкти культурної спадщини в Республіці Крим». Цим нормативним актом «кримська влада» дала свою згоду на привласнення державою-окупантом культурної спадщини України, що знаходиться на Кримському півострові. У документі зазначається, що «об’єкти культурної спадщини (пам’ятки історії та культури) в Республіці Крим є невід’ємною частиною національного багатства і надбанням народів Російської Федерації».

Більшість профільних наукових і музейних установ на території Кримського півострова також було привласнено через перереєстрацію відповідно до вимог законодавства Російської Федерації до кінця 2014 року. Таким чином, на законодавчому рівні було створено умови для «легального» функціонування закладів і установ у сфері культурної спадщини.

Збереження і реставрація об’єктів культурної спадщини

Незважаючи на всі задекларовані окупаційною владою заходи щодо збереження об’єктів культурної спадщини, зокрема проведення реставраційних робіт, на території Кримського півострова регулярно фіксуються випадки руйнувань таких об’єктів. Так у 2015 р. було частково зруйновано арочне склепіння одного з прольотів Мітридатських сходів. Як тимчасовий захід сходові прольоти окупанти укріпили залізними балками. Реставраційні роботи були розпочаті лише через два роки після руйнування і завершені у грудні 2020 року.

Але затягування часу на реставрацію виявилося не найгіршим. За інформацією місцевого видання Керчінфо, злочином розробників проекту реставрації сходів стало проведення так званих протиаварійних робіт шляхом занурення понад тисячу буроін’єкційних свай на глибину 30 метрів чим знищено 0,5 гектарів недослідженого археологічного шару першої категорії, що відноситься до акрополя Пантікапея — найдавнішого міста України. Крім того, як зазначає видання, Мітридатські сходи фактично демонтувалися і збиралися заново. На перших двох ярусах для вигляду залишили по дві оригінальні стіни, а на третьому — одну, причому не знаючи, де дореволюційна кладка, а де грубий післявоєнний ремонт.

Під виглядом проведення реставраційних робіт знищується Ханський палац у Бахчисараї – пам’ятка історії та культури всесвітнього значення, в Україні офіційно визнана пам’яткою національного значення і внесена до попереднього списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. На об’єктах Бахчисарайського історико-культурного заповідника на підставі розпорядження «Ради міністрів Республіки Крим» від 29.12.2015 № 1311-р здійснювало ТОВ «Корпорація Атта Груп» (проектна документація розроблена ТОВ «КІРАМЕТ»). Підрядник, що виконував роботи, не мав жодного досвіду в реставрації історико-культурних об’єктів. Фактично замість реставраційних робіт на об’єкті було виконано ремонтні роботи (замінено оригінальні дубові балки, замінено черепицю ручної роботи), як наслідок – завдано непоправної шкоди об’єкту культурної спадщини – єдиному збереженому зразку кримськотатарської палацової архітектури.

Башта святого Костянтина (Башта Костянтина) — пам’ятка середньовічної оборонної архітектури у Феодосії. Споруджена в 1382 р., перебудовувалася турками в 1443 р. та роками пізніше. В Україні Башта Костянтина є визнаним об’єктом культурної спадщини національного значення.

З початком окупації Криму ця пам’ятка архітектури повністю випала з поля зору окупаційної влади на декілька років. До 2015 року Башта взагалі не оберігалась як об’єкт культурної спадщини, хоча вона потребувала серйозних реставраційних робіт. У подальшому цей об’єкт був експропрійований, а розпорядженням Уряду РФ № 2073-р від 17.10.2015 р. Башта Костянтина була зарахована до об’єктів культурної спадщини федерального значення РФ.

Як зазначають експерти групи гуманітарна політика експертної мережі Кримської платформи під тиском громадськості у 2017 році окупаційна влада спробувала провести реставраційні дії, які не лише не повернули пам’ятку в попередній стан, а й завдали ще більшої шкоди цілісності історичної споруди. Стародавню кладку, якою вимощені стіни Башти, було замінено сучасним цементом, а для запобігання подальшим обвалам муру його підперли двома опорами. На жаль, пам’ятка продовжує руйнуватися під впливом часу, оскільки заходи, вжиті окупаційною владою, виявилися абсолютно недостатніми.

Експерти також зауважують, що негативний вплив на стан Башти також мало будівництво поруч із пам’яткою трансформаторної підстанції у вересні 2019 року. Будівництво здійснювалося за наказом федерального державного унітарного підприємства «Росморпорт», без отримання необхідних дозволів та без урахування охоронного статусу Башти. Під час будівництва було пошкоджено історичний шар грунту поблизу історичної споруди. Трансформаторну підстанцію згодом демонтували, але це будівництво завдало непоправної шкоди об’єкту культурної спадщини України, який далі продовжує руйнуватися. 

Докова Башта є частиною середньовічної фортеці XIV століття, побудованої за часів, коли місто Феодосія перебувало під владою Генуезької республіки. Враховуючи особливості фундамента, попри те, що її стіни століттями омивалися морем, Башта залишається однією з найбільш якісно збережених історичних споруд району «старого міста» Феодосії.

Уперше Докова Башта була взята під охорону як історична архітектурна пам’ятка ще за часів Радянського Союзу в 1963 році. Після проголошення Україною незалежності цей охоронний статус і надалі продовжував визнаватися, а в червні 2020 році пам’ятка була прирівняна до об’єктів культурної спадщини національного значення, про що була внесена відповідна інформація до Державного реєстру нерухомих пам’яток України.

Після окупації Російською Федерацією Кримського півострова охоронний статус Докової Башти формально не був визначений. Лише за 6 років окупації, у березні 2020 року її було зараховано до об’єктів культурної спадщини федерального значення.

14 квітня 2021 року окупаційна влада експропріювала цей об’єкт та перевела його в статус муніципальної власності міста Феодосія.

Експерти групи гуманітарна політика експертної мережі Кримської платформи зазначають, що окупаційна влада не дотримується охоронного статусу Башти. Станом на сьогодні її фундамент та стіни руйнуються внаслідок будівництва причалу в безпосередній близькості до історичної пам’ятки. Через будівництво один із кутів Башти почав підмиватися морем, частково була зруйнована баштова кладка, з’явилися тріщини на стіні.

Херсонес Таврійський є давньогрецьким і візантійським містом, яке виникло на березі Карантинної бухти на Гераклейському півострові у південно-західній частині Криму (зараз Севастопольська міськрада). Достеменно дату заснування Херсонеса Таврійського не встановлено. Протягом майже всього ХХ ст. загальноприйнятою вважалася дата заснування 422-421 рр. до н.е. греками-дорійцями з Гераклеї Понтійської разом із беотійцями за знаменням Дельфійського оракула як грецький поліс на північному узбережжі Чорного моря і за античної доби став важливим торговельним, ремісничим і політичним центром південно-західного узбережжя Таврики.

Як зазначає Евеліна Кравченко, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту археології НАН України, керівник Інкерманської експедиції ІА НАНУ, експертка групи гуманітарна політика експертної мережі Кримська платформа, дослідження руїн колишнього Херсонеса розпочато з 1827 р., а систематичні розкопи – з 1876 р. При розкопах виявлено залишки фортифікаційних споруд різних будівельних періодів, житлових кварталів, будинків із цистернами для збору дощової води, окремих водозбірних цистерн, терм, господарчих і ремісничих споруд, понад 50 християнських церков, античного театру тощо. За мурами міста розташовувались некрополі.

Україна визначає й обліковує стародавнє місто Херсонес Таврійський як пам’ятку археології, історії, архітектури згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2009 року № 928 «Про занесення об’єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам’яток України».  23 червня 2013 року на 37-й сесії Комітету світової спадщини ЮНЕСКО Херсонес Таврійський і його хора (сільськогосподарська округа) були включені до списку світової спадщини ЮНЕСКО.

У серпні 2015 року Президент Росії Володимир Путін прийняв рішення про включення пам’ятників і території Національного заповідника «Херсонес Таврійський», який знаходиться в анексованому Росією Криму, до Єдиного державного реєстру об’єктів культурної спадщини народів Російської Федерації, прийняти Національний заповідник у федеральне ведення і включити його у Список особливо цінних об’єктів культурної спадщини народів РФ.

Перші особи РФ визначили Херсонес Таврійський, як місце сакральне для російської державності, як колиску «російського православ’я». Таким чином, окупанти намагаються пов’язати історію Криму та Росії. Насправді ж, це привласнення культурної спадщини України окупантами є частиною великодержавної гри Кремля.

Після окупації  в Херсонесі розпочав свою діяльність фонд «Моя історія», створений при «Патріаршем совєтє по культурє», і саме відтоді почали відбуватися системні порушення охорони і використання пам’ятки світової культурної спадщини – стародавнього міста Херсонес Таврійський і його хори.

Експертка групи гуманітарна політика експертної мережі «Кримська платформа» Евеліна Кравченкоу своєму матеріалі для сайт «Голос Крима. Культура» зазначила, що фінансовані фондом роботи на території пам’ятки і в її охоронних (буферних) зонах дуже ретельно відстежувалися в Україні, результати цього моніторингу ставали підставою для запровадження санкцій проти розпорядників коштів і керівників робіт, звіти про порушення систематично відправлялись до штаб-квартири ЮНЕСКО. Гігантські обсяги земляних робіт на пам’ятці зробили спроби завуалювати порушення у красивих фейкових звітах дуже прозорими. При проведених археологічних роботах на площі 25 тис. м кв. протягом кількох місяців із застосуванням екскаватора і грейдера було зроблено сотні фотографій безпосередньо на місці подій, величезну площу розкопок видно на космічних знімках.

Незаконне вивезення пам’яток культурної спадщини

Російська Федерація вже у перший рік окупації започаткувала практику вивезення рухомої культурної спадщини з півострова, чим порушила, зокрема, ст. 11 Конвенції про заходи, спрямовані на заборону та запобігання незаконному ввезенню, вивезенню та передачі права власності на культурні цінності, від 14 листопада 1970 року, яка вказує, що вивезення чи передача прав на культурні цінності, що відбулися внаслідок окупації, є незаконними.
26 березня 2014 року Володимир Ар’єв, народний депутат України, заявив, що з кримських музеїв до музеїв РФ вивозяться культурні цінності, зокрема, з Феодосійської картинної галереї ім. Айвазовського. Російська влада заперечувала цей факт, а директор картинної галереї повідомила, що жоден експонат ніколи не буде вивезений з м. Феодосії.

Третьяковська галерея 29 липня 2016 року анонсувала відкриття виставки картин Івана Айвазовського. В експозиції було представлено близько 100 мальовничих і 50 графічних робіт майстра, серед яких й експонати з Феодосійської картинної галереї. Виставка тривала до 20 листопада 2016 року. Першого лютого 2016 року директор феодосійського музею Тетяна Гайдук підтвердила, що у масштабній експозиції будуть представлені полотна з декількох російських музеїв, у тому числі Феодосійської картинної галереї.

29 червні 2017 року у Державному музеї образотворчого мистецтва імені О. С. Пушкіна (Москва) відбулась виставка «Пантикапей и Фанагория. Две столицы Боспорского царства». На виставці було представлено 450 експонатів, що розкривають історію Боспорського царства від 7 ст. до н.е. до 1 ст. н.е. Серед іншого, були виставлені археологічні предмети з фондів Східнокримського історико-культурного музею-заповідника (м. Керч). В окрему групу виділено «знахідки останніх років».

П’ятого квітня 2019 року в Державному історико-архітектурному і художньому музеї-заповіднику «Казанський Кремль» відкрилася експозиція «Золота Орда і Причорномор’я. Уроки Чингісидської імперії», де було представлено унікальний експонат – кам’яне різьблене обрамлення колодязя XIII-XIV ст. – з фондів Ялтинського історико-літературного музею. Завідувач відділу розвитку Ялтинського історико-літературного музею Катерина Попова повідомила, що експонат демонструватиметься до жовтня 2019 року.

Злочинна практика вивезення експонатів з Кримського півострова на територію держави-окупанта для експонування в російських музеях триває і далі.

Незаконні археологічні розкопки та їх наслідки

Експерти групи гуманітарна політика експертної мережі Кримської платформи зазначають, що Російська Федерація не тільки привласнила землі й надра Криму, але й почала використовувати територію окупованого півострова як джерело археологічних артефактів, активно підтримуючи діяльність державних та приватних компаній, спрямовану на проведення пошукових робіт та розкопок історичних місцевостей.

У такий спосіб археологічні дослідження в Криму Російською Федерацію було перетворено на діяльність із видобутку артефактів.

Як зазначають експерти при такому злочинному підході наукова цінність археологічних розкопок втрачається. Значна частина артефактів залишається недослідженою та неоціненою з погляду її значущості як культурної спадщини, оскільки археологічні розкопки виконують переважно особи, які не мають досвіду роботи з кримським матеріалом, не володіють знаннями про особливості грунтів та природні умови Кримського півострова.

Також у фахівців з археології є підстави вважати, що археологічні знахідки, отримані в процесі розкопок, систематично переміщуються за межі окупованої території.

«Розкопки на території Кримського півострова не контролюються Україною як державою-сувереном. Відсутність контролю за археологічною діяльністю на окупованій території створила умови, за яких окупаційна влада де-факто використовує таку активність як інструмент зі знищення тих пам’яток, які заважають розбудові на півострові масштабного воєнного плацдарму», – зазначають експерти.

Експерти також констатують, що Російська Федерація з метою виправдання хаотичної та безрозсудної активності на українських археологічних пам’ятках (та в безпосередній близькості до них) намагається надати такій активності ознак археологічної діяльності. Для цього залучає до неї своїх громадян, які хоч і є співробітниками відомих російських бюджетних установ науки та культури, зокрема і насамперед Державного Ермітажу, Інституту історії матеріальної культури РАН, Інституту сходознавства РАН, Інституту археології РАН, проте в переважній більшості не мають відповідних компетентностей для належного провадження археологічних досліджень у Криму.

Окупаційна влада не ховає факту вивезення археологічних артефактів з окупованого півострова. Наприклад, віце-президент РАН, директор Інституту археології РАН, доктор історичних наук, академік Н.Макаров,  прямо зазначає: «Матеріали розкопок у Криму стали найважливішою складовою двох найбільших археологічних зібрань Росії — Державного Ермітажу та Державного історичного музею».

З метою організації розкопок державою-окупантом було оперативно відновлено академічні контакти кримських установ з профільними російськими науковими установами, що в різні періоди займалися проведенням відповідних робіт на території Криму. За наявною інформацією, до незаконних археологічних робіт від початку окупації причетні щонайменше 29 юридичних осіб, представники яких у період з 2014 до 2018 рр. отримали більше 90 дозволів на проведення археологічних розкопок від Міністерства культури Російської Федерації.

Значну кількість археологічних розкопок було проведено в межах реалізації інфраструктурних проектів – будівництва транспортного переходу через Керченську протоку, будівництва «енергомосту в Крим», магістрального газопроводу «Краснодарський край – Крим» та «траси Таврида». Отже, строки проведення археологічних розкопок були обмежені строками робіт за проектами. При цьому лише під час спорудження транспортного переходу через Керченську протоку археологами було видобуто більше 1 мільйона артефактів. «За два роки в ході розкопок було знайдено понад мільйон знахідок. З них понад 100 тисяч артефактів, що становлять наукову цінність», – повідомили 13 лютого 2018 року в інфоцентрі «Кримський міст».

Кандидат історичних наук Денис Яшний в одному із своїх матеріалів опублікованих на сайті «Голос Крима. Культура» зазначив, що найбільшу загрозу для об’єктів археологічної спадщини в окупованому Криму несуть так звані «рятувальні археологічні роботи» на місці будівництва доріг, електромереж, газопроводів, заводів з переробки сміття, інфраструктурні проекти в містах і населених пунктах. Результати таких робіт, які проводяться за дозволами Міністерства культури РФ, не завжди публікуються, на відміну від досліджень, які продовжуються кримськими археологами стаціонарно після окупації. Реакція української влади і фахівців, зазвичай слідувала вже після видачі таких дозволів, і на проведення робіт на найбільш масштабних проектах, висвітлених  у російських ЗМІ. Втім, із використанням відкритих даних, початок робіт на пам’ятках, їх локалізацію можна спрогнозувати за рік до фактичного початку.

У своєму дослідження історик надає інформацію про те, що за програмою  «Соціально-економічного розвитку» державними органами Російської Федерації запланована реалізація 854 проектів, 231 з яких були заплановані до реалізації у 2020–2022 роках. Пряма вказівка на роботу у напрямку «культурна спадщина» подана у 2-х пунктах («ремонтно-реставраційні роботи на 21 пам’ятці», та «фінансування Херсонеса Таврійського»), але, всі будівельні проекти, які пов’язані із земляними чи підводними роботами несуть загрозу археологічній спадщині.

Як зазначає науковець так званий «Государственным комитетом по охране культурного наследия Республики Крым», здійснювався контроль за передачею на зберігання в музейні фонди матеріалів, виявлених в ході археологічних розкопок. За інформацією музеїв і музеїв-заповідників в окупованому Криму з 1 травня 2014 року по 1 травня 2015 року в ці фонди керівниками археологічних експедицій здано 8 824 одиниць зберігання, ( для порівняння з 1 травня 2013 року по 1 травня 2014 року в фонди музеїв та музеїв-заповідників здано 8 218 одиниць зберігання).

Видано дозволи щодо можливості проведення земляних та будівельних й інших робіт на ділянках об’єктів археологічної спадщини, «які були повністю піддані рятувальним археологічним розкопкам і за якими надані наукові звіти про проведення охоронно-рятувальних робіт» в зоні будівництва по реалізації проекту «Будівництво транспортного переходу через Керченську протоку» під який потрапив об’єкт культурної спадщини: «Бухта Ак-Бурун». У 2014 р в ході розвідки, проведеної на морській ділянці мостового переходу через Керченську протоку, археологи ІА РАН паспортизували на дні Керченської бухти скупчення античної кераміки площею до 50000 кв. м.

Російська Федерація активно здійснює незаконні археологічні розкопки на території Кримського півострова, чим зухвало порушує норми міжнародного права. Зокрема, ст. 5 Конвенції про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту від 14.05.1954 щодо захисту і збереження культурних цінностей на окупованій території; ст. 9 Другого протоколу до Гаазької конвенції про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту 1954 р. від 26.03.1999, яка прямо забороняє державі-окупанту проведення археологічних розкопок на окупованій території, вивезення об’єктів культурної спадщини з окупованої території, модифікацію культурних цінностей, що може ставити під загрозу свідчення історичного, наукового чи культурного характеру; ст. 6 Конвенції про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини від 16.11.1972, в частині недопущення завдання шкоди культурній і природній спадщині, що розміщена на території іншої держави; ст. 10 Конвенції про охорону підводної культурної спадщини від 02.11.2001, яка вказує, що дозвіл на проведення будь-якої діяльності, спрямованої на культурну спадщину на континентальному шельфі чи у виключній економічній зоні, може надавати лише держава-суверен; ст. 32 «Рекомендації, що визначають принципи міжнародної регламентації археологічних розкопок» від 05.12.1956, де наголошується, що у разі збройного конфлікту держави-члени ЮНЕСКО, що окупували територію тієї чи іншої держави, повинні утримуватися від проведення археологічних розкопок на окупованій ними території.

Крім того, відповідно до ст. 10 Закону України «Про охорону археологічної спадщини» та ст. 35 Закону України «Про охорону культурної спадщини» проведення археологічних розвідок, розкопок, інших земляних робіт на території пам’ятки, охоронюваній археологічній території, у зонах охорони, в історичних ареалах населених місць, а також дослідження решток життєдіяльності людини, що містяться під земною поверхнею, здійснюється за дозволом, виданим центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, яким є Міністерство культури України.

12 жовтня 2020 року в Києві відбувся круглий стіл “Окупований Крим і археологічна спадщина”, що був організований та проведений громадською організація «Кримський центр ділового та культурного співробітництва «Український дім» спільно з громадською організацією «Євромайдан-Крим», Науково-дослідним Інститутом українознавства Міністерства освіти і науки України, громадською організацією «Таврійська гуманітарна платформа», громадською організацією «Регіональний центр прав людини» та Інститутом археології Національної Академії наук України.

На заході були обговорені питання імплементації ІІ протоколу Гаазької конвенції про захист культурних цінностей в разі збройного конфлікту 1954 р., діяльності в цьому напрямку органів державної влади України, впровадження прийнятих Верховною Радою України змін до законодавства у зв’язку із проходженням справи по “скіфському золоту”, протидії агресору в гібридній війні ті ін.

До обговорення також долучились представники Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, Міністерства культури та інформаційної політики, Прокуратури Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим, журналісти і громадські діячі.

Підсумком роботи круглого столу стало прийняття спільної резолюцію із рекомендаціями органам державної влади.

Резолюція круглого столу

«Окупований Крим і археологічна спадщина»

Крим є однією з найбагатших на культурні цінності, й археологічні зокрема, територій Європи. Ця спадщина належать різним народам, як нині існуючим, так і вже давно зниклим з етнічної мапи. Починаючи з 2014 року і по теперішній час, Російська Федерація, ігноруючи норми міжнародного права та порушуючи головні принципи у сфері охорони культурних цінностей, реалізує на окупованому Кримському півострові свою політику в галузі культури, яка полягає у створенні нових реєстрів культурних цінностей, не пов’язаних з офіційно існуючими українськими, у тому числі – археологічних пам’яток і речей, що походять із археологічних розкопок. Крім того, культурна політика РФ зміщує акцент на проросійськи ангажоване розуміння історії, державотворення, вивчення й охорону культурних цінностей. Увага населення свідомо зосереджується на захопленні території Криму Росією у різні періоди її історії. Водночас простежується намагання створити міф про російську присутність у Криму ще з часів хрещення у Херсонесі київського князя Володимира Святославовича.

Остання теза тісно пов’язана зі створенням спеціально викривленої церковної історії Росії, яка покликана починати так зване «російське православ’я» із Херсонеса, тим самим формуючи хибне уявлення про історію християнства східного обряду та історію Криму. Що найгірше, на тлі цих процесів відбувається тотальне нівелювання цінності автентичної кримськотатарської спадщини з метою знищення автентичності культури корінного народу України. Наслідком цих процесів є безконтрольна забудова пам’яток археології, відсутність належного контролю за їхнім збереженням та використанням, неправомірна забудова буферних зон Херсонеса Таврійського – єдиної, натепер, пам’ятки, що знаходиться під охороною ЮНЕСКО на території Криму. Всі свої дії у рамках культурної політики, згадані вище, Росія намагається легалізувати шляхом виконання так званих гуманітарних програм – реставрації пам’яток, наукових проєктів і оприлюднення їхніх результатів, залучаючи до цього якомога більше як іноземних громадян та організацій, передовсім – з країн Євросоюзу, так і намагаючись встановити контакти з організаціями та громадянами України.

На жаль органи державної влади України не розробили системи протидії агресору у даній сфері. Ефективна державна політика у сфері захисту культурних цінностей, що розташовані на тимчасово окупованих територіях АР Крим та м.Севастополя, досі не сформована.

На нашу думку, однією з причин цього є відсутність спеціального органу або посади, до компетенцій якого б входили такі питання як: створення стратегії роботи держави у сфері захисту культурних цінностей, розташованих на території окупованого Криму, акумулювання всієї інформації у питаннях порушень українського та міжнародного законодавства з охорони культурних цінностей на території Криму, підготовка необхідних документів, координація роботи органів державної влади, наукових та громадських організацій. У зв’язку з ратифікацією Верховною Радою України 30 квітня 2020 р. ІІ протоколу до Гаазької конвенції 1954 р. про захист культурних цінностей у разі збройного конфлікту та необхідністю імплементації її положень до українського законодавства, питання створення такої інституції стає дедалі актуальнішим.

Українська держава має вжити весь спектр заходів з питань протидії знищенню та привласненню Російською Федерацією культурних цінностей України у Криму, передбачених міжнародним правом, зокрема Гаазькою конвенцією: від моніторингу до інформування, від розслідування до притягнення до відповідальності, від висвітлення подій до переслідування винних осіб.

Учасники круглого столу, обговоривши проблемні питання захисту культурних цінностей на території Кримського півострову,

рекомендують Кабінету Міністрів України (в особі Міністерства культури та інформаційної політики та Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб) забезпечити постійний моніторинг дотримання Російською Федерацією норм міжнародного права щодо захисту культурних цінностей, які розташовані на тимчасово окупованій території Кримського півострову та періодичне оприлюднення його результатів.

рекомендують Кабінету Міністрів України (в особі Міністерства культури та інформаційної політики та Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб) оперативно створити спеціальний орган (представництво, офіс комісара, тощо) задля забезпечення належного документування порушень РФ норм міжнародного права щодо захисту культурних цінностей, знищення і пошкодження археологічних та інших пам’яток.

наполегливо рекомендують Міністерству культури та інформаційної політики створити окремий реєстр культурних цінностей України, які розташовані на тимчасово окупованих територіях Кримського півострову.

наполегливо рекомендують Міністерству культури та інформаційної політики спільно з Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб створити окремий реєстр культурних цінностей України, що  зруйновані, пошкоджені або незаконно переміщені в зв’язку з окупацією Кримського півострову Російською Федерацією.

наполегливо рекомендують Міністерству культури та інформаційної політики створити окремий список культурних цінностей і установ із функцією зберігання рухомих пам’яток культурної спадщини, що знаходяться в місцях розташування військових баз (як на землі, так і в акваторії Чорного і Азовського морів), полігонів, злітно-посадкових смуг, законсервованих Україною пускових установок та інших об’єктів військової інфраструктури.

наполегливо рекомендують Міністерству культури та інформаційної політики створити окрему профільну сторінку (розділ) на офіційному сайті з інформацію по результатах моніторингу використання, збереження та захисту культурних цінностей на тимчасово окупованій території Криму.

рекомендують Міністерству освіти і науки здійснювати постійний моніторинг наукових видань, дисертаційних досліджень, наукових тем, грантових програм, конференцій, семінарів та ін. на предмет дотримання їх організаторами, учасниками, керівниками і виконавцями засад української санкційної політики, директив ЄС у руслі асоціативного і перспектив набуття повного членства України в ЄС і НАТО.

наполегливо рекомендують Міністерству культури та інформаційної політики вжити невідкладних заходів щодо виконання вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо особливостей призначення керівників державних та комунальних закладів культури на тимчасово окупованих територіях», прийнятий 14 січня 2020 року, щодо зміни керівництва розташованих на тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та м.Севастополя музеїв, які виступають позивачами у так званій справі скіфського золота, яка наразі розглядається в апеляційному суді Амстердама (Королівство Нідерланди).

наполегливо рекомендують Верховній Раді України, Міністерству культури та інформаційної політики вжити всіх необхідних заходів для завершення процесу приєднання України до Конвенції Ради Європи про правопорушення, пов’язані з культурними цінностями (Нікосія, 2017).

наполегливо рекомендують Міністерству культури та інформаційної політики надати (а в подальшому періодично надавати) Прокуратурі Автономної Республіки Крим та м.Севастополя інформацію про виявлені Міністерством факти порушення норм українського законодавства та норм міжнародного права та міжнародного гуманітарного права щодо поводження з об’єктами культурної спадщини України в Криму.

наполегливо рекомендують внести об’єкт культурної спадщини «Стародавнє місто Херсонес Таврійський і його хора», що перебуває під охороною ЮНЕСКО, у список пам’яток під загрозою у зв’язку із окупацією Криму РФ і відсутністю можливості проводити постійний моніторинг стану об’єкту.

наполегливо рекомендують Міністерству культури та інформаційної політики і Постійному представництву України при ЮНЕСКО пришвидшити внесення до списку пам’яток під загрозою об’єктів культурної спадщини на території окупованого Криму, що номіновані Україною до внесення до списку пам’яток світового значення, які зараз перебувають у попередньому списку: Бахчисарайський палац кримських ханів, Комплекс пам’яток Судацької фортеці (VI – XVI століття), Пости та укріплення на торгових шляхах генуезців від Середземного до Чорного морів, Культурний ландшафт «Печерні міста Кримської Готії», Історичне середовище столиці кримських ханів у місті Бахчисараї, Кримська геофізична обсерваторія.

Важливі рекомендації, які всі розуміють, беруться до уваги, але, на жаль, не до виконання…

Довідково: на 01.01.2014 року на півострові сконцентровано 14 тисяч пам’яток культури України, 54 музеї, 300 тисяч музейних експонатів, 6 історико-культурних заповідників.

 ___________________________

Використані матеріали:

  1. https://eprostir.org/2022/02/06/mytrydatskaia-lestnytsa-v-kerchy-nachala-razvalyvatsia-posle-restavratsyy/
  2. https://voicecrimea.com.ua/main/articles/poshkodzhennya-ta-znishhennya-kulturna-spadshhina-v-krimu-bashta-kostyantina-v-feodosi%d1%97.html
  3. https://voicecrimea.com.ua/main/articles/poshkodzhennya-ta-znishhennya-kulturno%d1%97-spadshhini-v-krimu-dokova-bashta-v-m-feodosiya.html
  4. https://culture.voicecrimea.com.ua/uk/kam-iana-khersones-i-tavrijskyj-mohyla-rosijske-pole-chudes-na-spadshchyni-iunesko/
  5. https://voicecrimea.com.ua/main/articles/poshkodzhennya-ta-znishhennya-kulturno%d1%97-spadshhini-v-krimu-rozgrabuvannya-arxeologichnix-pamyatok.html
  6. https://culture.voicecrimea.com.ua/uk/monitorynh-ob-iektiv-arkheolohichnoi-spadshchyny-na-terytorii-ar-krym-ta-m-sevastopolia-2014-2020-rr/
  7. https://culture.voicecrimea.com.ua/uk/monitorynh-porushennia-mizhnarodnoho-humanitarnoho-prava-shchodo-zberezhennia-kulturnoi-spadshchyny-na-tymchasovo-okupovanij-terytorii-ar-krym-ta-m-sevastopolia/

__________________________________

Валерій БІЛЯВСЬКИЙ,

аналітик інформаційної агенції “Голос Криму” на замовлення редакції газети “Кримська світлиця”

за фахової підтримки та надання інформації  Олесі ЧОРНОМОРСЬКОЇ – кореспондентки, оглядачки інформаційної агенції “Голос Криму”

 

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: