Урочище таврів «Таш-Джарган»
Почати

На західній околиці Сімферополя, неподалік від мікрорайонів Чистеньке та Левадки, розташована пам’ятка археології ймовірно VII-VI ст. до н. е. – городище «Таш-Джарган» (з тюркської мови перекладається як «камінь на урвищі», інший варіант – «розколотий камінь»). Цю назву мало зникле наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. село, що розташовувалося в однойменній балці біля підніжжя однойменної гори, у долині в долине Західного Булганаку. Під цією ж назвою згадується й колишнє караїмське селище.

Городище площею 3,5 га розташоване на трикутному мисі Внутрішнього пасма Кримських гір, зверненому вершиною на захід, обмеженому з півдня скельним обривом висотою до 10 м, з півночі – крутим схилом і оборонною стіною, зі сходу протягом 150 м – ще однією стіною. За 30 м від обриву залишки східного фортечного муру були розкриті шурфом. Основа тришарової у вертикальному поперечному перерізі куртини 3,7 м завширшки збереглася на висоту до 0,4 м. Зовнішній і внутрішній панцирі складені з великих уламків вапняку, ймовірно, насухо або на земляному розчині, забутування складається з дрібного каменю. Лицьова поверхня панцирних рядів грубо оброблена. Кладка розташована на щебеневому ґрунті, що вкриває поверхню скелі. Пізньоскіфський культурний шар на території укріплення не виявлений, що підтверджує його використання в якості прихистку. Проте вважається, що в урочищі Таш-Джарган у середині 9-6 ст. до н. е. мешкали племена таврів, а у 3-2 ст. до н.е. – скіфи.

Урочище таврів «Таш-Джарган»
Урочище таврів «Таш-Джарган»

Перед укріпленням на вигині мису розташоване багатошарове поселення Таш-Джарган з матеріалами як кизил-кобинської культури, так і пізньоскіфського часу. Цю ділянку, обмежену з півночі обривом, а з півдня глибокою Калиновою балкою, перетинають залишки двох кам’яних стін, проте їхнє розчищення не проводилося. На заході розташоване пізньоскіфське поселення площею близько 2 га. Зазвичай цю пам’ятку називають скіфським городищем, однак слідів оборонних споруд тут не виявлено. Скоріш за все, це селище входило до єдиної агломерації з описаним вище городищем.

Ефектно розташована на самісінькому краї урвища розташована порожнина, що має загальний обсяг 400 кубометрів і схожа на велетенський глек: кругла діра має діаметр близько 5 м. У горловині простежуються гладкі вигнуті стінки відчиненого в бік долини гроту заввишки до 12 м. Цей вертикальний колодязь під назвою Тешклі-Коба (з тюркської – «дірява печера») є головною пам’яткою гори, що має висоту 547 м над рівнем моря, і всього урочища загалом. Археологи, що відшукали в цій місцевості дольмени – кам’яні могильники таврів, припускають, що печера Тешклі-Коба правила для них за жертовний колодязь (до слова, ці дольмени місцеві мешканці використали з господарською метою). Зокрема, тут було виявлено понад 10 кромлехів – давніх місць поклоніння. Існує навіть припущення, що на вершині був розташований храм. Так само дехто припускає, що відкритий карстовий грот міг бути розширений штучно.

Зовнішньо Таш-Джарган становить собою куесту – традиційну для Криму вершину з пологим північним схилом і урвищами з південного боку. Різнопланові рельєфи зробили Таш-Джарган місцем проведення тренувань і змагань зі спортивного туризму.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Проект реалізовано за підтримки Українського культурного фонду

Сергій Конашевич

Автор численних культурологічних публікацій, редактор ТОВ "Видавничий дім "Українська культура"

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: