Знаменитий «Бронтик»
Знаменитий «Бронтик»
/

Саки: широкий степ, велика хімія, давні тварини

Почати
  • This page available also in
  • EnglishEnglish
Городище Кара-Тобе
Городище Кара-Тобе

Саки відомі ще з часів Кримського ханства, але про цілющі джерела і грязі Західного Криму знали навіть дві тисячі років тому: вперше про те, що сакська земля «зцілює всякі рани», писали ще давньоримський письменник і вчений Гай Пліній Секунд (I століття) та грецький географ Клавдій Птолемей (II століття). Неподалік від Сак розташовані руїни Кара-Тобе, городища, заснованого ще до нашої ери. Воно було підкорене Римом, а згодом занепало.

Проте слава Сак як курорту почалася двісті років тому. У першій половині ХІХ століття тут з’явилися військовий шпиталь і перші оздоровниці.

Сакське озеро
Сакське озеро з відомою своїми цілющими властивостями гряззю

Під час Кримської війни поселення Саки зазнало значних руйнувань, адже неподалік, просто на те узбережжя, відоме нині гарними пляжами, висаджувався англо-французький десант, і поблизу Сак точилися бойові дії. Після війни кримськотатарське населення переважно емігрувало до Туреччини, ця місцина перебувала знелюднілою, поки сюди не почали переселятися українські селяни з Полтавської губернії. Доки існувало чумакування, доти українці видобували й возили сіль з Сакського озера.

Цілющі грязі приваблювали людей, зокрема, і відомих, які страждали від важких недуг. Тут лікувалися Гоголь та Волошин, і Леся Українка вперше поїхала у Крим саме сюди, у Саки. Це сталося у 1890 році, але, як не прикро, тогочасна медицина призначила згубний при її хворобі курс і сакські грязі, замість покращити здоров’я дівчини, тільки зашкодили. Тут їй було не до віршування, і цьому містечку не присвячено жодного вірша поетеси.

Селищем Саки стали офіційно лише в 1930-ті роки, а статус міста вони отримали у 1952 році. Це єдине місце у світі, де, напевно, майже сотню років курорт співіснував поряд з хімічним заводом, на якому з ропи отримували: бром, хлор, перманганат калію, мідний купорос, магній, цинк, рідкоземельні метали, барій… У 2000 році хімічне виробництво зупинилося через банкрутство. Проте видобуток солі з Сакського озера триває й досі.

Місто Саки можна вважати взірцевим щодо турботи про інвалідів, які пересуваються на візках, — воно обладнане пандусами на 80%.

Знаменитий «Бронтик»
Знаменитий «Бронтик»

У Криму чи не кожне місто, принаймні з курортних, що приймають людей на відпочинок або лікування, відрізняється від інших, має власні «родзинки». У Саках цією «родзинкою» є парк з динозаврами.

Цікаво, що першого динозавра в Криму відкопали лише у 1934 році. Але динозавр у Саках постав на два роки раніше. На початку 1930-х євпаторійський скульптор-самоук, палеонтолог за освітою Сергій Лихошерстов створив скульптурну візитівку Сак: чотирьох представників славетного у допотопні часи сімейства динозаврів. Офіційна назва: «Боротьба бронтозавра з целатозаврами». На величезного, виконаного скульптором у натуральну величину, бронтозавра напали чотириметрові зубасті хижаки — целатозаври.

Існує легенда, що на межі 1920-1930-х років поблизу Миколаївки шторм розмив ділянку берега й оголив скам’янілі кістки давно вимерлих тварин. Для місцевих мешканців організували лекцію про важливість таких знахідок. Ця подія, можливо, й спонукала місцеву владу Сак включити до плану монументальної пропаганди пропозицію Лихошерстова щодо допотопних монстрів.

Сакський краєзнавчий музей
Сакський краєзнавчий музей

Про автора скульптури відомо дуже мало: народився в Севастополі, вчився у Харківському університеті на природничому факультеті. Палеонтологія була його фахом, але життя змусило займатися іншим родом занять. З 1920 року Лихошерстов мешкав у Євпаторії і працював учителем. У 1930-ті йому вдалося якимось дивовижним чином проштовхнути задум незвичайної скульптурної композиції, перед тим, на догоду ідеології, спорудивши барельєф на пам’ятнику лейтенанту Шмідту в Севастополі (що зберігся й досі), а також монумент звільненій праці в Саках: молотобоєць кувалдою трощить ланцюги, що опоясали земну кулю.

Матеріал для виготовлення динозаврів Лихошерстов винайшов сам — тирса у суміші з магнезіальним цементом, що вироблявся у ті часи на Сакському хімзаводі.

Ця композиція на ті часи аж ніяк не співвідносилася з більшовицьким планом розвитку монументального мистецтва, адже встановлювали тоді пам’ятники вождям світового пролетаріату і численним, хоча й одноманітним, дівчинам з веслом.

Можливо, чиновників від ідеології та культури вразив глибокий символізм, і вони вирішили, що це означає класову боротьбу або відображає складне міжнародне становище перед новою світовою війною? Боротьбу видів за теорією Дарвіна? Улюблений засіб соціалістичного реалізму — боротьбу хорошого з кращим?

Сакський краєзнавчий музей
Сакський краєзнавчий музей

Друга світова війна завдала значних пошкоджень скульптурі, але незначних. «Бронтик» тихо руйнувався весь повоєнний час, а реставрацію скульптури наважилися здійснити лише в 1982 році. Нових динозаврів відтворили відповідно до задуму Лихошерстова, але вже з бетону. А у 2005 році міська рада затвердила силует доісторичного гіганта на гербі Сак.

Західний Крим, з його широким степом і солоними вітрами, починається з Сакського району. Можливо, цей край і не надихав митців мальовничими краєвидами так, як Південний берег, але він має власне і неповторне обличчя. І має чим пишатися.

Фото з відкритих джерел

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Проект реалізовано за підтримки Українського культурного фонду

Валерій Верховський

Автор культурологічних статей, журналіст газети «Кримська світлиця»

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: