Ханський палац. Бахчисарай, лютий 2022 р. Фото ІА "Голос Криму".
/

Руйнівна реставрація: чи встоїть Ханський палац?

Почати

На початку липня 2021 року «державна автономна установа республіки Крим (РК) «Дирекція з централізованого обслуговування та розвитку установ сфери культури» (далі в тексті «дирекція») оголосила про розчищення русла річки Чурук-су біля Ханського палацу в Бахчисараї та «ремонтно-реставраційні роботи» на локації біля нього, відомій як «набережна з трьома мостами». Замовником цих робіт виступила «дирекція», підконтрольна «міністерству культури РК»; підрядником – московське ТОВ «Новые строительные технологии» («НСТ»).

У середині грудня 2021 року для представників кримських ЗМІ, підконтрольних окупантам було проведено «прес-тур» задля ознайомлення з перебігом «ремонтно-реставраційних заходів» на комплексі Ханського палацу, що є єдиним у світі взірцем кримськотатарської палацової архітектури і наразі перебуває під контролем «державної бюджетної установи РК «Бахчисарайський історико-культурний і археологічний музей-заповідник» (далі у тексті «заповідник») у статусі «об’єкта культурної спадщини федерального значення»). Коментарі та пояснення журналістам давали керівник «дирекції» Ілля Алимчев, «завідувач відділу «Музей історії та культури кримських татар» (є складовою частиною «заповідника» Мер’єм Сейтумерова, «декан історичного факультету Кримського федерального університету («КФУ») ім. В.І. Вернадського» Олександр Герцен, що є керівником «археологічної експедиції», яка працює на Ханському палаці, та представники підрядних організацій. Було оголошено, що незаконні роботи на комплексі, на проведення яких було передбачено надання майже двох мільярдів рублів з бюджету держави-окупанта, відповідно до затвердженого плану-графіка реалізації «федеральної цільової програми «Соціально-економічний розвиток республіки Крим та міста Севастополя до 2025 року» мають бути завершені наприкінці 2023 року; станом на грудень 2021 року вони були виконані на 30% від загального обсягу з освоєнням близько 400 млн рублів. У прес-релізі було оголошено, що «масштабна повна реставрація» комплексу проводиться вперше, тож «доволі важливо відновити і зберегти впізнаваний історичний вигляд, автентичність архітектури, елементів внутрішнього оздоблення та декору». Серед іншого було повідомлено про «повну реконструкцію» трьох із шістнадцяти об’єктів комплексу – дюрбе (гробниць) Діляра-Бікеч, Північного та Південного. В той же час активні «ремонтно-реставраційні заходи» проводилися як на вже згаданій набережній з трьома мостами, так і на корпусі стаєнь, бібліотечному корпусі, Соколиній вежі, надгробній ротонді та хамамі (лазні) Сари Ґюзель. На етапі «підготовчих робіт» перебували ще два об’єкти – Ханська кухня та Графський корпус, який у російських джерелах помилково іменується як «светский» (світський), тоді як точне його найменування – «свитский», тобто корпус почту. На 2022 рік планувалося укладення «контрактів» на проведення «ремонтно-реставраційних робіт» на п’яти об’єктах – «Сади та паркові споруди», «Ханська мечеть» (II етап), «Катерининська миля», «Головний корпус» і «Гарем»; за двома останніми об’єктами були укладені «контракти» на розробку «науково-проектної документації».

Найскладнішим об’єктом для себе «реставратори» назвали головний корпус палацу – з огляду на наявність великої кількості живопису, який потребує «реставрації» і під яким на стінах є ще більш ранній живопис. Безпосередньо під керівництвом міністерства культури держави-окупанта було визначено, який живопис буде залишено і який буде піддано консервації. З цією метою проект реставрації передбачав ін’єктування стін – закачування у них надтекучих низьков’язких смол та мікроцементів під високим тиском. На додачу Ілля Алимчев заявив, що всі конструкції головного корпусу перебувають «у дуже поганому стані» і потребують заміни. Мер’єм Сейтумерова назвала роботи зі «збереження» старовинних шарів розпису палацу одними з найбільш ризикованих і уточнила, що особливо багатими є розписи головного корпусу та гарему, що мають від 3 до 7 нашарувань періоду XVI-XIX століть. Станом на середину грудня 2021 року «реставратори» наносили останні риски на жіночій половині комплексу лазень, а в чоловічій половині «відновлювали» оздоблення стелі: представник організації-підрядника Володимир Бобровський розповів, що добір кольорів здійснювався простим методом – «Брали зразки фарби і заганяли на станки». Так само проводилося «відновлення» розписів стін корпусу стаєнь, виявлених при розчищенні фасадів та внутрішніх приміщень. На фасаді бібліотечного корпусу над південною брамою палацу було реконструйовано орнамент «сельджуцький ланцюг»: художник-реставратор з Москви Ксенія Мокрова пояснила, що на цьому об’єкті був присутній живопис найбільш раннього періоду – невеликий темний фрагмент початку XIX століття. При ранніх реставраціях документи про нього були знайдені в архівах, однак не було рішення щодо відновлення; коли «добро» на «реставрацію» було отримане, під шарами штукатурки ніякого орнаменту не виявилося – ймовірно, він був давно відбитий, тож художники вирішили створити ескізи з нуля, керуючись старовинними гравюрами з зображенням південної брами. Розпис корпусів стайні та бібліотеки було виконано темперними фарбами, а самі «реставраційні» фрагменти тоновані аквареллю: за словами Мокрової, це було зроблено тому, що реставраційні матеріали мають бути такими, щоб їх можна було прибрати, щоб наступні реставратори могли «легко замінити на власний розсуд авторський живопис».

Іншим ризикованим заходом було визначено передбачене проектом «реконструкції» штучне заниження ґрунту біля гарему, головного корпусу, мечеті та, можливо, на інших ділянках. На це звернув увагу «декан історичного факультету КФУ ім. Вернадського» Олександр Герцен, зазначивши, що такі роботи можуть проводитися лише за участі професійних археологів, оскільки заниження ґрунту в одній локації впливає на місцевість поблизу. Зокрема, під загрозою могли опинитися ґрунти Ханського кладовища, що містять людські останки.

Побоювання кримського «науковця», на жаль, виявилися небезпідставними. 7 лютого 2022 року керівник «дирекції» Ілля Алимчев повідомив, що під час прокладання каналізації на набережній Ханського палацу в Бахчисараї одна зі стін Графського корпусу, в якому розташовується «адміністрація музею-заповідника», з’їхала і в ній з’явилася тріщина: у проекті «реставраторів» під нею нібито був фундамент, однак за фактом його не виявилося – стінка спиралася просто на ґрунт. Пошкодження Алимчев списав на «проектну помилку» і назвав його «некритичним», пообіцявши проведення протиаварійних робіт протягом місяця. «Робітники вже змонтували необхідні конструкції, щоб втримати стіну від подальшого сповзання. Далі вони встановлять риштування, щоб розібрати покрівлю та зняти навантаження зі стіни. Фундаменти заведемо під стіни, і вони стоятимуть вже вічно», – додав він. Інший окупаційний «чиновник», «голова комітету державної ради РК з питань культури та охорони культурної спадщини» Микола Волков також заявив, що тріщину в стіні Графського корпусу «не варто вважати великою проблемою» – тим більше, що вона є «новоробкою» і вже «відновлювалася» раніше, та й взагалі Ханський палац до початку «реставраційних робіт» перебував у «сумному стані» під «великим ризиком обвалу». «Насправді нічого страшного не сталося, палац залишиться цілим і збереженим. Трапляється, що стіни обвалюються і люди гинуть. А це технічний момент, а не обвал будівлі, як дехто намагається подати. На об’єкті працюють професіонали, все йде за планом. Специфіка реставрації подібна до робіт із розмінування: передбачити перебіг робіт доволі складно», – висловився «посадовець».

Тріщини на стінах Графського корпусу Ханського палацу в Бахчисараї. 7-8 лютого 2022 року. Джерело

У той же час бахчисарайський громадський активіст Едем Дудаков повідомив, що тріщини у цокольній частині Графського корпусу розширилися на початку лютого 2022 року, і висловив побоювання, що така ж доля може спіткати Велику Ханську мечеть, стіни якої вкриті мікротріщинами через перевантаження бетонними поясами; до того ж, очевидними є ознаки ерозії вапнякового каменя стін. Через відсутність захисного накриття під час розбирання покрівлі мечеті у 2018-2020 роках вода повністю просочилася у всі її конструктивні елементи та основу, через що підвалини, як і в сусідньому Графському корпусі, дали осадку. Також Дудаков висловив думку, що корпус фактично сповзає в бік річки Чурук-су через безграмотне поглиблення її русла безпосередньо перед палацом, яке відбулося восени 2021 року під час дощів і спричинило утворення природної греблі, вода в якій накопичувалася протягом року у цій баюрі. Тоді ж Олександр Герцен заявив, що кримські «вчені» ще у 2019 році попереджали про особливості та слабкі місця Графського корпусу, в тому числі й про відсутність фундаменту під ним. Свого часу на лінії його з’єднання зі значно монументальнішою Великою палацовою мечеттю відповідно до плану «передпроектних досліджень» було закладено «археологічний розкоп», після чого було встановлено, що стіна, яка тріснула в лютому 2022 року, стоїть із доволі глибоким закладенням без фундаменту просто на ґрунті, точніше – на культурному шарі; це місце було визначене як проблемне, в тому числі й через те, що обидві будівлі належать до різних історичних епох із різницею майже у століття. Герцен зазначив, що археологічні та геологічні «розвідки» проводилися якраз для оцінки стану несучих конструкцій, тож у проекті «реставрації» мали бути закладені всі необхідні заходи для запобігання цим деформаціям і руйнуванням. Також «науковець» додав, що «археологічні розвідки» для «науково-проектної документації» проводила скандально відома російська компанія «Меандр», яка від початку виступила основним «підрядником» проведення «реставрації» Ханського палацу; тритомний звіт про незаконно проведені розкопки був переданий до всіх необхідних «інстанцій», проте судячи з коментарів, які «чиновники» давали після інциденту довкола палацу, відсутність фундаменту під корпусами стала для всіх несподіванкою, відтак лишається нез’ясованим, чому ця важлива інформація не була використана під час створення «проекту реставрації» та в подальшому під час проведення робіт. При цьому було відзначено порушення орнаменту деформованої стіни Графського корпусу.

8 лютого 2022 року причини інциденту довкола однієї з будівель комплексу Ханського палацу в Бахчисараї пояснила «міністр культури РК» Тетяна Манєжина. За її словами, в рамках проведення «реставраційних робіт» на набережній з трьома мостами відповідно до «проектної документації» відбувалося в тому числі розкопування траншеї для облаштування системи зливової каналізації, під час якого були виявлені об’єкти з ознаками археологічної спадщини, через що роботи були призупинені. Внаслідок рясних опадів та розмивання ґрунту біля основи Графського корпусу виникла його просадка, що призвело до лущення його фасаду. На місце оперативно виїхали керівники та співробітники «дирекції» для оцінки ситуації та прийняття відповідних рішень щодо проведення протиаварійних заходів. Спеціалісти «департаменту державної охорони культурної спадщини» кримського «міністерства культури» провели виїзне обстеження та контроль стану об’єктів Графського корпусу та набережної з трьома мостами; за результатами огляду з’ясувалося, що на останньому об’єкті були проведені земляні роботи, під час яких було виявлено, що частина корпусу не має фундаменту. Було виконано першочергові «протиаварійні роботи» з укріплення фасаду корпусу за допомогою підтримувальних контрфорсів, а також встановлено будівельне риштування для подальшого демонтажу покрівлі з черепиці та насипного ґрунту з метою зменшення навантаження на несучі конструкції будівлі. «Реставраційні роботи» в районі корпусу були призупинені; початок робіт на самому об’єкті за графіком було заплановано на квітень цього року, про що повідомили 9 лютого у прес-службі Міністерства економічного розвитку РФ, яке курує «державну програму розвитку Криму».

11 лютого 2022 року перебіг «протиаварійних робіт зі зміцнення фасаду» Графського корпусу Ханського палацу в Бахчисараї проінспектував «голова РК» Сергій Аксьонов, заявивши, що будівлі «нічого не загрожує», оскільки «республіканська влада» тримає ситуацію на контролі, проведено першочергові роботи зі «зміцнення» споруди, а робоча група «фахівців» проводить і продовжить незаконні роботи на об’єкті. За словами «голови Криму», ще в день обвалу на Графському корпусі, 7 лютого, на його стіни були встановлені 11 спеціальних маячків, які відстежують зростання тріщин кожні три години, і протягом тижня вони не зафіксували жодних рухів. На другу половину лютого Аксьонов анонсував «дослідницькі роботи», внаслідок яких мають бути напрацьовані конкретні висновки та рекомендації щодо відновлення Графського корпусу. За попередньою оцінкою, прописані у проекті роботи, серед яких також стяжка всіх кутів будівлі, змінювати не будуть; до них, ймовірно, лише додадуть заходи з укріплення ґрунту. Остаточні висновки мали зробити фахівці з Москви, що вирушили до окупованого Криму. «Голова республіки» заявив, що в нього попросили два дні на всі необхідні дослідження та відшукання варіантів вирішення проблеми.

Під час візиту «голови Криму» до Бахчисараю «перший заступник керівника дирекції» Марія Дукшина оголосила попередньою причиною пошкодження будівлі «аварійний стан усіх фахверкових балок будівлі», які прогнили, і додала, що частина палацового комплексу вже багато років зсувається у бік річки Чурук-Су буцімто через рух ґрунту. У випадку з Графським корпусом внаслідок проведення земляних робіт горизонтальна балка відірвалася від вертикальної, через що просів кут; Дукшина звинуватила у цьому «аварійний стан» конструкції будівлі та додала, що цього б не сталося, якби стан балки був «принаймні обмежено придатним». Як і Олександр Герцен, кримська «чиновниця» підтвердила, що про аварійність будівлі було відомо ще у 2019 році: зокрема, тріщини на її фасаді завширшки до 2 см були зафіксовані ще під час розробки «науково-проектної документації».

У свою чергу «директор заповідника» Вадим Мартинюк заявив, що зовнішні будівлі комплексу Ханського палацу, які простояли кілька століть і перенесли великий кримський землетрус 1927 року, «вже давно нестабільні». Принаймні тріщини під його кабінетом у Графському корпусі вперше з’явилися ще у 2017 році – після того, як фасад корпусу було помито потужною очищувальною технікою. Крім цього, мешканці Бахчисараю нагадують, що такий загальновідомий факт, як відсутність фундаменту у Графському корпусі та заглиблення його стін на 40 см у ґрунт, окупанти роками ігнорували до останнього; після утворення під корпусом ями, до якої він почав сповзати, на місці його тримають фактично лише масивні кам’яні плити, якими свого часу було обкладено русло річки Чурук-Су. На початку лютого цього року кут будівлі просів донизу і похилився, внаслідок чого одним з кінців відриву він почав тиснути на неушкоджену стіну, зминаючи фрески.

14 лютого Сергій Аксьонов провів зустріч із питань планування перебігу подальших «протиаварійних робіт» на Графському корпусі Ханського палацу за участі Вадима Мартинюка, Іллі Алимчева, Тетяни Манєжиної та інших. Під час зустрічі «голова Криму» повідомив, що проект комплексу робіт буде виконано до 1 травня, та підкреслив, що «уряд республіки» надасть їм всіляке сприяння та підтримку. Орієнтовна вартість проектування складе близько 10 мільйонів рублів. Представник підрядної організації, «головний інженер» проекту Павло Омельницький повідомив про попередні висновки та висловив думку, що оптимальними протиаварійними інженерними рішеннями стане спорудження підпорних і підтримувальних стін, що не зачіпатимуть саму культурну пам’ятку, а також встановлення бандажів для фіксації стін будівлі та системи стійок, що розвантажать покрівлю для зменшення тиску на будівлю. Відповідний «контракт» із підрядною організацією вже укладено. Коли саме будуть завершені роботи – ще невідомо, тож поки що залишається хіба що молитися, аби внаслідок «реставрації по-російськи» одна з візитівок Криму, що до його окупації претендувала на внесення до переліку пам’яток Світової спадщини ЮНЕСКО, не опинилася втраченою назавжди.

Варто зазначити, що більш ніж за тиждень після інциденту довкола Графського корпусу Ханського палацу, 16 лютого 2022 року «міністерство культури республіки Крим» видало «наказ» №32-ОКН щодо виявленого об’єкта археологічної спадщини «Культурний шар Ханського палацу в Бахчисараї XVI – XIX ст.». Інформація про об’єкт була отримана від «генерального директора ТОВ «Таврическое археологическое общество» Олександра Манаєва. Відкритий лист №2642 на незаконні археологічні розкопки на території палацового комплексу було видано Міністерством культури РФ ще 30 листопада 2018 року на ім’я Олександра Герцена.

Віталій СОЛОНЧАК

Матеріал підготовлено в рамках проекту “Інформаційна платформа “Голос Криму. Культура” – про Крим чесно, якісно, актуально” за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США. / Implemented within the project “Information Platform” Voice of Crimea. Culture “- about Crimea honestly, qualitatively, actually” with the support of the Media Development Fund of the US Embassy in Ukraine. The views of the authors do not necessarily reflect the official position of the US government.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: