Ябулка Симиренко
Ябулка Симиренко
Почати

 

18 лютого 1855 р. – на хуторі Мліїв (Черкащина) народився Левко Симиренко – український помолог, батько кримського плодового промислового садівництва, що віддав праці в Криму чверть століття. Вбитий чекістами 6 січня 1920 року.

«…В руках не только крымского, но и вообще южного плодоводства это издание послужит и руководством, и справочной книгой, и, наконец, источником наслаждения, доставляемого изяществом слога, образностью изложения и художественным исполнением всего, что иллюстрирует книгу. В каждой библиотеке труд Л. П. Симиренко станет богатым приобретением; он будет драгоценным подарком и премией для труженика в плодовом саду, лишенного средств на приобретение этого издания.

Счастлива страна, в которой живут и работают такие труженики, каким является Л. П. Симиренко…»

З відгуку на працю «Крымское промышленное плодоводство» секретаря Російського Імператорського Товариства садівництва, генерала Василя Гомілевського, 1912 р.

Книга «Кримське промислове плодівництво», том 1
Книга «Кримське промислове плодівництво», том 1

Філософи зазначають, що час завжди є найбільш об’єктивним і неупередженим суддею справ людських. Відійшли у небуття штучно витворені офіційною владою «класики радянської агробіології», ім’ям яких ще за життя називали не лише вулиці і наукові установи, а й селища і міста. Забуті й помпезно видані багатотомні праці «світочів» науки, на честь яких у кожному селі та школі влаштовувались агролабораторії і споруджувалися безликі, примітивні пам’ятники.

Проте сплив час, у суспільстві переміг здоровий глузд, завершилися руйнівні процеси політизації вітчизняної науки і від колишньої міфічної величі «корифеїв радянської агробіології» у науці та людській пам’яті не лишилося жодного сліду. Але маємо і зовсім протилежне: колись заборонені більшовицьким режимом наукові праці, які вилучали з книгозбірень і спалювали на інквізиційних вогнищах, сьогодні повертаються до життя. Вони перетворюються у своєрідні підручники для теперішніх поколінь. Те, що таких творів та авторів сьогодні багато в історичній та гуманітарній науках, не дивно. Адже за радянської доби вони були найбільш заполітизованими і сфальшованими.

Унікальним прикладом наукового довголіття у царині прикладних природничих наук є фундаментальна праця всесвітньо відомого українського ученого-садівника та помолога Л. П. Симиренка «Кримське промислове плодівництво». Доля цієї безсмертної праці виявилася такою ж трагічною, як і доля самого геніального ученого. Він став однією з перших жертв кривавого більшовицького терору проти української інтелігенції, розпочатого за прямою вказівкою кремлівських злочинців Леніна, Троцького та Дзержинського у перші роки встановлення тоталітарного режиму в Україні.

Після арешту в 1933 році сина Левка Платоновича, наукового керівника Всесоюзного інституту південних плодових і ягідних культур у Києві професора Володимира Симиренка, з наукових бібліотек по всій країні вилучили і знищили всі їхні наукові праці, в тому числі і «Кримське промислове плодівництво». До середини 60-х років, коли славетну династію українських учених-садівників реабілітували, їхні наукові праці перебували під забороною, а імена були викреслені з вітчизняної науки.

Сьогодні титанічними зусиллями ентузіастів Симиренки та їхня велична творча спадщина знову стали надбанням українського народу. Фундаментальна наукова праця Л. П. Симиренка «Кримське промислове плодівництво» і через століття після виходу у світ залишається вельми актуальною і затребуваною сучасною садівничою наукою. Вона і сьогодні, як і сто п’ять років тому, є вельми цінною не лише для науковців, але й для широкого читацького загалу. Книгу читають і ціну¬ють фахівці різних спеціальностей: садівники, історики, краєзнавці, етнографи, діячі культури. Праця приваблює сучасного читача ще й тим, що в ній узагальнена багатюща поліетнічна садівнича історія Криму і Північного Причорномор’я. Перелік цитованої автором вітчизняної та зарубіжної літератури вельми багатий та різноплановий. При підготовці зазначеної праці Л. П. Симиренко скористався багатющими науковими фондами книгозбірні рідного Новоросійського (Одеського) університету та кримознавчої бібліотеки «Таврика» у Сімферополі.

Головний предмет свого дослідження, кримське садівництво, автор знав глибоко і досконало. Адже в процесі своїх щорічних багатомісячних експедицій по Криму, дослідник упродовж двадцяти п’яти років побував у кожному кримському саду. Він добре знав садівництво не лише Південного берега, але й сади всього кримського Передгір’я. Місцеві садівники і Таврійська земська управа постійно запрошували авторитетного знавця кримського садівництва, експерта найбагатшого відділу плодівництва, на майже щорічні губернські сільськогосподарські виставки. Досить частим гостем Левко Платонович був у багатьох кримських садівників та у Нікітському ботанічному саду. Учений доклав чимало зусиль для організації у 1913 році в Сімферополі першої у Російській імперії Салгирської помолого-садівничої дослідної станції садівництва. На жаль, напередодні свого славетного столітнього ювілею цю установу ліквідували новітні «реформатори та оптимізатори науки».

Левко Платонович Симиренко
Левко Платонович Симиренко

Результати своїх досліджень Л. П. Симиренко щорічно публікував у провідних вітчизняних та зарубіжних часописах. Упродовж 1891-1892 років учений видав такі узагальнюючі праці з вивчення садівництва Криму, як «Опыт исследования крымского промышленного плодоводства» та «Материалы к вопросу о крымском промышленном плодоводстве». Вони отримали високу оцінку світової наукової спільноти. Окрилений успіхом та підтримкою громадськості, Левко Платонович береться за підготовку капітальної праці, присвяченої садівництву Криму. Наприкінці 1907 року вона була завершена. Рукопис її загальним обсягом понад 2000 сторінок машинопису вчений подає на конкурс, оголошений з нагоди 50-ліття створення Російського Імператорського Товари¬ства садівництва.

Праця видатного українського дослідника здобуває Велику золоту медаль і цінні нагороди імператорської родини. Вона стає предметом обговорення на одному із засідань Сімферопольського відділу Російського Імператорського Товариства садівництва. Захоплені кримські садівники, вислухавши інформацію ученого секретаря, відомого лікаря і садівника В. В. Таюрського, вирішили одностайно опублікувати цю працю. Видавничий комітет регулярно збирався у приміщенні Таврійської губернської земської управи (нині приміщення Президії кримських адвокатів, вул. Карла Маркса, 17). Там же розташовувалася і відома кримознавча бібліотека «Таврика». Її фондами користувався і Л. П. Симиренко, працюючи над своєю книгою. Тож це приміщення є справжньою колискою славетної симиренківської праці «Кримське промислове плодівництво».

Вихід першого тому цієї праці став найбільш знаковою подією у світовій садівничій науці тієї пори. Упродовж кількох років як у нашій країні, так і у зарубіжжі провідні садівничі видання публікували захоплюючі відгуки. Помологічні та садівничі товариства Італії, Німеччини, Франції, Бельгії та інших країн виступили з пропозицією здійснити перевидання симиренківської праці. Проте розпалена у 1914 році Перша світова війна перекреслила ці наміри і плани автора. У мюнхенському видавництві Брукмана безслідно зник третій том «Атлас плодів», а у московській типографії М. І. Кушнарьова в роки війни загубився рукопис другого тому. Сумна доля спіткала і виданий у 1912 році перший том наукової праці геніального вченого: в інквізиційних багаттях енкаведистів упродовж 30-х років знищили майже весь наклад першого тому «Кримське промислове плодівництво» 1912 року видання.

Враховуючи виняткове значення безсмертної праці видатного ученого Л. П. Симиренка для розвитку сучасного садівництва і вшановуючи 150-ліття від дня його народження, нами за активної підтримки громадськості в 2001 році здійснено репринтне видання першого тому «Кримського промислового плодівництва». За оцінкою фахівців, реанімація цієї видатної праці стала однією з найбільш знакових подій в історії вітчизняної садівничої науки останніх десятиліть. Другий том праці, на жаль, автор так і не міг видати за життя. Як уже зазначалося, рукопис її загубився у видавничих нетрях Москви. У результаті багатолітніх копітких пошуків в архівах та фондах Музею родини Симиренків на Черкащині, нам вдалося розшукати розрізнені фрагменти цієї праці. Знадобилося майже 10 років від знаходження скромних залишків праці до її реконструкції і видання у 2008 році за державною програмою «Українська книга» другого тому «Кримського промислового плодівництва».

У своїй безсмертній праці «Кримське промислове плодівництво» Л. П. Симиренко про Крим залишив зворушливо-ніжні, чарівні рядки: «Я більш ніж не байдужий до Криму, до його мальовничих картин природи, до його гір і повітря… З ним у мене пов’язані незабутні спогади, і при кожній новій зустрічі з цим чарівним краєм я знову і знову опиняюся у полоні якихось щемких, хмільних почувань, як і в перший приїзд сюди.

Крим і особливо Південний берег з його морем, небом та сонцем завжди викликають у мене якийсь захоплено-піднесений, хвилюючий настрій і я повторюю вслід за іншим палким другом цього Півдня, Євгеном Марковим: «Хто дихає Кримом, той дихає радістю життя, поезії та довголіттям. Поспішайте до Криму, хто може, кому ще час».

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Проект реалізовано за підтримки Українського культурного фонду

Петро Вольвач

Автор культурологічних матеріалів, дійсний член НТШ, член НСПУ, заслужений діяч науки і техніки АР Крим, кримчанин із 60-річним стажем. Журналіст газети "Кримська світлиця". Видавець: ТОВ "Видавничий дім "Українська культура"

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: