Папа Римський Франциск благословив українських військових. ФОТО: Вікепедія
//

Позиція Католицької Церкви щодо війни РФ проти України

Почати
  • This page available also in
  • EnglishEnglish

На Заході побутує хибна думка про те, що РПЦ, яка століттями вибудовувала свою ідентичність на протиставленні Західній Церкві, охоплює більш ніж половину всіх православних світу; відтак існує ілюзія можливості «відчинити вікно у православний світ» за посередництвом дружби з Росією. Однак не беруться до уваги ті факти, що в самій Росії практикуючі православні становлять лише 2–3% населення, а святкування мусульманського свята Курбан-Байрам у Москві збирається незрівнянно більше людей, ніж на Великдень у православних храмах.

Ватикан. Понтифік Франциск на бенедиктинській лоджії Собору святого Петра

Певні кола Ватикану ілюзорно сприймають відносини з Росією як «тріумф християнства в Європі». Дотепер дехто з них марить наверненням Росії до християнства. Тим часом РПЦ на певних етапах однією рукою приймала матеріальну допомогу від РКЦ, другою ж видавала літературу антикатолицького спрямування, розпалювала у країні ненависть до католиків та роздавала благословення на «священну війну проти богоборчого Заходу». Єдине, що цікавить російську церковну та державну владу в стосунках із Апостольською Столицею – це визнання всього колишнього пострадянського простору виключною територією РПЦ. Діалог щодо питань богословського характеру чи християнської єдності загалом стоїть серед пріоритетів РПЦ на кінцевих позиціях: участь у відповідних заходах вони можуть брати суто заради розмови, які нікого ні до чого не зобов’язують. Ця тактика, у ключі «Ostpolitik», лишається незмінною від 1960-х років. Однак наразі ці заходи можуть викликати «зраду» серед українських католиків обох обрядів, що дає Москві можливість грати на психіці суспільства – так само, як від початку російсько-української війни у 2014 році вдавалося грати на «миротворчості» Папи Франциска, за понтифікату якого російська державна та церковна влада почала активніше займатися ватиканським напрямком, переусвідомивши події часів «перебудови» та СРСР. На жаль, російська дезінформаційна кампанія, яка проголошувала Путіна «рятівником цивілізації від західного занепаду», яка ввела в оману чималу кількість вірян РКЦ.

Досі часом вважається, що методи та результати «Ostpolitik» Ватикану у 1960-70-х рр. дозволили знайти модель існування для католиків за радянською «залізною завісою», а згодом посприяла занепаду комунізму і демократичним трансформаціям у Центрально-Східній Європі, і сьогодні дає змогу продовжувати екуменічний діалог. На думку опонентів «Ostpolitik», нею користуються сили, для яких стосунки з Ватиканом є лише одним з інструментів досягнення власних цілей на геополітичній шахівниці. Зокрема, у ті ж 1960-70-ті рр. представники Апостольської Столиці могли бути непоінформовані про те, що партнери по діалогу з соціалістичних країн були підставними особами або агентами спецслужб.

266-й Папа Римський Франциск (2021р.)

На жаль, протягом майже восьми років в умовах російсько-української війни Ватикан нерідко послуговувався російськими наративами. Зокрема, українська громадськість болісно відреагувала на висловлювання Папи Франциска у проповіді 4 лютого 2015 року про «братовбивчий конфлікт» у нашій державі. Втім, подібної реакції не спостерігалося, коли так само «братовбивчою» російсько-українську війну наприкінці квітня 2022 року, вже в умовах повномасштабного вторгнення РФ, назвав православний Вселенський Патріарх Варфоломій. Утім, ще наприкінці осені 2014 року обидва ієрархи у спільному зверненні наголосили на необхідності дотримуватися положень міжнародного права щодо України.

12 лютого 2016 року в столиці Куби Гавані відбулася «історична» зустріч Папи Франциска та московського патріарха Кіріла, під час якої було прийнято спільну декларацію. «Ми з радістю зустрілися як брати у християнській вірі, щоб обговорити взаємостосунки між церквами, найсуттєвіші проблеми наших вірних та перспективи розвитку людської цивілізації. Зустрічаючись далеко від давніх суперечок “Старого Світу”, особливо сильно відчуваємо необхідність співпраці між католиками та православними, покликаними смиренно та шанобливо дати світові звіт про нашу надію. Ми не конкуренти, а брати, і цим поняттям повинні керуватися всі наші дії – взаємні та звернені на зовнішній світ», – зазначалося у тексті. Також у декларації було згадано й Україну – однак опір російській агресії в окупованих східних регіонах у ній було названо «протистоянням, що вже спричинило багато жертв, завдало незліченні страждання мирним мешканцям та привело суспільство до важкої економічної та гуманітарної кризи». Папа Римський та московський патріарх закликали «всі сторони конфлікту» до розсудливості, суспільної солідарності та діяльного будування миру. Загалом розмитість деяких формулювань декларації давала РПЦ можливість викручувати її зміст відповідно до своїх прагнень, ще за радянськими традиціями.

Зустріч московського патріарха Кіріла з Папою Франциском могла бути продиктованою бажанням Путіна, який, на відміну від Ватикану, ніколи не розглядав релігію окремо від політики, вийти з міжнародної ізоляції та показати альтернативний центр впливу у Вселенському православ’ї напередодні Всеправославного Собору. Втім, у Ватикані не могли не усвідомлювати, що патріарх Кіріл та інші ієрархи РПЦ є лише агентами російського державного істеблішменту, а не «людьми Церкви» у католицькому розумінні.

Існує думка, що наразі на позицію та поведінку Папи Франциска впливає уряд Ватикану, який має потужне проросійське лобі. Проте наразі, в умовах повномасштабного російського воєнного вторгнення до України, спектр сприйняття російської агресії та оцінки подій у Ватикані демонструє позитивну динаміку.

Кардинал П’єтро Пароліна, Державний Секретар Святого Престолу

12 березня 2022 року, коментуючи повномасштабне воєнне вторгнення РФ до України, Державний секретарем Святого Престолу кардинал П’єтро Паролін підтвердив, що позицію Святого Престолу щодо цих подій неодноразово проголошував Папа Франциск: «Рішуче “ні” війні, війна є божевіллям, її потрібно зупинити». «Маємо перед очима жахливі картини, що надходять з України. Потрібно мати кам’яне серце, щоби залишатися непорушними та дозволяти на те, щоби цей хаос тривав, щоби й надалі текли ріки крові та сліз», – додав кардинал Паролін. Також він пригадав деталі своєї телефонної розмови з міністром закордонних справ РФ Сергієм Лавровим: «Я повторив заклик Папи негайно припинити вогонь, закликав покласти край бойовим діям та прямувати шляхом переговорів у вирішенні конфлікту, наполіг на повазі до цивільного населення та на гуманітарних коридорах, а також повторив те, що Папа сказав про повну готовність Святого Престолу до будь-якого посередництва, що може посприяти мирові в Україні». Серед іншого, кардинал зазначив, що соціальна доктрина РКЦ завжди визнавала легітимність збройного спротиву зовнішній агресії, і додав, що називати російське вторгнення до України військовою операцією «означає не визнавати дійсність фактів», оскільки «перед нами війна, яка, на жаль, пожинає численні жертви серед цивільного населення». «Не існує виправдання для війни, для ненависті, для насильства», – підсумував він.

Після відвідин України у березні 2022 року, секретар у справах стосунків Святого Престолу з державами архієпископ Пол Річард Ґаллагер під час колоквіуму на тему міграції у Папському Григоріанському університеті заявив, що РКЦ повинна докладати максимум зусиль для встановлення миру та «опиратися спокусі погодитися на компроміси у питанні територіальної цілісності України». У своїй промові він закликав не забувати драму України та страждання її мешканців через атаки Росії.

10 квітня 2022 року архієпископ Відня і примас Австрії, ординарій для вірних візантійського обряду в Австрії кардинал Крістоф Шенборн заявив, що якби світ чіткіше відреагував у 2014 році на російську окупацію Криму, то Путін не відчув би бажання «вдатися до дій проти суверенної держави у набагато брутальніший спосіб». Він визнав, що не знає можливого сценарію виходу з конфлікту, однак закликав до невідкладного припинення вогню. Кардинал погодився з висловлюваннями Папи Франциска про те, що вторгнення російських військ до України є «разючою несправедливістю». «Україна має право захищатися від Путіна-агресора, і для цього їй потрібно постачати зброю з Заходу. З погляду вчення Церкви, це виразний випадок самооборони», – пояснив він. До того ж, ієрарх розкритикував позицію московського патріарха Кіріла, який морально виправдовує загарбницьку війну. Кардинал Шенборн нагадав, що особисто знає як Кіріла, так і колишнього голову Відділу зовнішніх церковних зносин РПЦ митрополита Волоколамського Іларіона (Алфеєва), однак спроби поновити з ними зв’язок «не були вдалими».

На початку травня 2022 року Папа Франциск в інтерв’ю для італійського часопису «Corriere della Sera», який нерідко ретранслює путінські наративи, нагадав, як на початку повномасштабного воєнного вторгнення РФ до України пішов до посольства РФ при Святому Престолі, попросивши роз’яснити ситуацію і закликавши до припинення бойових дій. У березні понтифік звернувся до Державного секретаря Святого Престолу кардинала П’єтро Пароліна надіслати Путіну повідомлення про готовність Папи прибути до Москви. Також Папа Франциск згадав про деталі своєї 40-хвилинної розмови з московським патріархом Кірілом за допомогою відеозв’язку: «Протягом перших 20 хвилин він з картою в руках представляв мені всі виправдання для війни. Я вислухав його і сказав: “Нічого з цього не розумію. Брате, ми не є державними кліриками, ми не можемо користуватися мовою політики, ми повинні використовувати мову Ісуса. Ми є пастирями одного святого Божого люду, і тому ми повинні шукати дороги миру, дбати про припинення вогню. Патріарх не повинен перетворюватися на вівтарника Путіна”». Запланована на 14 червня зустріч Папи Франциска та патріарха Кіріла у Єрусалимі, яка мала б стати їхньою другою зустріччю віч-на-віч, не відбулася. «Це немислимо, що вільна держава розпочинає війну проти іншої вільної держави. Нема достатньої волі до миру. Війна є жахіттям, і ми повинні кричати про це. Я є песимістом, але ми повинні зробити кожен можливий жест для того, щоби війна зупинилася», – підсумував понтифік.

Протягом другої половини червня Папа Франциск зробив кілька заяв, що стосувалися України. Так, наприкінці загальної аудієнції 15 червня він перед традиційним зверненням до окремих груп прочан експромтом сказав: «Будь ласка, не забуваймо про багатостраждальний народ України, що перебуває в стані війни. Не звикаймо жити так, ніби війна є чимось далеким. Нехай же наша згадка, наша любов, наша молитва та наша допомога завжди будуть близькими з цим народом, який багато страждає, переживаючи справжнє мучеництво». 18 червня під час на аудієнції єпископів Мелхітської Греко-Католицької Церкви понтифік також згадав про російську збройну агресію в Україні. Наступного дня, 19 червня, Папа Франциск під час виступу перед прочанами на площі Святого Петра у Ватикані закликав кожного з них відповісти у своєму серці на запитання «Що я роблю саме сьогодні для українського народу, який страждає?». За тиждень, 26 червня, помітивши серед натовпу на площі Святого Петра прапори України, понтифік промовив: «Там, в Україні не припиняються бомбардування, що стають причиною смерті, руйнувань та страждання населення. Будь ласка, не забуваймо про цей народ, виснажений війною. Не забуваймо його в наших серцях і наших молитвах». 29 червня Папа Франциск засудив бомбардування Кременчука збройними силами РФ, що призвело до загибелі людей внаслідок ракетного удару по торговому центру, і сказав: «Щодня я ношу у своєму серці дорогу і змучену Україну, яку продовжують бичувати варварськими атаками, подібними до тієї, що обрушилася на торговий центр у Кременчуці. Я молюся про те, щоб ця шалена війна якнайшвидше закінчилася, і я знову звертаюся із закликом наполягати, не втомлюючись, у молитвах про мир».

Голова Папської Ради зі сприяння християнській єдності

30 червня 2022 року префект дикастерії РКЦ у справах сприяння єдності християн кардинал Курт Кох, який ще у 2016 році готував з боку РКЦ спільну декларацію Папи Франциска та патріарха Кіріла, в інтерв’ю німецькому виданню «Die Tagespost» розкритикував останнього незвично гострими словами: «Це єресь, фальшива доктрина, що патріарх насмілюється легітимізувати жорстоку і абсурдну війну в Україні з псевдорелігійних мотивів. Виправдання війни з боку патріарха Кіріла повинне вражати кожне екуменічне серце». Також кардинал Кох назвав «словесним зловживанням» применшення Путіним жорстокої війни до «спеціальної операції» і засудив таку позицію як цілком неприпустиму. «З християнської точки зору неможливо виправдати нападницьку війну, однак за певних умов це можна зробити щодо оборони від несправедливого агресора», – додав він. Ще за два місяці до того кардинал Кох, посилаючись на думку  Папи Франциска, називав «богохульством» релігійне виправдання агресії, яке продемонстрував патріарх Кіріл.

2 липня 2022 року єпископ-помічник Харківсько-Запорізької дієцезії РКЦ Ян Собіло повідомив, що на територіях України, окупованих збройними силами РФ від початку повномасштабного вторгнення, а також на територіях, підконтрольних угрупованням «ЛНР» та «ДНР», не залишилося жодного священика РКЦ, оскільки їхньому життю загрожувала смертельна небезпека. «Після 2014 року наші священики служили навіть в Донецьку і Луганську, але ситуація постійно погіршувалася. А тепер вже не було варіантів: я не дозволив залишитися навіть тим, які про це просили. Зрештою, просили всі. Російські солдати розцінюють католицьких священиків як шпигунів Ватикану, як свого часу НКВДисти, тож їхня доля була би однозначною. Також я не дозволив залишитися нашим черницям. Зґвалтування, катування – це наслідки теперішньої війни, і я наполягаю, щоб сестри не поспішали повертатися, поки не закінчиться війна. У наших храмах у Бердянську та Мелітополі зараз тимчасово служать брати греко-католики, які залишилися. У Маріуполі служіння неможливе, навіть монастир був зайнятий – щоправда тепер його повернули назад. Є навіть священики, готові туди поїхати, ризикуючи життям, якщо буде кому служити», – розповів єпископ.

3 липня 2022 року Папа Франциск після проказування молитви «Ангел Господній» перед прочанами, що зібралися на площі Святого Петра у Ватикані, закликав молитися за мир в Україні та в усьому світі, а також закликав глав держав і міжнародних організацій відреагувати на тенденцію загострення конфліктності та протистояння. «Українська криза повинна була стати, але якщо цього хотіти, то ще може стати, викликом для мудрих державних мужів, спроможних у діалозі будувати кращий світ для нових поколінь», – сказав він.

Пізніше, даючи інтерв’ю агенції Reuters, Папа Франциск, який раніше непрямо звинуватив Росію у веденні «жорстокої та безглуздої агресивної війни», зазначив, що між державним секретарем Ватикану кардиналом П’єтро Пароліном і міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим були контакти щодо можливої ​​поїздки понтифіка до Москви – хоча там ще з часів розпаду СРСР вигадували безліч причин, аби не пускати до країни католицьких духовних очільників.

У Міністерстві закордонних справ України відреагували на готовність Папи Римського Франциска відвідати Київ. «Українська сторона неодноразово висловлювала запрошення Папі Римському відвідати Україну. Ми вважаємо, що цей візит посилить роль понтифіка в відновленні миру на українській землі, а також підтримає дух українців, які зазнають невимовних страждань через агресію Росії», – заявив у своєму коментарі речник відомства Олег Ніколенко.  «Показово, що в Москві наразі всіляко ігнорують готовність Святішого Отця відвідати Росію. Це є черговим свідченням того, що російський режим прагне війни, а не миру», – додав він. Згодом очільник МЗС Дмитро Кулеба в ефірі загальнонаціонального телемарафону зазначив, що візит Папи Франциска до України буде надзвичайно важливою подією, оскільки понтифік зберігає авторитет миротворця у міжнародній політиці і під час візиту зможе краще зрозуміти причини війни, тож Україна готова прийняти його будь-якого дня. Тим часом прес-секретар Путіна Дмитро Пєсков учергове повідомив, що предметних контактів щодо зустрічі його керівника з Папою Франциском немає».

10 липня Папа Франциск після недільної молитви з прочанами сказав наступне: «Поновлюю мою близькість із українським народом, який щоденно потерпає від брутальних обстрілів, за які розплачуються звичайні люди. Молюся за всі сім’ї, особливо, за постраждалих, поранених і хворих, молюся за похилих віком і дітей. Нехай же Господь покаже дорогу, щоби покласти край цій божевільній війні».

У той же час митрополит Філадельфійської архієпархії УГКЦ Борис Гудзяк висловив переконання, що Папа Франциск розуміє гріховність війні Росії проти України, тож його риторика щодо неї щоразу стає чіткішою в засудженні звірств. «З іншої частини земної кулі важко бачити в подробицях і розуміти проблеми Східної Європи та Росії. Папа не є наївним пацифістом. Гадаю, він керується євангельськими істинами і росте в розумінні», – сказав владика.

Секретар у справах стосунків Святого Престолу з державами і міжнародними організаціями архієпископ Пол Річард Ґаллагер

14 липня 2022 року секретар у справах стосунків Святого Престолу з державами і міжнародними організаціями архієпископ Пол Річард Ґаллагер висловив переконання, що дипломатія Ватикану мусить визнати свою поразку, оскільки вона «не спрацювала» і не зуміла запобігти повномасштабній війні РФ проти України. Він згадав, що на початку виконання своїх обов’язків у 2015 році почув бажання Папи Франциска мати не таку дипломатію, що реагує, а превентивну, яка передбачала б ті чи інші речі. «Україна показує нам, що ми повинні старатися запобігати конфліктам, що дипломатія потребує здатності розгледіти серйозність того, що відбувається у світі. Вона повинна наголошувати на фундаментальних принципах міжнародного права», – сказав архієпископ, наголошуючи на неможливості «мовчати перед обличчям насильства» та «забувати про українську кризу». Подібні думки тоді ж висловив і Папа Франциск під час спілкування з учасниками генеральних капітул трьох чоловічих чернечих чинів і згромаджень: «Одного з минулих днів я побачив у газеті, що новина про війну [в Україні] була на дев’ятій сторінці! Це не є проблемою, якою цікавляться, і це погано».

________________________________

Матеріал підготовлено в рамках проекту “Інформаційна платформа “Голос Криму. Культура” – про Крим чесно, якісно, актуально” за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США. / Implemented within the project “Information Platform” Voice of Crimea. Culture “- about Crimea honestly, qualitatively, actually” with the support of the Media Development Fund of the US Embassy in Ukraine. The views of the authors do not necessarily reflect the official position of the US government.

_______________________________

Фото:Вікіпедія, VATICAN NEWS

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Сергій Конашевич

Автор численних культурологічних публікацій, редактор ТОВ "Видавничий дім "Українська культура"

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: