Порфмій: стародавнє місто-«переправа»
Фото кримчанина Анатолія Ковальського
Почати

Наприкінці VI ст. до н. е. біля поромної переправи, що в давнину пов’язувала Прикубання з Кримом і Північним Причорномор’ям загалом, поблизу південного підніжжя гори Хроні на Керченському півострові виникло давнє місто Боспорського царства, що здобуло грецьку назву Порфмій («переправа») і проіснувало до І ст. до н. е. Пам’ятка археології, що збереглася до наших часів, містить залишки стародавнього міста площею близько 0,65 га.

Місто Порфмій дослідники ототожнюють із залишками античного городища, розташованого на піднесеному плато недалеко від узбережжя Керченської протоки, між селищами Жуківка та Опасне на пагорбі близько 400 м завдовжки. Першим стародавнє місто виявив знавець Керченського півострова, громадський інспектор охорони пам’яток В. В. Веселов у 1952 р. Перші розкопки городища були проведені Боспорською археологічною експедицією ЛОІА АН СРСР (нині – ІДМК РАН) під керівництвом В. Ф. Гайдукевича в 1953 році. В подальші роки пам’ятник регулярно досліджувався силами окремого загону цієї експедиції. До 1985 року розкопками керувала Є. Г. Кастанаян. Протягом наступного періоду археологічного вивчення городища (1986-1990 рр.) основна увага приділялася розкопкам шарів і об’єктів, пов’язаних з раннім періодом існування Порфмію, а також обстеження околиць стародавнього міста. Третій період почався в 2002 р., після понад десятирічної перерви: в цей час почалося дослідження Порфмійського некрополя.

Порфмій: стародавнє місто-«переправа»
Фото кримчанина Анатолія Ковальського

Розкопки показали, що перші оборонні споруди Порфмію були побудовані незабаром після його заснування. Найдавніші будівельні залишки, які належать до 2-ї половини VI – 1-ї третини V ст. до н. е., були виявлені переважно в східній і південно-східній частинах городища на площі понад 400 кв. м. Тут були виявлені сліди архаїчних фортифікаційних споруд, які є не тільки найдавнішими для цієї пам’ятки, але також одними з найбільш ранніх серед відкритих на Боспорі. Східна архаїчна оборонна стіна Порфмію була споруджена в місці, де природна височина має найбільш пологий схил: тут перебувала ділянка, найбільш уразлива до нападу ворога. Південна лінія оборони Порфмію збереглася гірше: у цій частині пам’ятки укріплення йшли вздовж південного кордону плато на крутому схилі.

Наприкінці першого періоду, на межі VI-V ст. до н. е., Порфмій переживає першу катастрофу – на всій площі, де були виявлені архаїчні залишки, помітні сліди пожежі. Горілий шар досягає товщини 3 см, а виявлені тут знахідки сильно обпалені.

Після пожеж і руйнувань кінця VI – межі VI-V ст. до н. е. настає новий етап – у Порфмії з’являються споруди, зведені в техніці, відомій з досліджень інших боспорських пам’яток. До західної, внутрішньої сторони східної оборонної стіни був прибудований великий житловий наземний комплекс, що складався не менш ніж із 9 невеликих приміщень. Цоколі стін були складені з невеликих каменів вапняку, кладка звичайна, з забутуванням глиною та дрібним камінням. Верхні частини стін, очевидно, були сирцевими. Виявлений у приміщеннях матеріал датується в межах останньої чверті VI – 1-ї третини V ст. до н. е. Ймовірно, з функціонуванням цього комплексу можна пов’язувати невеликий зільник, що виник на східній околиці скельного плато, за межами східної оборонної стіни (приблизно за 5 м на схід від неї). Пожежі і руйнування, що стосуються кінця 1-ї третини V ст. до н. е., зафіксовані у Порфмії, мають аналогії і на інших пам’ятках європейського Боспору, що свідчать про суворі тогочасні реалії.

У 2-й половині ІІІ ст. до н. е. виникає нове місто площею близько 0,5 га, що проіснувало до 3-ї чверті I ст. до н. е. Обоpонні стіни завширшки 2,50 м були складені неpегуляpною кладкою з великих брил вапняку, проміжки між якими були закладені дрібним бутом, а в якості розчину використовувалася глина; стіни були зведені на бутовому фундаменті. При розчищенні прямокутної вежі було знайдено велику кількість мідних монет пантікапейського карбування, переважно дрібних номіналів, що наводить на припущення, що тут відбувалася торгівля між жителями міста і навколишніх сільських поселень.

Порфмій: стародавнє місто-«переправа»
Фото кримчанина Анатолія Ковальського

Розкопки міста свідчать про наявність мережі вулиць. Територія міста була розбита на 8 пpямокутних кваpталів. Три повздовжні вулиці пролягали зі сходу на захід уздовж усього міста, ділячи його на 4 ряди. Під пpямим кутом до них прилягали три провулки, середній з яких ділив місто навпіл. Східний провулок пролягав вздовж східної оборонної стіни, а західний відділяв житлові квартали від приміщень, прибудованих до західної обоpонної стіни.

Під час розкопок житлових будинків були виявлені деякі деталі побуту їхніх мешканців. У кількох приміщеннях був знайдений набіp однотипних речей, що стосуються жіночого побуту.

Приблизно в середині I ст. до н. е. місто було покинуте й ніколи більше не відновлювалося. Жодних руйнувань або пожеж того часу на пам’ятці виявлено не було – вочевидь, місто просто покинули його мешканці. Бурхливий період в історії Боспору, що почався після Мітридатових воєн, спричинив дестабілізацію загальнополітичної ситуації та, ймовірно, переорієнтування багатьох «векторів» у політиці держави.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Проект реалізовано за підтримки Українського культурного фонду

Сергій Конашевич

Автор численних культурологічних публікацій, редактор ТОВ "Видавничий дім "Українська культура"

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: