Організація влади в Кримській радянській республіці
Загін червоної гвардії, сформований у Криму в 1919 р.
/

Організація влади в Кримській радянській республіці (частина перша)

Почати
  • This page available also in
  • EnglishEnglish

Питання про створення Кримської республіки було поставлене практично одночасно кримськими, українськими і російськими керівниками. Воно розглядалося на пленумі ЦК РКП(б) 13 квітня і на засіданні оргбюро ЦК 20 квітня [1]. Рішення, що приймалися, скоріше за все, не протоколювалися. Принаймні дотепер вони не з’являлися у науковому обігу.

Одночасно йшли активні переговори між ЦК РКП(б) і партійними та радянськими працівниками України, які здійснювали керівництво Кримським обкомом партії. З цих переговорів можна зробити висновок, що в принципі питання про створення буферної Кримської республіки з боку українського уряду було сприйнято позитивно. Голова Раднаркому УСРР Х. Раковський телеграфував Г. Чичеріну про необхідність утворення Кримської радянської республіки у зв’язку з міжнародним становищем Криму [2]. 17 квітня командувач Українського фронту В. Антонов-Овсієнко в телеграмі командувачеві 2-ї Української радянської армії А. Скачку повідомляв: «У Криму створюється уряд» [3]. Водночас у телеграмі до голови Сімферопольського військово-революційного комітету Є. Багатур’янц (Лаури) він зазначав: «Загальна обстановка вимагає негайного створення самостійної кримської влади, але міцно пов’язаної з військовою. Червоній армії треба надати найрішучішу допомогу» [4].

Організація влади в Кримській радянській республіці
Павло Дибенко

На засіданні політбюро ЦК РКП(б) 23 квітня 1919 р. третім у порядку денному стояло питання «Крим». В обговоренні брали участь В. Ленін, Й. Сталін, М. Крестинський, М. Калінін, І. Смілга і Е. Склянський. В ухваленій постанові зазначалося: «1. Визнати бажаним створення Кримської радянської республіки. 2. Запитати тов. Раковського: чи немає в ЦК КПУ відповідних кадрів для обіймання посади голови кримського Раднаркому. Зокрема, яка думка ЦК КПУ щодо кандидатури тов. Артема» [5].

Побоюючись проявів сепаратизму з боку місцевого населення (і, передусім, кримських татар), В. Ленін надавав великого значення підбору керівництва Кримської республіки. Член ЦК РКП(б) Х. Раковський відповідав за відновлення радянських і партійних органів у Криму. Йому доручили підбір кандидатів на заміщення посад у Раднаркомі Криму та узгодження кордонів новопосталої республіки. Допомагати йому мали надзвичайний уповноважений Ради оборони РСФРР Л. Каменєв і член ЦК КП(б)У, нарком внутрішніх справ УСРР К. Ворошилов. 24 квітня в ЦК КП(б)У було направлено телеграму за підписами Л. Каменєва і М. Муранова з проханням Артему відвідати їхній поїзд, щоб разом обговорити питання про доцільність призначення його на посаду голови Кримського уряду. Під час обговорення кандидатуру Артема було відкинуто [6].

Пошуки кандидатури на заміщення посади голови новоствореної республіки тривали. В телеграмі, надісланій 26 квітня до Москви, Л. Каменєв повідомляв: «Бачив представника Криму. Обов’язково прошу повідомити Ваші міркування про Кримський уряд, оскільки повинен бачитися з Дибенком та іншими кримчанами. Раковський з Одеси, виявляється, рекомендував Дибенка головою. Знаходжу, що це неприпустима помилка. Попереднє враження, що значно краще пряме приєднання Криму до Москви і в усякому разі надіслання туди Йоффе прем’єром» [7]. Слідом за цим у телеграмі Леніну і Сталіну Л. Каменєв доповідав: «З Раковським зговорився, що Йоффе тут не потрібний. Він потрібний у Криму, де абсолютно немає людей і глави. Відправте Йоффе скоріше в Крим для організації влади. До нього приєднайте Крісті, взявши його від Луначарського» [8].

Організація влади в Кримській радянській республіці
Рішення політбюро ЦК РКП(б) від 23 квітня 1919 р

Того ж дня Л. Каменєв поїхав до Катеринослава, де проводив переговори з командувачем Українського фронту В. Антоновим-Овсієнком і Ю. Гавеном. В телеграмі від 27 квітня він повідомляв у Москву Леніну і Сталіну: «Особистим обстеженням, переговорами з Гавеном, Антоновим переконався, що уряд має складатися не більш як з семи осіб, з них – два татарина, Дибенко, Гавен і ще троє місцевих. Вводити більше татар немає жодної необхідності, та й у них немає хоча б трохи відповідних людей. Через хаос взаємовідносин цивільних і військових створення влади необхідне у найкоротший строк. Прошу негайно відповісти згодою на викладений план. Чекаю на відповідь. Муранов і Ворошилов цілком згодні» [9].

В. Ленін не погодився призначити Йоффе головою Кримського уряду. В телеграмі від 28 квітня Каменєву він зазначав: «Йоффе потрібен не в Криму, а в уряді України на посту, який обере Раковський для роботи проти самостійності, а в Криму підшукаємо іншого, але, звичайно, не Дибенка» [10].

Організація влади в Кримській радянській республіці
Загін червоної гвардії, сформований у Криму в 1919 р.

Того ж дня під керівництвом В. Леніна відбулося засідання політбюро ЦК РКП(б). На ньому обговорювалася низка питань, які стосувалися подальшої долі України та Криму. ЦК КП(б)У було запропоновано обговорити «питання про те, за яких умов, коли і в якій формі може бути проведене злиття України з радянською Росією» [11]. Також було розглянуто питання щодо складу кримського уряду, після чого ухвалено таке рішення: «На чолі поставити тов. Крісті, потім ввести двох мусульман і не більш як двох росіян. З огляду на наполегливу пропозицію Раковського ввести до складу Кримського уряду Дибенка з призначенням його наркомом військових і морських справ, дозволити йому це, але обов’язково пояснити Дибенку, що ЦК погоджується на це на вимогу Раковського і на його відповідальність. Взяти у Дибенка підписку про беззаперечне підпорядкування всім постановам ЦК і вказівкам загального військового командування» [12].

  1. Известия ЦК КПСС. – 1989. – № 12. – С. 152.
  2. Зарубин А.Г., Зарубин В.Г. Без победителей. Из истории гражданской войны в Крыму. – С. 502; Гарчев П.І., Овод В.В. Про створення Кримської Радянської Республіки в 1919 р. // УІЖ. – 1992. – № 4. – С. 24.
  3. Антонов-Овсиенко В.А. Записки о гражданской войне. – М., 1933. – Т. 4. – С. 58; Гарчев П.І., Овод В.В. Вказана праця. – С. 24.
  4. Державний архів Автономної Республіки Крим (далі – ДААРК). – Ф.-П. 150. – Оп. 1. – Спр. 51. – Арк. 34.
  5. Гарчев П.І., Овод В.В. Вказана праця. – С. 24.
  6. Там само.
  7. Цит. за кн.: Гарчев П.І., Овод В.В. Вказана праця. – С. 24-25.
  8. Цит. за кн.: Гарчев П.І., Овод В.В. Вказана праця. – С. 25.
  9. Цит. за кн.: Гарчев П.І., Овод В.В. Вказана праця. – С. 25.
  10. Ленін В.І. Повн. зібр. тв. – Т. 50. – К., 1975. – С. 294.
  11. Цит. за кн.: Кульчицький С.В. Комунізм в Україні: перше десятиріччя (1919 –– 1928). – К., 1996. – С. 87.
  12. Цит. за кн.: Гарчев П.І., Овод В.В. Про створення Кримської Радянської Республіки в 1919 р. // УІЖ. – 1992. – № 4. – С. 25.

 

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Проект реалізовано за підтримки Українського культурного фонду

Тетяна Бикова

Кандидатка історичних наук, науковий співробітник Інституту історії України НАН України

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: