Організація влади в Кримській радянській республіці (частина друга)
Климент Ворошилов
/

Організація влади в Кримській радянській республіці (частина друга)

Почати
  • This page available also in
  • EnglishEnglish

27 квітня 1919 р. відбулося об’єднане засідання членів Мусульманського бюро при Кримському обкомі РКП(б) та місцевої татарсько-турецької комуністичної секції. Головував на засіданні М. Субхі. Стосовно питання організації майбутньої влади в Криму виступили Ю. Гавен (як представник ЦК РКП(б)) та голова українського Раднаркому Х. Раковський. Обидва доповідача повідомили присутнім про ухвалене Москвою рішення створити в Криму республіку.

Потім слово знову взяв М. Субхі. Він зазначив, що центр вважає за потрібне створити тимчасовий Раднарком у складі 9 комісарів, з яких 4 місця обком вирішив надати татарам. Було вирішено обрати А. Мухарського комісаром народної освіти, С. Ідрісова – комісаром внутрішніх справ, С. Меметова – комісаром закордонних справ, Д. Бешвелі – комісаром юстиції і А. Боданінського – керуючим справами РНК. До центру було вирішено направити С. Джігенті та С. Меметова. Для агітації серед мусульман від Мусульманського бюро було вирішено відрядити Дівера та А. Недім, а від секції татарських комуністів – У. Ібраїмова та М. Мердимшаєва. До складу президії татарської секції було обрано Д. Мамбет Аджи, Х. Емірова та В. Ібраїмова [1].

Але все вийшло не зовсім так, як розраховували члени Мусульманського бюро та місцева татарсько-турецька комуністична секція. 28-29 квітня 1919 р. у Сімферополі відбулася VI Кримська обласна конференція КП(б)У. В її роботі взяли участь: від Сімферопольської організації – В. Хайкевич, В. Кіров, Шустер, Є. Багатур’янц (Лаура), Ковальчук, Р. Грінберг; від Севастопольської – І. Шульман, Я. Городецький, О. Алексакіс; від Євпаторійської – Абрамович, Д. Ульянов; від Феодосійської – І. Полонський (Степан), М. Журавльов (Бек), Гільдін; від Ялтинської – Скенавський; від татарсько-турецького сектору – М. Субхі, А. Боданінський, С. Меметов, С. Ідрісов, Дост Мамбет Аджи. Окрім них, у роботі конференції взяли участь Ю. Гавен і С. Джигенті. Від ЦК РКП(б) були присутні К. Ворошилов, Л. Каменєв і М. Муранов [2].

Організація влади в Кримській радянській республіці (частина друга)
Климент Ворошилов

У порядку денному конференції першим питанням стояла інформаційна доповідь «Про військово-політичне становище Радянської республіки і про політику партії з національного питання», яку зробив Л. Каменєв. Після цього він ознайомив присутніх з рішенням, ухваленим у ЦК РКП(б), а саме: створити на Кримському півострові Кримську Соціалістичну Радянську Республіку.

Звістка викликала дебати. Мустафа Субхі разом з Алі Боданінським вітав це рішення ЦК. Він вказував на «величезне значення цього рішення у справі революційного розвитку та залучення на бік радянської влади широких мас татар-трудівників міста та села». Субхі зазначив також, що «це рішення ЦК має надзвичайне значення для Сходу, особливо Близького Сходу, де мешкають споріднені та пов’язані історичними традиціями з кримськими татарами народи. Пригнічені імперіалізмом, вони дивляться на велику пролетарську революцію та чекають, як вона вирішить питання щодо самовизначення дрібних національностей» [3].

Під час обговорення лунали й протилежні висловлювання. Шустер та І. Шульман зазначили, що вони вагаються щодо правильності цього рішення ЦК і натомість запропонували «обговорити питання в принципі: чи доцільно взагалі створювати в Криму радянську республіку» [4].

Край дискусії поклав К. Ворошилов. Він заявив, що «обговорення цього питання у принциповій площині може мати лише характер висловлення поглядів на це питання того чи іншого товариша, але не характер ухвалення чи неухвалення його. Рішення ЦК про створення Кримської радянської республіки остаточне, конференція його не може змінити. Вона має обговорити рішення ЦК, але щодо його суті, з точки зору практичного втілення» [5]. Після цього «обсмикування» обговорення припинилося, і конференція прийняла таку постанову: «Ухвалити рішення ЦК про створення Кримської Соціалістичної Радянської Республіки і негайно взятися до його впровадження» [6].

Організація влади в Кримській радянській республіці (частина друга)
Сімферополь, вулиця Богдана Хмельницького

Конференція прийняла декларацію уряду Кримської республіки до всіх держав світу. 6 травня її було надруковано в газетах за підписами виконувача обов’язків голови уряду Д. Ульянова, членів уряду П. Дибенка, Ю. Гавена, Я. Городецького, С. Вульфсона (Давидова), І. Полонського (Степана) та І. Назукіна [7]. Декларація проголошувала Крим соціалістичною радянською республікою без жодної згадки про його автономну приналежність чи до РСФРР, чи до УСРР. Це було зроблено цілком свідомо, адже в іншому разі втрачався смисл утворення республіки як буфера проти Антанти.

 

Організація влади в Кримській радянській республіці (частина друга)
Мустафа Субхі

У Декларації також заявлялося про нерозривний зв’язок з радянськими республіками Росії, України і країн Європи. Кримський уряд проголошував програму своєї діяльності і, насамперед, вказував, що в умовах воєнних дій з білогвардійцями, яких підтримує збройними силами Антанта, він особливу увагу приділятиме «питанням формування робітничо-селянської Червоної армії». Головним завданням уряду проголошувалися: зняття блокади Криму Антантою, створення апарату пролетарської влади, передача засобів виробництва соціалістичній державі, тобто націоналізація промисловості та інших галузей господарства, одержавлення заготівель продовольства і торгівлі, конфіскація поміщицьких земель, сприяння колективним і громадським формам обробітку землі з метою організації комуністичного виробництва і розподілу, переходу від капіталістичного ладу до комуністичного. Крім того, декларація проголошувала «повну рівноправність усіх національностей, які населяють Крим» [8]. Жодна з них у документі не згадувалася, тобто не мала змоги претендувати на керівну роль. Це дає підстави стверджувати, що Кримська республіка, як і її попередниця – Республіка Тавриди, створювалася новою владою не як національна, а як територіальна.

Наступним пунктом стало обговорення низки організаційних питань, одним з яких було питання про організацію при обкомі Татарського сектору, спрямованого як на поширення впливу більшовицької партії на кримськотатарське населення, так і на роботу щодо залучення кримських татар до лав партійної організації. До складу Татсектору увійшли М. Субхі, А. Боданінський та С. Меметов [9].

Конференція накреслила основний склад Кримської РНК, який передала до обласного комітету КП(б)У. Той мав остаточно визначити його склад. До складу РНК увійшли: Д. Ульянов (як голова), Ю. Гавен, П. Дибенко, А. Боданінський (як члени президії РНК), С. Меметов та С. Вульфсон (Давидов) [10].

Отже, ініціатива створення Кримської РСР виходила саме з боку Москви. Будь-які «сепаратистські тенденції» з боку місцевого партійного комітету одразу ж виривалися з корінням.

  1. Державний архів Автономної Республіки Крим (далі – ДААРК). – Ф.-П. 150. – Оп. 1. – Спр. 51. – Арк. 35.
  2. Там само. – Спр. 312. – Арк. 25.
  3. Там само. – Арк. 25 зв.
  4. Там само.
  5. Там само.
  6. Там само. – Арк. 26.
  7. Борьба за Советскую власть в Крыму. – Сборник документов и материалов. – Т. 2. – Симферополь, 1957. – С. 144-148.
  8. Там само. – С. 145-146.
  9. ДААРК. – Ф.-П. 150. – Оп. 1. – Спр. 312. – Арк. 26.
  10. Там само.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Проект реалізовано за підтримки Українського культурного фонду

Тетяна Бикова

Кандидатка історичних наук, науковий співробітник Інституту історії України НАН України

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: