Автор фото - Kurgus. Джерело: https://uk.wikipedia.org
//

Німфей. Наслідки окупації для культурної спадщини

Почати

Німфей (давньогр. Νυμφαι̃ον — «святилище німф») — античне місто, яке розташоване на північ від селища Ельтиген (Героївське, у межах сучасної Керчі). Було засноване в 580-560 рр. до н. е. греками, вихідцями з острова Самос. Про це місто згадують Есхіл, Скилак, Пліній, Птолемей. Місто займало площу близько 9 га. Із утворенням Боспорського царства Німфей був включений до його складу. У V ст. до н. е. Німфей карбував свою монету. Розквіт міста припадає на V – поч. IV ст. до н. е. У 1-й пол. IV ст. до н. е. Німфей був зруйнований, але швидко відновився. У III ст. життя на городищі припинилося. Розкопками відкриті: частина акрополя, оборонні споруди, будинки житлового та громадського призначення, виноробні, ончарні печі, античний храм і  кілька святилищ VI–III ст. до н. е. (Деметри, Кабірів, Афродіти). На півночі, заході та півдні від городища знаходиться некрополь.

Захоплення та нищення української спадщини. Моніторинг подій 

У період з 2014 по 2019 р. співробітники Державного Ермітажу (група під керівництвом старшої наукової співробітниці відділу античного світу Державного Ермітажу Соколової О.Ю.) під виглядом «археологічних досліджень» незаконно провела  розкопки на об’єкті культурної спадщини України в Криму – античному городиі Німфей. Під час цих робіт із пам’ятки були незаконно вилучені археологічні артефакти.[1] Завдано шкоди старовинним зразкам давньогрецької (елліністичної) та інших культур народів Криму.

2014

Під час незаконних археологічних розкопок на південному схилі плато знято насип, що перекривав низку об’єктів, виявлених під час археологічних розкопок, що проводилися до окупації Кримського півострову. Розрито 9 господарських ям. Серед незаконно вилучених з пам’ятки артефактів переважали матеріали III–II ст. до н. е. з домішкою фрагментів чорнолакових та червонофігурних посудин IV ст. до н. е. та фрагментів амфор і червонолакового посуду перших століть н. е.[2]

2015

Розрито продовження нижніх рядів амфітеатру та невеликі сходи, що йдуть у західний борт розкопу. З пам’ятки незаконно вилучено артефакти IV – 1-ю половиною III ст. до н. е. зі включенням кераміки V ст. до н. е. В зхідному напрямку розрито ділянку площею близько 72 кв. м на глибину 0,40–1,04 м, де виявлено горловину господарської ями з кам’яним облицюванням. З пам’ятки незаконно вилучено артефакти елліністичного та римського часів із переважанням кераміки перших століть н. е. Топографо-геодезичну зйомку території городища виконали фахівці компанії «Кредо-Диалог» (Мінськ, Республіка Білорусь) та волонтери проекту «Экспедиция CREDO».[3]

2016

Розрито площу близько 100 кв. м. З пам’ятки незаконно вилучено артефакти із переважанням кераміки еллністичних часів та V–IV ст. до н. е., поодинокими фрагментами кераміки римських часів, а також чорнолакової та червонофігурної кераміки V–IV ст. до н. е.[4]

2017

Розрито площу близько 300 кв. м. З пам’ятки незаконно вилучено артефакти переважно елліністичного часу та V–IV ст. до н. е., а також поодинокі фрагменти кераміки перших століть н. е. Крім того, з господарських ям пам’ятки вилучено артефакти переважно IV–II ст. до н. е., а також фрагменти амфор, червонолакової кераміки та скляних посудин I–II ст. н. е.[5]

2018

На південному схилі плато розрито площу близько 100 кв. м на глибину до 0,5 м. З пам’ятки незаконно вилучена кераміка елліністичних часів із домішкою знахідок VI-IV ст. до н. е. та перших століть н. е., а також свинцеву гирю вагою у 492 г., три мідні монети, амфорні тавра, фрагмент теракотової статуетки у вигляді дівчини з тимпаном. З території городища було вивезено близько 440 кубометрів ґрунту. За польовим описом 44 музейні предмети були здані до фондів створеного окупаційною владою «Східнокримського історико-культурного музею-заповідника».[6]

2019

Проведено масштабні незаконні археологічні розкопки на некрополі та хорі античного міста Німфей між озерами Чурубаш і Тобечі, зокрема на місці Костиринського поселення, що раніше не піддавалося масштабним археологічним роботам. Під час розкопок некрополів Німфею розрито пограбований родинний склеп та ґрунтове поховання перших століть нової ери. Геофізичні дослідження проводилися під керівництвом Смекалової Т.Н. («Науково-дослідницький центр історії та археології Криму»).

У своєму звіті за результатами незаконних розкопок городища Німфей Державний Ермітаж зазначає, що під час цих робіт з пам’ятки вилучено понад 250 особливо цінних артефактів.[7]

До незаконної діяльності на городищі Німфей, яке розташоване на північ від с. Героївське (м. Керч, АР Крим, Україна), залучена федеральна бюджетна установа культури «Державний Ермітаж» (м.Санкт-Петербург, Російська Федерація), до якої Указом Президента України від 14 травня 2020 року №184 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14 травня 2020 року «Про застосування, скасування і внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)».

Залучення до незаконної діяльності на пам’ятці одного з провідних наукових закладів культури Російської Федерації (Державного Ермітажу), збільшує рівень загрози безкарного знищення пам’ятки в зв’язку з наявністю ділових, наукових та культурних зв’язків зазначеного закладу та його співробітників з науковими, культурними, політичними колами іноземних країн.

Дії окупаційної влади, що виразилися в незаконній експропріації, незаконних археологічних розкопках, під час яких вилучено археологічні артефакти є порушенням міжнародного гуманітарного права.

Зазначені дії Російської Федерації разом з іншими діями держави-окупанта у своїй сукупності можуть складати воєнний злочин у вигляді широкомасштабного руйнування і привласнення культурних цінностей, не виправданого воєнною необхідністю, і здійснюване незаконним чином і безцільно.

Група експертів з моніторингу Регіонального центру прав людини,

робоча група експертної мережі «Кримська платформа – гуманітарна політика»

______________________________________________________

[1] Нимфейская экспедиция. Государственный Эрмитаж. Режим доступу: https://archive.is/xTwxz

[2] Отчет Государственного Эрмитажа. 2014 / Государственный Эрмитаж. – СПб. : Изд-во Гос. Эрмитажа, 2015. – 244 с. : ил. – С. 158. – Режим доступу: https://www.hermitagemuseum.org/wps/wcm/connect/0868d170-3ae8-4699-8e41-9f644a0a0f73/%D0%9E%D1%82%D1%87%D0%B5%D1%82+%D0%93%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE+%D0%AD%D1%80%D0%BC%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%B6%D0%B0+2014.pdf?MOD=AJPERES&CONVERT_TO=url&CACHEID=ROOTWORKSPACE-0868d170-3ae8-4699-8e41-9f644a0a0f73-l4fSHkd

[3]Отчет Государственного Эрмитажа. 2015 / Государственный Эрмитаж. – СПб. : Изд-во Гос. Эрмитажа, 2016. – 200 с. : ил. – С. 124-125. – Режим доступу: https://www.hermitagemuseum.org/wps/wcm/connect/c6c40776-75e6-449e-843c-47a7fed28774/otchet_2015.pdf?MOD=AJPERES&amp%3BCONVERT_TO=url&amp%3BCACHEID=ROOTWORKSPACE-c6c40776-75e6-449e-843c-47a7fed28774-m1kGC20

[4]Отчет Государственного Эрмитажа. 2016 / Государственный Эрмитаж. – СПб. : Изд-во Гос. Эрмитажа, 2017. – 204 с. : ил. – С. 130-131. – Режим доступу: https://www.hermitagemuseum.org/wps/wcm/connect/f93842af-ecd8-4446-a954-3d66054e15c4/report2016r.pdf?MOD=AJPERES&CACHEID=ROOTWORKSPACE-f93842af-ecd8-4446-a954-3d66054e15c4-lZjycIk

[5]Отчет Государственного Эрмитажа. 2017 / Государственный Эрмитаж. – СПб. : Изд-во Гос. Эрмитажа, 2018. – 216 с. : ил. – С. 144-145. – Режим доступу: https://www.hermitagemuseum.org/wps/wcm/connect/7b60549f-4fe9-4878-bb3f-4f45626e7591/%D0%9E%D1%82%D1%87%D0%B5%D1%82+%D0%93%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE+%D0%AD%D1%80%D0%BC%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%B6%D0%B0+2017.pdf?MOD=AJPERES&CACHEID=ROOTWORKSPACE-7b60549f-4fe9-4878-bb3f-4f45626e7591-muIYRB2

[6]Отчет Государственного Эрмитажа. 2018 / Государственный Эрмитаж. – СПб. : Изд-во Гос. Эрмитажа, 2019. – 228 с. : ил. – С. 145. – Режим доступу: https://www.hermitagemuseum.org/wps/wcm/connect/c9220123-12be-47bf-924f-beae36983491/otchet_2018.pdf?MOD=AJPERES&CACHEID=ROOTWORKSPACE-c9220123-12be-47bf-924f-beae36983491-mWT9VLJ

[7]Отчет Государственного Эрмитажа. 2019 / Государственный Эрмитаж. – СПб. : Изд-во Гос. Эрмитажа, 2021. – 244 с. : ил. – С. 169-170. – Режим доступу: https://www.hermitagemuseum.org/wps/wcm/connect/4d36cdb4-263a-47fe-b419-cfd9d4b00347/otchet19.pdf?MOD=AJPERES&CACHEID=ROOTWORKSPACE-4d36cdb4-263a-47fe-b419-cfd9d4b00347-nz6QdmO

_____________________________________________

Матеріал підготовлено в рамках проекту “Інформаційна платформа “Голос Криму. Культура” – про Крим чесно, якісно, актуально” за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США. / Implemented within the project “Information Platform” Voice of Crimea. Culture “- about Crimea honestly, qualitatively, actually” with the support of the Media Development Fund of the US Embassy in Ukraine. The views of the authors do not necessarily reflect the official position of the US government.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: