Будівництво на місці «історичного комплексу»
/

«Неканонічна» каплиця на ймовірному місці палацу, або «Бермудський трикутник» посеред Сімферополя

Почати
  • This page available also in
  • EnglishEnglish

1 жовтня 2019 року в Сімферопольській і Кримській єпархії УПЦ МП заявили, що не мають жодного стосунку до будівництва каплиці у Сімферополі на вулиці Воровського, 21а, оскільки воно «здійснюється без благословення правлячого архієрея». При цьому в єпархії підтвердили свою незмінну позицію щодо підтримки всіх боговгодних справ та ініціатив, якщо вони здійснюються у рамках канонів православної церкви (тобто РПЦ) та чинного в окупованому Криму законодавства РФ. Хто саме будує цю каплицю, невідомо.

При цьому секретар єпархії Олександр Якушечкін зазначив, що в цьому районі був би доречнішим повноцінний храм, і відмовився коментувати чутки щодо спорудження каплиці з метою зайняття місця під житловий комплекс, заявивши, що не є експертом у цьому питанні. «Коли єпархія дізнається, що робиться щось невідповідне до чинного законодавства, – тим більше, коли йдеться про об’єкти культового значення, – ми мусимо висловлювати свою точку зору з цього питання. Православні християни, коли мають намір збудувати храм або каплицю, зазвичай вирішують це питання законодавчо, бо ми не можемо допустити, що збудовано храм у неналежному місці, а потім компетентні служби зробили висновок, що це самобудова і її треба знести», – додав він.

9 жовтня у новинній підбірці на сімферопольському телеканалі «ИТВ» вийшов сюжет про каплицю, що будується під міською телевежею. В кадрі було показано бетонну коробку без розпізнавальних знаків, обгороджену жерстяним парканом з камерами відеоспостереження за периметром. За словами сусіда власника ділянки, тут будується житловий будинок із церквою. Автори сюжету дали слово вікарієві Сімферопольської і Кримської єпархії УПЦ МП, єпископу Ялтинському Несторові, який заявив, що подібні речі в Криму роблятся «на підставі канонів РПЦ і в межах законодавства РФ», і додав, що на будівництво цієї каплиці ані його єпархія, ані правлячий архієрей жодних благословень не давали.

Протягом 10 років учені-історики домагалися визнання цієї території такою, що особливо охороняється, стверджуючи з посиланням на писемні джерела та праці вчених початку ХХ ст., що саме на цьому місці розташовувався середньовічний палацовий комплекс другої за значущістю людини у Кримському ханстві – калги-султана (не уточнюючи при цьому, якого саме з 79-ти), що складався з 1800 споруд, був збудований, за припущеннями, в останній чверті XV – на початку XVI ст. і зруйнований під час нашестя армії Російської імперії у 1736 р., частково відновлений і знову знищений після захоплення Криму Росією у 1783 р. Достеменних даних про зовнішній вигляд палацового комплексу немає, що також ускладнює пошуки його місця. Серед інших, мають місце гіпотези про те, що палац міг розташовуватися в районі сучасного Мар’їне (один з мікрорайонів Сімферополя, – ред.), де, за свідченнями мешканців, трапляється велика кількість кераміки ханських часів. Джерела стверджують, що у 1832 р. на місці напівзруйнованого палацу калги-султана було збудовано броварню Вайсборда (за рішенням Ради міністрів УРСР ще у 1984 р. завод було виведено з експлуатації, після чого зрівняно із землею).

З початку 2000-х рр. Духовне управління мусульман Криму (ДУМК, після російської окупації півострова – «духовне управління мусульман РК та Севастополя», «ДУМКС») проводило роботу щодо отримання території гіпотетичного розташування палацу калги-султана: звернення стосовно її надання надсилалися до Сімферопольської міськради багато разів. Свого часу ця територія також розглядалася як один із трьох варіантів місця розташування соборної мечеті, однак у ДУМК від цієї ідеї відмовилися, оскільки «знали, що тут є культурний шар», і ухвалили рішення шукати просторішу ділянку. Земля під будівництво була надана у 2004 р. в іншому місці – неподалік від Сімферопольського водосховища (це рішення кілька разів драматично скасовувалося й ухвалювалося знову); будувати мечеть почали вже під час російської окупації Криму, у 2015 р., відкрити її планують у квітні 2020 р.
Наприкінці осені 2013 р., незадовго до початку Революції Гідності, у ДУМК висловили намір реконструювати палацовий комплекс калги-султана на місці, де він буцімто міг розташовуватися, збудувавши мечеть, медресе (духовне училище), музей і бібліотеку. Раніше, у жовтні, ділянку площею 0,6215 га передали комунальному підприємству «Столиця» для будівництва спортивно-культурного центру. В різний час тут планувалося спорудження торговельно-розважального комплексу, комерційного висотного житла, льодового палацу, палацу водних видів спорту тощо.

Свого часу за адресою: вул. Воровського, 21а було зареєстроване спільне підприємство «ЧИП», яке з 1997 р. випускало тижневик «Отдых», а з 2007 р. – «Дейл-информ». Тут-таки з 1995 р. розташовується автосервіс «Red Scorpio». Ще у травні 2013 р. такий собі В. А. Волинський отримав дозвіл на розробку проекту землевпорядкування з відведення вказаної земельної ділянки під будівництво та обслуговування житлового будинку, а також господарських та інших будівель на ній. У листопаді 2016 р. Волинський отримав ділянку у власність, а в квітні 2017 р. продав його такій собі С. В. Суворовій. Уже під час анексії Криму в мережі з’являлися оголошення про здачу в оренду двох боксів під автомайстерню загальною площею 70 кв. м за вказаною адресою за 50 тис. рублів на місяць, однак пізніше вони були зняті з реєстрації.

Більш ніж за рік після російської окупації Криму, 28 березня 2015 р., на базі Кримського інженерно-педагогічного університету (КІПУ) відбувся круглий стіл на тему: «Питання вивчення та збереження історико-культурної спадщини Сімферополя. Калга Султан: Історія, археологія, проблеми вивчення», в якому взяли участь вчені, громадські діячі, представники музеїв Криму та окупаційного «міністерства культури республіки Крим (РК)». Від «ДУМКС» у заході взяв участь заступник муфтія Криму Айдер Ісмаїлов. Учасники заявили про «проблему збереження місця, на якому розташовувався палац калги-султана», оскільки на ньому буцімто заплановано будівництво чи то багатоповерхового житлового будинку, чи то ковзанки. При цьому було зазначено, що спеціальні дослідження з визначення археологічного культурного шару на цій території не проводилися. Втім, учасники заходу заявили про необхідність терміново припинити будівництво на місці «історичного комплексу» та почати археологічні розкопки. «ДУМКС» звернулося до «прокуратури РК» з заявою про перевірку «законності» надання «адміністрацією Сімферополя» цієї ділянки під забудову. Будівельні роботи вдалося призупинити після зустрічі муфтія Криму Еміралі Аблаєва з «главою РК» Сергієм Аксьоновим.

У липні 2017 р. на місці, де припускалося розташування палацового комплексу, знову почалося приватне будівництво. Незважаючи на обурення представників громадськості та вчених, забудовник обгородив ділянку парканом.

Наприкінці місяця під час чергового круглого столу в КІПУ з ініціативи «депутата Держдуми РФ від РК» Руслана Бальбека в.о. начальника «служби державного будівельного нагляду РК» Нариман Ісаєв (у лютому 2018 р. звільнений з «посади» «заступника начальника» цього «відомства», раніше був «заступником голови адміністрації Сімферополя», влітку 2019 р. балотувався до «Сімферопольської міської ради» від партії «Патріоти Росії») заявив, що приватний забудовник на руках має «правовстановлювальні документи» на землю; три ділянки по 10 соток були надані під приватну забудову ще до 2014 р., остаточне оформлення відбулося вже після російської окупації Криму – у 2015-2016 рр., однак без «дозволу на будівництво».

Щодо забудовника було складено «протокол про адміністративне правопорушення», виписано штраф і видано припис про припинення будівництва. На додачу Ісаєв пообіцяв, що в разі невиконання припису буде вжито негайних заходів щодо знесення об’єкта, який будується, і додав, що взяв ситуацію під особистий контроль. «Ми всі знаємо, що це територія [палацу] калги-султана, кожен з нас знає, що це історичне місце, і яку [воно] становить цінність. Ми всі добре знаємо історію, тому вся надія на вас зберегти цю територію», – звернувся до учасників заходу Еміралі Аблаєв. Під час круглого столу Руслан Бальбек запропонував підготувати необхідні «документи» для подальшої дослідницької роботи, а також архівні документи і матеріали, надіслати відповідні звернення до всіх профільних «міністерств» і «комітетів». «Член ради при президенті РФ з національних відносин» Ескендер Білялов заявив, що ця ситуація «викликала резонанс серед кримськотатарської громадськості», а «директор Центрального музею Тавриди» Андрій Мальгін зазначив, що «громадська палата РК» звернулася до «глави міста» з проханням вжити заходів для недопущення будівництва на згаданій території.

У серпні 2017 р. стало відомо, що «місце резиденції калги-султана» поділили на 4 частини, 3 з яких загальною площею 25,5 сотки опинилися у приватних руках; у графі «цільове призначення» двох з них було вказано «індивідуальне житлове будівництво», а в третьому, найменшому, площею 5,5 сотки – «спорт». Тим часом «міська адміністрація» «постановою» № 2623 від 09.08.2017 р. надала 394 тисячі рублів музеєві історії міста на проведення археологічних досліджень «місця резиденції калги-султана» після відповідного листа від «державного комітету з охорони культурної спадщини РК»; на вказану мету вчені просили 600 тисяч рублів. Наприкінці місяця «заступник голови» згаданого «комітету» В’ячеслав Зарубін (нині покійний) розповів, що кримське «керівництво» підтримало ініціативу археологів провести дослідження на «місці палацу калги-султана». «Ми отримали цілковиту підтримку глави республіки, він відіграв свою найпозитивнішу роль. Зараз стоїть питання про дозвіл на розкопки», – повідомив він, запевнивши, що до проведення археологічної експертизи на місці можливого розташування палацового комплексу жодні будівельні роботи не проводитимуться.

11-30 листопада 2017 р. було проведено дослідження ділянки спільною експедицією «інституту археології Криму РАН» і КІПУ під керівництвом старшого наукового співробітника відділу середньовічної археології першої «установи» та завідувача кафедри історії другої, кандидата історичних наук Еміля Сейдалієва за дозволом від Міністерства культури РФ та «різними історичними джерелами» – картографічним матеріалом кінця XVIII – початку XIX ст. Під час робіт було виявлено входи до підвалів будівель пивзаводу, рештки перемішаного культурного шару 1-ї половини XVII – 1-ї чверті XIX ст., потужність якого склала від 1,4 до 3,0 м; у дев’яти шурфах було знайдено середньовічну кладку, кераміку (фрагменти водогону, будівельних елементів, посуд XVIII ст., люльки османського типу), уламки порцелянового, скляного та фаянсового посуду, металічні вироби, монети Кримського ханства та Російської імперії, черепиця-«татарка» тощо. Моментально було заявлено: знахідки, передані до Музею історії Сімферополя, «свідчать про те, що на теперішній вулиці Воровського розташовувався палац «першого заступника» кримського хана», і надалі, за наявності фінансування, планується продовжити дослідження повноцінними розкопками. Тогочасний власник ділянки Орест Шаярлієв – підприємець, який займається орендою та управлінням нерухомим майном, – заявив, що про історичну значущість цього місця не знав, і якщо ділянку визнають об’єктом культурної спадщини, він готовий від неї відмовитися за умови матеріальної компенсації.

«На одній з розкопаних археологами ділянок добре видно керамічний водогін. Вчені впевнені, що ця ділянка стосується саме періоду розташування на цьому місці палацу. Хоча виглядає, скажемо так, не надто давньою. І дещо вище, паралельно до неї, прокладено явно сучасну трубу, меншу. Але дослідники емоційно кажуть: імовірно, труба вела до ханської кухні або до одного з фонтанів, які були тут колись. Крім труби, на пустирі археологи виявили кам’яну арку. Але й вона на перший погляд не претендує на давнину. Можливо, це частина будівель пивзаводу, який розташовувався на цьому місці у 90-ті роки минулого століття. Знайшли під час розкопок і безліч фрагментів кераміки, шматочки битого посуду, глечиків, черепиці. Знов-таки судити про їхню давнину поки що ніхто не береться. Та й виглядають знахідки більш ніж непрезентабельно. Такі фрагменти більше схожі на банальне побутове сміття, нехай пробачать нас археологи», – писала газета «Крымский ТелеграфЪ», додавши тезу від кримського «уряду»: «Жодних спроб грати на почуттях людей, протиставляючи їх за етнічною ознакою, ні в кого не вийде. В російському Криму ми робимо все за законом, щоб і зберегти культурну спадщину, і не дати робити на цьому політику тим, хто звик протиставляти і руйнувати».

28 лютого 2018 року на сайті кримської «держради» було опубліковано дані, що подаються до «держкомітету з охорони культурної спадщини РК», про виявлений об’єкт культурної спадщини, а саме – місце можливого розташування палацу калги-султана (XVII-XVIII ст.) в межах будівель №№ 19-23 на вулиці Воровського. «У західній частині ділянки у стіні облаштоване джерело води, яке можливо ідентифікувати з фонтаном, що розташовувався на території палацу калги-султана та в подальшому на території пивзаводу. Можливо, що це ж джерело фігурує у пізніх писемних і образотворчих джерелах як “Петровський фонтан”», – ішлося у «документі», підписаному виконавцем робіт Емілем Сейдалієвим і т.в.о. директора «інституту археології Криму РАН» Вадимом Майком. Зазначалося, що на деяких шурфах роботи були припинені з різних причин – виступ води, загроза порушення цілісності виявлених конструкцій, потужні завали, відсутність матеріалів у шарі тощо. Наприкінці «документа» було вказано, що площа виявленого об’єкта культурної спадщини становить близько 13 690 кв. м.

13 квітня 2018 року Руслан Бальбек повідомив, що розкопки на «місці палацу калги-султана» за рішенням «держкомітету з охорони культурної спадщини РК» були включені до переліку нових об’єктів культурної спадщини «республіки» – хоча очевидних підстав для цього не було: цей крок був продиктований гіпотезами.

17 квітня цю інформацію під час прес-конференції підтвердив В’ячеслав Зарубін, додавши, що «об’єкт» охороняється державою-окупантом і що його «відомство» обговорює з керівництвом КІПУ можливість проведення повномасштабної експедиції. «Знайдений фрагмент підвалин поки що не дає підстав вважати його палацом калги-султана, але виявлено добрий культурний шар. Однозначно можна говорити про те, що знайдено якусь частину забудови середньовічної Ак-Мечеті. Говорити про те, палац це чи ні, можна буде пізніше, коли буде проведено ширші розкопки», – сказав він.

18 квітня «міська адміністрація» на підставі звернення згаданого Ореста Шаярлієва від 13 лютого видала «постанову» про видачу містобудівного плану земельної ділянки площею 999 кв. м на вулиці Воровського, 21а. При цьому було вказано, що в межах ділянки об’єкти капітального будівництва та об’єкти, включені до Єдиного державного реєстру об’єктів культурної спадщини народів РФ, відсутні, а сама вона розташована у територіальній зоні забудови індивідуальними житловими будинками, відповідно дозволено її використання для індивідуального житлового будівництва не вище, ніж три поверхи.
5 червня у Музеї історії Сімферополя було презентовано виставкову експозицію «Сімферополь у світлі нових археологічних відкриттів. Результати розкопок на вулиці Воровського, 19-23»; за кілька тижнів директор «інституту археології Криму РАН» Вадим Майко повідомив, що археологічні розкопки на вулиці Воровського хочуть продовжити, для чого необхідне додаткове фінансування.

У середині жовтня археологи несподівано заявили: дані експертизи «інституту археології Криму РАН» стверджують, що культурний шар і об’єкти культурної спадщини на Воровського, 21а відсутні. «Щойно законний власник земельної ділянки спорудив паркан, тут-таки з’явилися супротивники забудови. Вони спробували довести, що саме на цьому місці та трьох суміжних ділянках колись стояв палац калги-султана, хоча достеменної інформації щодо розташування резиденції нема. Власники ділянки не полінувалися звернутися не лише до архіву, а й до археологів по офіційний висновок. Експертиза проводилася двічі з закладанням шурфів і локальними розкопками. І вперше, і вдруге висновок «інституту археології Криму РАН» однозначний: на ділянці культурний шар і об’єкти культурної спадщини відсутні», – повідомляли місцеві ЗМІ.
Втім, наприкінці листопада заступник голови «держкомітету з охорони культурної спадщини РК» Олександр Жаворонков під час прес-конференції заявив, що рішення щодо майбутнього статусу території «на місці палацу калги-султана» буде ухвалено після проведення повного обсягу розкопок. При цьому Руслан Бальбек висловив сподівання, що припущення кримських вчених підтвердяться й об’єкт буде визнано пам’яткою культурної спадщини, і оголосив захист території, на якій, згідно з припущеннями, розташовувався палац калги-султана, «досягненням російського Криму», додавши, що об’єкт «вже перебуває у реєстрі знову виявлених об’єктів культурної спадщини».

Під час досліджень власники ділянки виграли дев’ять «судових розглядів» щодо спорудженого паркану, а також «суд» щодо «законності права власності». «Ми живемо у сучасному світі й маємо робити об’єктивний вибір між будівництвом соціально важливих об’єктів чи пошуком малоймовірних слідів історичних подій», – переконували аудиторію кримські ЗМІ. Тим часом «прокуратура», «суди» та «управління архітектури і містобудування» вирішували, чи «законно» згадувану земельну ділянку було передано у приватну власність і чи можлива її забудова. Було заявлено, що на місці, де безуспішно шукали залишки палацу калги-султана, буде зведено якусь «соціально значущу споруду», а також каплицю на честь Пресвятої Богородиці, будівництво якої підтримав президент Асоціації грецьких громадських об’єднань РФ Іван Саввіді, представники «держради РК» та мешканці міста. Також, згідно з раніше опублікованою інформацією, будівництво каплиці на Воровського, 21а благословив митрополит Сімферопольський і Кримський (УПЦ МП) Лазар. Незрозуміло, чому доручена йому єпархія від цього благословення тепер відхрещується.

В принципі, вбачається одна причина, з якої благословення могло бути анульоване (якщо воно було). Якщо справді виявиться, що каплиця будується на місці палацу політичного діяча часів Кримського ханства, то з’ясувань з кримськотатарською громадою не уникнути. З іншого боку, якщо жодних залишків палацу нема, то збоку ситуація може виглядати так, що окремі кримськотатарські діячі вдаються до спроби завадити грецькій громаді у спорудженні каплиці. У будь-якому разі Сімферопольська і Кримська єпархія УПЦ МП докладе всіх зусиль, щоб залишитись осторонь потенційного конфлікту. Виникнути він може не без участі кримської «влади», з якою ієрархи та служителі єпархії (втім, як і «ДУМКС») за період російської окупації Криму співпрацюють вельми продуктивно – що має викликати певні питання на материковій Україні.

До слова, 30 вересня митрополит Лазар зустрівся в єпархіальному управлінні з Еміралі Аблаєвим за участі Олександра Якушечкіна й Айдера Ісмаїлова; основними темами розмови стали діяльність і взаємний діалог учасників «міжконфесійної ради Криму “Мир – дар Божий”», питання збереження та зміцнення миру і злагоди на Кримському півострові, необхідність спільної протидії «поширенню тоталітарних деструктивних сект і псевдорелігійних екстремістських організацій», – до яких російська влада може зарахувати ті чи інші релігійні організації, які не «коливаються разом із лінією партії», оголошуючи їх при цьому в ліпшому разі «нетрадиційними». Також митрополит УПЦ МП обговорив із муфтієм питання духовно-морального виховання молодого покоління, патріотизму (в російському ключі, ясна річ) молоді, її любові до рідної землі та почуття відповідальності за її майбутнє, а також зміцнення взаємоповаги та принципів добросусідства між конфесіями і культурами народів Криму (звісно, між тими, для яких Путін стоїть із Богом нарівні). Також обговорювалася ситуація в міському парку, де під час земляних робіт було виявлено людські останки (ймовірно, з давнього мусульманського цвинтаря), після чого роботи було призупинено, «правоохоронні органи» поінформовано, рештки передано на експертизу.

Чи йшлося під час зустрічі про пустир під Неаполем Скіфським – невідомо. Також нема можливості з’ясувати, чому залишки палацу калги-султана наполегливо шукають саме на Воровського, 21а, коли експерти стверджують, що його можлива локація налічує адреси 19-23. Незрозуміло, чому пошуки почалися саме у період російської анексії Криму, якщо дані, що вказують на можливе розташування палацу, датовані різними періодами ХХ і попередніх століть, і чому практично нікому не було діла до цього місця рівно до того моменту, поки не почалася його забудова?

 

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Проект реалізовано за підтримки Українського культурного фонду

Сергій Конашевич

Автор численних культурологічних публікацій, редактор ТОВ "Видавничий дім "Українська культура"

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: