Судак, Судацька фортеця, російсько-італійська експедиція (зліва направо — Джованні Спалла, Микита Хохлов, Алла Полохіна, Стефанія Дзіні, Руслан Тюрін, Степан Неснов, Джордано Монтеккіо)
Судак, Судацька фортеця, російсько-італійська експедиція (зліва направо — Джованні Спалла, Микита Хохлов, Алла Полохіна, Стефанія Дзіні, Руслан Тюрін, Степан Неснов, Джордано Монтеккіо)
/

Неймовірні пригоди генуезців в «исконно русском» Криму

Почати
  • This page available also in
  • EnglishEnglish
Судак, Судацька фортеця, російсько-італійська експедиція (зліва направо — Джованні Спалла, Микита Хохлов, Алла Полохіна, Стефанія Дзіні, Руслан Тюрін, Степан Неснов, Джордано Монтеккіо)
Судак, Судацька фортеця, російсько-італійська експедиція (зліва направо — Джованні Спалла, Микита Хохлов, Алла Полохіна, Стефанія Дзіні, Руслан Тюрін, Степан Неснов, Джордано Монтеккіо)

30 квітня 2019 р. у Римі відбулася зустріч національної ради італійської некомерційної організації Italia Nostra з російською делегацією у складі голови комісії етнографії й антропології Московського міського відділення Російського географічного товариства (ММВ РГТ) Стефанії Дзіні, вченого секретаря зазначеної комісії, наукового співробітника Інституту етнології й антропології ім. М. М. Миклухо-Маклая Російської академії наук (РАН) Микити Хохлова та керівника археологічного товариства «Терра» Руслана Тюріна з Воронежа.

Під час зустрічі було підписано угоду про спільне вивчення генуезьких фортець чорноморського й азовського басейнів у рамках проекту Italia Nostra «Генуезькі фортеці світу – європейський проект Eirene 2016-2018», координатором якого є італійський професор, академік Джованні Спалла. В РГТ зазначили, що після відвідання відомих генуезьких фортець і пам’яток регіону, що вивчається, вчені складуть т.зв. «пейзажний план» об’єктів генуезької спадщини, вивчивши їх, разом із навколишньою територією, в їхньому фактичному стані за допомогою професійних зйомок, просторового сканування та побудови 3D-моделей фортець. Також пам’ятки планувалося дослідити в історичній перспективі на підставі архівних документів, сучасних та історичних топографічних карт. За підсумками роботи мали бути розроблені культурно-пізнавальні маршрути для приваблення та збільшення туристичних потоків, а також збереження питомих природних багатств і ландшафту регіону.

Мета, здавалося б, шляхетна – та тільки виконується злодійськими методами. Річ у тім, що йдеться про роботи на окупованій Росією території Криму без будь-якого погодження з українською стороною, яку навіть не було доведено до відома.
Проект «Генуезькі фортеці Криму та чорноморсько-азовського басейну», яким керує Джованні Спалла, реалізується за підтримки «постійного представництва республіки Крим при президенті РФ». Відтак годі дошукуватися зайвого символізму в тому, що РГТ, яке є учасником схеми, очолює міністр оборони РФ Сергій Шойгу. Ця інституція поставила собі за мету дослідження приблизно десяти генуезьких фортець, наявних на Кримському півострові.

Влітку-восени 2019 року компанія зазначених на початку осіб, до якої долучилися старший науковий співробітник «Терри» Степан Неснов, голова її відділу архітектури Анна Полохіна та представник Державного університету Генуї Джордано Монтеккіо, незаконно працювала в Криму. За підсумками першої експедиції, що розпочалася 27 вересня 2019 р., було створено 3D-моделі трьох генуезьких веж Криму – Алустон, Чобан-Куле та Чоргунської. Тоді під час зустрічі з «в.о. віце-прем’єра республіки Крим» Ларисою Опанасюк Джованні Спалла оголосив про свій намір домагатися визнання генуезьких фортець у Криму світовою культурною спадщиною ЮНЕСКО в номінації «Фортеці світу», додавши, що проект, підтриманий Москвою та кримською «радою міністрів» (не залишився осторонь і Генеральний консул РФ у Генуї Марат Павлов), є «суто культурним» і «стоїть над політичними суперечками між Росією та Україною».

Село Чорноріччя (Севастополь), Чоргунська вежа
Село Чорноріччя (Севастополь), Чоргунська вежа (на фотографії Стефанія Дзіні, Джованні Спалла)

У жовтні 2019 р. російсько-італійська група вчених прозвітувала про свою роботу під час прес-конференції «Італійське минуле Криму в сучасних дослідженнях» у прес-центрі МІА «Россия сегодня» в Сімферополі. Під час заходу Джованні Спалла розповів про лист, який Italia Nostra отримала від посольства України в Італії і в якому зазначалося, що незаконне перебування італійської експедиції на окупованій РФ території України є злочином; на це повідомлення він вирішив не реагувати. При цьому Спалла додав, що не всі члени Italia Nostra погодилися на кримську авантюру, хоч організація нібито й надала офіційний дозвіл на приїзд італійських вчених на півострів.

Раніше Стефанія Дзіні заявляла журналістам, що не боїться персональних санкцій внаслідок роботи в окупованому Криму: мовляв, наука, культура та її цінності мають розглядатися поза політикою, як загальнолюдські. Слід додати, що громадянка Італії родом з Мілана ще з 1991 р. мешкає в Москві, де спочатку зайнялася бізнесом, свого часу очолювала тамтешнє відділення італійської холдингової компанії «Шик». За освітою – філолог-русист. Позиціонує себе журналісткою. 20 років Дзіні подорожує світом. У її маршрутах була й Україна – в тому числі Крим, як до, так і після російської окупації, а також відторгнені Росією від Грузії Абхазія та Південна Осетія. Зокрема, у Криму вона займається комплексним історико-антропологічним дослідженням місцевої італійської громади; цим проектом керує Сергій Васильєв – доктор історичних наук, завідувач Центру фізичної антропології Інституту етнології й антропології РАН, дослідником-здобувачем якого є Дзіні.

За тиждень до згаданої прес-конференції прес-служба МЗС України у відповідь на інформаційний запит медіа-проекту «Крим.Реалії» повідомила, що поїздка перелічених вище осіб до Криму була суто приватною ініціативою, яка не мала стосунку до ЮНЕСКО і здійснювалася з порушенням українського законодавства, а всі слова візитерів є лише висловленням власної думки приватних осіб. При цьому було зазначено, що питання збереження українських об’єктів культурної спадщини на окупованому Росією півострові є пріоритетами співпраці МЗС України і ЮНЕСКО. У 2019 р. Стефанія Дзіні та Джованні Спалла були внесені до бази даних ресурсу «Миротворець» із формулюванням: «Свідоме порушення державного кордону України з метою проникнення до окупованого Росією Криму з метою зумисного незаконного проведення пошукових робіт на об’єктах історичної й археологічної спадщини, участь у пропагандистських заходах країни-агресора проти України та у спробах легалізації окупації Криму російськими загарбниками».

Вежа Чобан-Куле
Вежа Чобан-Куле

У січні 2020 року в мережі з’явилося повідомлення «глави республіки Крим» Сергія Аксьонова про його рішення щодо приєднання кримського «державного комітету з охорони культурної спадщини» до окупаційного «міністерства культури»: за основу під час реорганізації буде взято російську модель, в якій функції зі збереження, популяризації та державної охорони історико-культурної спадщини здійснюються Департаментом державної охорони культурної спадщини Міністерства культури РФ. На думку Аксьонова, об’єднання двох структур сприятиме оптимізації системи «державної влади республіки».

Ця заява, синхронізувавшись у часі, стала немовби зухвалою відповіддю на підписання Головою Верховної Ради України Дмитром Разумковим і направлення на підпис Президентові України Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо збереження культурних цінностей)», який, за очікуваннями авторів, має сприяти забезпеченню збереження національної культурної спадщини та національного надбання українського народу на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей, АР Крим і Севастополя, де українська влада не може здійснювати свої обов’язки у повному обсязі.

Заключна прес-конференція
Заключна прес-конференція за підсумками першої експедиції російсько-італійського проекту «Генуезькі фортеці Криму та чорноморсько-азовського басейну» в прес-центрі МІА «Россия сегодня», Сімферополь, жовтень 2019 р.

Наскільки можна зрозуміти, ця ініціатива стосується суто призначення за спрощеною процедурою нових керівників культурних установ до вказаних територій. Яким чином це відбуватиметься – уявити складно: виглядає це приблизно як призначення гетьманом Павлом Скоропадським у 1918 р. посадовців на території, не контрольовані Українською Державою. На превеликий жаль, подібні законотворчі ініціативи до повної деокупації та реінтеграції Криму та Донбасу залишаються лише «струсом повітря» – в умовах, коли різноманітні «міжнародні експедиції», лояльні до держави-окупанта, вільно їздять на анексовані нею території без жодних реверансів у бік України та проводять там незаконну діяльність. Зокрема, ініціатори та виконавці проекту «Генуезькі фортеці Криму та чорноморсько-азовського басейну» запевнили, що триватиме він і цього року. І немає сумнівів у тому, що свого слова вони дотримають. Хто ж їм завадить?

Фото з відкритих джерел

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Проект реалізовано за підтримки Українського культурного фонду

Ігор Світличанин

Автор культурологічних матеріалів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: