Моніторинг об’єктів археологічної спадщини на території АР Крим та м. Севастополя (2014-2020 рр.)
/

Моніторинг об’єктів археологічної спадщини на території АР Крим та м. Севастополя (2014-2020 рр.)

Почати
  • This page available also in
  • EnglishEnglish

Найбільшу загрозу для об’єктів археологічної спадщини в окупованому Криму несуть т. з. «рятувальні археологічні роботи» на місці будівництва доріг, електромереж, газопроводів, заводів з переробки сміття, інфраструктурні проекти в містах і населених пунктах. Результати таких робіт, які проводяться за дозволами Міністерства культури РФ, не завжди публікуються, на відміну від досліджень, які продовжуються кримськими археологами стаціонарно після окупації. Реакція української влади і фахівців, зазвичай слідувала вже після видачі таких дозволів, і на проведення робіт на найбільш масштабних проектах, висвітлених  у російських ЗМІ. Втім, із використанням відкритих даних, початок робіт на пам’ятках, їх локалізацію можна спрогнозувати за рік до фактичного початку.

За програмою  «Соціально-економічного розвитку» державними органами Російської Федерації була запланована реалізація 854 проектів, 231 з яких плануються до реалізації у 2020–2022 році. Пряма вказівка на роботу у напрямку «культурна спадщина» подана у 2-х пунктах («ремонтно-реставраційні роботи на 21 пам’ятці», та «фінансування Херсонеса Таврійського»), але, всі будівельні проекти, які пов’язані із земляними чи підводними роботами несуть загрозу археологічній спадщині, більше того, оплата «рятівних археологічних робіт» закладена у будівельні проекти.

Моніторинг об’єктів археологічної спадщини на території АР Крим та м. Севастополя (2014-2020 рр.)
Будівництво “траси Таврида”

Так основні напрямки інфраструктурного будівництва в Криму відомі з 2014 року[1], більш того, відомі напрямки фінансування і проекти, які реалізуються або плануються до реалізації в ході цієї програми. Кожна з планувальних схем, які додаються до проектів на території окупованої АР Крим  проходять узгодження у  місцевому органі охорону культурної спадщини (т. з. «Государственный комитет по охране культурного наследия Республики Крым»).

У 2015 році із погодженням в цій інституції проведені розкопки на умовних відрізках будівництва високовольтної лінії проекту «Енергоміст Російська Федерація – півострів Крим» від м. Феодосія до с. Ячмінне Ленінського району, від бухти Камиш-Бурунської до с. Приозерне, від с. Глазовка до с. Войкове. Було погоджено  проведення земляних та будівельних робіт в зоні будівництва високовольтної лінії проекту «Енергоміст Російська Федерація – півострів Крим» на території північної ділянки об’єкта археологічної спадщини «Некрополь «Хроні Північний» в зоні будівництва об’єкта по титулу «Прокладка кабельної продукції та виконання СМР, ПНР, поставка МТР і Про для спорудження підводного переходу КЛ 220 кВ» на території Глазівської сільської ради Ленінського району[2].

В тому ж році були проведені погодження на проведення розкопок і видані дев’ять дозволів Міністерством культури РФ на проведення «археологічних робіт» від «розвідок» до «земельних робіт» співробітникам «Кримського регіонального центру археологічних досліджень», БФ «Спадок тисячоліть», ООО «Архе», т.з. «Історико-археологічного музею-заповідника «Неаполь Скіфський» . Ще 4 дозволи було видано на проведення розкопок на території будівництва Сімферопольської ТЕС .

Т. з. «Государственным комитетом по охране культурного наследия Республики Крым», здійснювався контроль за передачею на зберігання в музейні фонди матеріалів, виявлених в ході археологічних розкопок. За інформацією музеїв і музеїв-заповідників в окупованій АР Крим з 1 травня 2014 року по 1 травня 2015 року в ці фонди керівниками археологічних експедицій здано 8 824 одиниць зберігання, з них 69 одиниць зберігання з жовтого металу і 130 одиниць з білого металу (з 1 травня 2013 року по 1 травня 2014 року в фонди музеїв та музеїв-заповідників здано 8 218 одиниць зберігання, з них 51 одиниця зберігання з жовтого металу і 50 одиниць з білого металу)[3].

Моніторинг об’єктів археологічної спадщини на території АР Крим та м. Севастополя (2014-2020 рр.)
Схема забудови “Магістрального газопроводу Краснодарський край – Крим”. Фото Слово і діло.

У 2016 році, було видано дозволи «Государственным комитетом по охране культурного наследия Республики Крым» щодо можливості проведення земляних та будівельних та інших робіт на ділянках об’єктів археологічної спадщини, які були повністю «піддані рятувальним археологічним розкопкам і за якими надані наукові звіти про проведення охоронно-рятувальних робіт» в зоні будівництва об’єкта  «Магістральний газопровід Краснодарський край – Крим». Під це будівництво було розкопано 54 об’єкти археологічної спадщини. Видано дозволи щодо можливості проведення земляних та будівельних та інших робіт на ділянках об’єктів археологічної спадщини, «які були повністю піддані рятувальним археологічним розкопкам і за якими надані наукові звіти про проведення охоронно-рятувальних робіт» в зоні будівництва високовольтної лінії проекту «Високовольтна лінія 220 кВ Кафа – Сімферопольська II ланцюг» . Під будівництво потрапили об’єкти археологічної спадщини: поселення «Чобан Чокрак», поселення «Тууш I», поселення і некрополь «Тобен-Сарай» в Білогірському районі Республіки Крим, «Городище і поселення Мелек», поселення «Денисівка I», «Курганна група «Ароматне I», «Курган «Мазанка II», «Курганна група «Кримська Роза I».

Моніторинг об’єктів археологічної спадщини на території АР Крим та м. Севастополя (2014-2020 рр.)
Мис Ак-Бурун. Фото Вікіпедія

Видано дозволи щодо можливості проведення земляних та будівельних та інших робіт на ділянках об’єктів археологічної спадщини, «які були повністю піддані рятувальним археологічним розкопкам і за якими надані наукові звіти про проведення охоронно-рятувальних робіт» в зоні будівництва по реалізації проекту «Будівництво транспортного переходу через Керченську протоку» під який потрапив об’єкт культурної спадщини: «Бухта Ак-Бурун». У 2014 р в ході розвідки, проведеної на морській ділянці мостового переходу через Керченську протоку, археологи ІА РАН паспортизували і на дні Керченської бухти скупчення античної кераміки площею до 50000 кв. м. Об’єкт розташовувався на мілководді між мисом Ак-Бурун і мінним пірсом Керченської фортеці, був названий «Бухта Ак-Бурун» і був попередньо ідентифікований як культурний шар якірної стоянки торгових суден, де при розвантаженні в море скидали пошкоджену тару. На території пам’ятки планувалося зведення  28 опор технологічного, автомобільного та залізничного мостів, а загальна площа ділянок, які підлягали розкопкам склала понад 4,5 тис. кв. м. З липня по грудень 2015 г. 3 водолазні станції досліджували 16 ділянок дна загальною площею 1200 кв. м, при цьому підняті і передані на камеральну обробку більш 20 тис. знахідок[4].

Міністерством культури РФ продовжено видачу 8 дозволів на проведення розкопок під будівництво енергосистеми і газопроводу, за якими були проведені роботи на 16 пам’ятках, та «розвідки з локальними земляними роботами».

У результаті розгляду «Государственным комитетом по охране культурного наследия Республики Крым» розділу проекту «Забезпечення захисту об’єктів аеропортового комплексу аеропорту Сімферополь від актів незаконного втручання в його діяльність, Республіка Крим», курган був виведений під забудову, як курган №1 в складі виявленого об’єкту археологічної спадщини «Курганна група Новий Аеровокзал» на ділянці будівництва аеровокзального комплексу аеропорту.

Т. з. «Государственным комитетом по охране культурного наследия Республики Крым», здійснювався контроль за передачею на зберігання в музейні фонди матеріалів, виявлених в ході археологічних розкопок. У ці фонди керівниками археологічних експедицій здано 7 592 одиниці зберігання, з них 32 одиниці зберігання з жовтого металу і 240 одиниць зберігання з білого металу (з 1 травня 2015 року по 1 травня 2016 року в ці фонди керівниками археологічних експедицій здано 5 563 одиниць зберігання, з них 102 одиниці зберігання з жовтого і білого металу).

У 2017–2018 році більша частина розкопок дозволених Міністерством культури РФ і погоджених т. з. «Государственным комитетом по охране культурного наследия Республики Крым» на території АР Крим, проходили по маршруту траси «Керч-Севастополь», про що йдеться вище. Були продовжені роботи на місці будівництва «Магістрального газопроводу Краснодарський край – Крим». Загоном т.з. «Східно-Кримської АЕ» зроблені проведені роботи на поселенні «Тасунове-7» в Ленінському р-ні. Територія, що включає в себе залишки розораної пам’ятки, яка була пошкоджена будівельною технікою у 1999 році: частково знято орний горизонт із залишками наземних споруд. Роботи проводились на площі близько 3000 кв. м. Знайдена колекція античної кераміки і знарядь праці, монет, прикрас[5].

Але, ми розглянули проекти на рівні фінансування з федерального бюджету РФ, місцевим та регіональному керівництву окупованого Криму, також направляються адресні дотації, які не фіксуються у ФЦП. І аналіз відкритих даних місцевого самоврядування, з приводу загроз культурній спадщині – це, майже, не досліджена тема.

Прикладом реалізації такого проекту на території об’єктів культурної спадщини є «Виконання будівельно-монтажних робіт по об’єкту: «Будівництво газорозподільного газопроводу для газопостачання вулиць Басенко, Гаспринського міста Бахчисарая».На шляху зазначеного газопроводу виявилися поселення «Топ-Кая» (II – IV ст.), «Старосільське» (II – VII ст.) І кладовище приходу Салачик (XVI – XX ст.) В ущелині Іщек-Сохмак. «Мусульманське кладовище приходу Салачик Асма-кую» – некрополь з тривалою історією використання, що займає південно-східний схил Кала-Асти і дно ущелини.

Адміністрація «Бахчисарайського історико-культурного та археологічного заповідника»,  дозволила проведення таких робіт на пам’ятці, яка перебуває у складі заповідника.

У 2017–2018 році Російською Федерацією  в окованому Криму розпочато реконструкцію і будівництво нових обходів траси Керч-Севастополь. Експертам проекту вдалося локалізувати 94 об’єкта археологічної спадщини с точністю до декількох десятків метрів, хоча по деяким можлива і полігональна локалізація[6]. У «Переліку пам’яток місцевого і національного значення, розташованих на території АР Крим»[7] ідентифіковано лише 15 об’єктів. Всі пам’ятки, які потрапили під будівництво не були внесені до Державного реєстру нерухомих пам’яток України.

Моніторинг об’єктів археологічної спадщини на території АР Крим та м. Севастополя (2014-2020 рр.)
Неаполь Скіфський

Незаконні «рятувальні археологічні роботи» проводилися співробітниками Інституту археології РАН, Інституту історії матеріальної культури РАН, Інституту археології і етнографії Сибірського відділення РАН та т. з. «Інституту археології Криму РАН», музеїв-заповідників Херсонеса, Бахчисарая, «Неаполя Скіфського», т. з. «Східно-Кримського музею-заповідника», створеного на базі Керченського історико-культурного заповідника, були проведені роботи на поселенських пам’ятках Криму різних періодів: епохи бронзи, еллінізму і римського часу, раннього і пізнього Середньовіччя, Нового часу.

Через діючі у РФ норми будівництва доріг, було потрібне виймання великої кількості ґрунту (для доріг І-ї категорії  по 12 метрів з кожної сторони дорожнього покриття), роботи проводилися широкими площам[8].  Під час розкопок були виявлені житлові споруди і виробничі комплекси. Розкопки проводилися і на територіях окремих поховань і поховальних комплексів.

«Кримська новобудівна археологічна експедиція Інституту археології РАН» в кінці 2018 р завершила польові роботи на споруджуваних об’єктах транспортної інфраструктури Криму – на трасі Керч-Сімферополь- Севастополь і на автомобільних і залізничних під’їзних коліях до Кримського мосту. Розвідки об’єктів археологічної спадщини, що потрапляють в зону будівництва, були розпочаті в 2016 р. На першому етапі їх завданням було уточнення місця розташування та меж вже відомих поселень і могильників і обстеження території для виявлення ще невідомих пам’яток археології. У квітні 2017 року почалися і розкопки. Протяжність фронту робіт склала трохи менше 300 км.

Роботи на більшості пам’яток проводилися широкими площами або для повного розкриття об’єкту. Незлагодженість дій будівельників і археологів (корекція проходження траси, видача технічного завдання) декілька разів привели до початку будівництва на нерозкритих частинах пам’ятках: некрополь Кирк-Азізлер (був розкритий на меншій площі, ніж та, де проводились роботи), городище скіфського часу Кермен-Бурун, де був розкритий посад, але саме городище потрапило під насип дорожнього полотна.

Так, нечисленні стоянки кам’яного віку було відкрито в передгірській зоні. Серед них можна відзначити стоянку Новеньке в Бахчисарайському районі: результаті розкопок було вилучен6о колекцію крем’яних виробів, які відносяться до різних традицій.

Селища бронзового часу, розкриті під час проведених робіт,  розташовувалися в основному на Керченському півострові.

Моніторинг об’єктів археологічної спадщини на території АР Крим та м. Севастополя (2014-2020 рр.)
Ак-Кая (Біла Скеля)

Ранній бронзовий вік півострова представлений пам’ятками ямної і кемі-обінської культур, які датуються кордоном IV-III – першою половиною III тис. до н. е. Вони виявлені в курганах наступних об’єктів: «Технопарк», «Льговське», «Біла Скеля», «Добролюбовка», «Кримська Роза-2», Ескі-Юрт, «Курган з ящиком».

Середній бронзовий вік представлений курганами катакомбної археологічної культури (друга третина III тис. до н. е.) Інгульської катакомбної культури (рубіж III-II тис. до н. е.). Культурний шар цього часу розкрито на багатошарових поселеннях «Городище 11 км» поблизу Керчі і «Приморське Північно-Західне» у Феодосії.  Епоха пізньої бронзи в Криму представлена пам’ятками ​​зрубної, сабатинівської і білозерської культур. Зокрема, в матеріалах поселення «Лугове Північно-Західне-2» на сході Керченського півострова російськими археологами були виділені матеріали сабатинівської і белозерськой культур.

Пам’ятки перехідного періоду  між бронзовим віком і залізним  були розкриті на поселенні «Стіна-1» (Сиваг-Кермен-Бурун) в окрузі м. Севастополь і «Тууш-3» на північ від м. Старий Крим. Середньовічні курганні поховання було розкрито в курганній групі у с. Льговське Кіровського району з похованням кіммерійського вождя, «Курган-3» групи «Фонтан-1» на заході Ленінського району зі складними кам’яними конструкціями, курган №1 групи з 14 курганів (Аджілар) у с. Біла Скеля Білогірського району, в якому відкрито поховання знатного половецького воїна з озброєнням.

Роботи на пам’ятках осілого населення раннього залізного віку проводилися на Керченському півострові і в міській окрузі Севастополя: комплексі сільської садиби «Манітра» з могильником на захід від Пантікапея (Керч), що функціонувала в період розквіту Боспорського царства в кінці V – початку III ст. до н. е. (збережена, маршрут залізничного виходу на міст Крим-Кубань прокладений повз пам’ятки); комплексі грецьких сільськогосподарських садиб «Фонтан-6» IV ст. до н. е. ; кургані «Госпітальний» з похованнями представників боспорської знаті другої половини IV ст. до н. е.; поселенні «Госпіталь I»; середньому шарі багатошарового «Городища 11-й кілометр» (Ленінський район) з двома могильникам «Олександрівські Скелі» 1 і 2, залишеними його населенням; кургани групи «Цементна Слобідка», один з яких – № 4 перенесено до комплексу «Керченська фортеця»

Пам’ятки римського часу розкриті також на території міської округи Севастополя, в долині річки Бельбек. Це поселення «Фронтове-2», комплекс поселень біля об’єкту «Стіна-2», а також могильник «Фронтове-3». У 2018 року також був повністю розкопаний безкурганний могильник «Фронтове-3» в Нахімовському районі Севастополя, який датується кінцем I – кінцем IV ст. н. е.

Пам’ятки доби Золотої Орди розкопані в центральній та  південно-східній частині Криму: садиба XIV століття «Перлина» в окрузі Старого Криму, де знайдена  колекція імпортного поливного посуду, виготовленого в різних центрах, від Іспанії до Персії і Китаю;  комплекс «Кош-Кую» загальною площею до 25 га на захід від Керчі.

Деякі з розкопаних  середньовічних поселень проіснували до середини ХХ ст., а селище Агібель Ленінського району існує і досі під назвою Лугове. На його північно-західній околиці було розкопано ділянку поселення періоду Кримського ханства і Нового часу («Лугове Північно-Західне-1»). Ще на одному з таких об’єктів – Аргін («Ленінське-7»), було розкрито залишки поштової станції XIX ст.,

При багатьох поселеннях періоду Кримського ханства і нового часу були виявлені могильники:  Кирк-Азізлер на північній околиці Бахчисарая. Це був аристократичний некрополь столиці Кримського ханства, він проіснував до 1920-х років. Проведені розкопки виявили поховання за мусульманським обрядом і залишки надгробків, найдавніший з яких датований XIV в.;  могильник кінця XIII – початку XVIII ст., залишеного жителями села Су-Баш, розкопаний в Кіровському районі. Відкрито (більше 1000 поховань); середньовічні поховання поруч з курганом № 1 курганної групи «Технопарк» в Бахчисарайському районі – два неглибоких рівчака, заповнені скинутими в безладді обезголовленими чоловічими скелетами. На деяких з них є сліди поранень. Тут же знайдено два наконечника стріл XI-XIII ст.

Найбільш пізні з розкопаних пам’яток (середина XIX – початок ХХ ст.) – табори російських військ. Перший – на північній стороні Севастополя, по дорозі до Бахчисараю, залишки житлових і господарських бараків і стаціонарних наметів, офіцерських землянок і інших табірних споруд. Другий табір відкритий на північному заході Керчі[9].

Першим великим будівельним проектом РФ в окупованому Севастополі стало зведення «Севастопольської ПГУ-ТЕС», розкриття об’єктів археології проводилося як на місці будівництва самої станції, так і в місті під роботи по прокладенню мереж. У 2016 році Міністерством культури РФ було видано дозволи на проведення «розвідок із здійсненням локальних земляних робіт»[10] у м. Севастополь. Результати цих досліджень, якщо вони були, – не опубліковані.

Одним з найбільших проектів, який реалізується на території окупованого Севастополя у 2018-2019 роках  є будівництво т. з  «музейно-оперного комплексу» на мисі Кришталевий. Складністю моніторингу цього об’єкту є майже повна відсутність документального супроводження, окрім рішень т.з. «Управління охорони об’єктів культурної спадщини» м. Севастополь про постанову на облік ОКС, які було виявлено під час робіт[11]. Причиною відсутності документів є механізм фінансування реалізації проекту – не за рахунок державних коштів РФ, а через Фонд «Возрождение». Тому проведення закупівлі через ресурс «Держзакупівлі РФ» не проводиться

В умовах відсутності відкритих даних по складу проекту, аналіз загроз ОКС на території забудови спирається  на картографічні дані, публікації ЗМІ та сюжети із фіксованим зображенням з будмайданчику.    Так 12 квітня 2019 року в вечірньому випуску новин «ВІСТІ Крим» телеканалу Росія1 було презентовано сюжет про будівництво музейно-оперного комплексу на мисі Кришталевий в Севастополі. У відеоряді, презентують роботи на об’єкті культурної спадщини «Форт Меншиков» подані загальні плани місць проведення археологічних досліджень, зміст яких разом з зіставленням образотворчих джерел, дозволяють зробити припущення про існування на місці ОКН «Форт Меншиков» більш ранніх культурних шарів, що відносяться до періоду історії кримського Ханства до анексії Російською Імперією 1783 року.

На другому плані відеоряду представлені залишки оборонного муру «7 бастіону», яка стоїть на залишках стіни більш раннього періоду. Зображення стіни на фотографіях кінця XIX століття, дозволяє зробити висновок, що більш ранній горизонт стіни знаходився під денною поверхнею.

Пошуки найбільш ранніх зображень цієї частини Севастополя привели до випуску «L’illustration: journal universel» від 13 жовтня 1855 року, і серед інших зображень Севастополя, після заняття його військами союзників, є відбиток літографії із зображенням укріплень т. зв. «Форту Меншиков» з будівництвом, яка візуально схожа з дюрбе[12].

У продовженні сюжету продемонстровані зливостоки укладені на скельну підставу, що говорить про їх більш раннє походження ніж, заявлені в наказі для ОКН «Форт Меншиков». До більш раннього періоду відноситься і кам’яна кладка на скельній основі, судячи з відеоряду зроблена на вапняному розчині.

Є велика ймовірність, що саме в цій частині сучасного Севастополя навпроти Сари-Кермена (Херсонеса) розташовувалася фортеця Салун, описана Евлією Челебі. «Це місто Салун знаходиться навпроти міста Сар-Керман, між ними знаходиться вищезгадана затока»[13]. На сьогодні будівництво на м. Кришталевий призупинено, втім археологічна спадщина цього об’єкту для України втрачена.

Інший проект, який загрожує археологічній спадщині Севастополя – це будівництво доріг та їх розширення, так як воно буде проходити за рахунок хори Херсонеса. Згідно з проектом «Генплану Севастополя», опублікованому на сайті підконтрольного т.з.  «Департаменту архітектури і містобудування міста», планується розширення  до 2022 року Комишового та Фіолентівського шосе, та будівництво розв’язки між ними. Під будівництво потрапили наділ № 149, та 185 (Автобат)[14].

Як стверджується в 1-ій книзі І тому Пояснювальної записки до Генплану, ширина нового дорожнього коридору Комишового шосе повинна скласти 60 метрів, а Фіолентовського шосе – 35 метрів на північ від розв’язки і 25 – на південь[15]. Таке розширення доріг в місті призведе до великих земляних робіт в зоні об’єкту ЮНЕСКО.

Будівельний проект, який стартує вже у 2020 році – це створення «Воєнно-історичного парку «Федюхіни висоти». Під будівництво потрапляють об’єкти археологічної спадщини «Французький табір 1855-1856 рр. на «Федюхіних висотах» періоду Кримської війни», «Могильник Тількі-Дере», які були виявлені у 2017 році і на обліку в Україні до 2014 року не стояли. В рамках реалізації РФ цільової програми на 2020 – 2020 заплановане проектування і будівництво каналізаційних очисних споруд «Південні».

Моніторинг об’єктів археологічної спадщини на території АР Крим та м. Севастополя (2014-2020 рр.)
Херсонес Таврійський. Фото: iloveukraine.com.ua

У 2020 році розпочинається реалізація проекту будівництва фондосховищ для заповідника «Херсонес Таврійський» на території безпосередньо городища, чому будуть передувати масштабні розкопки[16].

Разом із закінченням великих будівельних проектів на окупованій території АР Крим, кількість дозволів, виданих Міністерством культури РФ на проведення розкопок, поступово зменшується, так зі 136 у 2017 році, вона знизилася до 64 цього року (на листопад 2019). Втім на 2020 рік заплановані проекти, які теж потребують певних земляних робіт: будівництво електромережних об’єктів на території Кримського півострова; Реконструкція тунельного водоводу Південного берега Криму, реконструкція водоводу Феодосія-Судак; Будівництво і реконструкція каналізаційного колектору, м. Сімферополь; Реконструкція каналізаційних очисних споруд в сел. Мигдальне (Судак) з доведенням потужності до 15 тис. куб. м/добу; проектування і будівництво тракту водопостачання від скидів в Північно-Кримський канал до м. Феодосії та м Керчі (2-й етап); Реконструкція і розчищення Кутузовського водосховища; Реконструкція гідротехнічних споруд гідровузла Фронтового водосховища, Республіка Крим; Реконструкція насосної станції № 16, Феодосійське водосховище; Будівництво регульованого перепускного споруди і реконструкція ділянок розділової греблі озера Сасик-Сиваш; Заходи з будівництва сміттєпереробних заводів; Будівництво і реконструкція автомобільної дороги Сімферополь- Красноперекопськ-Армянськ.

Найбільшу загрозу для об’єктів культурної спадщини на території АР Крим та м. Севастополь у 2020 – 2021 роках несуть реалізація 8-ї черги будівництва траси Керч-Севастополь, шляхопроводів у м. Севастополь, частина з яких пройде в буферній зоні об’єкту ЮНЕСКО «Херсонес Таврійський та його хора» та так званого «Парка живой истории «Федюхины высоты».

У боротьбі за культурну спадщину окупованих територій українські органи державної влади, не маючи можливостей та інструментарію для превентивної роботи, реагують постфактум. Однією з причин, крім відсутності системи органів охорони культурної спадщини анексованого Криму, є нерозуміння внутрішньої логіки системи охорони пам’яток, музейної та архівної справи, які було створено на півострові після березня 2014 року Російською Федерацією. Відсутність комплексної роботи органів державної влади з охорони культурної спадщини, комплексного аналізу законів, які діють в окупованому Криму, недостатнє розуміння відмінності української і російської систем охорони  культурної спадщини та обмежена участь фахівців та державних органів у моніторингу стану пам’яток не дозволяють проводити професійну оцінку цієї галузі. Результатом всього перерахованого є створення викривленого уявлення про стан об’єктів культурної спадщини в Криму, та зосередження на обмеженому колі порушень, які не завжди несуть загрозу пам’яткам .  З іншого боку, недостатнє залучення представників національної наукової спільноти робить неможливою оцінку рівня фаховості археологічних робіт, які проводяться на півострові,  та обґрунтованості їх опублікованих результатів.

Денис ЯШНИЙ, кандидат історичних наук

Фото з публічних джерел

_______________________________ 

[1] «Социально-экономическое развитие Республики Крым и г. Севастополя до 2022 года» утверджена постановлением Правительства Российской Федерации от 11.08.2014 №790

[2] Отчет о деятельности Государственного комитета по охране культурного наследия Республики Крым за 9 месяцев 2015 года // https://gkokn.rk.gov.ru/ru/structure/178

[3] Отчет о деятельности Государственного комитета по охране культурного наследия Республики Крым за 9 месяцев 2015 года // https://gkokn.rk.gov.ru/ru/structure/178

[4] Ольховский С. В., Степанов А. В. Спасательные подводные раскопки на памятнике Бухта Ак-Бурун // Археологические открытия. 2015 год / Отв. ред. Н. В. Лопатин. – М.: Институт археологии РАН, 2017. – С. 285–288.

[5] Рукавишникова И. В., Меньшиков М. Ю. Исследование античного поселения Тасуново 7. С. 238 – 239.

[6] Карта об’єктів археологічної спадщини, які потрапили під будівництво траси «Керч-Севастополь»

[7] Список памятников местного национального значения расположенных на территории Автономной Республики Крым // Республиканский комитет охраны культурного наследия Автономной Республики Крым. – Симферополь, 2004. – С. 174–400.

[8] Указания  по проектированию земляного полотна железных и автомобильных дорог  СН 449-72.

[9] Крым – Таврида. Археологические исследования в Крыму в 2017–2018 гг. в 2 т. – М. : Институт археологии РАН, 2019. – Т. 1. – 420 с.

[10] Приказ  Министерства культуры РФ от 05 апреля 2016г. № 762 // https://www.mkrf.ru/documents/o_vydache_razresheniy_otkrytykh_356166/?sphrase_id=2623901 ; Приказ  Министерства культуры РФ от 06 мая 2016г. № 989 // https://www.mkrf.ru/documents/o_vydache_razresheniy_otkrytykh_356220/?sphrase_id=2623901

[11] Приказ Управления охраны объектов культурного наследия города Севастополя от 27.12.2018 № 1181 «О включении объекта, обладающего признаками объекта культурного наследия «Форт Меншиков» с системой внутрикомплексных объектов» // https://sev.gov.ru/uookn/detail.php?ID=93201&sphrase_id=2268295

[12] L’illustration : journal universel. v.26 (July-Dec 1855). – 13 octobre 1855, p 244.

[13] Эвлия Челеби. Книга путешествия. Крым и сопредельные области. (Извлечения из сочинения турецкого путешественника XVII века). – Изд. 2-е, исправленное и дополненное. – Симферополь: издательство «ДОЛЯ», 2008. – С. 68.

[14]  По Г. М. Ніколаєнко «Хора Херсонеса Таврійського: Земельний кадастр IV – III ст. до н.е”

[15] Проект Генерального плана города Севастополя: Транспортная схема // http://www.xn--80aaelcrp9bdcqcnw.xn--p1ai/genplan/project/015

[16] Положительное заключение государственной экспертизы № 5 98 -17/ггэ-10865/05 : Федеральное государственное бюджетное учреждение культуры «Государственный историко- археологический музей-заповедник «Херсонес Таврический» – строительство фондохранилища и  инженерных сетей по адресу: г. Севастополь, Гагаринский район, микрорайон «Омега-2», между улицей Павла Корчагина, улицей Челнокова и проспектом Античный (г. Севастополь, Гагаринский район, микрорайон «Омега-2а», между улицей Павла Корчагина, улицей Челнокова и проспектом Античный).- 2017 р.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Проект реалізовано за підтримки Українського культурного фонду

Денис Яшний

кандидат історичних наук

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: