Мечеть Ісміхан-Джамі
Мечеть Ісміхан-Джамі
Почати

Одним із завдань проєкту «Голос Криму “Голос Криму. Культурна спадщина для нас з тобою, – і не тільки!” було створення і поліпшення статей української Вікіпедії, присвячених пам’яткам Криму, включеним до списку об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО (комплекс пам’яток Херсонесу Таврійського), а також тим, які містяться в списку культурних і природних об’єктів в Криму, що пропонуються внести до Списку всесвітньої спадщини (Бахчисарайський палац кримських ханів, Комплекс пам’яток Судацької фортеці, Кримська астрофізична обсерваторія, Пости та укріплення на торгових шляхах генуезців від Середземного до Чорного морів, Мангуп-Кале, Ескі-Кермен, Чуфут-Кале).

Проаналізувавши пам’ятки культурної спадщини Автономної Республіки Крим і міста Севастополь, що знаходяться в переліку об’єктів культурної спадщини національного значення, які вносяться до Державного реєстру нерухомих пам’яток України, що затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25 червня 2020 р. № 518, ми не знайшли нічого про дві унікальні історичні пам’ятки двох найбільш споконвічних релігійних громад, їхніх храмів – мечеті і церкви.

У Криму є дві культові споруди зі схожими долями: що зазнали руйнувань і були відновлені.

Мечеть Ісміхан-Джамі
Мечеть Ісміхан-Джамі

Дотепер у Бахчисараї збереглася дуже пошкоджена часом споруда мечеті, зведеної ймовірно у XVI-XVII ст. на пожертвування Ісміхан – племінниці одного з кримських ханів. Мечеть дістала її ім’я – Ісміхан-Джамі. У реєстрах XVII ст. згадується парафія цієї мечеті – «Ісмі-хан-кадин-маале».

Загалом у Бахчисараї за часів Кримського ханства існували принаймні три мечеті, споруджені на пожертви жінок ханського двору; дві з них, Ісміхан-Джамі й Тахтали-Джамі, вціліли до цього часу, Єшиль-Джамі не збереглася.

Розташована на одній з міських вулиць будівля стоїть на крутому гірському схилі, на міцно вирівняних підвалинах.

Під час оформлення зовнішньої частини мечеті використовувалися елементи бароко, за іншою версією – класицизму. Її визначними рисами є споруджені з дерев’яних рейок візерунки у вигляді Зірки Давида в отворах споруди, розташованих у її верхній частині. Ці гексаграми також побутують в ісламській архітектурі під назвами «печаток Сулеймана».

У 1930-ті рр. Ісміхан-Джамі була закрита для вірян, після чого протягом тривалого періоду на її території розташовувався склад; сама ж будівля занепадала. Рішенням Кримського облвиконкому № 164 від 15 квітня 1986 р. споруді було надано присвоєно статус об’єкта культурної спадщини місцевого значення.

У 2004 р. Бахчисарайський історико-культурний заповідник відновив зруйновану покрівлю Ісміхан-Джамі. На початку XXI ст. планувалося провести роботи з реставрації мечеті, однак вони досі не були проведені: будівля досі гостро потребує термінового ремонту та реставрації. За часів російської окупації Криму споруді мечеті було надано статус «об’єкта культурної спадщини Росії».

Церква Параскеви
Церква Параскеви

Церква Параскеви — пам`ятка архітектури національного значення України (охор. № 010076)[1] в Судаку (знаходиться в центрі ліквідованого в 1970-х роках села Уютне, за адресою: вул. Приморська, 13, поруч з лютеранською кірхою 1887 року побудови). Датується Х-ХІІ століттями.

Церква Святої Параскеви багато в чому схожа на церкву дванадцяти апостолів: також має пам`ятигранну апсиду, що розміщена на прямокутній основі. Побудована була в X—XII століттях, ймовірно, під впливом трапезундских традицій, можливо, тими ж майстрами, що будували церкву дванадцяти апостолів. Кримські греки дуже шанували двох святих подвижниць: великомученицю Параскеву П`ятницю і преподобномученицю Параскеву Римську. Назва храму — святої Параскеви — вперше згадується в середині XIX століття єпископом Гавриїлом, який описав «Залишки християнських старожитностей у Криму».

Поруч із церквою знаходилося старе кладовище. Серед вцілілих надгробних плит — плити деяких членів сім`ї Стевенен — російського ботаніка шведського походження (засновника Нікітського ботанічного саду). Його син, Антон Християнович (1835—1891), дружина Марія Карлівна, уродж. Гагендорф, дочка Катерина Християнівна.

Церква знаходиться на північний захід від воріт Генуезької фортеці. Судячи з фундаменту і кладки стін, споруда кілька разів перебудовувалася. Зведена з плит вапняку, зального типу, прямокутна в плані з пам`ятигранною апсидою зі східного боку, поштукатурена. Перекрита напівциркульним склепінням, підтримуваним двома арками, покрита черепицею. Підлога викладена кам’яними плитами. Двері розташовані по осі західного фасаду, над ними — прямокутне вікно, друге вікно щілиноподібної форми — в апсиді.

На фронтоні зберігся напис: «Хай буде мир на цьому місці. Так повелів Бог Саваот».

Під час реставраційних робіт 2008 року були виявлені великі фрагменти фресок і керамічний посуд, укладені між склепінням і черепичним дахом під час одного з ремонтів.

Після реставрації на свята в церкві відбуваються богослужіння. 23 жовтня 2010 року в церкву було передано ікону середини ХІХ століття — «Свята великомучениця Параскева».

Пам’ятки про церкву і мечеть, завдяки нашим публікаціям, на онлайн-платформі «Голос Криму. Культура» ввійшли окремими статтями до українській Вікіпедії,  на якій протягом трьох місяців формувалися списки актуальних тем для створення статей про об’єкти культурної спадщини в Криму та публікувалися поточні списки поліпшених і створених статей, позначених спеціально створеними шаблонами {{Voiceofcrimea2020-improve}} та {{Voiceofcrimea2020-new}}.

 

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Проект реалізовано за підтримки Українського культурного фонду

Сергій Конашевич

Автор численних культурологічних публікацій, редактор ТОВ "Видавничий дім "Українська культура"

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: