Манітра. «Макітра». «Руська».
Почати

Восени 2018 р. західніше Керчі під час незаконних «охоронно-рятувальних розкопок» на будівництві залізничного підходу до «Кримського мосту» біля села Октябрське Ленінського району було віднайдене старовинне античне поселення під умовною назвою Манітра, датоване приблизно кінцем V – початком III ст. до н.е. Назву городище отримало за назвою місцевого узвишшя Макітра та найменуванням колись розташованого неподалік селища, відомого також як «Макітра Руська». На топографічних мапах XIX–XX ст. тут не було ніяких поселень, відтак не було жодних даних, які свідчили б про можливість відшукати щось під нашаруваннями ґрунту. На місці тривають незаконні «археологічні дослідження», тож наявна інформація про знахідку має попередній характер.

Манітра. «Макітра». «Руська».Манітра становить собою цілий комплекс синхронних археологічних пам’яток: сільське поселення, прилеглі до нього з заходу та сходу круглі споруди, що могли бути кошарами для худоби, комплекс господарських ям та нерозграбований некрополь. Забудова ґрунтувалася на добре прорахованому плані, що передбачав високий рівень добробуту. За розкопаною площею суцільної забудови поселення суттєво більше за віднайдені раніше звичайні сільські садиби Боспору, незважаючи на його організацію за садибним принципом. За попередніми даними, комплекс був заселений приблизно 150 років і за цей час перебудовувався мінімум двічі (можливо, у зв’язку зі зміною господаря(-ів) або функції поселення), що істотно ускладнює його розуміння. Знахідка належить до часів Боспорського царства — античної держави, заснованої грецькими переселенцями понад 2,5 тисяч років тому обабіч Керченської протоки. Відкрита пам’ятка добре збереглася завдяки своєму перебуванню на непридатній для землеробства території, що ніколи не розорювалася.

Унікальність поселення полягає у його складній структурі та високому рівні побудови. Аналогів сільської садиби такої площі (понад 5 га), складності та доброго стану збереження нема в цілому Причорномор’ї. Це дає підстави припускати, що садибу будував аристократ або член правлячої династії, можливо, навіть сам боспорський цар. Поселення могло бути чиїмось заміським маєтком. Загалом воно налічує близько 10 дворів та майже 50 приміщень. Сліди катастрофічних руйнацій внаслідок природних катаклізмів чи військових дій у будівлях не спостерігаються: вочевидь, садибу залишили, вивізши заздалегідь речі.

Розкопки Манітри провела «Кримська новобудовна експедиція» ІА РАН. Угруповання з 2016 р., порушуючи законодавство України, проводить незаконні археологічні роботи на найбільших об’єктах транспортної інфраструктури Криму, що незаконно споруджуються державою-окупантом. За час експедиції «фронт робіт» склав понад 300 км, розкопано понад 90 пам’яток від епохи мезоліту (80-30 тисяч років тому) до початку ХХ ст., до фондів центральних музеїв Криму та Таманського музейного комплексу передано понад 10000 знахідок.

Манітра. «Макітра». «Руська».В Інституті археології Російської академії наук (ІА РАН) наголошують: античні письмові джерела містять небагато згадок про Боспорське царство, тож особливого значення набувають дослідження у цих регіонах, які розширюють уявлення про їхню давню історію та населення. Починаючи від російської окупації Криму у 2014 р., на Таманському півострові та в акваторії Керченської протоки, а з 2016 р. — в Криму в зонах майбутнього будівництва газогону Краснодарський край – Крим, автотраси «Таврида», «Кримського мосту» та шосейних і залізничних під’їздів до них почалися масштабні археологічні дослідження, котрі офіціоз держави-окупанта називає «найбільшими на півдні Росії».

6 грудня 2018 р. «заступник голови державного комітету з охорони культурної спадщини республіки Крим» В’ячеслав Зарубін (нині покійний) назвав Манітру найбільш значним кримським археологічним відкриттям 2018 року. 12 грудня 2018 р. під час відеомосту Москва — Сімферополь віце-президент РАН, директор Інституту археології РАН Микола Макаров повідомив, що Манітру планується музеєфікувати та зробити частиною Керченського музейно-дослідницького кластера, ідею створення якого висунула РАН; також він додав, що задля збереження археологічної знахідки було змінено трасу під’їзних шляхів залізниці.

4 січня 2019 р. «генеральний директор Центрального музею Тавриди», «голова комісії з культури та міжнаціональних відносин громадської палати республіки Крим» Андрій Мальгін заявив, що Манітру слід включити до туристичного маршруту «Золоте кільце Боспорського царства», розробленого фахівцями Російського географічного товариства: мета маршруту — об’єднати пов’язані з античністю міста Криму, Ростовської області та Краснодарського краю і стати «альтернативою поїздкам до Греції та Італії на тлі підвищеної зацікавленості тематикою». Також Мальгін додав, що унікальність Манітри, серед іншого, полягає в тому, що вона стосується періоду активної торгівлі Боспору Кімерійського з давньою Грецією: зокрема, збереглися декрети, в яких Афіни дякують боспорським царям за постачання хліба у скрутні часи. 17 січня 2019 р. Микола Макаров повідомив, що на базі Манітри з’явиться музей просто неба за ініціативи ВАТ «Російська залізниця» («Российские железные дороги», РЖД): зокрема, передбачалося, що за рахунок РЖД буде завершено розкопки пам’ятки, після чого її передадуть «Східнокримському музеєві-заповіднику» в якості об’єкта для музейного показу.

Манітра. «Макітра». «Руська».29 березня 2019 року під час прес-конференції «генеральний директор Східнокримського історико-культурного музею-заповідника» Тетяна Умріхіна заявила, що очолювана нею організація планує відтворити на території Манітри діючу модель давньогрецької садиби, що становила б собою етнографічний комплекс і започаткувала працю багатофункційного археологічного кластера, задум якого плекається спільно з ІА РАН. Раніше, 21 травня 2018 р., Микола Макаров розповів про плани створення такого кластера, який налічував би три складові — музейну, науково-дослідницьку та практичну зі збереження історичної спадщини; головною метою проекта мав стати «новий рівень презентації історичної спадщини Пантикапею та Керчі».

Манітра. «Макітра». «Руська».

20 травня 2019 р. віце-прем’єр уряду РФ Ольга Голодець доручила Міністерству культури РФ спільно з ІА РАН та «радою міністрів республіки Крим» до 1 червня напрацювати питання музеєфікації Манітри та доповісти про результати.

23 січня 2020 р. Вадим Майко повідомив, що межі та предмет охорони Манітри поки що не визначені остаточно, оскільки розкопано не все, тож «Східнокримський заповідник» не може зарахувати поселення до свого складу та експонувати його; до того ж, створення музею просто неба потребує додаткового фінансування.

Проект реалізовано за підтримки Українського культурного фонду

Сергій Конашевич

Автор численних культурологічних публікацій, редактор ТОВ "Видавничий дім "Українська культура"

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: