Кримська астрофізична обсерваторія
/

Кримська астрофізична обсерваторія

Почати

Науково-дослідний інститут «Кримська астрофізична обсерваторія» — обсерваторія Міністерства науки України, основна частина якої розташована в Бахчисарайському районі Криму, в селищі Научний, за 25 кілометрів від Сімферополя та 12 км від Бахчисарая, на висоті 600 м над рівнем моря.

Утворена 30 червня 1945 року на базі Сімеїзького відділення Пулковської обсерваторії.

Основні напрямки наукових досліджень включають вивчення активних ядер галактик і джерел космічних променів; спостереження за космічними об’єктами методом радіоінтерферометрії; будова, хімічний склад, магнетизм і нестаціонарність зір, фізика Сонця й сонячна активність; планети, малі тіла Сонячної системи й астероїди; глобальні рухи материків і полюсів Землі, а також розробка наземних і космічних оптичних телескопів.

Під час Другої світової війни обсерваторія в Сімеїзі була повністю зруйнована. У 1945 році уряд СРСР вирішив відновити Сімеїзьку обсерваторію, а також заснувати нову обсерваторію в центральній частині Кримського півострова. Обрана для нової обсерваторії місцевість ідеально підходила для астрономічних спостережень.

Для нової обсерваторії виділили німецьке обладнання: 48-дюймовий телескоп-рефлектор та 16-дюймовий рефрактор (обидва фірми Carl Zeiss), отримані як репарація (цей телескоп мав бути подарунком від Гітлера своєму союзнику Муссоліні для італійської астрономічної обсерваторії).

З початку 1950-х років у цій обсерваторії почалися регулярні астрономічні спостереження.Кримська астрофізична обсерваторія

У період від 1966 до 1992 року в обсерваторії було відкрито 1285 малих планет. Станом на 26 серпня 2010 року обсерваторія посідала 15-те місце серед обсерваторій світу за кількістю відкритих малих планет, хоча від 1992 року не було відкрито жодної нової малої планети. В КрАО відкрили 3 комети. Вперше у світі в 1958 році спостерігалися вулканічні процеси на Місяці (Микола Козирев). Відкрите обертання зірок, доведено явище вигорання водню в зірках та відкрито натрій-неонові реакції горіння в них.

В обсерваторії з 1960 року працює один з найбільших у Європі рефлекторів, другий за величиною оптичний телескоп на території країн колишнього СРСР і найбільший в Україні — дзеркальний телескоп Шайна.

Головна частина обсерваторії розташована на висоті 550-600 метрів на південному схилі гори Сель-Бухра. Неподалік розташовані будинки співробітників КрАО – селище Научне, засноване у 1957 році.

Гори на схід, захід і південь від обсерваторії вкриті лісами, що створюють сприятливі умови астрономічних спостережень, унеможливлюють засвітлення, поглинають порох, зменшують силу вітру.

Крім власне комплексу куполів з телескопами і житлових будинків для співробітників, у науковому містечку КрАО розташовані лабораторії, майстерні, де виготовляється наукове обладнання. На 2012 рік в КрАО працювали 400 осіб, близько 100 з яких – наукові співробітники. Поряд на цій же території розташована ще одна наукова установа – Кримська лабораторія Державного астрономічного інституту ім. Штернберга. У селищі функціонує готель, проводяться екскурсії. КрАО і ДАІШ перебувають під загрозою повного знищення через початок у березні 2009 року незаконної забудови території.

У 2008 році Кримську астрофізичну обсерваторію офіційно подано від України на внесення у перелік об’єктів світової культурної спадщини ЮНЕСКО. Непересічні наукові досягнення є частиною культурної спадщини, як і пам’ятки давньої архітектури. Наприклад, до Списку культурної спадщини ЮНЕСКО внесені Геодезична дуга Струве, частина якої розташована на території України, і Гринвіцька астрономічна обсерваторія в Англії.Кримська астрофізична обсерваторія

Статус об’єкта, внесеного до Списку ЮНЕСКО (в разі, якщо КрАО буде внесено до нього), передбачає заборону його перебудови або забудови на його території. Але поки в ЮНЕСКО розглядали питання, у 2009 році почалися спроби забудувати територію унікального об’єкта розважальним комплексом: котеджі для туристів, готель, ресторан та іншими розважальними закладами. Протести науковців і громадськості, розголос у ЗМІ зупинили протизаконні дії фірми «Консоль», власником якої є Володимир Константинов.

Функціонування розважального центру з потоком туристів та цілодобовим яскравим освітленням несумісне з науковою роботою астрономів, а отже, це позбавляє сенсу існування обсерваторії.

Друга спроба привласнення території КрАО сталася у 2012 році за безпосередньої підтримки тодішнього керівництва держави, зокрема віце-прем’єра Д. Табачника. Уряд позбавив НДІ «Кримська астрофізична обсерваторія» статусу окремої юридичної особи шляхом приєднання до Київського національного університету, поділивши при цьому прилеглу територію.

Після окупації Криму в 2014 році загарбання території КрАО набуло владної підтримки. В. Константинов нині є головою так званої «Державної ради Республіки Крим». У 2015 році «Консоль» збудувала тут житловий комплекс, а в 2019-му – готель «Консоль». Крім того, з 2018-го на території КрАО почав роботи забудовник з Москви. Причому навіть російський Держбуднагляд визнав, що документи на забудову території мали ознаки фальсифікації.

Проект реалізовано за підтримки Українського культурного фонду

Валерій Верховський

Автор культурологічних статей, український письменник-фантаст, журналіст газети «Кримська світлиця» 

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: