Автор фото: Іван Середа (Ryeland). 2012 р. Джерело: wikimapia.org.

Кітей. Наслідки окупації для культурної спадщини

Почати

Кітей — невелике, добре укріплене місто Боспорської держави на березі Чорного моря, що розташувалося на території 4,5 га на горбистій береговій рівнині за 38 км на південний захід від Пантікапею біля сучасного села Завітного Ленінського району АР Крим. Місто під назвами Кіт, Кідеака та ін. згадується в працях античних авторів (Псевдо-Скилак, Гай Пліній Секунд, Клавдій Птолемей, Стефан Візантійський). Поселення виникло в процесі боспорської реколонізації V ст. до н. е. та проіснувало до кінця IV ст. н. е. У IV ст. до н. е. його територія була обнесена оборонним муром. Найищого розквіту Кітей досяг у I-II ст. завдяки торгівлі хлібом. Іншими заняттями населення були металообробка, гончарство, рибальство.

До структури археологічної пам’ятки входять оборонні мури, північна міська брама з прибрамними баштами, громадські споруди (храм і святилище), житлова та господарська забудова, зольник і некрополь.

Фортечні мури, споруджені у IV ст. до н. е., мають ширину 2.20 — 2.50 м. Складені з вапнякових плит. Посилені вежами і ровом шириною до 6 м. Найпотужніші стіни — зі східного приморського боку городища (до 3.2 м) та північна стіна (2.9 м). Збережена західна стіна (завширшки 1.7 м) споруджена у II ст. до н. е. Відомості про спорудження храму «Богові, який гримить» доповнює знахідка мармурового храмового жертовного столу 234 р. н. е. з підставками у вигляді бюстів каріатид і написом, в якому згадується факт спорудження міською громадою храму зазначеному божеству та заснування Кітею саме як міста. У другій половині IV ст. до н. е. в приморській частині зводиться ще один культовий комплекс, який практично не зберігся (вівтарі і привівтарні ями).

До найбільш ранніх житлових будівель належать залишки землянок. Найбільш рання житлова забудова датується 1 половиною IV ст. до н. е. До того часу належать однокамерні будинки з двориками і вимостками та водозбірні цистерни. Відзначено руйнування III — II ст. до н. е. і значна перебудова городища, в тому числі спорудження західної куртини (проліт стіни між двома вежами). До 2-ї половини I ст. до н. е. належать сліди сильних руйнувань і пожеж, у тому числі наконечники стріл, встромлені у стіни. У III — 1 половині IV ст. н. е. проводяться заключні перебудови городища і оборонних споруд. Багато будинків зводяться на старих фундаментах. Останній період існування міста — візантійські часи. У центральній частині городища розташований зольник, що являє собою високий пагорб: потужність сміттєвих нашарувань досягає 12 м.

Найбільш ранні поховання міського некрополя датуються IV ст. до н. е. Основна маса досліджених поховань належить до перших століть н. е.

Серед давніх мешканців Кітею найбільш відомі видатний боспорський чиновник Саваг і його дружина Фаїспарта: знахідки написів з їхніми іменами є як в околицях Кітею, так і в їхньому великому поховальному склепі кінця V ст. на горі Мітридат на території сучасної Керчі.

За минулі роки відкриті два пізньоантичні круглі святилища, численні теракотові статуетки жіночих божеств плодючості, тощо.

У 1970 р. Керченський історико-археологічний музей відновив розкопки городища Кітей, що стали систематичними. З 1974 р. Кітейську експедицію очолює Є. О. Молев, наразі професор кафедри історії давнього світу та класичних мов Нижегородського державного університету ім. М. І. Лобачевського. У 1996-2003 рр. у праці експедиції була перерва, з 2004 р. роботи були відновлені, після окупації АР Крим РФ у 2014 р. – продовжені з порушеннями українського законодавства та міжнародного права.

Захоплення та нищення української спадщини. Моніторинг подій

У 2016 р. незаконні розкопки на городищі паралельно з “Кітейською експедицією” Інституту міжнародних відносин і світової історії Університету Лобачевського (м. Нижній Новгород, РФ; далі ІМВСІ) розпочала “Кітейська археологічна експедиція” Державного Ермітажу під керівництвом молодшої наукової співробітниці відділу античного світу Державного Ермітажу Катцової А.В.[1] Під час цих робіт із пам’ятки були незаконно вилучені археологічні артефакти. До участі у незаконних розкопках залучені студенти кафедри музеології Інституту історії Санкт-Петербурзького державного університету, для яких університет визначив зазначені незаконні розкопки в якості бази для проходження польової практики.

Навесні 2019 р. обидві згадані “експедиції” досягли згоди щодо об’єднання, проте вперше в історії боспорської археології на городище на сезон 2019 р. було видано паралельний (альтернативний) “відкритий лист” за ініціативою начальника відділу польових досліджень ІА РАН О. О. Масленникова під роботи з фактичним керівництвом очільниці археологічного загону “Меотида” ІМВСІ Н. В. Кузіної; цю подію учасники незаконних розкопок у Кітеї розцінили як “брутальну спробу рейдерського захоплення частини городища” та “прецедент, який може потенційно статися на будь-якій пам’ятці”.[2]

У 2015-2020 рр. участь у незаконних розкопках також брав “археологічний загін “Кітей” кафедри загальної історії історико-філологічного факультету Бєлгородського державного національного дослідного університету (далі ІФФ БДНДУ).

Через незаконні роботи було завдано шкоди старовинним зразкам давньогрецької (елліністичної) культури та культур інших народів, які мешкали на території Криму.

2015

З середини липня на Кітеї розкопки проводили учасники “Східно-Боспорської експедиції” ІА РАН, у складі якої перебував “археологічний загін “Кітей” ІФФ БДНДУ. Були розчищені розкопи 1, 2 і 3, розбиті нові квадрати, проведені незаконні роботи на найбільш східній ділянці розкопу 2 (зольник).

Склад загону (тут і далі імена подаються в оригіналі): Молев Е.А. (Нижний Новгород), Болгов Н.Н., Данилов Евгений (Ярославль), Титенко Павел (Санкт-Петербург), Цыгулёв Александр, Дорохов Михаил, Гусева Зоя, Синица Марина, Козьякова Екатерина, Алейникова Ангелина, Кушнир Анастасия, Богомаз Екатерина, Богомаз Никита, Родина Екатерина, Кириллов Владимир, Кушниров Владислав, Рамбаусик Диана, Лукашевич Екатерина, Зинова Арина, Вигуро Анастасия, Порублёв Герман, Дмитриев Всеволод, Суровцев Сергей.[3]

“Кітейською експедицією” Державного Ермітажу проведена незаконна “археологічна розвідка” з застосуванням локальних земляних робіт на площі близько 20 кв. м. Були закладені два розвідувальні шурфи площею по 9 кв. м за межами західної та східної лінії фортечних мурів. Потужність розритих культурних нашарувань – 1,80–2,95 м. Увесь культурний шар в місцях розкопки вилучено. На захід від західного оборонного муру було розрито культурний шар потужністю 0,6–0,8 м., а також –  кладку 3,6 м завдовжки і 0,66 м завширшки. З пам’ятки незаконно вилучено фрагмент кістяного гребеня, невеликий уламок накладки з просвердленим отвором та насічкою, астрагал із просвердленим отвором та окислами бронзи, уламки вузькогорлих світлоглиняних амфор, фрагменти червоноглиняної амфорної тари з дзьобоподібними та жолобчастими вінцями, уламки червоно- та буролакового столового посуду, черепиці, товстостінної кераміки, столового, кухонного та ліпного посуду.[4]

2016

З 6 липня протягом 3-х тижнів учасники “археологічного загону “Кітей” ІФФ БДНДУ на розкопі I прирізали квадрат до південно-західної башти, у низині біля західного підніжжя зольника розкопали стіни приміщень. На розкопі IV (візантійський комплекс VI ст.) вперше з 1991 р. було відпрацьовано великий квадрат із південного боку, в якому було знайдено цілу ранньовізантійську таріль із вирізьбленим на дні хрестом і голубками (у подальших звітах згадується, що вона могла належати єпископові), а також глиняний штамп прочанина з написом “Майстерня Ефесу” та зображеннями святих. В останній день робіт були зафіксовані контури стін нових приміщень. Серед решти знахідок: монети, бронзовий ключ, зооморфна ручка, тавра тощо. У прес-релізі згадувалися “пітерські колеги, що почали копати вершину зольника” та “пітерські сусіди з некрополя”.

Склад загону: Молев Е. А. (Нижний Новгород), Болгов Н. Н., Молева Н. В. (Нижний Новгород), Парфенов В. Н. (Саратов), Марков К. В. (Нижний Новгород), Маркова Т. В. (Нижний Новгород), Дорохов Михаил, Руднева Мария, Козьякова Екатерина, Синица Марина, Богомаз Екатерина, Алейникова Ангелина, Родина Екатерина, Бузанаков Юрий, Алимова Оксана, Бабаян Светлана, Богомаз Никита, Кириллов Владимир, Рамбаусик Диана, Ахтырцева Анна, Жукова Нина, Мишенина Марина, Радченко Карина, Юрченко Диана, Кушаков Денис, Пономарева Наталья, Красикова Ирина, Васильев Александр.[5]

“Кітейською експедицією” Державного Ермітажу розрито пагорб у центральній частині городища. Загальна потужність культурного шару – близько 2 м, площа розкопу – 150 кв. м. З пам’ятки незаконно вилучено уламки амфорної тари, червоно- та буролакового посуду, фрагменти мегарських чаш, червоноглиняної, кухонної та ліпленої кераміки, фрагменти теракот, керамічних ткацьких грузил і пряселець, кістяні накладки й астрагали, фрагменти залізних і бронзових стрижнів, невеликий вівтар, а також три монети III ст. Розрито виявлену яму, заповнену попелом і жовтим суглинком, з якої незаконно вилучено дві курильниці зі слідами кіптяви та горло амфори з неясним діпінто червоною фарбою.[6]

2017

12-31 липня група студентів, магістрантів і аспірантів кафедри загальної історії ІФФ БДНДУ, членів проблемної групи “Класична та візантійська традиція” та РГО “Візантійський клуб” сформувала “археологічну експедицію ННДУ – БєлДУ”. Роботи велися на розкопі I (південно-західна частина міського муру з баштою) та  розкопі IV, відновленому у 2016 р.: було прийнято рішення прирізати до них додатково кілька нових квадратів. Серед знахідок на розкопі IV: два витончені світильники,велика кількість фрагментів скляного посуду, кілька бронзових монет, бронзове люстерко, велика скляна намистина, чимала кількість різноманітних стінок посудин. Знахідки на розкопі I: ланки бронзової кольчуги пізньоантичного воїна, маленькі глиняна та скляна посудини для пахощів, невелика курильниця. У прес-релізі згадувалися дві “експедиції” з Санкт-Петербурга, що працювали неподалік.

Склад загону: Молев Е. А. (Нижний Новгород), Болгов Н. Н., Молева Н. В. (Нижний Новгород), Парфенов В. Н. (Саратов), Синица Марина, Руднева Мария, Третьякова Наталья, Богомаз Никита, Гринёва Ангелина, Родина Екатерина, Кириллов Владимир, Рамбаусик Диана, Жукова Нина, Красикова Ирина, Васильев Александр, Грозов Степан (Нижний Новгород), Горбачёва Вера (Нижний Новгород), Малютина Светлана (Нижний Новгород), Рамбаусик Оксана Николаевна, Горбоконь Егор, Набеулина Ольга, Рамбаусик Анастасия, Рамбаусик Ярослава, Суровцев Сергей, Толстобров Владимир (Донецк).[7]

“Кітейською експедицією” Державного Ермітажу проведено незаконний розкопнасипу в центральній частині городища на загальній площі 195 кв. м. Потужність знищених нашарувань – 1,0–1,2 м. З пам’ятки незаконно вилучено численні фрагменти кераміки, уламки посуду з написами, монети, уламки теракот, ліплені світильники, прясельця та ткацькі пірамідальні грузила, вироби з кістки, каменю, металу та скла, а також – найбільш цікаві знахідки: портретний медальйон на дні червонолакової відкритої посудини та кістяна накладка з зображенням у низькому рельєфі половини чоловічого обличчя.[8]

2018

10 липня незаконні роботи на городищі Кітей розпочала група студентів, магістрантів і аспірантів кафедри загальної історії ІФФ БДНДУ, членів проблемної групи “Класична та візантійська традиція”. Було проведено розчищення розкопу IV, частково укріплені занепалі ділянки мурів передбрамної вежі та розчищено розкопи межі 1980-90-х рр. на розкопі III, поруч із яким розташувався табір “експедиції” Державного Ермітажу.

Склад загону: Болгов Н. Н., Руднева Мария, Третьякова Наталья, Синица Марина, Винник (Козьякова) Екатерина, Гринёва Ангелина, Родина Екатерина, Кириллов Владимир, Жукова Нина, Мишенина Марина, Васильев Александр, Пономарева Наталья, Журавлева Татьяна, Ткаченко Сергей, Скирченко Вячеслав, Мирошниченко Евгений (Санкт-Петербург), Ермак Елена (Санкт-Петербург), Макарова Кристина, Московкин Николай, Пономарева Дарья, Надежкин Игорь, Суровцев Сергей, Ермолин Семен.[9]

“Кітейською експедицією” Державного Ермітажу проведено незаконні розкопки зольного пагорба. У північній частині зольника частково розрито кам’яну кладку. З пам’ятки незаконно вилучено рідкісні предмети, зокрема фрагмент теракоти з зображенням частини жіночої постаті у хітоні (старовинний різновид вбрання), з твариною в одній руці та кошиком з плодами в іншій, а також фрагмент чашечки, виконаної у техніці мозаїчного скла. Матеріали дозволяють стверджувати, що основний час формування зруйнованих незаконною діяльністю шарів стосується середини I ст. до н. е. – середини I ст. н. е.[10]

2019

З 10 по 24 липня незаконні роботи на городищі Кітей провів загін кафедри загальної історії ІФФ БДНДУ, що об’єднав зусилля з “Кітейською експедицією” Державного Ермітажу під керівництвом О.В. Катцової. Роботи відбувалися на північному схилі зольного пагорба. На північний захід від вже відпрацьованих площин було закладено 4 нові квадрати.

Склад загону: Болгов Н.Н., Руднева Мария, Золотухина (Третьякова) Наталья, Синица Марина, Родина Екатерина, Кириллов Владимир, Рамбаусик Диана, Чаплыгина Алиса, Петрикова Анна, Лихошерстов Вячеслав, Рамбаусик Оксана Николаевна, Громова Дарья, Рамбаусик Анастасия, Рамбаусик Ярослава, Третьякова Анастасия, Ермолин Семен Александрович, Болгова Анна Михайловна.[11]

Під час незаконних розкопок зольного пагорба “Кітейською експедицією” Державного Ермітажу вилучено кістяні голки та мініатюрну червоноглиняну мисочку з рештками рожевої фарби, а також уламки кераміки II–IV ст. На прилеглій до городища території було закладено 10 шурфів, які було розриті на глибину від 0,8 до 2,7 м.[12] 

2020

25 липня – 9 серпня загін БєлДУ, до якого увійшли понад 25 осіб (викладачі, студенти, аспіранти кафедри загальної історії, а також інші особи з Москви, Санкт-Петербурга, Нижнього Новгорода, Воронежа, Краснодара та окупованої Керчі) провів заплановані роботи з розчищення та консервації 4-х розкопів минулих років та основного розкопу останнього часу на північній стороні зольного пагорба.

Склад загону: Евгений Александрович Молев (Нижний Новгород), Николай Николаевич Болгов, Анна Михайловна Болгова, Мария Руднева, Марина Синица, Владимир Кириллов, Екатерина Родина, Нина Жукова, Вячеслав Лихошерстов, Павел Титенко (Санкт-Петербург), Евгений Мирошниченко (Санкт-Петербург), Кирилл Болгов (Москва), Ольга Большакова (Москва), Богдан Арисланов, Елена Ермак (Санкт-Петербург), Сергей Витальевич Суровцев, Андрей Геннадьевич Королев, Антон Присада, Валерия Крыжка (Воронеж), Семен Александрович Ермолин (Керчь), Марк Кузнецов, Оксана Калабанова, Максим Кожин (Краснодар), Леонтий Королев, Матфей Королев, Тихон Королев.

Через пандемію коронавірусної інфекції фахівці Державного Ермітажу відмовилися від участі в експедиції.[13]

2021

На початку липня «польовий сезон» в окупованому Криму відкрив «археологічний загін «Меотида», що діє на базі Інституту міжнародних відносин і світової історії Університету Лобачевського (м. Нижній Новгород, РФ) у складі «Східнокримської археологічної експедиції» Інституту археології РАН. Цього разу до його складу увійшли студенти-історики, що проходять польову археологічну практику. У планах експедиції були незаконні роботи на кількох археологічних пам’ятках східного Криму, зокрема на поселенні Полянка на узбережжі Азовського моря.[14] На сторінці спільноти «археологічного загону «Меотида» у російській соцмережі «Вконтакте»[15] роботи на городищі Кітей було анонсовано на 13 липня – 10 серпня 2021 р.

До незаконної діяльності на городищі Кітей, розташованого біля с. Завітне Ленінського району (АР Крим, Україна), залучені щонайменше федеральна бюджетна установа культури «Державний Ермітаж» (м.Санкт-Петербург, Російська Федерація), до якої Указом Президента України від 14 травня 2020 року №184 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14 травня 2020 року «Про застосування, скасування і внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», а також
Інститут міжнародних відносин і світової історії федеральної державної автономної освітньої установи вищої освіти «Національний дослідницький Ніжегородський університет ім.Н.І.Лобачевського» (м. Нижній Новгород, Російська Федерація), федеральна державна автономна освітня установа вищої освіти «Бєлгородський державний національний дослідницький університет» (м.Бєлгород, Російська Федерації).

Дії окупаційної влади, що виразилися в незаконній експропріації, незаконних археологічних розкопках, під час яких вилучено археологічні артефакти є порушенням міжнародного гуманітарного права.

Зазначені дії Російської Федерації разом з іншими діями держави-окупанта у своїй сукупності можуть складати воєнний злочин у вигляді широкомасштабного руйнування і привласнення культурних цінностей, не виправданого воєнною необхідністю, і здійснюване незаконним чином і безцільно.

Група експертів з моніторингу Регіонального центру прав людини,

робоча група експертної мережі «Кримська платформа – гуманітарна політика»

______________________________________________

[1] Китейская археологическая экспедиция. Государственный Эрмитаж. Режим доступу: https://archive.is/Jg9H3

[2] Китей. Раскопки. Китейская археологическая экспедиция и другие экспедиции. Википедия. Останнє редагування: 07.01.2021, 21:40. Режим доступу: https://ru.wikipedia.org/wiki/Китей#Раскопки._Китейская_археологическая_экспедиция_и_другие_экспедиции

[3] Марина Синица. Китей-2015: неизбежность чудес. НИУ «БелГУ». 24.09.2015. Режим доступу: https://archive.is/69i5C

[4]Отчет Государственного Эрмитажа. 2015 / Государственный Эрмитаж. – СПб. : Изд-во Гос. Эрмитажа, 2016. – 200 с. : ил. – С. 122-123. – Режим доступу: https://www.hermitagemuseum.org/wps/wcm/connect/c6c40776-75e6-449e-843c-47a7fed28774/otchet_2015.pdf?MOD=AJPERES&amp%3BCONVERT_TO=url&amp%3BCACHEID=ROOTWORKSPACE-c6c40776-75e6-449e-843c-47a7fed28774-m1kGC20

[5] Н. Жукова, М. Мишенина, Д. Юрченко. Китей-2016: домик у моря, или 13 штыков вниз. НИУ «БелГУ». 18.10.2016. Режим доступу: https://archive.is/iTxOv

[6]Отчет Государственного Эрмитажа. 2016 / Государственный Эрмитаж. – СПб. : Изд-во Гос. Эрмитажа, 2017. – 204 с. : ил. – С. 128. – Режим доступу: https://www.hermitagemuseum.org/wps/wcm/connect/f93842af-ecd8-4446-a954-3d66054e15c4/report2016r.pdf?MOD=AJPERES&CACHEID=ROOTWORKSPACE-f93842af-ecd8-4446-a954-3d66054e15c4-lZjycIk

[7] Никита Богомаз. Китейский квартал-2017. НИУ «БелГУ». 09.09.2017. Режим доступу: https://archive.is/o7Kpz

[8]Отчет Государственного Эрмитажа. 2017 / Государственный Эрмитаж. – СПб. : Изд-во Гос. Эрмитажа, 2018. – 216 с. : ил. – С. 142. – Режим доступу: https://www.hermitagemuseum.org/wps/wcm/connect/7b60549f-4fe9-4878-bb3f-4f45626e7591/%D0%9E%D1%82%D1%87%D0%B5%D1%82+%D0%93%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE+%D0%AD%D1%80%D0%BC%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%B6%D0%B0+2017.pdf?MOD=AJPERES&CACHEID=ROOTWORKSPACE-7b60549f-4fe9-4878-bb3f-4f45626e7591-muIYRB2

[9] Марина Синица. Китей-2018: не постскриптум. НИУ «БелГУ». 20.10.2018. Режим доступу: https://archive.is/n3jVM

[10]Отчет Государственного Эрмитажа. 2018 / Государственный Эрмитаж. – СПб. : Изд-во Гос. Эрмитажа, 2019. – 228 с. : ил. – С. 142-143. – Режим доступу: https://www.hermitagemuseum.org/wps/wcm/connect/c9220123-12be-47bf-924f-beae36983491/otchet_2018.pdf?MOD=AJPERES&CACHEID=ROOTWORKSPACE-c9220123-12be-47bf-924f-beae36983491-mWT9VLJ

[11] Алиса Чаплыгина, Анна Петрикова. Китейская рапсодия – 2019. НИУ «БелГУ». 30.09.2019. Режим доступу: https://archive.is/dAWlK

[12]Отчет Государственного Эрмитажа. 2019 / Государственный Эрмитаж. – СПб. : Изд-во Гос. Эрмитажа, 2021. – 244 с. : ил. – С. 167. – Режим доступу: https://www.hermitagemuseum.org/wps/wcm/connect/4d36cdb4-263a-47fe-b419-cfd9d4b00347/otchet19.pdf?MOD=AJPERES&CACHEID=ROOTWORKSPACE-4d36cdb4-263a-47fe-b419-cfd9d4b00347-nz6QdmO

[13] Китей – 2020: солнцестояние. НИУ «БелГУ». 28.10.2020. Режим доступу: https://archive.is/AYHsZ

[14] Нижегородский археологический отряд «Меотида» открыл полевой сезон в Крыму. Институт международных отношений и мировой истории Университета Лобачевского. 02.07.2021. Режим доступу: https://archive.is/YlocQ

[15] Археологический отряд “Меотида”. https://vk.com/meotida_imomi

_______________________________________________________

Матеріал підготовлено в рамках проекту “Інформаційна платформа “Голос Криму. Культура” – про Крим чесно, якісно, актуально” за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США. / Implemented within the project “Information Platform” Voice of Crimea. Culture “- about Crimea honestly, qualitatively, actually” with the support of the Media Development Fund of the US Embassy in Ukraine. The views of the authors do not necessarily reflect the official position of the US government.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: