Результати «будівництва» дороги на горі Клементьєва
Результати «будівництва» дороги на горі Клементьєва
/

Хто наступна «жертва» окупантів?

Почати
  • This page available also in
  • EnglishEnglish

Крим завжди був місцем мальовничих пейзажів, безкрайніх морських горизонтів, парків і лісів з чистим повітрям та рослинами з Червоної книги, і гір, що вражали своєю величчю та красою.

Але як важко й далі спостерігати за красою кримських парків, мисів, гір та пам’яток культури, коли з кожним днем їх стає все менше, а нових розважальних центрів та елітних багатоповерхівок – усе більше! Що буде далі, якщо окупанти приймуть рішення знищити все, що нагадує про минуле, тим самим знищивши надію на майбутнє?

З 2014 року, коли відбулося загарбання Криму Російською Федерацією, ситуація зі станом кримських музеїв, пам’яток культури та архітектури Криму, а також природних пам’яток значно погіршилася, і невідомо, що буде далі, якщо ніхто не зупинить це «нашестя сарани» на екологію та природні ресурси Кримського півострова. За словами деяких науковців, ще 2-3 роки такого нестримного завоювання кримської спадщини та пам’яток — і ми назавжди втратимо Крим як історико-культурний центр, природно-кліматичний курорт світового значення.

У минулому 2019 році ця проблема нагадала про себе новими забудовами, знищеннями та катастрофами. У той час, коли треба прислухатися до слів активістів і громадських діячів, задуматися про майбутнє Криму та його історико-культурне значення, окупаційна влада, в особі місцевих чиновників, що виділяють території під забудову для бізнесменів, думає лише про задоволення власних інтересів.

Так, у серпні 2019 року на місцевих сайтах з’явилась інформація про можливу забудову території Меморіалу «Скорботна мати» на місці масових розстрілів під час Другої світової війни в мікрорайоні Маршала Жукова, на 2-му кілометрі шосе Сімферополь-Миколаївка. Саме тут у 1970 році було знайдено останки 1480 людей – розстріляних фашистами в’язнів концентраційного табору, що розташовувався на території радгоспу «Червоний».

У цьому концтаборі людей жорстоко винищували, травили, морили голодом, били батогами та дротами, спалювали на вогнищах, змушували дивитися на смерті своїх рідних та близьких, навіть запрягали у вози замість коней! Меморіал, який збудували в пам’ять про загиблих у цьому концтаборі, було зведено у 1973 році разом зі спеціально висадженим парком.

Цей меморіал уже давно хотіли знищити. На думці у забудовників були й РАГС, й спортивно-розважальний комплекс. Але на цей раз рішення було прийняте «на користь» готельного комплексу. Рішення вражає своєю жорстокістю та цинічністю – будувати готельний комплекс на кістках змучених людей, на кладовищі жертв війни! Натомість конкретної інформації про те, хто вирішив скоїти такий нелюдський злочин, немає. Але сімферопольці, що мешкають у мікрорайоні поблизу меморіалу, впевнені, що це ідея влади, яка поклалася на безвідповідальність чиновників.

Новобудови ЖК «Парковий» біля набережної Салгиру в Сімферополі
Новобудови ЖК «Парковий» біля набережної Салгиру в Сімферополі

Схожа історія торкнулася й набережної Салгиру, що розташована у самому центрі Сімферополя. Ця набережна надзвичайно важлива для громадян, адже це — найкраща прогулянкова зона, де можна подихати свіжим повітрям і гарно провести час. 3 травня 2019 року там відбувається будівництво багатоповерхівок, які аж ніяк не «вписуються» у красу річкового пейзажу.

Рішення про забудову було прийняте взагалі без будь-якої логіки: порушується закон про водоохоронну зону річок, порушується будь-яка екологічна безпека, виникає ризик погіршення якості кисню, адже через забудови на березі річки виникне «вічний час-пік»! Але будівельна компанія «Гринвуд» має на це усі потрібні дозволи. Так само, як і будівельна компанія «Профессионалстрой», яка будує ЖК «Парковий» у 20-25 метрах від набережної Салгиру.

А 7 серпня 2019 року сімферопольці стали свідками початку будівництва на території парку ім. Т. Г. Шевченка у Сімферополі розважального центру всього у 10 метрах від дитячого майданчика. Ділянку під забудову, яку було виділено у липні 2019 року, освоює ТОВ «Дизайн Строй». Проте хто є власником цього об’єкта, невідомо. На запитання місцевих мешканців, які цікавилися юридичними та адміністративними аспектами, що стосуються забудови парку, представник компанії «Дизайн Строй» відповідей не дав. “Адміністрація” Сімферополя, своєю чергою, також не прокоментувала, чи було дозволено законом виділення ділянки парку під забудову.

Результати «будівництва» дороги на горі Клементьєва
Результати «будівництва» дороги на горі Клементьєва

Руйнування пам’яток історії та культурних надбань – це не єдина проблема у сьогоднішньому Криму. Дерева та рослини, які охороняються Червоною книгою, так само потерпають від жорстоких рук забудовників. Одна з останніх жертв – гора Клементьєва, на якій, починаючи від траси Феодосія – Коктебель до гори Коклюк, трактором винищено близько 6 кілометрів ґрунтового покриву завширшки 25-28 метрів, унаслідок чого вивернуто землю з цибулинами пролісків, що вже почали розквітати, викорчувано дерева і чагарники, знищено величезну кількість рідкісних і червонокнижних рослин. Усе це відбулося в межах особливо охоронюваної природної території «Повітроплавний комплекс Узун-Сирт, гора Клементьєва» 31 січня 2020 року.

Результати «будівництва» дороги на горі Клементьєва
Результати «будівництва» дороги на горі Клементьєва

Місцеві активісти і громадські діячі почали «бити у дзвони» тільки-но дізналися про катастрофу. Причиною винищення ґрунтового покриву стало будівництво дороги від траси Феодосія – Коктебель до вершини гори Коклюк. Знищувачів кримської природи не зупинило й те, що це будівництво відбуватиметься на території з природоохоронним статусом. Ця проблема виростає до неймовірних масштабів тому, що уся траса до Центру планерного спорту вкрита знищеними деревами та чагарниками, яких на горі й так було не багато, через що за ними велося пильне спостереження та нагляд.

Постає запитання: хто наступна «жертва» жорстоких забудов? Які культурні чи природні пам’ятки Кримського півострова наступними зазнають знищення? І чи можна протистояти цьому варварству?

Фото з відкритих джерел

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Проект реалізовано за підтримки Українського культурного фонду

Карина Храмченко

студентка 3 курсу спеціальності «Журналістика» ТНУ ім. В. Вернадського

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: