Храм на честь святого Івана Богослова
Почати

Однією з найвидатніших старовинних архітектурних пам’яток Феодосії є генуезька фортеця в Карантинному районі, що збереглася до наших днів. У комплексі її споруд увагу привертає храм на честь святого Івана Богослова, побудований у XIV–ХV ст. за типом найдавніших пам’яток вірменської культової архітектури на території безпосередньо Вірменії та Криму. За припущеннями істориків, храм був споруджений у період найвищої будівельної діяльності генуезького середньовіччя. У деяких джерелах датою його спорудження зазначається XII-XIV ст.

За часів османського панування в Криму зазначеним храмом деякий час користувалися вірмени-католики; згодом він був розграбований. З кінця ХVIII ст. парафіяни залишили храм. У міському плані Феодосії за 1784 р. вказувалося, що вірменський храм святого Івана Богослова має фрески. На жаль, щодо розпису храму жодні дані не збереглися. Його вірменську приналежність легко визначити за хачкарами – вставками з зображенням хреста. У джерелах також згадуються скульптури Івана Предтечі та Миколая-Чудотворця всередині храму.

У ХIХ – на початку ХХ ст. будівля храму правила за господарське приміщення карантину.

Храм на честь святого Івана Богослова
Феодосія. Церква Іоанна Богослова. Фото кримської фотокореспондентки Тетяни Москаленко

Загалом храм не вирізняється значною кількістю декоративних елементів: вони збереглися лише над дверима внутрішнього дворика у вигляді орнаментів і хрестів. Завдяки своєрідній архітектурі, храм має дуже добру акустику. Він становить собою маленьку однонавну базиліку зального типу, прямокутну в плані з напівкруглою апсидою, перекриту напівциркульним склепінням на підпружних арках, що спираються на пілястри. Стіни складені з бутового каменю; склепіння, арки, пілястри, лиштви вікон і дверей – з тесаних плит вапняку; шви ретельно затерті. Поздовжні стіни скріплені двома поперечними сталевими стяжками. Прорізі дверей обрамлені профільованими лиштвами з різьбленням. Стіни храму вкриті кам’яними плитами по склепіння. В інтер’єрі, що вражає своєю вишуканістю, уздовж усіх стін йде кам’яна лава. Із західного боку до споруди прилягає притвор, перекриття якого не збереглися.

Внаслідок реставраційних робіт у 1977 р. було відновлено втрачену кладку стін пам’ятки, кам’яні лави, покриття та вимощення. Тоді ж біля храму були проведені археологічні дослідження.

Наразі храм перебуває у користуванні громади Вірменської Апостольської Церкви, однак доступ до можливий лише у супроводі екскурсоводів або наглядачів під час курортного сезону.

Після російської окупації Криму храм Івана Богослова здобув статус «об’єкта культурної спадщини федерального значення». Претензії на цей та інші старовинні храми Карантину заявляла місцева єпархія Української Православної Церкви МП. З огляду на те, що місцева «влада» не квапиться відновлювати вежі Генуезької фортеці, навряд чи її зусиллями будуть відреставровані старовинні храми. Відтак цим вимушена самотужки займатися місцева вірменська громада.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Проект реалізовано за підтримки Українського культурного фонду

Сергій Конашевич

Автор численних культурологічних публікацій, редактор ТОВ "Видавничий дім "Українська культура"

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: