Представники релігійних і громадських організацій Криму на зустрічі з президентом РФ Володимиром Путіним у Сімферополі. 18 березня 2019 р, фото надано автором.

Херсонес як «сакральне місце охрещення»… Діда Мороза?

Почати

На початку листопада 2019 р. «прес-служба» музею-заповідника «Херсонес Таврійський» в окупованому Севастополі оголосила про створення «філії південної резиденції Діда Мороза» на базі своєї установи, принагідно нагадавши про відкриття пункту прийому малюнків, листівок і листів для казкового персонажа, який у радянсько-російській обрядовості є альтернативою «неканонічному» Санта Клаусові (або ж святому Миколаєві) і чиє «втілення» надсилає відповіді з російського Великого Устюга.

Раніше така «філія» також діяла у місті, однак в іншій локації – в екопарку «Лукомор’я», ще з 2012 року. 16-17 листопада в Херсонесі відбулися різноманітні майстер-класи на честь «дня народження головного героя Нового року», який у державі-агресорі з 2005 р. офіційно відзначається 18 листопада. Кумедності цим заходам додавала відсутність снігу та холодів у Севастополі. І ще більший подив викликало їхнє проведення у «сакральному місці охрещення великого російського князя Володимира, котрий саме звідси приніс православ’я на Святу Русь» (згідно з твердженнями російської пропаганди).

Після російської окупації Криму та численних промов керманича держави-агресора Володимира Путіна про «величезне сакральне та цивілізаційне значення давньої Корсуні як духовного джерела формування російської нації та держави» і про «російську Мекку» Російська православна церква (РПЦ) з новою силою активізувала свою діяльність у Херсонесі за допомогою дочірньої Української православної церкви Московського патріархату (УПЦ МП), у підпорядкуванні якої було показово залишено кримські єпархії. Годі й дивуватися, що митрополит Сімферопольський і Кримський Лазар називає Крим «колискою святого російського православ’я» та «невід’ємною частиною нашої Богом береженої православної вітчизни – Святої Русі». І тим більше не дивно, що на місці, де ця «Свята Русь» нібито «зароджувалася», клірики УПЦ МП приводять майбутніх російських військових, поліціянтів та інших «захисників вітчизни» до присяги на вірність їй.

У листопаді 2016 р. Сімферопольська і Кримська єпархія УПЦ МП подала заявку до Федеральної агенції з управління державним майном РФ на отримання під свій контроль 24 об’єктів «Херсонесу Таврійського» – нібито задля «відновлення стародавнього монастиря», зазіхнувши таким чином на практично все майно музейного комплексу та унеможливлення його діяльності. Практично від самого початку російської окупації Криму до цього часу на території стародавнього городища внаслідок варварських земляних та будівельних «робіт» і знищення культурного шару завдається непоправної шкоди археологічній пам’ятці світового значення.

Фактичним релігійним «наглядачем» за «Херсонесом Таврійським» (як і за Кримом загалом), фактично в обхід Сімферопольської і Кримської єпархії УПЦ МП, став митрополит Псковський і Порховський Тихон (Шевкунов), який очолює патріаршу раду РПЦ з питань культури й якого називають одним із «духівників Путіна» та ймовірним наступником патріарха Кирила. Ще в листопаді 2015 р. він, тоді ще єпископ Єгор’євський, був призначений радником «уряду республіки Крим».

Наприкінці лютого 2019 р. під час Священного Синоду РПЦ внаслідок розгляду рапорту митрополита Тихона про звернення митрополитів Сімферопольського і Кримського Лазаря, митрополита Феодосійського і Керченського Платона та архієпископа (нині також митрополита) Джанкойського і Роздольненського Аліпія щодо стану давніх пам’яток Криму було прийнято рішення про те, що патріарша рада РПЦ з питань культури матиме постійний нагляд за якістю проведення реставрації церковних пам’яток Криму – знов-таки, вочевидь, без урахування думки «незалежної» УПЦ МП.

12 березня митрополит Тихон похвалився, що написав п’єсу про історію Криму та Херсонесу «Грифон», яка «зачіпає питання пошуку духовних шляхів від античності до наших днів», і додав, що очікує екранізації твору та планує написати сценарій до фільму про Лютневу революцію і книжку про Сталіна. Незабаром, 18 березня, Путін у Криму провів зустріч із представниками «влади» та релігійних громад окупованого півострова, заявивши, що Крим «для всієї Росії має сакральне значення», відтак для держави-окупанта є вкрай важливим «зберігати» православні святині анексованого півострова, вести роботи з реконструкції історичного музею-заповідника «Херсонес Таврійський» – «місця, святого для Русі, де відбулася найважливіша подія в історії вітчизни – охрещення у православну віру великого князя Володимира, що вплинуло на весь подальший шлях розвитку країни».

З огляду на це патріарша рада РПЦ з питань культури ініціювала проект проведення комплексу робіт щодо благоустрою території Херсонесу, реставрації об’єктів культурної спадщини, реалізації низки наукових і просвітницьких проектів. У серпні Путін разом із кримськими «можновладцями» переглянув у Херсонесі спектакль за п’єсою митрополита Тихона, який надихнув «голову республіки Крим» Сергія Аксьонова на тираду про Крим як «одну з точок збірки російської історії та ідентичності» та «південний форпост цивілізації “русского міра”»; після вистави автор доповів очільникові держави-окупанта про «розвиток» музею-заповідника до 2025 р., зазначивши, що у 2020 р. почнеться проектування музею християнства, міжнародного археологічного центру та «єдиного у Росії» музею античності Візантії, які у 2023-2024 рр. мають бути введені в експлуатацію.

У вересні 2019 р. митрополит Тихон заявив, що як голова патріаршої ради РПЦ з питань культури займається християнськими пам’ятками Криму. Наприкінці жовтня він вкотре незаконно прибув до окупованого Севастополя, аби з’ясувати, чому деякі місцеві мешканці невдоволені «російським відродженням» Херсонесу, котрий «перепрофілювали з наукової установи у підприємство з культмасових заходів»: основні претензії вчених і громадськості полягали у тому, що музеєм-заповідником керують «якісь люди з написами на спині «Фонд “Росія – моя історія”», які «взагалі не розуміють, де перебувають» і намагаються перетворити Херсонес на «подобу літнього театру опери та балету чи театру естради» та «парк сучасних технологічних конструкцій».

Те, що охрещення князя Володимира у Херсонесі є фактом більше легендарним, аніж історичним, а християнство на Русь прийшло ще за кілька століть до нього, при цьому не турбує нікого: якщо сам Путін сказав, що так було – значить, було саме так, а не інакше. Тож хтозна, чи не заходиться РПЦ за «велінням царственної длані» канонізувати Діда Мороза, оголосивши «російський» Херсонес його «історичною батьківщиною».

Тим паче, цього року за лічені кілометри від «колыбели русского православия» з’явилася ще одна «истинно русская» святиня. У 2016 р. (№45 «КС») доводилося писати про Паїсіївський монастир у Морозівці поблизу Севастополя, який тоді зазнав нападу з боку борців за «чистоту русского православия». Близько 20 років тому обитель була заснована з належністю до УПЦ КП, а у 2005 р. отримала ставропігію, себто стала підпорядкованою безпосередньо тогочасному патріархові Київському і всієї України Філарету. У 2011 р. монастир після низки драматичних подій перейшов до УПЦ МП і отримав ставропігію вже від її тогочасного очільника митрополита Володимира (Сабодана), після чого в місцевих ЗМІ «гніздо розкольників» перетворилося на «святу обитель». Нещодавно відбулося перше богослужіння у ще одному храмі зазначеного монастиря: попри те, що досі триває його будівництво, розпочате менш ніж рік тому, в його стінах було створено копію Гробу Господнього – з камінчиком зі справжнього.

Теоретично за кілька років РПЦ могла б оголосити саме цю «філію» справжнім Гробом Господнім – на відміну від «неканонічного» єрусалимського. Спромоглася ж вона у відповідь на створення автокефальної Української Церкви оголосити «розкольницьким» цілий православний Вселенський патріархат, інтегральною частиною якого мала би бути за логікою речей. Якщо ще задовго до російської анексії Криму різні «дослідники» громадили гіпотези про півострів як місце народження Христа – чом би не розвивати їх надалі? Можливо, навіть оголосити Спасителя не те що росіянином за національністю (якщо він таки народився в Криму, на «исконно русской земле»), а й безпосереднім засновником РПЦ, у що багато хто вірить. Так само, як і в Діда Мороза.

 

Сергій КОНАШЕВИЧ

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: