Історія та доля Мірмекійського скарбу
/

Історія та доля Мірмекійського скарбу

Почати

У 2003 р. археологічною експедицією Державного Ермітажу (РФ) під керівництвом О.М. Бутягіна на античному городищі Мірмекій у межах Керчі був знайдений археологічний скарб, який складався з 99 статерів, викарбуваних з електри в малоазійському місті Кізік у V та, ймовірно, на початку IV ст. до н. е. — т. зв. «кізікинів», які у вказаний період були основною грошовою одиницею узбережжя Чорного моря. Скарб був знайдений у бронзовій ольпі у кладці стін вівтарного приміщення споруди IV ст. до н. е., за припущенням – святилища Деметри, що дозволяє бачити в ньому частину храмової або міської скарбниці Мірмекію.

Історія та доля Мірмекійського скарбуСкарб був прихований, вочевидь, у другій чверті IV ст. до н. е. Він є найбільшою знахідкою кізікинів на території колишнього Боспорського царства та Північного Причорномор’я і другою за величиною знахідкою кізікинів у світі. Також він є одним із найвидатніших артефактів, виявлених у Мірмекії. Унікальність зібрання полягає у наявності монет лише з одного центру карбування (Кізіка), а також у тому, що скарб не був розграбований, на відміну від багатьох інших монетних скарбів регіону. Наразі предмети зі скарбу експонуються у Золотій коморі «Східнокримського історико-культурного музею-заповідника» в Керчі.

20 серпня 2003 р., наприкінці польового сезону студент Олександр Ковригін, котрий працював в археологічній експедиції Ермітажу, виявив під каменем тріснуту бронзову посудину з жовтими монетами. Першого дня було знайдено 95 монет, потім, під час просіювання ґрунту та його перевірки металошукачем — ще 4 монети та дрібні уламки посудини. Знахідки одразу ж були зафіксовані та передані до Керченського державного історико-культурного заповідника (КІКЗ). Скарб був знайдений на ділянці розкопу, який вважався найбільш вивченою частиною пам’ятки.

Знайдені монети становлять собою статери вагою близько 16 г, викарбувані в рамках фокейської вагової системи (за ім’ям міста Фокей), однієї з найстаріших у давній Греції. Метал, з якого викарбувані монети, — електра (електрум, також іноді вживається не зовсім точний термін «біле золото»), штучний сплав золота і срібла з більш або менш чітко встановленою часткою золота. У статерах з Мірмекійського скарбу вміст золота початково був оцінений на рівні в 53-55%. Від тривалого перебування в землі монети практично не постраждали, лише на деякі з них потрапили зелені плями від бронзи глека, що окислилася; вони були легко видалені. Монети різний час перебували в ужитку, частина з них – практично нові, інші дуже потерті через тривале використання.

Всі монети зі скарбу – так звані кізікини, тобто монети, випущені в обіг у грецькому місті Кізік, в історичній області Мізія в Малій Азії, на південному березі Мармурового моря. Кізікин виглядає як грубий сплеснутий шмат металу, на аверсі якого розташоване опукле зображення, а на реверсі — увігнутий квадрат з чотирьох пелюсток.Історія та доля Мірмекійського скарбу

З урахуванням уточненої пізнішими дослідженнями хронології карбування кізікинів видно, що всі монети скарбу потрапили за часом свого походження у проміжок між 500 і 400 рр. до н. е. Найдавнішою монетою скарбу, випущеною у 550-500 рр. до н. е., є кізікин із зображенням голови Афіни у коринфському шоломі, оберненої ліворуч, із показаним пунктиром волоссям, праворуч тунець по діагоналі головою донизу. Від самого початку досліджень археологічного матеріалу скарбу припускалося, що принаймні деякі монети могли бути викарбувані дещо пізніше за V ст. до н. е. Наразі принаймні одна монета з Мірмекійського скарбу (унікальний статер із сидячим лучником) належить до перших десятиліть IV ст. до н. е.

За вмістом золота кізікини зі складу скарбу розподіляються наступним чином: 500 проба – 2 монети, 550 проба – 61 монета, 570 проба – 21 монета, 583 проба – 15 монет.

На монетах з Мірмекійського скарбу у великій кількості зображені грецькі боги. Передусім це Аполлон (на кількох статерах зі скарбу присутня його голова), від одного з численних синів якого походить Кізік – міфологічний засновник однойменного міста, що карбувало кізікини. З культом Аполлона пов’язані й зображення на монетах деяких тварин і міфологічних істот. До числа умовно «місцевих» міфологічних сюжетів, презентованих на кізікинах, також належить комплекс зображень, пов’язаних із циклом міфів про аргонавтів, які під час свого походу до Колхиди відвідали Кізік.

Історія та доля Мірмекійського скарбуМірмекійський скарб є другим за величиною скарбом у світі – виходячи з кількості монет, точно документованої у складі скарбів і доступної для дослідження. Фактично він є не лише найбільшим, а й єдиним на час знахідки великим нерозграбованим скарбом кізікинів Боспорського царства, що цілком потрапив до рук дослідників, причому з точною прив’язкою до конкретного місця виявлення.

Одразу ж після знахідки монети скарбу були перелічені, описані, сфотографовані та згодом передані до КІКЗ. Були задокументовані та передані до заповідника в тому числі й 4 монети, знайдені пізніше. Дуже пошкоджену бронзову ольпу, в якій перебував скарб, зусиллями керченських реставраторів було цілковито відновлено.

Проект реалізовано за підтримки Українського культурного фонду

Сергій Конашевич

Автор численних культурологічних публікацій, редактор ТОВ "Видавничий дім "Українська культура"

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: