Дети спрашивают: «А умирать не страшно?» Ребенок отвечает: «Это не важно. Важно, что мы победили!» ФОТО: з відео «9 мая. Социальная реклама»
///

«Як закон «Про патріотичне виховання» сприяє стиранню  української громадянської ідентичності у кримських дітей. Детальний аналіз»

Почати
  • This page available also in
  • English

14 грудня 2022 року на вебсайті так званої «Державної Ради Республіки Крим» було опубліковано Закон «Про патріотичне виховання в Республіці Крим». Голова так званої «Держради Криму» Володимир Константинов заявив, що закон спрямований на побудову «сучасної системи патріотичного виховання» як одного із пріоритетів діяльності окупаційної адміністрації Криму для «ідейного згуртування і забезпечення національної безпеки РФ». У зв’язку з особливою значущістю цього напряму в тимчасово окупованому Криму було навіть створено Комітет із патріотичного виховання та справ ветеранів, який доопрацьовував фінальний проєкт закону, зокрема для збереження пам’яті «про героїчне минуле Криму, про його нерозривний зв’язок з Росією» і передачі цих ідей наступним поколінням. Заступник Константинова, Володимир Бобков, наголосив, що одним із головних завдань роботи новоствореного комітету є розробка єдиного розуміння патріотизму, щоб запобігти трактуванням, які б відрізнялись від прийнятного з точки зору держави.

Закон було розроблено окупаційною прокуратурою, місцевою громадською палатою та Кримським республіканським інститутом післядипломної педагогічної освіти, автором вказано прокурора так званої «Республіки Крим» Олега Камшилова. Ще з 2018 року Генеральна прокуратура РФ, так звана «прокуратура Криму» та дитячий табір «Артек» активно співпрацюють у сфері патріотичного виховання та просвіти дітей і молоді. Також у 2022 році так звана «прокуратура Криму» провела серед кримських школярів конкурс малюнків «Я люблю Россию» з метою патріотичного виховання дітей, їхнього залучення до творчої діяльності та вивчення історії Росії.

В обґрунтуванні щодо ухвалення цього закону вказується пропагандистська теза стосовно «підривної роботи Заходу» щодо національної безпеки РФ, якій має протистояти «сучасна система патріотичного виховання». Ба більше, патріотизм слід виховувати від самого дитинства, бо саме тоді закладаються «духовно-моральні засади особистості, формується її громадянська позиція та потреба у гідному та самовідданому служінні Батьківщині». Серед регіональних особливостей закону – акцент на історико-географічній та краєзнавчій специфіці півострова, пов’язаній з подіями так званої «Великої Вітчизняної війни» та сакральній ролі Криму в історії РФ.

Експерти ЦГП «Альменда» уважно ознайомились зі змістом закону і наголошують на тому, що хоч багато положень і продовжують традицію «кримського сценарію» знищення української освіти задля запровадження російської ідентичності серед мешканців півострова, новий закон наглядно демонструє інтенсифікацію зусиль окупаційної влади щодо індоктринації мешканців півострова – і саме щодо дітей і молоді.

Військовий парад в Керчі 9 травня 2019 року за участю молоді та підлітків. ФОТО: з сайту Кримської правозахисної групи
  1. Що значить «Родину любить»?

Незважаючи на те, що територія Криму і міста Севастополя вважається тимчасово окупованою, і правила окупації не передбачають застосування законів РФ на цій території, вже від початку окупації в 2014 році на півострові застосовується російське законодавство. У президентських указах патріотичне виховання визначено як один із головних засобів для досягнення стратегічних цілей РФ. Ухвалений у 2022 році кримський закон базується на приписах Федерального закону «Про освіту в Російській Федерації» і Закону «Про освіту в Республіці Крим», запроваджений окупаційною адміністрацією у 2015 році. У грудні 2014 р. було затверджено «Концепцию патриотического и духовно-нравственного воспитания населения в Республике Крым», яка передбачала, що система формальної та неформальної̈ освіти Криму має спрямовуватися на формування у дітей̆ російської ідентичності та сприйняття військової служби у збройних силах РФ як невідʼємного громадянського обовʼязку і забезпечення реальної військової підготовки дітей до майбутньої служби.

Під «патріотичним вихованням громадян» у даному законі розуміється «систематична та цілеспрямована діяльність органів державної влади Республіки Крим, органів місцевого самоврядування муніципальних утворень у Республіці Крим, інститутів громадянського суспільства та сім’ї щодо формування у громадян почуття вірності своїй Вітчизні, готовності до виконання громадянського обов’язку та конституційних обов’язків щодо захисту інтересів Батьківщини» (прим. – авторський переклад).

Закон має створити систему, що буде виховувати у дітей та молоді «патріотичну свідомість, почуття вірності обов’язку щодо захисту своєї Батьківщини, чесного виконання цивільного, професійного та військового обов’язків». Також кримські діти мають виховуватись у дусі поваги до державних символів так званої «Республіки Крим», включно з історичними пам’ятниками і згідно із «традиційними морально-духовними цінностями» РФ, – і для виконання цих завдань використовується низка різноманітних субʼєктів, які здійснюють вплив на дитячу свідомість у різних формах і фактично в усіх сферах суспільного життя.

МДЦ «Артек» знаходиться в окупації РФ. Роки шаленої реконструкції під гаслом «бистрєє, више, сільнєє», тотальна зміна ідеологічної концепції розвитку центру і як факт – втрата статусу «під егідою ЮНЕСКО ІІ категорії». ФОТО: з відкритих джерел російських ЗМІ
  1. Хто має навчити кримських дітей патріотизму?

Одним із найцікавіших пунктів цього закону є перелік субʼєктів патріотичного виховання в тимчасово окупованому Криму. В Концепції 2014 року передбачалося, що виховувати з кримських дітей «справжніх російських патріотів» мають органи державної влади, місцевого самоврядування, освітні та наукові установи, заклади культури, дозвілля і громадських організацій. У 2021 році  було запроваджено нову освітню посаду – «советник директора по воспитанию и взаимодействию с детскими общественными объединениями» (радник директора з виховання та взаємодії з дитячими громадськими об’єднаннями), який має організовувати патріотичні акції, залучати дітей до юнармійських проєктів і сприяти «вихованню особистості на основі духовно-моральних традицій». Тобто фактично спостерігається повернення до радянських «політруків», які мають пильнувати процес індоктринації дітей і молоді в школах згідно із затвердженим державою порядком.

У 2022 році до переліку суб’єктів патріотичного виховання було включено ЗМІ, організації ветеранів, козацькі товариства. Згадуються і громадсько-державні (общественно-государственные) організації – наприклад, «Движение первых», яке було створено державою на основі закону «Про российское движение детей и молодежи», нібито з ініціативи кримської школярки, і має сприяти «впровадженню державної політики щодо дітей та молоді», а, по суті, є додатковим інструментом промивання мізків. «Движение первых» має стратегію: «Бути з Росією, бути людиною, бути разом, бути у русі, бути першими», й особливо значущими позиціонуються цінності, що мають захищати члени організації, серед яких згадується і «патріотизм». «Движение первых» є наймасштабнішим дитячо-молодіжним рухом у сучасній Росії і зараз функціонує й на окупованих українських територіях.

Також виховувати кримських дітей мають представники «традиційних релігійних конфесій як носії духовно-моральних ідеалів та традицій російського народу» і громадяни РФ, чий «патріотизм і вірність своєму громадянському та службовому обов’язку стали прикладом і взірцем для наслідування». У 2022 році в Криму вже проходили зустрічі з військовими Збройних сил РФ і керівниками парамілітарних дитячих організацій, які спрямовані на формування героїчного образу учасників російсько-української війни. Важливо зазначити, що на цих зустрічах особливу увагу приділяли підготовці молоді «до служіння Батьківщині» (а саме Російській Федерації) і мотивуванню до служби в Збройних силах РФ, що має прямі ознаки вербування. До занять із циклу «Разговоры о важном» залучаються і священнослужителі: приміром, священики Російської православної церкви розповідали севастопольським школярам про історію російського державного свята «День народного единства» та про історичне минуле Росії.

Комітети батьків військовослужбовців (солдатських матерів) також мають допомагати з морально-психологічною підготовкою молоді до військової служби. Зараз пропаганда РФ активно експлуатує образ «солдатської матері», показово організуючи зустрічі матерів військовослужбовців, які зараз воюють проти України, з вищим керівництвом РФ, де нібито «матері» висловлюють слова вдячності і гордості за загибель власних дітей на російсько-українській війні.

Діти в Криму вимушені носити георгіївські стрічки. ФОТО: з відкритих дджерел російських ЗМІ
  1. Патріотизм – для кожного кримського школяра

Константинов зазначив, що закон закріплює вже наявні практики з патріотичного виховання молоді Криму – це і проведення парламентських та тематичних уроків, присвячених пам’ятним і важливим датам в історії Криму та Росії, патріотичних акцій «Вахта памяти», «Диктант Победы», підтримка юнармійського руху, будівництво та реконструкція пам’яток, пов’язаних з подіями «Великої Вітчизняної війни» та Кримської війни. Власне, закон систематизує цю діяльність і значно її розширює предметно та практично.

У законі нараховуються аж 6 напрямів патріотичного виховання: громадянсько-патріотичне, військово-патріотичне, історико-патріотичне, соціально-патріотичне, духовно-моральне і культурно-патріотичне – тобто всі сфери життя дітей і молоді мають бути наскрізь просочені російським розумінням патріотизму.

Виховання кримських дітей має бути спрямоване на формування морально-психологічних та фізичних якостей, що забезпечують здатність до захисту РФ, а також на збільшення престижу служби у Збройних силах РФ, інших військах, спеціальних формуваннях і правоохоронних органах. Для цього закон передбачає взаємодію освітніх організацій з ветеранськими організаціями і музеями, а також встановлення шефських зв’язків із військовими частинами та підрозділами правоохоронних органів – що вже відбувається в кримських школах.

Неабияку роль у патріотичному вихованні кримської молоді та дітей відіграє збереження пам’яті про події історії Росії та ролі Криму, з фокусом на повагу до військових подвигів і активізацію міжпоколінської спадкоємності громадян РФ щодо «захисту Вітчизни». В законі часто згадується активізація інтересу до вивчення історії, життєпису «героїв РФ», зміцнення почуття причетності до діянь предків, історичної відповідальності за те, що відбувається в суспільстві та державі. Діяльність з патріотичного виховання має запобігати «спотворенню та фальсифікації історії РФ», яка теж використовується як засіб насадження власної ідеології.

Діти і зброя… ФОТО: з відкритих російських джерел
  1. «Родину любить = Родине служить»

Виконання військового обовʼязку в російському розумінні патріотизму повʼязано з історичною наступністю поколінь у захисті «Вітчизни». Тому згадані вище субʼєкти мають здійснювати «пропаганду духовних подвигів та патріотичного героїзму людей» з метою виховання «гордості за Батьківщину». Державні органи окупованого Криму мають сприяти у підготовці та проведенні урочистих заходів, присвячених святкуванню пам’ятних дат і днів військової слави Росії, увічненні пам’яті російських воїнів, що «відзначилися у битвах, пов’язаних із днями військової слави Росії». Ще у 2021 році окупаційна влада Криму встановлювала памʼятні таблички на честь героїв «Великої Вітчизняної війни» з виховними цілями – для демонстрації подвигу пращурів у боротьбі з нацистами у 1941-1945 роках. У 2023 році такі ж таблички встановлюють на честь військовослужбовців Криму, які загинули під час російсько-української війни, теж для демонстрації молодим поколінням тези про необхідність самопожертви на користь Батьківщини – тільки вже проти України як «нацистської держави».

Вже продовжуючи традицію мілітаризації півострова, закон передбачає створення та розвиток мережі патріотичних, військово-патріотичних, історичних клубів та об’єднань.

Також цікавим нововведенням закону є формування військово-історичних, краєзнавчих і туристичних ресурсів так званої «Республіки Крим» з розробкою регіональних туристичних маршрутів для дітей та молоді на місця, пов’язані з подіями «Великої Вітчизняної війни» (музеї, меморіали та інші місця). Тобто історія Криму в трактуванні окупаційної адміністрації є виключно російськоцентричною та мілітаристською, і кримські діти мають так само сприймати історію і краєзнавчий контекст півострова.

Братство православних слідопитів РПЦ ФОТО: https://crimea-eparhia.ru/
  1. Індоктринація та знищення ідентичності

Включення до шкільної програми тематики патріотичного виховання є індоктринацією, тобто насильницьким нав’язуванням дітям і молоді цінностей та ідеологій з боку інститутів влади. Представниками окупаційної адміністрації Криму з 2014 року здійснюється міцний ідеологічний вплив на українських дітей, який закріплює в їхній свідомості вигідні державі наративи. По-перше, це відчуття належності до російської нації і, по-друге, асоціювання служби у Збройних силах РФ із виконанням свого «громадянського обов’язку». Вже, як зауважував Володимир Бобков, у Росії може бути тільки єдине вірне розуміння патріотизму, яке не може  відрізнятись від прийнятного з точки зору держави й яке має бути розповсюджено на кримських дітей із наймолодшого віку, що є класичним прикладом індоктринації.

Крім навʼязування вигідних державі наративів через систему освіти і неформальні освітні заходи, також відбувається реальна підготовка українських дітей до боротьби проти України на боці Росії – як ментальна, так і фізична. Голова ЦГП «Альменда» Валентина Потапова наголошує на тому, що в результаті агресивного нав’язування патріотизму та паралельного стирання української ідентичності частина кримчан опинилась у російському вакуумі і вважає себе громадянами Росії, які мають захищати Російську Федерацію від нападу України. Проаналізовані положення закону показують всю системність, невідворотність і неможливість укритися від впливу цієї агресивної пропаганди, яка фактично унеможливлює бачення іншої сторони ситуації та розвитку критичного мислення, тому ми маємо розуміти, що кримські діти – не співучасники цього злочину, а жертви індоктринації з боку російської влади та окупаційної адміністрації.

Висновки

Загострення російсько-української війни в 2022 році вже призвело до посилення мілітаризації Криму, а саме: створення картинки про підтримку так званої «спецоперації», експлуатація міфів про героїчну «Велику Вітчизняну війну» – і спотворення образу України як «нацистської держави», проти якої має воювати нове покоління кримчан, продовжуючи справу своїх пращурів. Ухвалення нового закону про патріотичне виховання, з одного боку, насправді закріпило і систематизувало б більшість протиправних практик РФ щодо мешканців окупованого півострова, а з іншого, сигналізує про збільшення ідеологічного тиску на дітей і молодь Криму, які де-факто опинились у заручниках російського режиму, без доступу до альтернативної інформації і безперервною мілітаристською пропагандою.

На жаль, лише після деокупації можна буде оцінити масштаби наслідків протиправної політики РФ щодо дітей і молоді Криму, проте вже зараз треба розробляти розуміння того, як можна буде повернути кримським дітям вкрадену українську ідентичність.

____________________________________________

Марія СУЛЯЛІНА,

експертки ГО «Центр громадянської просвіти «Альменда»

за підтримки Анастасії ВОРОБЙОВОЇ, аналітикині ГО «Центр громадянської просвіти «Альменда» на замовлення редакції газети “Кримська світлиця”

 

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: