«Такі навчання відбуваються щороку» священик РПЦ навчається стріляти з пістолета. Скриншот з відео

Як Росія своїм православ’ям «об’єднує народи»

Почати

22 лютого 2018 р. до окупованої Керчі прибула делегація міжнародного центру розвитку соціально значущих проектів «Святі Лаври Русі Православної», який здійснює свою діяльність за благословенням очільника РПЦ патріарха Кирила. Представник центру Володимир Березовський розповів про мету візиту під час зустрічі з окупаційним «керівництвом» міста – «головою адміністрації» Керчі Сергієм Бороздіним і «заступником голови Керченської міської ради» Ольгою Солодиловою.

Крім ікони «Собор Небесних Покровителів Лавр Святої Русі» (далі «Собор…»), митрополит Феодосійський і Керченський (УПЦ МП) Платон (який торік освятив для російського окупаційного військового контингенту в Криму системи протиповітряної оборони) також отримав від гостей ікону Олександра Невського, що символізує «мужність і мудрість, котрі мають стати вірними супутниками у всіх справах для керченців». Бороздіну ж подарували ікону з зображенням Георгія Побідоносця. На додачу митрополит Платон попрохав «адміністрацію» міста встановити на набережній пам’ятний знак на честь князя Гліба, що «міряв море по льоду від Тьмутаракані до Корчева», і провів аналогію між цією подією та будівництвом окупантами мосту через Керченську протоку.

Ікона-«об’єднавиця»

Ікону «Собор…» було створено гуртом донецьких іконописців у 2011 р. «за благословенням святих отців» (зокрема, намісника Свято-Успенської Святогірської Лаври Арсенія, уродженця Карелії, піднесеного у 2015 р. до сану митрополита) і за опіки російського центру «Святі Лаври Русі Православної». Зазначається, що ікона «висловлює духовну єдність і молитовне представництво за рід людський засновників і небесних покровителів Лавр Святої Русі – преподобних Антонія і Феодосія Печерських, Сергія Радонезького, Йова Почаївського, Івана Затворника Святогірського, святого благовірного князя Олександра Невського – перед Святою Трійцею, якій присвячені Трійце-Сергієва та Олександро-Невська лаври [знаходяться на території РФ], та Божою Матір’ю, якій присвячені Києво-Печерська, Почаївська та Святогірська лаври [знаходяться на території України]». Згаданий центр має завдання у рамках спецпроекту «Святі Лаври Русі Православної» «сприяти зміцненню духовних і людських зв’язків», покладаючи в цьому велику надію на зазначену ікону, яку в народі нібито прозвали «об’єднавицею» (рос. «объединительница»).

Також у липні 2011 р. з цією іконою було проведено міжнародну хресну ходу за маршрутом Сергіїв Посад – Москва – Санкт-Петербург – Мінськ – Почаїв – Київ – Святогірськ, яка символічно об’єднувала згадані лаври у «благодатне коло»: тоді очікувалося, що хода стане відправною точкою створення нового паломницького туристичного маршруту «благодатними місцями Святої Русі», збагатить туристичні путівники і сприятиме «зміцненню духовної єдності народів трьох країн». У Києві до проекту долучилися представники церковних і світських організацій, що стояли на позиціях російського націоналізму та українофобії, – зокрема, екс-нардеп ВР України Вадим Колесніченко та священик УПЦ МП Андрій Ткачов, який під час Революції Гідності публічно в церкві прокляв її учасників: перший втік до окупованого РФ Севастополя, другий – до Москви. Керівник експертної програми проекту, директор громадського Інституту російського закордоння Сергій Пантелєєв висловив особливу подяку представникам кримської делегації, котрі «зробили істотний внесок в експертну частину проекту», і заявив: «За допомогою православ’я ми, так чи інакше, відновимо єдність наших трьох держав, а народ усе одно залишається єдиним».

Що й казати – «єдина свята Русь»

Приблизно ті ж думки в липні 2009 р. під час «пастирського» візиту до України висловлював російський патріарх Кирило, який заявляв, що робитиме все для того, щоб «народ возз’єднався». Судячи з подій «російської весни» 2014 р., коли під прикриттям привезення «дарів волхвів» до України прибула російська розвідка, а згодом храми УПЦ МП у Криму прихистили тих, хто йшов окуповувати півострів, свого слова голова РПЦ дотримався. Раніше, у лютому 2008 р., одразу після проголошення Косовом незалежності в односторонньому порядку, протоієрей РПЦ Димитрій Смирнов заявив: «Сьогодні я радий, що я — росіянин, і за Росію мені радісно. У цій ситуації вона має повне право прийняти до складу країни ті народи, які давно про це просять, і повернути ті території, які були від неї відторгнені. Причому робити це слід пакетно, починаючи з Криму». В серпні того ж року розпочався російсько-грузинський військовий конфлікт. Крим було анексовано за 6 років.

«Повітряно-десантні війська мають і таке ноу-хау, як мобільний храм-КАМАЗ». Скриншот з відео

Що ж стосується Святогірської лаври, до розбудови якої свого часу значно спричинився колишній президент України Віктор Янукович, – її настоятель архімандрит Арсеній, якого називають «незмінним провідником ідеї російської єдності», зазначає, що вона стала «місцем, до якого прагнутимуть православні України, Росії та Білорусі, щоб набиратися духовних сил і підтримки Сили Господньої у справі єднання та повернення на шляхи святості та благочестя, якими ходила і йтиме Свята Русь». Восени 2014 р., в умовах російської окупації Криму та збройних дій російсько-терористичних військ на східних теренах України, ікону «Собор…» передали з лаври на Донеччині до російської Свято-Троїцької Сергієвої лаври, заявивши, що ця подія покликана «сприяти подоланню національної ворожнечі та молитовному згуртуванню православних людей перед обличчям світової агресії» (!). «На основі віри у Христа, Господа нашого, на світову арену виходить централізована держава Русі Православної, яка кісткою в горлі стала й стоїть нашим «західним колегам», – заявляли перед тим у російських націоналістичних колах.

Ікону «Собор…» Святогірська лавра отримала у вересні 2012 р.: «Обличчями до неї стояли три пари молодих людей у національних вбраннях і з прапорами своїх країн: Росії, України та Білорусі, символізуючи три гілки одного народу. З ікони на них і на всіх присутніх дивилися лики наших спільних святих. Владика Арсеній закликав пам’ятати цю духовну єдність і дбайливо берегти її у душі від теперішніх життєвих буревіїв». А у 2016 р. ікону зі «спільними» святими на Великдень було передано до Києво-Печерської лаври. «Всюди, на кожному кроці твердять лише про те, що нас роз’єднують. Смакуються криваві подробиці, тут-таки вигадуються безглузді штампи – всюди лише розбрат, підбурювання до насильства та культивування ворожнечі», – нарікав виконавчий секретар організації «Інтернаціональна спілка журналістів України», запеклий українофоб і любитель «Новоросії» Олександр Добродомов, який у лаврі долучився до російської делегації (директор центру «Святі Лаври Русі Православної» Володимир Березовський, представники московської філії АТ «Мотор Січ», заслужений артист РФ Борис Галкін, причетний до пропагандистських заходів на окупованих бойовиками «Л/ДНР» територіях, та ін.) разом із сином Андрієм, учнем Кондратівської спеціалізованої ЗОШ (у прифронтовому Костянтинівському районі Донеччини), котра є партнером центру «Святі Лаври…» від самого його заснування і супроводжувала його ікони до Святогірська та Санкт-Петербурга… Починався третій рік російсько-української війни!..

Згодом, 28 липня 2016 р., до дня хрещення Русі, ікону «Собор…» у подарунок отримав собор Святого Рівноапостольного князя Володимира у Херсонесі (Севастополь), а її корабельний варіант було передано на крейсер ЧФ РФ «Москва». Про це на своєму каналі в Youtube повідомив адмірал Володимир Комоєдов – уродженець українського Нікополя, екс-командувач ЧФ РФ (1998-2002), у серпні 2000 р. нагороджений українським орденом Богдана Хмельницького III ступеня, голова комітету з оборони Ради Федерації РФ у 2011-2016 рр. «Цей проект є значущим з точки зору об’єднання трьох православних країн – Росії, України та Білорусі, трьох братніх народів, які мають спільні цінності, культуру та історію. Будь-яке об’єднання – це сила, розчепірені пальці легше поламати. Україні час відмовлятися від цінностей бандерівщини, якщо їх можна взагалі назвати цінностями, і шукати їх у Православ’ї та вірі», – заявив колишній депутат Державної думи РФ (2007-2016), який на російських парламентських виборах 2016 р. очолив партійні списки Комуністичної партії РФ не лише у Пермському краї та Калінінградській області, а й в окупованих АР Крим і Севастополі. Як не дивно, комуністові було радісно й приємно у день, коли «вся Росія святкувала її хрещення князем Володимиром» (!!).

Та й з материкової України до окупованого Криму так само безперешкодно завозяться різні святині. Зокрема, 26.01-08.02.2018 р. в одному з сімферопольських храмів перебував ковчег із часточками мощів усіх 88 києво-печерських преподобних отців. Раніше, 01-30.09.2017 р., священики з Одещини доправили до Криму старовинну чудотворну ікону Богородиці «Одігітрія Байтальська», яку провезли кількома містами півострова. А в храмах УПЦ МП на підконтрольній Україні території серед оголошень про паломницькі тури нерідко можна зустріти й місце призначення «Крим». Що й казати – «єдина свята Русь». Тим паче, голова УПЦ МП митрополит Онуфрій називає свою церкву єдиною силою, котра «єднає Крим і Донбас з Україною», – забуваючи при цьому додати, що вона єднає цілу Україну зі своєю «духовною столицею», де благословляється й освячується війна проти неї…

«Покоряйтеся, языцы, яко с нами Бог»

Про те, що панотці з РПЦ готові будь-якої миті допомогти «окормляємому» ними «хрістолюбівому воінству» у «собіранії ісконних зємєль», свідчить той факт, що вони щороку беруть участь у навчаннях, під час яких вправляються у стрільбі, керуванні бойовими машинами, стрибках із парашутами, скиданнях з літаків надувних храмів тощо. До російського дня захисника вітчизни в ефірі програми «Всё как есть» на телеканалі «Крым 24» голова відділу Сімферопольської і Кримської єпархії щодо взаємодії зі збройними силами, МВС та іншими силовими структурами (ясна річ, російськими, бо інших, як дехто любить наголошувати, на окупованому півострові нема) о. Дмитро Кротков (його ім’я пов’язують із силовими захопленнями у 2014 р. храмів УПЦ КП при кримських військових частинах) розповів, що його «колеги» в Криму поки що не проходять підготовки з протидії «екстремізму та тероризму», але «до цього все йде, бо вона якоюсь мірою потрібна». Додатково він зауважив, що святкування 23 лютого і 9 травня «не треба виокремлювати, вони неписані; хоч їх і немає в церковному календарі та за церковним статутом, але в такі дні ми завжди звершуємо молебні за загиблих вояків, що віддали життя за вітчизну».

Тим часом уродженець Запоріжжя, приписаний до тамтешньої єпархії УПЦ МП відомий священик-мандрівник Федір Конюхов, життя якого пов’язане з Росією, поблагословив заплановану в рамках VI всеросійської науково-практичної конференції «Військово-історичні читання» передачу ікони «Відшукання загиблих» (рос. «Взыскание погибших») до відновлюваного в Керчі храму на честь Івана Богослова, зруйнованого під час «Великої вітчизняної війни». «Віддавна російський народ, свято вірячи у всесильну допомогу Пресвятої Богородиці як останньої надії гинучих людей, у військовий час благав саме цей святий лик про захист своїх близьких і рідних на фронті», – розповіли в оргкомітеті конференції, не уточнивши, про який саме черговий «захист російськомовного православного населення» йдеться у сучасних умовах – донбаський чи сирійський. Хтозна, наскільки активними у «референдумах» та інших «веснах» були б кримські матері, які нині отримали нагоду благати Матір Божу перед її віднайденою старовинною іконою про повернення їхніх синів з фронтів, на які їх забрали «визволителі».

Сергій КОНАШЕВИЧ

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: