Докова башта
Докова башта, XIV століття, південно-східна частина міста
/////

Генуезькі пам’ятки Феодосії: фортеця, стіни, башти

Почати
Церква Івана Предтечі
Церква Івана Предтечі, 1348 рік. Фото Тетяни Москаленко, кримської фотокореспондентки

25 червня 2020 року Кабінет Міністрів України ухвалив Постанову № 518 «Про внесення об’єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам’яток України», згідно з якою було внесено до Державного реєстру нерухомих пам’яток України 163 об’єкти культурної спадщини національного значення, що розташовані на території тимчасово окупованої Автономної Республіки Крим. Неймовірно, але до цього часу в правовому полі України всі ці об’єкти «охоронялися» як «пам’ятники архітектури Української РСР» (!), згідно списку, затвердженого постановою Ради Міністрів Української РСР від 24 серпня 1963 р. № 970 «Про впорядкування справи обліку та охорони пам’ятників архітектури на території Української РСР». І от нарешті, на 29-му році незалежності Україна спромоглася виключити найважливіші кримські пам’ятки з охоронних списків радянської доби і взяти на себе відповідальність за їхню подальшу долю.

Зокрема, тепер до пам’яток національного значення України належить комплекс генуезьких пам’яток Феодосії, а саме:

– Генуезька фортеця, південно-східна частина міста, охор. № 010055

– Башта Климента, 1348 рік, південно-східна частина міста, охор. № 010055/1

– Башта Криско, XIV століття, південно-східна частина міста, охор. № 010055/2

– Церква Івана Предтечі, 1348 рік, вул. Портова, 16а, охор. № 010055/3

– Церква св. Івана Богослова, XIV століття, південно-східна частина міста, охор. № 010055/4

– Церква Георгія, XIV століття, вул. Робоче містечко, 1а літ. «А», охор. № 010055/5

– Церква Стефана, XIII—XIV століття, вул. Корабельна, 33в літ. «А», охор. № 010055/6

– Стіни фортеці, XIV століття, південно-східна частина міста, охор. № 010055/7

– Докова башта, XIV століття, південно-східна частина міста, охор. № 010055/8

– Турецька баня, XV—XVI століття, південно-східна частина міста, охор. № 010055/9

– Міська фортеця, вул. Корабельна, вул. Мітридатська, бульв. Адміралтейський, охор. № 010056

– Стіни (мури) фортеці, XIV століття, вул. Корабельна, вул. Мітридатська, бульв. Адміралтейський, охор. № 010056/1

– Башта Костянтина, 1382—1448 роки, просп. Айвазовського, охор. № 010056/2

– Башта Хоми, 1373 рік, вул. Сейсмічна, гора Мітридат, охор. № 010056/3

– Башта Джіовані ді Скаффа, 1342 рік, вул. Робоча, 1/22, охор. № 010056/4

– Генуезький міст, XIV століття, вул. Леніна 34/1 — вул. Старокарантинна, 26, охор. № 010057

– Церква Сергія, XIV століття, ріг вул. Леніна та пров. Айвазовського, 2, пров. Морський, 2, охор. № 010058

– Церква Гаврила та Михайла, 1408 рік, вул. Тимірязєва, 11, охор. № 010059

– Церква св. Георгія, 1385 рік, вул. Нахімова, 32, охор. № 010060

Генуезька фортеця розташована на березі Феодосійської затоки в південній частині міста Феодосії, була цитаделлю середньовічної Кафи.

Цитадель зведена навколо Карантинного пагорба, на крутих в сторону моря схилах, що могли служити первинною перешкодою для ворога. Будівництво велося з 1340 по 1343 рік, повна добудова тривала ще протягом десяти років. Складена з вапняка на вапняному розчині з ретельною затертими швами. Спеціальних каменоломень Кафа не мала — будівельні матеріали для фортеці добувалися зазвичай в місцях виходу на поверхню скельних порід на схилах навколишніх гір або з дна моря.

Генуезькі пам’ятки Феодосії: Башти святого Костянтина і Криско
Панорама. Генуезька фортеця (місто Феодосія). Фото Тетяни Москаленко, кримської фотокореспондентки

Укріплення складалося з фортечних стін, посилених дванадцятьма баштами. Стіни досягали по висоті 11 м і 2 м завширшки. Досередини вели шість брам. Довжина стін цитаделі становила 718 м. Фортеця також мала декілька пристаней. Під кріпосними стінами пролягав глибокий рів, наповнений водою. Це була не тільки оборонна споруда — канал також відсікав Кафу від схилів гір і відводив зливові стоки в море.

У цитаделі розміщувалися консульський палац, казначейство, резиденція латинського єпископа, будівля суду з балконом для оголошення консульських ухвал, контори для перевірки вагів, склади і магазини особливо цінних товарів — коштовних каменів, хутра, шовків.

В 19 столітті більшість споруд були розібрані. До наших днів збереглася південна (з двома баштами — святого Климента і Криско) і частина західної стіни цитаделі, а також пілони головних воріт. Загальна довжина збережених стін — 469 м.

Від башти Костянтина, що захищала крайній північний пункт міста, були зведені стіни в двох напрямках — на південь і на схід. Стіни, що проходили вздовж берега моря на схід, не збереглися. Вони були укріплені рядом веж, мали великі ворота, зображені на старовинних малюнках. Стіни, що йшли від башти дугою на південь, оперізуючи місто, піднімалися на гору Мітрідат. Тут збереглася тільки башта Хоми — крайній південний пункт оборони Кафи. Від вежі Хоми стіни йшли в бік цитаделі і на схід від неї, опускаючись до моря і з’єднуючись з Доковою вежею. Південніше цитаделі знаходяться руїни вежі Джіованні ді Скаффа, східніше — залишки кріпосних стін і рову, кутової башти з бастіоном. На збереженій ділянці фортечних стін видно сліди кількох будівельних періодів, бійниці відсутні, місцями залишилися ознаки бойових майданчиків.

Башта Хоми, споруджена в 1373 році, була крайнім захисним пунктом міських укріплень Кафи на півдні. Вежа в плані напівокругла, але від неї збереглася тільки нижня частина. Побудована з великих блоків каменю, перекладених дрібними.

Докова башта
Докова башта, XIV століття, південно-східна частина міста. Фото Тетяни Москаленко, кримської фотокореспондентки

Докова башта, що відноситься до будівель Генуезької фортеці, була зведена в 14 столітті. Вона захищала східну частину міста з боку моря, служила морськими воротами фортеці. Від вежі стіни йшли уздовж моря. Прямокутна в плані двоярусна вежа відрізняється масивністю. Нижній ярус з боку суходолу висунуто, він має арковий отвір для воріт. Арковий отвір з боку моря закладений. На східній стіні розміщена кам’яна плита з різьбленими гербами генуезьких консулів. Незважаючи на те, що Докова вежа омивається морем і стоїть на піску, вона добре збереглася, оскільки її основу заповнено глиною, що надає будівлі «ефекту поплавка».

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Проект реалізовано за підтримки Українського культурного фонду

Семен Василенко

Автор культурологічних матеріалів, краєзнавець ТОВ "Видавничий дім "Українська культура"

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: