Генуезькі пам’ятки Феодосії: башти Климента, Джіовані ді Скаффа та генуезький міст
Стіни фортеці. Башта Климента. Фото Тетяни Москаленко, кримської фотокореспондентки
/////

Генуезькі пам’ятки Феодосії: башти Климента, Джіовані ді Скаффа та генуезький міст

Почати
Генуезькі пам’ятки Феодосії: башти Климента, Джіовані ді Скаффа та генуезький міст
Башта Климента. Фото Тетяни Москаленко, кримської фотокореспондентки

Башта Климента — пам’ятка архітектури національного значення в Автономній Республіці Крим (охор. № 010055/1). Башта була побудована 8 травня 1348 року (згідно напису на мармуровій плиті), і розташована в м. Феодосія за адресою вул. Портова, 14.

Башта складається з трьох ярусів, прямокутна в плані, з відкритим північним кутом всередину цитаделі. Саме вона захищала великі ворота, які вели до фортеці. Вежа трохи виступала над мурами, прилеглими з півночі і заходу, що забезпечувало кращий їх захист і можливість кращого огляду території. У стінах нижнього ярусу не було входу з землі — тут знаходилися шість бійниць, що виходили на чотири сторони. У верхньому ярусі розташовані вікна-амбразури. Збереглися гнізда для дерев’яних балок, на яких кріпилися плоскі дерев’яні перекриття. Завершувалася башта зубцями-мерлонами, що огороджували верхній бойовий майданчик.

На західній стіні вежі є ніша, в яку була вмурована мармурова плита, що зберігається в краєзнавчому музеї Феодосії, з написом про час будівництва: «В літо Господнє 1348 в день восьмий місяця травня, коли дарована була милість Клементом папою, для звеличення Христа була побудована ця вежа». Крім напису, на плиті зображені латинський хрест-герб Генуї і татарська тамга з півмісяцем — герб Кафи, а також символи консулів Кафи та інших знатних посадових осіб.

Первісно башта носила ім’я Святого Антонія, а ім’я Климента отримала після того, як археолог і археограф Владислав Норбертович Юргевич опублікував у 1863 році в «Записках Одеського Товариства історії та старожитностей» переклад напису на заставній плиті, що зберігалася в Феодосійському музеї.

Башта Джіовані ді Скаффа (інакше — Башта Джованні ді Скаффа, Кругла башта) — пам’ятка середньовічної оборонної архітектури у Феодосії, внесена до Державного реєстру нерухомих пам’яток України за № 010056/4. Споруджена в 1342 році.

Напівзруйнована вежа Джованні ді Скаффа знаходиться у Феодосії на перехресті вулиць Татарської і Баштової. Це один із об’єктів, які колись складали кільце зовнішньої оборони Кафи. Дата спорудження вежі — 1342 рік. На честь кого назвали споруду, історики не можуть відповісти однозначно. Хтось схиляється до версії, що в період будівництва вежі Кафою керував консул-генуезець Джованні (або Джіовані) ді Скаффа. Звідси і назва. У Феодосійському музеї старожитностей можна побачити заставні плити споруди. На одній з них чітко читається герб консула. На інших вибиті герби Кафи і Генуї.

Башта Джованні ді Скаффа — цікава пам’ятка середньовічної архітектури. Відомо, що вона мала три яруси і була досить потужним автономним укріпленням — із власним колодязем, продовольчим запасом і навіть опаленням. За всіма ознаками вона належить до особливого типу веж європейських замків — так званих донжонів. Ці вежі зазвичай перебували перед фортечними стінами і були передовими автономними міні-фортецями.

Генуезькі пам’ятки Феодосії: башти Климента, Джіовані ді Скаффа та генуезький міст
Стіни фортеці. Башта Климента. Фото Тетяни Москаленко, кримської фотокореспондентки

Передбачається, що від башти до цитаделі був проритий підземний хід. Вона могла досить довго стримувати напад. Основа башти кругла, діаметром 26 м. Товщина стін нижнього ярусу досягала 2 м. Кладка велася з блоків місцевого вапняку. По колу споруду прикрашав ажурний пояс романського фризу. Вхід був виконаний у вигляді вузького проходу, пробитого в стіні навскіс — це ускладнювало штурм. Сьогодні збереглася лише її частина — дві напівкруглі стіни. Розкопки тут зупинили після обвалу, але ніяких серйозних досліджень вежі не проводилося. Башта Джованні ді Скаффа відігравала велику роль у захисті міста, оскільки захищала його з південно-східного боку. У середньовіччі вздовж неї проходив глибокий рів з насипом, стіни йшли до самої цитаделі, яка стояла на відстані 400 м.

З баштою пов’язано чимало легенд. Найпопулярнішою стала історія про Мамая, який сховав у підземеллі, прокопаному в цитадель, свої скарби. Сталося це після його поразки в Куликовській битві, коли він зі своїми багатствами втік на Азов, а потім в Кафу.

Також побутує думка, що саме в цю вежу хан Джанібек закидав катапультою тіла померлих від чуми воїнів, після чого в Європі почалася епідемія чуми.

Частиною Генуезької фортеці також є Генуезький міст XIV століття (вул. Леніна 34/1 — вул. Старокарантинна, 26, охор. № 010057). Він зберігся біля водорозбірного басейну, покритий зараз бруківкою і погано помітний. Звід цього мосту викладений з цегли, довжина його 10 метрів. По цьому уцілілому до наших днів Генуезькому мосту можна було підійти до південних воріт цитаделі. Це одноарковий міст, складений з оброблених блоків вапняку, перекинутий через неглибокий яр, який є залишками середньовічного рову, оперізуючого Феодосію по периметру. У минулому сторіччі його розширили шляхом будівництва впритул нового мосту. Таким чином, це єдиний міст на території України, розміщений на одній з магістральних вулиць міста, який функціонує з XIV століття. Дещо молодшим від нього є «Турецький міст» над річкою Смотрич біля фортеці у Кам’янці-Подільському: його було побудовано у XVI ст.

Інший міст, що зберігся, видно на перетині Адміральського бульвару (колишньої вул. Кріпосної) і Суворовської вулиць, навпроти педтехнікуму. Під час ремонту моста з товщі його були витягнуті шматки гончарних труб, які подавали воду з колодязів на пагорбах в місто. Одна труба з моста зберігається в музеї.

Проти карантинних мурів, побудованих в більшій частині з фортечного матеріалу і на старих фундаментах, добре зберігся ще один міст, неподалік від якого можна бачити фортечний рів, що найкраще зберігся саме в цьому місці.

Всього таких мостів у Феодосії було п’ять, і всі вони охоронялися баштами.

 

Семен Василенко, краєзнавець

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Проект реалізовано за підтримки Українського культурного фонду

Семен Василенко

Автор культурологічних матеріалів, краєзнавець ТОВ "Видавничий дім "Українська культура"

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: