Судацька Генуезька фортеця розташована на площі 30 гектарів. Ця фортеця не є єдиною італійською фортифікаційною спорудою в Криму, але вона з усіх них збереглася найкраще. Фортеця височить на 157-мтровій горі над морем. Основа цієї замкової гори (кримськотатарською Дженевез-кая , тобто Генуезька скеля) – кораловий риф.
Перші фортифікації Сугдеї побудували візантійці у VI – VII століттях. Окремі оборонні споруди (“Приморське укріплення” на березі бухти с. Уютне) були зведені задовго до приходу сюди Візантії ще в IV ст. н.е.
Згодом фортецею заволоділи хозари, у X-XII століттях — знову візантійці. В XIII столітті Сугдея стає центром венеціанської колонії, але поступово генуезці витіснили своїх суперників із Криму. В 1365 році вони захопили Солдайю (генуезька назва Судака), а потім і весь південний берег. Більшість будівель Судацької фортеці, що збереглись до наших днів, належать генуезькому періоду, тому її іменують «генуезькою».
У 1475 році на узбережжя біля фортеці висадились війська османського султана. Консул з найманим військом утік морем, а мешканці фортеці вирішили здатися на милість завойовників і відкрили ворота. Того ж дня все населення міста-фортеці було вирізане. Після падіння фортеці Судак і частина Криму ввійшли до складу Оттоманської Порти і керувались османським намісником султана.
Зі сходу та півдня цитадель була неприступна, із заходу — важкодоступна, з північного сходу доступ перегороджував глибокий рів. Фортеця має два яруси оборони між якими розташовувалось місто.
З 1958 року Судацька фортеця є відділом Національного заповідника «Софія Київська». Ще в 2007 році Україна подала цю пам’ятку кандидатом на внесення до списку Світової спадщини ЮНЕСКО (сам Софійський собор в цьому реєстрі з 1990-го року). На жаль, розгляд заявки призупинено через окупацію півострова.
Тепер — це головна визначна пам’ятка Судака, яка щоденно приймає сотні туристів. Крім того, тут проводяться різні культурні акції, серед яких турніри з фехтування, театралізовані фестивалі, постановочні битви: бої на мечах, штурм фортеці. Також на території фортеці знімалося багато історичних художніх фільмів.
За роки окупації півострова на території комплексу зняті російські ігрові фільми: «Вікінг» і «Вічне життя Олександра Христофорова». Після закінчення зйомок лишилися не демонтованими декорації: фанерна брама і дощата споруда з красномовним написом «Хлев».
Після окупації Криму фортеця фактично контролюється росіянами як «Державна бюджетна установа Республіки Крим «Музей-заповідник «Судацька фортеця»». На території навіть почали будувати готельні приміщення і додаткові туалети. Внаслідок цього сталося непоправне: вночі з 16 на 17 листопада 2015 року одна із веж фортеці обвалилася. Трохи більше року вистачило окупантам і їхнім місцевим посіпакам, щоб знищити споруду, що стояла протягом віків. А так зване керівництво новоствореного музею ДБУ РК «Судацька фортеця» замість того, щоб належно відреставрувати пам’ятку, вирішило нашвидкуруч «поправити непоправне», тобто проявило злочинну недбалість. Наспіх провели «реставрацію» — були найняті будівельники без досвіду реставрації історичних об’єктів, тим більше таких давніх, як цей, просто зробили бетонний фундамент і збудували з автентичного каміння копію тієї вежі, з використанням сучасного цементного розчину.
З минулого року реставрацію цього унікального пам’ятника середньовічного фортифікаційного мистецтва довірили сумновідомій фірмі «Меандр» з міста Санкт-Петербурга, що одночасно веде роботи на десятку архітектурних пам’яток півострова: Бахчисарайський палац, Мітридатські сходи в Керчі, Воронцовський палац-музей у Алупці, монастир Сурб-хач в Старому Криму, садиба Палласа в Сімферополі, Чеховський будинок в Ялті, Ластівчине гніздо тощо. Фірма близька до замовника міністра культури Російської Федерації Мединського.
До комплексу споруд, що перебувають під охороною ЮНЕСКО, віднесені:
- Дозорна башта, XIV—XV століття, охор. № 010071/1
- Башта Якобо Торсело, 1385 рік, охор. № 010071/2
- Передмостове укріплення, 1385—1414 роки, охор. № 010071/3
- Башта Бернардо Франко Пагана, 1414 рік, охор. № 010071/4
- Башта Пасквале Джудиче, 1392 рік, охор. № 010071/5
- Кругла башта, 1385—1414 роки, охор. № 010071/6
- Башта Корадо Чикало, 1404 рік, охор. № 010071/7
- Башта Лукині Флеско Лавані, 1409 рік, охор. № 010071/8
- Безіменна башта, XIV—XV століття, охор. № 010071/9
- Башта Джіовані Маріоні, 1387 рік, охор. № 010071/10
- Башта Гварко Румбальдо, 1394 рік, охор. № 010071/11
- Башта, 1385—1414 роки, охор. № 010071/12
- Башта Фредеріко Астагвера, 1386 рік, охор. № 010071/13
- Церква дванадцяти апостолів, XIV століття, охор. № 010071/14
- Кутова башта, XIV—XV століття, охор. № 010071/15
- Консульська башта, XIV—XV століття, охор. № 010071/16
- Георгіївська башта, XIV—XV століття, охор. № 010071/17
- Башта, 1375—1414 роки, охор. № 010071/18
- Старовинний храм, XV століття, охор. № 010071/19
- Церква з аркадою, до 1322 року, охор. № 010071/20
- Підземна споруда, XIV століття, охор. № 010071/21
- Складська споруда № 1, 1385—1414 роки, охор. № 010071/22
- Складська споруда № 2, 1385—1414 роки, охор. № 010071/23
