Краєвид на фортецю в Судаку
Краєвид на фортецю в Судаку. Фото Тетяни Москаленко
/

Генуезька фортеця. Наслідки окупації для культурної спадщини

Почати
  • This page available also in
  • EnglishEnglish

Судацька фортеця (Сугдак, Сугдея, Солдайя) в м. Судак АР Крим – середньовічне місто-фортеця, що знаходиться на північному та західному схилах конусоподібної приморської гори Дженевез-Кая (в перекладі з кримськотатарської мови – Генуезька скеля) на березі Судацької бухти Чорного моря, що є стародавнім кораловим рифом. Перші фортифікаційні споруди Сугдеї збудуванні в III ст. н.е., але швидко були занедбані. Життя в старому укріпленні відродилося лише з другої половини VII ст., коли місто ввійшло до складу Візантійської імперії. У XIII ст. в Сугдеї існувала невеличка венеціанська колонія, а згодом воно повність підпало під владу Золотої Орди. Фортеця була заново відбудована на руїнах візантійських укріплень генуезцями, які володіли містом з 1365 по 1475 рр. Площа фортеці становить майже 20 гектарів. Більшість фортифікаційних споруд Судацької фортеці, що збереглися до наших днів, належать до генуезького періоду, тому її часто іменують «генуезькою». У 1475 р. після падіння фортеці Судак стає центром адміністративного округу – кадилику у складі Османської імперії. На момент анексії Криму Російською імперією в 1783 р. Судак являв собою невеличке татарсько-турецьке селище поблизу руїн закинутої фортеці.

З 1958 року Судацька фортеця є філією Національного заповідника «Софія Київська».

24 серпня 1963 р. Рада міністрів Української РСР постановою № 970 «Про впорядкування справи обліку та охорони пам’ятників архітектури на території Української РСР» затвердила список пам’яток архітектури УРСР, що перебували під охороною держави: до нього під охоронним номером 279 увійшов комплекс споруд Судацької фортеці.[1] Після здобуття Україною незалежності, 13 травня 1996 р. Кабінет Міністрів України постановою № 500 «Про Національний заповідник «Софія Київська» затвердив перелік об’єктів, що входять до Національного заповідника «Софія Київська», включно з комплексом генуезької фортеці в м. Судак.[2]

У 2007 р. розглядалося питання номінування Судацької фортеці на внесення до Списку Світової спадщини ЮНЕСКО як самостійної культурно-історичної пам’ятки, однак після консультацій у штаб-квартирі ЮНЕСКО були висловлені побажання експертів організації про створення транскордонної номінації разом з іншими країнами. Передбачалося, що до 1 лютого 2012 р. досьє по всіх об’єктах транскордонної номінації буде презентоване у ЮНЕСКО, після чого очікувалися візити та оцінки експертів; були висловлені сподівання, що у 2013 р. Судацька фортеця разом із генуезькими фортецями Італії та Греції увійде як єдиний транскордонний об’єкт до т. зв. попередньої номінації, після чого Україна відкличе її попередню номінацію як окремого об’єкта, а далі верстатиметься повноцінне досьє для транскордонної номінації.[3] Внесення Судацької фортеці до Списку Світової спадщини ЮНЕСКО унеможливила окупація АР Крим і м. Севастополя Російською Федерацією в лютому-березні 2014 р. 

Постановою  Кабінету Міністрів України від 25 червня 2020 р. № 518 «Про внесення об’єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам’яток України» до реєстру пам’яток національного значення України внесено комплекс пам’яток архітектури, що знаходяться на території Генуезької фортеці в Судаку.[4]

Захоплення та нищення української спадщини. Моніторинг подій 

Як і решта об’єктів культурної спадщини на Кримському півострові, Генуезька фортеця в Судаку зазнала незаконної експропріації з боку окупаційної влади.

Башта Фредеріко Астагвера (Судак)
Башта Фредеріко Астагвера (Судак). Фото кримської фотокореспондентки Тетяни Москаленко

Після окупації АР Крим та м. Севастополь, протягом 2014–2015 рр. Уряд РФ та органи окупаційної влади в Криму прийняли низку рішень, відповідно до яких на території Судацької фортеці було створено т. зв. «державну бюджетну установу республіки Крим «Музей-заповідник «Судацька фортеця» (рос. «ГБУ РК «Музей-заповедник «Судакская крепость»)[5], а саму фортецю було зараховано до «об’єктів культурної спадщини федерального значення» та включено до «єдиного державного реєстру об’єктів культурної спадщини (пам’яток історії та культури) народів РФ».[6] У російському Єдиному державному реєстрі об’єктів культурної спадщини Генуезька фортеця у Судаку перебуває під № 911520358450006 як «пам’ятка історії федерального значення» під назвою «Комплекс споруд Судацької фортеці».[7]

У 2017 році «комітет з питань державної реєстрації та кадастру республіки Крим» оформив «право власності республіки Крим» на 60 об’єктів Генуезької фортеці, зокрема на  21 башту, 19 куртин (фортечних мурів), кілька храмів, склепів та інших споруд.[8]

За інформацією директора заповідника «Софія Київська» Н. Куковальської,  належний догляд за Генуезькою фортецею в Судаку не здійснюється. Контроль небезпечних зсувів на території фортеці не проводиться. Співробітники заповідника не мали можливості управління цим об’єктом, а також участі у його вивченні та реставрації; при цьому якість робіт, які проводяться під контролем окупаційної влади, не була на належному рівні.[9] Найдосвідченіші українські науковці в Судаку звільнені з роботи. Башти і стіни фортеці мають понаднормативні крени, робота з їх укріплення окупаційною владою не проводиться. Один із зсувів загрожує знищенням кірхи, частини мурів і башт пам’ятки.[10]

У 2015 році обвалилася частина давньої вежі Генуезької фортеці у Судаку
У 2015 році обвалилася частина давньої вежі Генуезької фортеці у Судаку

В листопаді 2015 р. відбувся частковий обвал Безіменної вежі №19 на зовнішній лінії оборони Судацької фортеці.[11] За інформацією органів окупаційної влади, це сталося через відсутність проведення робіт із дослідження технічного стану об’єктів пам’ятки та реставраційних робіт, а також через спорудження новим «керівництвом» фортеці готельних номерів і туалетів на її території.[12]

Майже за рік, у серпні 2016 р., у «державному комітеті з охорони культурної спадщини РК» оголосили про погодження проекта «першочергових протиаварійних робіт» у Судацькій фортеці.[13] За інформацією «адміністрації музею-заповідника «Судацька фортеця», в січні – травні 2017 року на трьох вежах і трьох куртинах у західній частині фортеці, а також на вежі Лукіні ді Фієско ді Лаванья та на куртині поруч проведено «планові реставраційні рятувальні роботи». Проведено заміну покрівлі на бані «храму з аркадою». Виконано «археологічні розкопки». Виконавець робіт – петербурзьке ТОВ «Меандр», головний архітектор проекту – В. Фоміна.[14] [15] [16]

Наразі через відсутність доступу органів державної влади України до Криму стан виконання окупаційною владою протиаварійних робіт до пам’ятки невідомий.

Моніторинг. Восени 2016 р. біля підніжжя Генуезької фортеці в Судаку в охоронній зоні пам’ятки  розпочалися незаконні земляні роботи з залученням важкої будівельної техніки (екскаватори та самоскиди).[17] Попри зупинення незаконних робіт, з території музею-заповідника було вивезено значну кількість ґрунту та викопано великі траншеї у зоні потенційного розташування археологічного культурного шару.[18]

В період 2014 – 2021 рр. фахівці Державного Ермітажу (група під керівництвом наукового співробітника відділу Сходу Державного Ермітажу Гукіна В.Д.) спільно зі співробітниками створених окупаційною владою «історико-культурного заповідника  «Судацька фортеця» та «Кримського інституту археології Російської академії наук» під виглядом «археологічних досліджень» незаконно провели розкопки на об’єктах культурної спадщини України IV – XVI ст. у місті Судак і його околицях, у тому числі на генуезькій фортеці та портовій частині городища. Під час цих робіт із пам’яток були незаконно вилучені археологічні артефакти.[19]

2014.

Розрито два наземних кам’яних помешкання, що перебудовувалися понад 250 років і були остаточно покинуті у 1-й чверті XVI ст. Незаконно вилучено гончарний посуд різних епох – від античності до пізнього середньовіччя, а також різні предмети з металу, кераміки, кістки, скла та каменю, монетні знахідки, які стосуються X – кінець XV ст.[20]

2015

У портовій частині середньовічного городища Судак розриті культурні шари та залишки кам’яних споруд різних часів, нашарованих одна на одну X–XII ст. Незаконно вилучено керамічний матеріал – переважно тарний неполив’яний та нечисленний посуд цього ж періоду, а також фрагменти ліплених і кружальних глечиків, гончарний тарний посуд місцевого виробництва, різні предмети з металу, кераміки, кістки, скла та каменю, нумізматичний матеріал X – кінця XV ст.[21]

2016

Розрито житлове приміщення VIII–IX ст. з господарською пічкою та двома піфосами, один з яких має накреслений по сирій глині знак власності. На розкопі біля фортечної гори відкрито монастирський комплекс із середньовічним храмом та прилеглим могильником, що містив людські рештки. Комплекс містив збережені фрагменти апсид храму, стовпів від аркових конструкцій, вівтарної частини, перегородки між навами та приміщення нартексу. З пам’ятки незаконно вилучено поліхромні фрески та церковне начиння, в тому числі срібний хрест із Символом віри грецькою мовою, бронзові та срібні застібки від обкладинок книжок, скляні браслети, фрагменти лампад з емалевим покриттям, керамічний полив’яний посуд із підглазурним розписом, середньовічний нумізматичний матеріал.[22] 

2017

У районі морського порту Судака розрито монастирський комплекс із середньовічними храмами та прилеглим могильником. У межах монастиря та храму розриті давні поховання. Крім того, на території відкриті більш ранні архітектурні конструкції, що існували на місці храму. Незаконно вилучено поліхромні фрески та предмети церковного начиння з глини, металу, скла та каменю, керамічний посуд із підглазурним розписом, а також нумізматичний матеріал XIII–XV ст.[23]

2018

У районі морського порту Судака продовжено розриття монастирського комплексу. Біля вівтарної частини основного храму монастирського комплексу відкрито кам’яну конструкцію крипти з рештками мощів невідомого святого(ої) чи мученика(ці). З пам’ятки незаконно вилучено артефакти.[24]

2019

У районі морського порту Судака у приміщенні монастирського комплексу були розриті рештки кам’яної конструкції раннього склепу, фрагмент зовнішнього панцира стіни храму, поруч – дренажну систему водовідведення та водозбірну цистерну. З пам’ятки незаконно вилучено зокрема фаянсові та скляні намистини та гребінь зі слонової кістки. Інші вилучені артефакти презентовані численними фрагментами будівельної черепиці, різноманітним тарним, кухонним та столовим полив’яним посудом, у тому числі близького та далекого імпорту, предметами з заліза, бронзи, кістки, скла та каменю.

Незаконні розкопки проведено і в районі Тихої бухти (біля с. Коктебель), під час яких було відкрито руїни 4-х господарських садиб та середньовічного храму з прилеглим могильником, рештки житлових споруд, обгороджений стінами могильник на плато. З пам’ятки незаконно вилучено численні фрагменти гончарного посуду XIII–XV ст.[25] 

2021

На сайті «музею-заповідника «Судацька фортеця» з’явилося повідомлення про початок роботи в Судаку т. зв. «виїзної школи археології» як складової частини науково-освітнього соціально орієнтованого проекту «Біля підніжжя Барбакану 2.0» (рос. «У подножия Барбакана 2.0»), що є переможцем конкурсу російського Фонду президентських грантів. Робота проекту, «науковим керівником» якого є провідний науковий співробітник ІА РАН Олег Шаров, проводиться на базі «музею-заповідника «Судацька фортеця» в рамках його співпраці зі Спілкою реставраторів Росії. Було зазначено, що участь у проекті беруть 10 осіб з РФ (Москва, Санкт-Петербург, Воронеж, Вологда, Перм, Астрахань, Ростов-на-Дону) та Казахстану.[26] У «прес-службі міністерства культури республіки Крим» додали, що під час реалізації першої частини проекту в серпні 2020 р. міждисциплінарна команда молодих архітекторів-реставраторів розробила концепцію незаконного «благоустрою» невеликої території на схід від барбакану Судацької фортеці. У цьому сезоні «школа археології» проводить «археологічну розвідку» задля «глибшого вивчення досліджуваної території та обґрунтування розробленої раніше концепції». Лекцію з основ археології учасникам проекту прочитала науковий співробітник відділу античного світу Державного Ермітажу Надія Новосьолова. На 8 липня 2021 р. було заплановано захід за участі представників ЗМІ, на якому учасники незаконних «археологічних робіт» мали презентувати свої знахідки та результати дій.[27]

Дотепер через дії окупаційної влади в АР Крим на території Генуезької фортеці в місті Судак зазнають шкоди старовинні зразки давньогрецької, генуезької, вірменської та інших культур.

До незаконної діяльності на пам’ятці «Генуезька фортеця» залучені національні заклади науки і культури Російської Федерації, зокрема федеральна бюджетна установа культури «Державний Ермітаж», до якої Указом Президента України від 14 травня 2020 року №184 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14 травня 2020 року «Про застосування, скасування і внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)».

Дії окупаційної влади, що виразилися в незаконній експропріації, незаконних археологічних розкопках, під час яких вилучено археологічні артефакти, а також недбале управління пам’ятками, що призвело до їх знищення є порушенням міжнародного гуманітарного права.

Зазначені дії Російської Федерації разом з іншими діями держави-окупанта у своїй сукупності можуть складати воєнний злочин у вигляді широкомасштабного руйнування і привласнення культурних цінностей, не виправданого воєнною необхідністю, і здійснюване незаконним чином і безцільно.

 

Група експертів з моніторингу Регіонального центру прав людини,

робоча група експертної мережі «Кримська платформа – гуманітарна політика»

______________________________________________________

[1] Постанова Ради міністрів Української РСР від 24 серпня 1963 р. N 970 «Про впорядкування справи обліку та охорони пам’ятників архітектури на території Української РСР». Режим доступу: https://archive.is/B7elp

[2] Постанова Кабінету Міністрів України від 13 травня 1996 р. N 500 «Про Національний заповідник «Софія Київська». Режим доступу: https://archive.is/9Xm2G

[3] Судацька фортеця: мовчазний вартовий історії. УНІАН. 29 грудня 2011. Режим доступу: https://archive.is/YJnWF

[4] Постанова Кабінету Міністрів України від 25 червня 2020 р. № 518 «Про внесення об’єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам’яток України». Режим доступу: https://archive.is/fn6Ld

[5] Распоряжение Совета министров Республики Крым от 24 июня 2014 г. N 575-р «О создании Государственного бюджетного учреждения Республики Крым «Музей-заповедник «Судакская крепость». Режим доступу: https://sudak-museum.ru/userfiles/files/rasporyagenie-soveta-ministrov.pdf

[6] Распоряжение Правительства Российской Федерации № 2073-р от 17.10.2015. Режим доступу: http://static.government.ru/media/files/XnNawtIgNdGfkAMwq9cweD5tE4N6miAy.pdf

[7] Карточка объекта из ЕГРОКН № 911520358450006. Комплекс сооружений Судакской крепости. Режим доступу: https://archive.is/ZBHNb

[8] Специалисты Госкомрегистра зарегистрировали 60 объектов недвижимости главной достопримечательности Судака – Генуэзской крепости. Правительство Республики Крым: Государственный комитет по государственной регистрации и кадастру Республики Крым. 11.09.2017. Режим доступу: https://archive.is/EaMTH

[9] Судакская крепость в Крыму приходит в упадок – эксперт. Крым.Реалии. 25 июня 2015. Режим доступу: https://archive.is/FCZcJ

[10] Неля Куковальська: «Найперше завдання – відродити наукову школу й розвинути її в Інститут Cвятої Софії». Віче. Серпень 2015. Режим доступу: https://archive.is/2gOnD

[11] Специалисты выясняют причины частичного обрушения башни Судакской крепости. Новости Крыма, крымская служба новостей. 19 ноября 2015. Режим доступу: https://archive.is/pEtBq

[12] В Судаке разрушена одна из башен Генуэзской крепости. Новости Крыма, крымская служба новостей. 18 ноября 2015. Режим доступу: https://archive.is/4LtUs

[13] Согласован проект противоаварийных работ в Судакской крепости. Новости Крыма, крымская служба новостей. 15 августа 2016. Режим доступу: https://archive.is/xX0dS

[14] ОСМОТР ВЫПОЛНЕННЫХ РАБОТ. Музей-заповедник «Судакская крепость». 01.05.2017. Режим доступу: https://archive.is/EFa91

[15] ВИЗИТ В. В. МАЙКО. Музей-заповедник «Судакская крепость». 01.05.2017. Режим доступу: https://archive.is/qWkKh

[16] РЕСТАВРАЦИОННЫЕ РАБОТЫ ОКОНЧЕНЫ. Музей-заповедник «Судакская крепость». 12.05.2017. Режим доступу: https://archive.is/Vbv4o

[17] В крымском Судаке подрыли Генуэзскую крепость. События Крыма. 07 ноября 2016. Режим доступу: https://archive.is/P6GOy

[18] В Крыму проверят законность экскаваторных работ у генуэзской крепости. Новости Крыма, крымская служба новостей. 9 ноября 2016. Режим доступу: https://archive.is/zolam

[19] Юго-восточная Крымская экспедиция. Государственный Эрмитаж. Режим доступу: https://archive.is/bJIlj

[20] Отчет Государственного Эрмитажа. 2014 / Государственный Эрмитаж. – СПб. : Изд-во Гос. Эрмитажа, 2015. – 244 с. : ил. – С. 163. – Режим доступу: https://www.hermitagemuseum.org/wps/wcm/connect/0868d170-3ae8-4699-8e41-9f644a0a0f73/%D0%9E%D1%82%D1%87%D0%B5%D1%82+%D0%93%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE+%D0%AD%D1%80%D0%BC%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%B6%D0%B0+2014.pdf?MOD=AJPERES&CONVERT_TO=url&CACHEID=ROOTWORKSPACE-0868d170-3ae8-4699-8e41-9f644a0a0f73-l4fSHkd

[21] Отчет Государственного Эрмитажа. 2015 / Государственный Эрмитаж. – СПб. : Изд-во Гос. Эрмитажа, 2016. – 200 с. : ил. – С. 129. – Режим доступу: https://www.hermitagemuseum.org/wps/wcm/connect/c6c40776-75e6-449e-843c-47a7fed28774/otchet_2015.pdf?MOD=AJPERES&amp%3BCONVERT_TO=url&amp%3BCACHEID=ROOTWORKSPACE-c6c40776-75e6-449e-843c-47a7fed28774-m1kGC20

[22] Отчет Государственного Эрмитажа. 2016 / Государственный Эрмитаж. – СПб. : Изд-во Гос. Эрмитажа, 2017. – 204 с. : ил. – С. 136. – Режим доступу: https://www.hermitagemuseum.org/wps/wcm/connect/f93842af-ecd8-4446-a954-3d66054e15c4/report2016r.pdf?MOD=AJPERES&CACHEID=ROOTWORKSPACE-f93842af-ecd8-4446-a954-3d66054e15c4-lZjycIk

[23] Отчет Государственного Эрмитажа. 2017 / Государственный Эрмитаж. – СПб. : Изд-во Гос. Эрмитажа, 2018. – 216 с. : ил. – С. 153. – Режим доступу: https://www.hermitagemuseum.org/wps/wcm/connect/7b60549f-4fe9-4878-bb3f-4f45626e7591/%D0%9E%D1%82%D1%87%D0%B5%D1%82+%D0%93%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE+%D0%AD%D1%80%D0%BC%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%B6%D0%B0+2017.pdf?MOD=AJPERES&CACHEID=ROOTWORKSPACE-7b60549f-4fe9-4878-bb3f-4f45626e7591-muIYRB2

[24] Отчет Государственного Эрмитажа. 2018 / Государственный Эрмитаж. – СПб. : Изд-во Гос. Эрмитажа, 2019. – 228 с. : ил. – С. 152-153. – Режим доступу: https://www.hermitagemuseum.org/wps/wcm/connect/c9220123-12be-47bf-924f-beae36983491/otchet_2018.pdf?MOD=AJPERES&CACHEID=ROOTWORKSPACE-c9220123-12be-47bf-924f-beae36983491-mWT9VLJ

[25] Отчет Государственного Эрмитажа. 2019 / Государственный Эрмитаж. – СПб. : Изд-во Гос. Эрмитажа, 2021. – 244 с. : ил. – С. 177. – Режим доступу: https://www.hermitagemuseum.org/wps/wcm/connect/4d36cdb4-263a-47fe-b419-cfd9d4b00347/otchet19.pdf?MOD=AJPERES&CACHEID=ROOTWORKSPACE-4d36cdb4-263a-47fe-b419-cfd9d4b00347-nz6QdmO

[26] У подножия барбакана. Музей-заповедник «Судакская крепость». 28.06.2021. Режим доступу: https://archive.is/pmAZS

[27] Выездная школа археологии начала работу в Музее-заповеднике «Судакская крепость». Министерство культуры Республики Крым. 05.07.2021. Режим доступу: https://archive.is/f0pmJ

______________________________________________

 

Матеріал підготовлено в рамках проекту “Інформаційна платформа “Голос Криму. Культура” – про Крим чесно, якісно, актуально” за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США. / Implemented within the project “Information Platform” Voice of Crimea. Culture “- about Crimea honestly, qualitatively, actually” with the support of the Media Development Fund of the US Embassy in Ukraine. The views of the authors do not necessarily reflect the official position of the US government.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: