Садиба Арендтів. Місто Сімферополь.
Почати

Безліч років у центральній частині Сімферополя у стані занепаду перебувають руїни комплексу будівель родової садиби Арендтів, де в 1833 р. народився і жив до 1849 р. Микола Арендт – медик і політичний діяч, який став засновником планеризму в Російській імперії та винайшов безмоторний літальний апарат. Член губернської земської управи, головний лікар Сакської земської грязелікувальні, опікун сімферопольських богаділень, Микола Арендт володів п’ятнадцятьма мовами, брав участь у боротьбі з чумою в Персії та у Таврійській губернії.

У 1890 р. у згаданій садибі народився Андрій Арендт – засновник радянської дитячої нейрохірургії. Загалом родина Арендтів залишила яскравий слід в історії медицини, науки, культури; це прізвище було увічнене у назві однієї з вулиць у Новому місті Сімферополя (наразі це вулиця Дзержинського) та амбулаторії в будівлі №42 на вулиці Пушкіна.

Згаданий садибний комплекс розташовується на ділянці між будівлями №14 на вулиці Карла Лібкнехта (колишня Долгоруковська) та №25 на вулиці Карла Маркса (колишня Поліцейська, згодом Катерининська). Першим власником садиби був Андрій Арендт – спадковий лікар, брат петербурзького лейб-медика Миколи Арендта, котрий опікувався Олександром Пушкіним після його фатальної дуелі, учасник Кримської війни. Андрій Арендт десятиліттями надавав лікарську допомогу практично половині Сімферополя. Зі збережених документів відомо, що ця ділянка була в його володінні у 1843 р, а в 1858 р. тут вже існувала садиба. Згідно з окладними та податковими книгами Сімферопольської міської управи, садиба налічувала житловий будинок і службові будівлі. По смерті Андрія Арендта садибу успадкувала його удова Мотрона Арендт з дому Баптізманських. Ймовірно, в цій-таки садибі мешкали всі їхні десятеро дітей – аж доки не досягали зрілого віку чи набували власне житло.

Наприкінці XIX ст. садибу Арендтів у племінниць своєї дружини Софії викупив зять Андрія Арендта – статський радник Франц Ребец (Ребіц), заслужений учитель, викладач стародавніх мов у Сімферопольській чоловічій гімназії, знавець старожитностей, дійсний член Таврійської вченої архівної комісії, один з авторів першого путівника Сімферополем «Третя навчальна екскурсія Сімферопольської чоловічої гімназії». Ребец збирався побудувати на придбаній ділянці великий будинок з боку вулиці Катерининської, однак цим планам завадила його смерть у листопаді 1899 р. Теперішня будівля №25 на вулиці Карла Маркса (раніше Катерининська, №29) була споруджена зусиллями Софії Ребец у 1900-1901 р.: тут жила вона сама, її племінниця та донька чоловіка від першого шлюбу.

Весь садибний комплекс, який охоплював територію близько 500 квадратних сажнів, власниця заповіла богадільні очільника дворянства Таврійської губернії Олександра Таранова-Білозьорова (наразі в її будівлі розташовується Кримський медичний коледж): умовами заповіту були утримання в лікарні цієї установи нервовохворого сина її чоловіка від першого шлюбу, а також надання в довічне володіння будинку на вулиці Катерининській її племінниці та пасербиці.

Деякі джерела розповідають, що Микола Арендт, працюючи над покращенням моделей планерів та витрачаючи немалі кошти на благодійність, вліз у борги, внаслідок чого його будинок був проданий з молотка, ставши власністю британської корони: тут розташувалася кримська контора Індоєвропейського телеграфу. В інших повідомленнях зазначається, що садибу придбав євпаторійський міщанин Леві, а згодом у ній розташовувалися казарми 51-го Литовського полку. Невідповідності в історії комплексу можуть бути продиктовані фактологічними та історичними «ляпами», яких припустилися фахівці під час укладання досліджень про нього. У 1921 р. в будинку Арендта мешкав командувач військ Кримського району Київського військового округу Йона Якір. Згодом садиба була націоналізована та поділена на окремі вісім квартир.

У 1986 р. за рішенням Кримського облвиконкому садиба Арендтів була внесена до списку пам’яток місцевого і національного значення з охоронною зоною в межах площі споруди. На будівлю №14 на вулиці Лібкнехта була встановлена меморіальна табличка, яка зникла зі стіни у 2009 р.

У 1998 р. Республіканський комітет у справах міжнаціональних відносин і депортованих громадян прийняв рішення щодо створення Республіканського кримськотатарського музею мистецтв: для цієї мети планувалося використати двоповерхову будівлю садиби Арендтів. Проект її реконструкції та реставрації будівлі був оцінений в 380 тис. $; з державного бюджету було надано 130 тис. $ на відселення мешканців з восьми квартир, решту коштів шукали за програмою ООН з розвитку та інтеграції Криму. Будівля була віддана спочатку в оренду, а пізніше передана в користування за договором оренди благодійному фонду «Крим», афілійованому з Меджлісом кримськотатарського народу і очолюваному племінником його тогочасного голови Мустафи Джемілєва Різою Шевкієвим. Будівельники розпочали роботи ще до вирішення фінансових і організаційних питань – розкрили дах споруди, поставили будівельний паркан і зупинили роботи. За словами очевидців, нові власники пустили воду на підвалини, щоб розмити їх: так на той час чинили зі спорудами, які хотіли знищити, оголосивши аварійними. В подальшому під впливом опадів стіни будівлі без даху почали руйнуватися.

За 10 років вийшла постанова ВР АРК про приватизацію будівлі; у 2009 р. фонд «Крим» викупив її. На початку 2013 р. в ЗМІ з’явилися повідомлення про плани фонду знести садибу Арендта і почати на його місці будівництво 9-поверхового будинку за фінансової допомоги найбільшої організації кримськотатарської діаспори в Туреччині – Федерації кримських товариств (KIDF): її голова, мільйонер Ібраїм Араджі у жовтні 2013 р. зібрав у Сімферополі журналістів і пообіцяв найближчим часом побудувати «в престижному районі Сімферополя» кримськотатарський палац культури і мистецтв. Ще з літа 2012 р. за збереження садиби почало боротися «Товариство захисту і збереження культурної спадщини». На початку 2013 р. тогочасний голова уряду АРК Анатолій Могильов заявив, що будинок Арендта повинен бути відновлений у первісному вигляді. У квітні до Генеральної прокуратури України було подано позов за фактом «цинічного знищення старовинного сімферопольського комплексу-садиби Арендтів меджлісівським фондом “Крим”», автором якого став заступник директора Української філії Інституту країн СНД, відомий українофобськими настроями одіозний депутат ВР АРК трьох скликань Олег Родівілов. Тим не менше, в червні на пленарному засіданні 63-ї сесії Сімферопольської міської ради було прийнято рішення передати земельну ділянку, на якій розташована садиба, в оренду на 49 років «для реконструкції нежитлових будівель» під «Кримськотатарський культурний центр» з офісними приміщеннями та паркінгом

Садиба Арендтів. Місто Сімферополь.
Садиба Арендтів. Місто Сімферополь.

У серпні 2013 р. «Товариству захисту і збереження культурної спадщини» вдалося домогтися присвоєння будинкові Арендта статусу пам’ятки архітектури та історії. Наказом Міністерства культури України №757 від 14.08.2013 р. садиба була оголошена пам’яткою історії та архітектури місцевого значення. Відтак фонд «Крим» відповідно до законодавства України повинен був підписати охоронну угоду і забезпечити охоронні заходи будівлі. Натомість він подав на Республіканський комітет АРК з охорони культурної спадщини та Міністерство культури України позов до Окружного адміністративного суду Сімферополя з вимогою скасувати рішення Мінкульту і визнати дії відповідачів незаконними та протиправними, сподіваючись таким чином на отримання можливості знесення садиби. В листопаді 2013 р. власник будівлі виграв позов: рішення про надання будинкові Арендта статусу пам’ятки було скасоване. Однак апеляційні скарги, крім Міністерства культури України, подали Українське товариство охорони пам’яток історії та культури (Київ), Товариство захисту і збереження культурної спадщини (Сімферополь) та члени сім’ї Арендт в особі Марії Арендт (Москва, РФ). Позов було виграно у Севастопольському апеляційному адміністративному суді, тож будинок Арендта залишився в статусі пам’ятки історії та архітектури. Після відповідного рішення фонд «Крим» був зобов’язаний або відновити будинок Арендта і розмістити там свій культурний центр, або повернути його у власність міста в обмін на рівноцінну ділянку, на що охоче погоджувалася влада міста. Тим часом у деяких елементах головної будівлі садиби з’явилися тріщини.

Після російської окупації Криму, 1 листопада 2014 р. члени «Товариства захисту і збереження культурної спадщини» звернулися до «голови республіки» Сергія Аксьонова, «мера Сімферополя» Віктора Агєєва, «державного комітету з охорони культурної спадщини республіки Крим» та «прокурора республіки» Наталі Поклонської з проханням вжити заходів щодо власника будівлі, які спонукали б його зберегти споруду, а в разі відмови – вжити заходів відповідно до законодавства держави-окупанта. За деякий час голова фонду «Крим» Різа Шевкієв повідомив пресі, що йому вже присудили штраф у 350 тисяч рублів. Штраф за другою частиною позову склав 4,5 млн рублів; задля забезпечення позову все майно і рахунки фонду були арештовані.

Станом на початок 2015 р. садиба Арендтів єдиною з 247 об’єктів культурної спадщини Сімферополя мала аварійний статус і вимагала невідкладних ремонтно-реставраційних робіт. У 2016 р. садиба залишалася у власності фонду «Крим», руйнуючись і надалі; наприкінці року її було зареєстровано в Єдиному державному реєстрі культурної спадщини РФ. У жовтні 2017 р. «арбітражний суд республіки Крим» виніс «рішення» щодо розірвання угоди купівлі-продажу між Фондом майна АРК та фондом «Крим», зобов’язавши останній передати «міністерству майна республіки Крим» будинок Арендта. У березні 2018 р. «21-й арбітражний апеляційний суд», розглянувши скаргу фонду «Крим», залишив рішення «суду першої інстанції» без змін. Тим часом кримська «влада» не вжила жодних заходів консервації будівлі. Навесні 2019 р. садибу Арендтів було передано у власність «республіки Крим»; ще взимку її територія становила собою звалище посеред руїн.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Проект реалізовано за підтримки Українського культурного фонду

Сергій Конашевич

Автор численних культурологічних публікацій, редактор ТОВ "Видавничий дім "Українська культура"

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: