Діяльність партії Міллі Фірка
Ханський палац
/

Діяльність партії Міллі Фірка

Почати
  • This page available also in
  • EnglishEnglish
Діяльність партії Міллі Фірка
Один з членів ЦК «Міллі-Фірка» Амет Озенбашли

Найважливішим наслідком І Кримськотатарського делегатського з’їзду стало офіційне ухвалення першої програми Міллі Фірка. Ця партія формувалась ще з весни і діяла у тісному зв’язку з Мусвиконкомом. Дослідники й досі висловлюють різні думки щодо початку суто партійної діяльності в середовищі кримських татар.

Діяльність партії Міллі Фірка
Джафер Сейдамет і Номан Челебіджихан (Челебіджан Челебієв) у Бахчисараї

Проте у липні 1917 р. кістяк партії склався остаточно. Згідно з підрахунками дослідників, зробленими на основі матеріалів місцевої преси, чисельність членів татарської партії дорівнювала майже 60 тис. осіб. Навіть якщо ця цифра була перебільшеною, все одно Міллі Фірка стала впливовою силою, з якою треба було рахуватися іншим політичним партіям.

До першого складу ЦК партії Міллі Фірка увійшли Челебіджан Челебієв, Джафер Сейдамет, Асан-Сабрі Айвазов, Сеітджеліль Хаттатов, Амет Озенбашли, Джафер Аблаєв, Абдул Хільмі (Ільмі). Міллі Фірка поставила собі за завдання створення національно-культурної автономної Кримської державності.
Ухвалена на з’їзді Перша програма партії складалася з чотирьох частин – «Національно-правова область», «Про спосіб правління й громадянський обов’язок», «Про захист батьківщини та Держави» й «Аграрне та економічне питання».

Програма проголошувала демократичні цінності, висловлювала підтримку Тимчасовому уряду та відстоювала ідеї якнайшвидшого скликання Всеросійських Установчих зборів, які повинні були затвердити основи демократичної республіки. Що стосується державного устрою країни, то, на думку авторів програми, нова держава мала стати демократичною федерацією, де народи та мови мали б рівні права. У преамбулі програми зазначалося, що майбутня країна повинна стати демократичною федерацією національностей, а кожна з народностей, які мешкають в ній, — володіти національною автономією. Далі в програмі підкреслювалося: «Партія вимагає створення в Криму дійсно народної республіки в широкому смислі свободи дій всіх націй, які населяють Крим, як в національному, так і в культурному відношеннях».

Федеративна структура держави передбачала свободу самовизначення автономних областей, котрі входили до неї, введення на території кожної з них діловодства рідною мовою в адміністративних, культурних та релігійних установах. Водночас громадяни, які не належали до корінного народу, мали одержати такі ж права, які кримськотатарська партія вимагала для татар. Проголошувалося парламентське правління та необхідність загальнонародного референдуму для прийняття майбутньої конституції нової держави.

Програма передбачала надання населенню права на безкоштовну загальну обов’язкову освіту, рівність усіх громадян перед законом та загальне рівне, пряме, таємне голосування на виборах для тих, кому виповнилося 20 років, свободу совісті та віросповідань, зібрань, свободу друку. Мали бути скасовані обмеження на розселення територією Росії (так звана «межа осілості»), обов’язковість отримання паспорта для від’їзду за кордон та скасування усіх станових привілеїв.

Діяльність партії Міллі Фірка
Листівка Міллі Фірка до перевиборів у Кримський крайовий сейм.

Заводи й фабрики Криму мали бути переданими у власність трудящих, прибуток, який вони надавали, потрібно було розподіляти між тими, хто на них працював. Земельне питання вирішувалося соціалізацією господарчих територій – земля мала переходити у власність селян без будь-якої виплати колишнім власникам. Так само до народних громад передавалося все вакуфне майно.

Співпраця з Центральною Радою знайшла продовження 21-28 (8-15) вересня 1917 р., коли у Києві відбувся З’їзд поневолених народів. У його роботі активну участь взяла делегація кримських татар. Серед делегатів були такі видатні діячі, як Д. Сейдамет, Ч. Челебієв, А. Озенбашли, А. Ісхакова, С. Ідрісов, Є. Шабаров. З доповіддю на засіданні виступив А. Озенбашли, який сказав: «Кримські татари звикли жити вільним життям, завжди тікали від пригнічення і мають повне право на вільне й самостійне будівництво власного життя на власній землі… Якщо наші хани укладали союзи з українцями, поляками, росіянами та ін. народностями для скорення та пригнічення інших народностей, то ми, вільні сини віднині вільного татарського народу, простягаємо вам руку з гаслом демократичної федеративної республіки для щасливого, дружнього спільного життя в майбутньому».

На з’їзді було прийнято рішення про створення в Криму національно-персональної автономії. В резолюції зазначалося: «Кожен із народів, що населяють Росію, має право на національно-персональну автономію… Обсяг управління, а також і певні форми внутрішньої організації визначаються Національними установчими зборами певного народу, скликаними на основі вселюдного, рівного, безпосереднього, таємного, пропорційного і без різниці статі голосування». Відповідно до резолюції, право вирішення подальшої долі Криму належало виключно мешканцям півострова.
Глава кримськотатарської делегації Ч. Челебієв в інтерв’ю газеті «Голос татар» зазначив, що «керівництво Центральної Ради вирішило надати кримському уряду повну свободу дій». Своєю чергою, Д. Сейдамет зазначав: «Устрій у країні повністю відповідає нашим інтересам. Та постало питання про кордони. Ми визнали необхідним запитати у Ради: чи входить Крим у межі вашої територіальної автономії? З цією метою було направлено до Києва делегацію, котрій доручили привітати Раду з Україною з тим, щоби Рада, своєю чергою, привітала нас з Кримом… Заява українців: «Ми вітаємо вас з Кримом тому, що бачимо там життєздатні сили, — то ми поки цим задовольнялись»…

Діяльність партії Міллі Фірка
Представники Центральної Ради вітають Курултай. У центрі – член ЦК Міллі Фірка Ч. Челебієв

14-15 жовтня 1917 р. відбувся ІІ Всекримський татарський делегатський з’їзд (тобто з’їзд національних громадських організацій). В його роботі взяло участь 200 делегатів, у тому числі і 20 жінок. Під час роботи з’їзду було ухвалено низку рішень, котрі призвели до покращення структурованості й організованості кримськотатарському руху, зокрема, про скликання Курултаю та друга програма партії Міллі Фірка.

Виступаючи на засіданні 15 жовтня Ч. Челебієв виділив найважливіше завдання для майбутнього Курултаю: «Обговорення питань щодо територіальної автономії для Криму, в разі його прийняття — видання відповідних основних законів». А. Озенбашли під час свого виступу додав, що Курултай «повинен показати власне ставлення до питання про форму панування в країні й до Установчих зборів». Тому було ухвалено рішення призначити скликання національного з’їзду на 7 грудня – до відкриття Установчих зборів.

За споминами А.-С.Айвазова, перед голосуванням з питання ухвалення другої програми партії Міллі Фірка, Ч. Челебієв звернувся до присутніх із запитанням: «Хто бажає вступити до Міллі Фірка, підніміть руки». Всі делегати це зробили. Далі Айвазов пише: «Таким чином, усі учасники з’їзду, близько 300 осіб*, стали вважатися такими, що стали членами партії». Після цього лідерами «М.Ф.» Сейдаметовим і Челебієвим було запропоновано делегатам вербувати на місцях в «М.Ф.» нових членів й організовувати осередки «М.Ф.» в містах та селах».

При залученні до партії вербувальники не звертали уваги на походження того чи іншого татарина. Приймали без будь-яких винятків. Пояснювалося це, за свідченням А. Озенбашли, тим, що «ми є татарами й мусульманами, а в Корані сказано: «Всі мусульмани – брати, всі татари – рідні». Мусульманство нас поєднує Кораном – релігією, а татарство – по расі й крови. Так що у нас не може бути класів».

3 листопада (21 жовтня) Ч. Челебієв брав участь в урочистостях, які проходили в Бахчисараї з приводу відкриття там мережі навчальних закладів. Були відкриті художньо-мистецька школа, вчительська семінарія, якій надали ім’я І. Гаспринського, та реорганізована Зинджирли-медресе в Менглі-Гірєєвський інститут, який складався з двох відділень: світського та духовного.

Діяльність партії Міллі Фірка
У 1927 р. органами Державного політичного управління було порушено сфабриковану кримінальну справу «Контрреволюційна організація «Міллі-Фірка» в Криму». Підозрюваними проходили 63 кримських татар. Із них 11 осіб розстріляли, 47 – отримали різні терміни перебування в місцях позбавлення волі, решту звільнили. 1993-го всіх засуджених у «справі «Міллі-Фірка»» реабілітували. Джерело – https://gazeta.ua Автор: Фото з приватного архіву Гульнари Бекірової
Діяльність партії Міллі Фірка
Ханський палац

Крім того, у Ханському палаці було засновано Національний кримськотатарський музей. Під час цієї урочистої події муфтій виголосив промову, яку можна вважати програмовим виступом щодо завдань усього кримськотатарського національного руху. Зокрема, він сказав: «Націє! Ми перебуваємо у старовинній будівлі, спорудженій нашими славними предками. Вони, предки, були стійкими людьми. Ми перебуваємо серед великих пам’яток, споруджених нашими предками… Ми вирішили вшанувати наших покійних предків, виявити щодо них повагу, яку вони заслужили. З цією метою нами було ухвалено рішення про відкриття татарського національного музею… Ми спільними зусиллями зберемо у Ханському палаці усі зразки (експонати) нашого національного минулого… Відкритий у цьому місці Курултай сприятиме збиранню інформації про нашу політичну діяльність і зразків національного мистецтва… Зважаючи на політичну ситуацію в Криму у цей період, що його ми наразі переживаємо, для нас виявилося необхідним проведення національного Курултаю в цій історичній будівлі… Ми є перешкодою для анархії, яка запанувала по всій країні, ми захищаємо Крим та його народ… Щоб захистити Крим, встановити у ньому свої закони й порядок, ми ухвалили рішення про скликання Курултаю кримських мусульман, оскільки він є добре відомою тюркам протягом сторіч законодавчою інституцією забезпечення порядку й справедливості. Він приносив світло справедливості не тільки тюркам, але й іншим народам. Курултай не прагне тільки того, щоб встановити свою владу, він мріє працювати спільно і з іншими мешканцями Криму (тобто з нетатарами. – прим. перекладача). Наш народ є справедливим. Він дбає не лише про себе. Він приймає близько до серця горе інших народів. Прийнявши поряд зі своїми законами й правовими нормами, закони й правові норми інших, він таким чином висловлює свою повагу щодо них. Він бажає втілити у дійсність принцип справедливого взаємного співіснування з іншими мешканцями Криму… Татари так само, як свої власні права визнають священними, визнають і права інших… Татари й сьогодні… з повагою ставляться щодо інших націй, щиро поважають їхні права, відчувають стосовно них велику пошану. Бажають, щоб інші нації, трударі інших народів, працювали разом з ними, спільно з ними трудилися, були рівними з ними. Татари, разом з іншими мешканцями, поширюватимуть у Криму світло й сяйво, спільно з ними житимуть прекрасним життям в умовах загальної рівності. У Криму досить багато квітів, різних барв та ароматів. Ці квіти – це нації, котрі проживають в Криму: кримські татари, росіяни, євреї, греки, німці та інші. Завдання Курултаю – згуртувати всіх і, зробивши з них один чудовий букет, перетворити Крим на справжню культурну Швейцарію. Національний Курултай дбатиме не лише про мусульман, але й про інші нації, він запрошує їх до співпраці, і рухатиметься в одному темпі з ними. Наша нація є лише ініціатором у цій справі. Хочеться вказати тому, хто не знає, на той факт, що протягом усієї нашої історії ми виявляємо цілковиту повагу до прав усіх інших націй. Ми й надалі будемо рахуватися з правами інших. Курултай втілить у дійсність ідеали усіх народів Криму… Татарська нація визнавала, визнає та визнаватиме права інших націй. Мета татарського Курултаю полягає в тому, щоб татари пліч-о-пліч, спільно з іншими націями, які живуть у Криму, працювали. Татарський Курултай запрошує до співпраці інші нації» …

* Так у тексті. Цифра помилкова. Насправді – 200 осіб.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Проект реалізовано за підтримки Українського культурного фонду

Тетяна Бикова

Кандидатка історичних наук, науковий співробітник Інституту історії України НАН України

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: