Чи був комплекс: як у Сімферополі шукали палац калги-султана
/////

Чи був комплекс: як у Сімферополі шукали палац калги-султана

Почати

За наявними припущеннями, в останній чверті XV – на початку XVI ст. на території сучасного Сімферополя був збудований середньовічний палацовий комплекс другої за значущістю людини у Кримському ханстві – калги-султана. Під час нашестя армії Російської імперії у 1736 р. він був зруйнований, згодом частково відновлений і знову знищений після захоплення Криму Росією у 1783 р. Загалом комплекс складався з 1800 споруд. У 1832 р. на місці напівзруйнованого палацу калги-султана було збудовано броварню Вайсборда. За рішенням Ради міністрів УРСР у 1984 р. завод було виведено з експлуатації, після чого зрівняно з землею.

Чи був комплекс: як у Сімферополі шукали палац калги-султанаВідсутність достовірних даних про зовнішній вигляд палацового комплексу в Сімферополі ускладнює пошуки місця його розташування. З початку 2000-х рр. ним вважається земельна ділянка в районі будинків №/№ 19-23 на вулиці Воровського; особлива увага приділяється адресі 21а. Історики роками домагалися визнання цієї території такою, що особливо охороняється, стверджуючи з посиланням на писемні джерела та праці вчених початку ХХ ст., що саме на цьому місці розташовувався палац калги-султана. Духовне управління мусульман Криму (ДУМК), що після російської окупації півострова стало «духовним управлінням мусульман республіки Крим та Севастополя» («ДУМКС») проводило роботу щодо отримання території гіпотетичного розташування палацу: відповідні звернення надсилалися до Сімферопольської міськради багато разів. Свого часу ця територія також розглядалася як один із трьох варіантів місця розташування соборної мечеті, однак у ДУМК від цієї ідеї відмовилися, оскільки «знали, що тут є культурний шар», і ухвалили рішення шукати просторішу ділянку, а на місці гіпотетичного розташування палацу відтворити мечеть, медресе, музей і бібліотеку.

У 2015 р. будівельні роботи на місці «історичного комплексу» вдалося призупинити після зустрічі «муфтія мусульман Криму» Еміралі Аблаєва з «головою РК» Сергієм Аксьоновим. Проте за два роки вчергове почалося приватне будівництво, попри обурення представників громадськості та вчених. Щодо забудовника було складено «протокол про адміністративне правопорушення», виписано штраф і видано припис про припинення будівництва. В той час «депутат Держдуми РФ від РК» Руслан Бальбек запропонував підготувати необхідні «документи» для подальшої дослідницької роботи, а також архівні документи і матеріали, надіслати відповідні звернення до всіх профільних «міністерств» і «комітетів». «Постановою» № 2623 від 09.08.2017 р. «адміністрація» Сімферополя надала 394 тис. рублів музеєві історії міста на проведення археологічних досліджень «місця резиденції калги-султана» після відповідного листа від «державного комітету з охорони культурної спадщини РК». Згодом «заступник голови» згаданого «комітету» В’ячеслав Зарубін (нині покійний) розповів, що кримське «керівництво» підтримало ініціативу археологів провести дослідження на «місці палацу калги-султана», і запевнив, що до проведення археологічної експертизи на місці можливого розташування палацового комплексу жодні будівельні роботи не проводитимуться.

У листопаді 2017 р. було проведено дослідження ділянки спільною експедицією «інституту археології Криму РАН» і «КІПУ» під керівництвом старшого наукового співробітника відділу середньовічної археології першої «установи» та завідувача кафедри історії другої, кандидата історичних наук Еміля Сейдалієва за незаконним дозволом від Міністерства культури РФ та «різними історичними джерелами» – картографічним матеріалом кінця XVIII – початку XIX ст. Миттєво було заявлено: передані до Музею історії Сімферополя знахідки, скептицизм щодо яких висловили місцеві ЗМІ, «свідчать про те, що на теперішній вулиці Воровського розташовувався палац «першого заступника» кримського хана», і надалі, за наявності фінансування, планується продовжити дослідження повноцінними розкопками. Тогочасний власник ділянки запевняв, що не знав про історичну значущість ділянки, і висловив готовність відмовитися від неї в разі її визнання об’єктом культурної спадщини за умови матеріальної компенсації.Чи був комплекс: як у Сімферополі шукали палац калги-султана

У квітні 2018 р. Руслан Бальбек повідомив, що розкопки на «місці палацу калги-султана» за рішенням «держкомітету з охорони культурної спадщини РК» були включені до переліку нових об’єктів культурної спадщини «республіки». Цю інформацію підтвердив В’ячеслав Зарубін, додавши, що «об’єкт» охороняється державою-окупантом. Тоді ж «міська адміністрація» Сімферополя видала «постанову» про надання містобудівного плану земельної ділянки площею 999 кв. м на вулиці Воровського, 21а, в межах якої «об’єкти капітального будівництва та об’єкти, включені до Єдиного державного реєстру об’єктів культурної спадщини народів РФ» відсутні.Чи був комплекс: як у Сімферополі шукали палац калги-султана

В середині жовтня 2018 р. археологи заявили, посилаючись на дані експертизи «інституту археології Криму РАН», що культурний шар і об’єкти культурної спадщини на Воровського, 21а відсутні. Згодом було анонсовано спорудження на місці, де безуспішно шукали залишки палацу калги-султана, «соціально значущої споруди» та каплиці.

Проект реалізовано за підтримки Українського культурного фонду

Сергій Конашевич

Автор численних культурологічних публікацій, редактор ТОВ "Видавничий дім "Українська культура"

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: