Херсонес Таврійський. Наслідки діяльності окупаційної влади. Джерело: "Google earsh pro"
///

Археологія – “наука поза політикою”, і воєнні злочини

Почати

Наш змучений, охоплений війною інформаційний простір, легко оминула ця майже телевізійна, детективна історія зі світу Грецької культурної спадщини, що має відношення і до нас. Зараз ми спробуємо пояснити чому.

16 вересня цього року «Управління безпеки Аттики» (Греція) провело велику операцію, у ході якої було зірвано спробу продажу культурних цінностей незаконного походження.

Серед цінностей, які вилучено, була «рідкісна золота монета» – золотий статер Пантікапея.

Вилучена монета. Фото надано автором

Давнє місто Пантікапей – грецька колонія на «Таврійському півострові Чорного моря» (сучасний Крим), монета датується IV століттям до нашої ери. Її рідкісність полягає в тому, що зображений «пан» повернутий не у профіль, а фронтально, вартість монети оцінюється у 6 мільйонів доларів.

Так працює орган охорони культурної спадщини європейської країни, де закони суворіші за наші, але немає «правила» щодо їх «невиконання», маємо надію що колись так буде і у нас.

Своєю чергою, в походженні монети з території України, а саме Криму, грецькі експерти згадані у статті не сумніваються.

Будемо відверті, ситуація зі збереженням українських культурних цінностей, і до війни, була, м’яко кажучи, не задовільна, якщо не катастрофічна. Постійний потік археологічних знахідок з території України, який підживлює «чорна археологія», прямував, і прямує до чорних ринків через відкриті онлайн аукціони.

До 2014 року ми, з майже стовідсотковою впевненістю, сказали б, що цей статер потрапив до приватних колекціонерів від «чорних археологів», але тепер, ми маємо ще один, не менший потік культурної спадщини яку втрачаємо – діяльність РФ.

Політика привласнення культурних цінностей колоній метрополіями є типовою для колоніальних імперій ХІХ – початку ХХ століття. Але Росія продовжувала привласнювати культурну спадщину народів території яких контролює і в ХХ-му столітті, і робить це зараз. Та є нюанс, тепер, РФ впроваджує цю політику в рамках військової агресії, на анексованій території суверенної держави – України.

Щоб зрозуміти, яким чином українська влада, суспільство та правоохоронні органи, повинні на це реагувати, треба спочатку оцінити масштаб і характер викликів.

Підконтрольні РФ інституції, проводять сотні розкопок та вилучають сотні тисяч експонатів на рік, які є українською культурною спадщиною. Ба більше, сам факт такої діяльності РФ використовує у якості пропаганди.

Сергій Соловьйов у пропагандистському фільмі телеканалу «Спас» – «Херсонес. Родина нашей родины».

Після захоплення Криму у 2014 р. Путін в декількох промовах підкреслює «сакральність Криму», Херсонес в них постає місцем, де «закладено основу формування російської нації», заяви супроводжуються просуванням цих наративів в пропаганді. У новинних ресурсах РФ регулярно виходять пропагандистські статті та фільми про Херсонес з заголовками на кшталт: «Херсонес. Родина нашей родины», «Откуда начинается Россия». До створення цих матеріалів активно залучена російська науково-культурна спільнота, зокрема вчені, співробітники інституту археології РАН та Ермітажу.

У той час коли російський археолог Андрій Сазанов у своєму інтерв’ю журналу «Историческая Експертиза», розвиваючи тезу про «археологію без політики», заявляє що «там де починаються кордони і втручається політика, наука закінчується», його колеги, Сергій Соловьйов, та Віктор Миц знімаються у фільмі телеканалу «Спас» – «Херсонес. Родина нашей родины». У цьому фільмі росіяни привласнюють уже історичні персони, зокрема князів Володимира Великого, Святослава Хороброго та княгиню Ольгу, а факт розкопок і викрадені цінності використовують, як докази цієї картини реальності.

Проєкт забудови Херсонесу. Джерело: видання “Рио-новости”

На зустрічі Путіна з «діячами культури», ще на самому початку війни, у 2014 році,  вперше озвучено ідею створення «історичного парку “Херсонес Таврійський». Тепер, окупаційна адміністрація заповідника «Херсонес Таврійський» оприлюднила проектні рішення відповідно до яких можна побачити комплекс з «музеєм християнства», «музеєм новоросії та Криму», «паломницьким центром», «Храмом-парком» і «амфітеатром» у псевдо історичному стилі, з використанням декору у середньовічній візантійській стилістиці, прямо на території античної пам’ятки – стародавнього Херсонесу, об’єкта ЮНЕСКО. Станом на сьогодні, окупанти активно ведуть будівельні роботи в зонах охорони культурного шару, і знищують пам’ятку під прикриттям «розкопок століття» на території десятків гектар, та вилучають тисячі артефактів.

В умовах неможливості гармонійного економічного розвитку півострову через ізоляцію спричинену санкціями, країна окупант накачує Крим грошима з федерального бюджету, «закатуючи» їх у масштабні інфраструктурні проекти, які, очевидно, не можуть слугувати економічному зростанню півострова. Метою таких капіталовкладень для РФ є пропагандистський і військовий сенс, і жертвою саме цих цілей стали пам’ятки археології.

Вздовж «траси Таврида», самі росіяни фіксують щонайменше 63 епізоди знищення пам’яток археології,  більшість робіт проводилось за один польовий сезон, в умовах постійного тиску з боку вищого керівництва країни-окупанта, через «значимість» проекту, отже і мови про ретельне дослідження квадратних кілометрів культурного шару не йшлося.

Джерело: Видання “Крым — Таврида Археологические исследования в Крыму в 2017–2018 гг.”

Цифра «63» відома нам з джерел самої РФ, скільки ж культурного шару було знищено насправді, наразі встановити не можливо, але найцинічнішим у цій історії є те, що РФ представляє у пропагандистських цілях свої роботи на пам’ятках, які за планом будівництва можна було взагалі не чіпати, яскравим прикладом є курган Госпітальний, територією якого проїжджа частина «траси Таврида» навіть не проходила, але він був повністю розкопаний під час будівництва.

У результаті, курган Госпітальний як пам’ятник археології знищено, а  Інститут археології РАН, у своїх публікаціях за авторством його співробітників, археологів Ірини Рукавішнікової  та Сергія Внукова, називає ці роботи «рятівною археологією».

Курган Госпітальний. Наслідки діяльності окупаційної влади. Джерело: “Google earsh pro”

Діяльність російських вчених на нашій території, до подій 2014 року, як і російське пропагандистське телебачення,  інші складові агресії, були в межах правового поля України, і сприймались суспільством як щось звичайне і зрозуміле.

Стає очевидним, що ця діяльність є частиною масштабної агресії, спочатку гібридної, тепер – не прихованої політики з позбавлення України, як держави, і народів, що її населяють, наукових даних про культурне надбання, та права на культурну спадщину та історичну пам’ять.

В умовах агресії, перед нами постало питання не тільки повернення анексованих територій, а також, і повернення викрадених культурних цінностей на територію України.

За фактами знищення пам’яток згаданих у цьому матеріалі і не тільки  Прокуратура Автономної Республіки Крим та міста Севастополя розпочала вже десятки кримінальних проваджень. Сьогодні, українські правоохоронні органи мають можливість не лише відточити методологію проведення розслідувань злочинів проти культурної спадщини. Ці провадження, можуть стати першим кроком для формування сталої державної політики до збереження культурної спадщини, і відновлення історичної справедливості.

Україна як держава, має перейти від рефлексії на загрози культурній спадщині, що викликані агресією РФ, до формування та реалізації послідовної політики з повернення культурних цінностей. Головним напрямком такої діяльності повинна стати цифровізація реєстрів культурної спадщини та механізмів їх наповнення, документування втрат цінностей, фіксування фактів злочинів, встановлення осіб, які до них причетні, та системне розслідування, що має стати частиною обвинувачення на міжнародному рівні.

 

Андрій ЛУЦИК

експерт Регіонального центру з прав людини у сфері охорони культурної спадщини

____________________________________

Цю публікацію підготовлено за підтримки Відділу технічної допомоги правоохоронним органам України Посольства США в Україні. Погляди, висловлені в цій публікації, належать виключно авторам і можуть не збігатися з позицією Посольства США.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: