Проведення археологами незаконних розкопок на наземній частині городища Акра. Фото www.krym4you.com
//

Акра. Наслідки окупації для культурної спадщини

Почати

Акра — невелике античне портове місто, розташоване в нйпівденнішій точці Керченської протоки, у підніжжі мису Такіль поблизу сучасного с. Набережне Ленінського району АР Крим. Засноване наприкінці VI ст. до н. е. Проіснувало до IV ст. н. е., коли внаслідок опускання берега поселення було затоплене. В наші дні оборонні стіни і вежі Акри, яку також називають “кримською Атлантидою”, можна розгледіти на шельфі під водами Керченської протоки за кілька десятків метрів від узбережжя на глибині 4 метрів.

Завдяки тому, що Акра мала вигідне географічне положення на півдні Європейського узбережжя Керченської протоки (Боспору Кіммерійського), це поселення неодноразово згадується в працях грецьких і римських авторів. Проте ці писемні відомості містять дуже стислу інформацію про місто. Наприклад, у праці “Географія” Страбон згадує Акру в контексті опису Боспору Кімерійського:  “Неподалік знаходиться поелення Патраей, від якого 130 стадій до поселення Корокондами. Поселення є кінцем так званого Кіммерійського Боспора. Так називається вузька протока біля входу в Меотиду; вона тягнеться від тіснин між Ахіллеєм і Мірмекієм впритул до Корокондами і маленького поселення під назвою Акра, що лежить навпроти області пантикапейців; Акра відділена від Корокондами протокою в 70 стадій шириною. Бо лід простягається також до сих пір [тобто до вузької протоки], коли під час морозів Меотида замерзає і по льоду можна ходити пішки. Повсюди у цій вузькій протоці є зручні гавані”.

Крім Страбона, Акру згадували Птолемей і Стефан Візантійський, що лише констатували географічне положення поселення.

Захоплення та нищення української спадщини. Моніторинг подій

В період 2014 – 2021 рр. фахівці Інституту історії матеріальної культури РАН (група осіб під керівництвом наукового співробітника відділу охоронної археології Інституту історії матеріальної культури РАН, к.іст.н. Соловйова С. Л.) під виглядом “археологічних досліджень” незаконно провели розкопки та підводні роботи на об’єкті культурної спадщини України в Криму – “місто Акра”, що розташоване поблизу с. Набережне Ленінського району Автономної Республіки Крим. Під час цих робіт із пам’ятки були незаконно вилучені археологічні артефакти.

У зазначений період часу незаконні розкопки та підводні роботи («археологічні дослідження») проводили ІІМК РАН спільно з ІА РАН, Державним Ермітажем, ВГО «Російське географічне товариство», а також «Кримською республіканською установою «Чорноморський центр підводних досліджень».

З археологічної пам’ятки незаконно вилучено численні артефакти, щонайменше:

  • керамічні матеріали, в тому числі уламки аттичної чорнолакової кераміки та фрагменти амфорної тари Синопи, Гераклеї, Фасоса та Хіоса з клеймами середини IV – початку III ст. до н. е.;
  • золоту сережку з крученою дужкою та порожньою голівкою лева IV ст. до н. е., ймовірно, зроблену в одній з майстерень Пантикапею;
  • керамічне прясельце з магічним написом 1-ї половини IV ст. до н. е.;
  • уламки амфорної тари, простого столового посуду та черепиці, гончарну пательню, мідні античні монети боспорської чеканки, вироби з бронзи та свинцю, кам’яні ступки та уламки чорно- та червонолакового посуду, дерев’яний гребінь.

У зв’язку з характером незаконних розкопок та підводних робіт, що проводять державні бюджетні установ науки і культури РФ (ІІМК РАН, ІА РАН, Державний Ермітаж, ВГО «Російське географічне товариство») за участі створеної окупаційною владою «Кримської республіканської установи «Чорноморський центр підводних досліджень», а також  у зв’язку з незаконним спорудженням мосту через Керченську протоку пам’ятка археологічної спадщини України античне місто Акра перебуває під загрозою знищення. Зазнають шкоди старовинні  зразки  давньогрецької (елліністичної), давньоримської та інших культур.

2014

Було розкопано ділянку давнього міста площею 30 кв. м на глибину 0,4 м. Основним результатом досліджень стало обстеження башти площею 48 кв. м, прибудованої у 2-й половині IV ст. до н. е. до південно-західного оборонного муру міста. Стіни вежі завтовшки 1,1 м складені з добре оброблених рустованих вапнякових блоків, спиралися на дерев’яну конструкцію, складену з масивних балок. Під час розбору заповнення башти були знайдені численні керамічні матеріали, в тому числі уламки аттичної чорнолакової кераміки та фрагменти амфорної тари Синопи, Гераклеї, Фасоса та Хіоса з таврами, що стосуються середини IV – початку III ст. до н. е.[1]

01.07.2014 р. стало відомо, що компанія Panasonic Россия надала технічну підтримку археологічній експедиції Державного Ермітажу до Акри, надавши їй комплект високотехнологічного обладнання, в тому числі захищений ноутбук з антибліковим екраном Toughbook CF-31MZCEXF9, цифрові фотоапарати Lumix DMC-FT5 та Lumix DMC-TZ35, екшн-камеру HX-A100.[2]

2015

Під час робіт ділянку площею приблизно 400 кв. м було розчищено від намулу та картографовано. Були проведені розкопки у шурфі площею 2 кв. м, закладеному біля південно-західного оборонного муру. Основним результатом стало дослідження трьох будівельних комплексів, що становили собою залишки як мінімум трьох міських будинків, які входили до складу житлового кварталу: від них залишилися цоколі 14-ти стін, складених із каміння різного розміру. Біля однієї з кладок було знайдено золоту сережку з крученою дужкою та порожньою голівкою лева IV ст. до н. е., ймовірно, зроблену в одній з майстерень Пантикапею. Під час розкопок у шурфі були простежені добре збережені культурні нашарування 2-ї половини IV ст. до н. е., в яких були знайдені численні керамічні матеріали, в тому числі уламки аттичної чорнолакової кераміки та фрагменти амфорної тари Синопи, Гераклеї, Фасоса та Хіоса з таврами, а також керамічне прясельце з магічним написом 1-ї половини IV ст. до н. е.[3]

2016

Наземні розкопки розпочалися 10 червня за участі 5 наукових співробітників РГТ та 20 волонтерів. Розкоп площею 125 кв. м був закладений на березі моря, на ділянці оборонного муру городища. Було відкрито оборонну стіну завтовшки 2 м та обстежено житловий будинок IV ст. до н. е. на глибині близько 2 м. Під час робіт в одному з житлових приміщень було виявлено гончарну пательню. Особливу увагу було приділено дослідженню гавані давнього міста за кількасот метрів від берега; на глибині 5–7 м вдалося зафіксувати залишки античних і середньовічних якорів. Було знайдено уламки амфорної тари, простого столового посуду та черепиці, мідні античні монети, вироби з бронзи та свинцю, кам’яні ступки та уламки чорно- та червонолакового посуду.[4]

2017

Підводні дослідження велися на території житлового кварталу IV–III ст. до н. е. на площі близько 400 кв. м, де були відкриті кам’яні цоколі стін будинків, рештки кам’яної вимостки двору чи площі, розкопані дві господарські ями. Підводний розкоп площею 16 кв. м був закладений біля зовнішнього фасу південно-західної оборонної стіни. Під час розкопок були виявлені численні уламки амфорної тари різних центрів виробництва чорноморського та середземноморського басейнів, фрагменти столового та кухонного посуду імпортного та місцевого виробництва, мідні монети боспорської чеканки, дерев’яний гребінь. Наземні дослідження почалися 10 липня за участі 13 волонтерів та 3-х наукових співробітників РГТ. Розкоп площею 25 кв. м був закладений на березі моря. Серед знахідок – уламки амфорної тари, простого столового посуду та черепиці, мідні античні монети, вироби з бронзи та свинцю, уламки чорнолакових аттичних посудин, фрагменти простого столового та кухонного посуду.[5]

2018

«Антична комплексна експедиція» відбувалася за участі двох співробітників Державного Ермітажу та 10 волонтерів. Розкоп площею 100 кв. м був закладений на березі моря, на ділянці житлової забудови перших століть н. е., що звільнилася від піску внаслідок сильних штормів. В результаті досліджень підводної частини Акри було встановлено, що найпізніші об’єкти міської забудови датовані ІІІ ст. до н. е. Підводні розкопки мали на меті вивчення житлового будинку IV ст. до н. е. на глибині близько 2 м. Біля південно-західного оборонного муру проводилися розкопки на площі 14 кв. м. Також проводилися розкопки оборонної башти площею 49 кв. м з метою її вивчення та подальшої консервації. На глибині 5-7 м вдалося зафіксувати залишки античних та середньовічних якорів. Серед знахідок траплялися уламки амфорної тари, простого столового посуду та черепиці, чорно- та червонолакових посудин, а також мідні античні монети, вироби з бронзи та свинцю, кам’яні ступки. У звіті було зазначено, що роботи на Акрі надали рідкісну можливість для вивчення особливостей боспорської фортифікації міського будівництва античної епохи та відпрацювання методів підводної археології.[6]

2019

«Антична комплексна експедиція» відбулася на городищі Акра за участі співробітників ІІМК РАН, Державного Ермітажу, РГТ та «Чорноморського центру підводних досліджень». Основними об’єктами дослідження стали два оборонні мури, один з яких був розкритий на довжину 170 м, оборонна башта площею в 49 кв. м та велика кам’яна вимостка (ймовірно, міська площа або двір садиби). Численні та різноманітні археологічні матеріали з будинків, що містили фрагменти амфорної тари різних середземноморських та причорноморських центрів, столовий розписний та простий чорнолаковий аттичний і червоноглиняний посуд місцевого виробництва, а також різноманітні вироби з металу та кістки дозволяють датувати відкриту міську забудову серединою IV – III ст. до н. е.[7] 

2021

7 липня 2021 р. прес-служба ІІМК РАН повідомила про відновлення незаконних досліджень наземної та підводної частин Акри спільно з Державним Ермітажем. За словами керівника експедиції Сергія Соловйова, проводиться розконсервування наземного розкопу, що досліджувався у 2020 р. На суші продовжується дослідження ділянки, де раніше було виявлено залишки вулиці та двох будинків римського часу.[8]

19 липня 2021 р. стало відомо, що «археологічна експедиція», що проводить незаконні розкопки античного городища Акра на сході Криму, виявила на пам’ятці рідкісну знахідку – перстень-печатку. За словами учасниці «експедиції», наукової співробітниці Державного Ермітажу Олени Арсентьєвої, на персні зображена т. зв. «Афродита з дзеркалом»: жінка, що сидить навпочіпки і тримає у руках круглий предмет, на голові в неї щось на кшталт очіпка. Також вона додала, що подібні персні виконували роль особистого підпису або печатки: за 10 років підводних досліджень Акри це друга знахідка ювелірного виробу.

Керівник «експедиції» Сергій Соловйов зазначив, що цього року в підводній частині городища було закладено розкоп, у межі якого потрапило одне з просторих приміщень будівлі, що розташовувалася неподалік від центру міста. У цьому сезоні також було продовжено несанкціоноване вивчення виявлених у 2020 році ділянки вулиці та двох прилеглих будинків римських часів. Іще один розкоп було закладено у наземній частині городища.[9]

Таким чином, за рішенням вищого політичного керівництва Російської Федерації окупаційна влада експропріювала майно держави Україна, організувала та з залученням російських бюджетних установ науки та культури здійснила незаконні розкопки, вилучила цінні артефакти з археологічної пам’ятки.

Група експертів з моніторингу Регіонального центру прав людини,

робоча група експертної мережі «Кримська платформа – гуманітарна політика»

_________________________________________________

[1] Отчет Государственного Эрмитажа. 2014 / Государственный Эрмитаж. – СПб. : Изд-во Гос. Эрмитажа, 2015. – 244 с. : ил. – С. 150. – Режим доступу: https://www.hermitagemuseum.org/wps/wcm/connect/0868d170-3ae8-4699-8e41-9f644a0a0f73/%D0%9E%D1%82%D1%87%D0%B5%D1%82+%D0%93%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE+%D0%AD%D1%80%D0%BC%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%B6%D0%B0+2014.pdf?MOD=AJPERES&CONVERT_TO=url&CACHEID=ROOTWORKSPACE-0868d170-3ae8-4699-8e41-9f644a0a0f73-l4fSHkd

[2] Panasonic и Эрмитаж: в поисках сокровищ Акры. ООО «Панасоник Рус». 01.07.2014. Режим доступу: https://archive.is/iArst

[3] Отчет Государственного Эрмитажа. 2015 / Государственный Эрмитаж. – СПб. : Изд-во Гос. Эрмитажа, 2016. – 200 с. : ил. – С. 116. – Режим доступу: https://www.hermitagemuseum.org/wps/wcm/connect/c6c40776-75e6-449e-843c-47a7fed28774/otchet_2015.pdf?MOD=AJPERES&amp%3BCONVERT_TO=url&amp%3BCACHEID=ROOTWORKSPACE-c6c40776-75e6-449e-843c-47a7fed28774-m1kGC20

[4] Отчет Государственного Эрмитажа. 2016 / Государственный Эрмитаж. – СПб. : Изд-во Гос. Эрмитажа, 2017. – 204 с. : ил. – С. 120-121. – Режим доступу: https://www.hermitagemuseum.org/wps/wcm/connect/f93842af-ecd8-4446-a954-3d66054e15c4/report2016r.pdf?MOD=AJPERES&CACHEID=ROOTWORKSPACE-f93842af-ecd8-4446-a954-3d66054e15c4-lZjycIk

[5] Отчет Государственного Эрмитажа. 2017 / Государственный Эрмитаж. – СПб. : Изд-во Гос. Эрмитажа, 2018. – 216 с. : ил. – С. 134-135. – Режим доступу: https://www.hermitagemuseum.org/wps/wcm/connect/7b60549f-4fe9-4878-bb3f-4f45626e7591/%D0%9E%D1%82%D1%87%D0%B5%D1%82+%D0%93%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE+%D0%AD%D1%80%D0%BC%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%B6%D0%B0+2017.pdf?MOD=AJPERES&CACHEID=ROOTWORKSPACE-7b60549f-4fe9-4878-bb3f-4f45626e7591-muIYRB2

[6] Отчет Государственного Эрмитажа. 2018 / Государственный Эрмитаж. – СПб. : Изд-во Гос. Эрмитажа, 2019. – 228 с. : ил. – С. 134. – Режим доступу: https://www.hermitagemuseum.org/wps/wcm/connect/c9220123-12be-47bf-924f-beae36983491/otchet_2018.pdf?MOD=AJPERES&CACHEID=ROOTWORKSPACE-c9220123-12be-47bf-924f-beae36983491-mWT9VLJ

[7] Отчет Государственного Эрмитажа. 2019 / Государственный Эрмитаж. – СПб. : Изд-во Гос. Эрмитажа, 2021. – 244 с. : ил. – С. 156. – Режим доступу: https://www.hermitagemuseum.org/wps/wcm/connect/4d36cdb4-263a-47fe-b419-cfd9d4b00347/otchet19.pdf?MOD=AJPERES&CACHEID=ROOTWORKSPACE-4d36cdb4-263a-47fe-b419-cfd9d4b00347-nz6QdmO

[8] Археологи ИИМК РАН возобновили исследования наземной и подводной частей античной Акры в Крыму. ИИМК РАН. 07.07.2021. Режим доступу: https://archive.is/5sTd5

[9] Археологи обнаружили в Крыму перстень с «Афродитой с зеркалом». Керчь.ФМ. 19.07.2021. Режим доступу: https://archive.is/W9mBD

________________________________________

Матеріал підготовлено в рамках проекту “Інформаційна платформа “Голос Криму. Культура” – про Крим чесно, якісно, актуально” за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США. / Implemented within the project “Information Platform” Voice of Crimea. Culture “- about Crimea honestly, qualitatively, actually” with the support of the Media Development Fund of the US Embassy in Ukraine. The views of the authors do not necessarily reflect the official position of the US government.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: